Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №344/17662/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17662/26

Провадження № 2/344/8089/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,–

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову зазначила, що 14 лютого 2013 року між сторонами укладено шлюб. У шлюбі в подружжя народилось троє дітей: син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із 2024 року відносини з відповідачем поступово погіршувались. Більшість обов`язків щодо сім`ї було покладено на позивачку, втім відповідач працю позивачки вважає недостатньою.

Щодо багатьох важливих питань сім`ї відповідач проявляє інертність. В результаті чого між позивачкою та відповідачем зникло взаєморозуміння, а також повага між собою. Кожен з них має розбіжні погляди на матеріальне благополуччя сім`ї та міжособисті взаємини.

Будь-які спроби примиритися не дають бажаних результатів, оскільки у позивачки з відповідачем різняться погляди про сімейне життя, обов`язки та відповідальність між подружжям. В результаті цього, між ними немає і вже не може бути взаєморозуміння.

Починаючи з березня 2025 року подружжя проживає окремо, кожен веде свій побут самостійно. За глибоким переконанням позивачки, сенсу продовжувати сімейні відносини немає. Враховуючи наведене, просить суд про розірвання шлюбу з відповідачем.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення заяви.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, відповідача, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Положеннями ч. 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно свідоцтва про шлюб, Серія НОМЕР_1 від 14.02.2013 року сторони зареєстрували шлюб 14.02.2013 року у Виконавчому комітеті Іваниківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №2 (а.с.18).

З копії свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 від 10.07.2013 року, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_3 від 17.06.2015 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

Згідно копії свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_4 від 19.09.2018 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Судом встановлено, що через непорозуміння в сім`ї сторони припинили взаємовідносини як подружжя. Сторони не змогли зберегти родину, а тому суд вважає встановленим, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та постановляє рішення про задоволення позовних вимог.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.02.2013 року у Виконавчому комітеті Іваниківської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №2 – розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Татарінова