Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №338/1644/26
Суддя: Решетов В. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
Справа №338/1644/26
Провадження №2/338/1371/26
02 листопада 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого- судді Решетова В.В.,
з участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №108761 від 24 квітня 2024 року в загальному розмірі 23981 грн 10 коп., а також понесені судові витрати, а саме 2662 грн 40 коп. судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 квітня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №108761, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 5500 грн строком на 90 днів.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором утворилася заборгованість, яка, за розрахунком позивача, складається з 5500 грн основного боргу, 6106 грн 10 коп. процентів, 1375 грн комісії та 11000 грн пені. На підставі договору факторингу №23122024 від 23 грудня 2024 року право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та задоволено клопотання про витребування доказів.
Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та опублікуванням оголошення на сайті "Судова влада".
Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.
З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на основі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.
Щодо укладення кредитного договору, суд зазначає наступне.
Як убачається з індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №108761 від 24 квітня 2024 року та додатка №1 до нього, ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 5500 грн строком на 90 календарних днів, тобто до 22 липня 2024 року включно.
Пунктом 1.3 договору встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,22 відсотка на добу.
Пунктом 1.4 передбачено одноразову комісію в розмірі 25 відсотків від суми кредиту.
Пунктом 3.5 визначено денну процентну ставку з урахуванням загальних витрат за кредитом у розмірі 1,50 відсотка. Відповідно до графіка платежів проценти за весь строк кредитування становлять 6039 грн, комісія - 1375 грн, а загальна сума платежів разом із тілом кредиту - 12914 грн.
Договір містить анкетні дані позичальника, номер його телефону, адресу електронної пошти, реквізити платіжної картки НОМЕР_1 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором KL7870.
З довідки первісного кредитора від 1 липня 2026 року вбачається, що одноразовий ідентифікатор було направлено 24 квітня 2024 року о 13 год 22 хв 05 секунд на номер телефону позичальника НОМЕР_2 .
За змістом статей 205, 207, 626, 628, 638, 639, 1054 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» договір може бути укладений в електронній формі шляхом акцепту електронної пропозиції з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому факт укладення такого договору підлягає оцінці в сукупності з доказами фактичного надання кредитних коштів та належності платіжного засобу позичальнику.
Підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів свідчить, що 24 квітня 2024 року о 13 год 22 хв первісним кредитодавцем на картку НОМЕР_1 перераховано 5500 грн із призначенням платежу «Видача кредиту #108761». У документі зазначені номер платіжної інструкції A611461B251239CLY108761T1211214, номер транзакції 41395-41251-75043 та RRN 411513382636.
Зазначені обставини також узгоджуються з листом АТ КБ «ПриватБанк» від 4 жовтня 2026 року, наданим у відповідь на запит суду від 14 вересня 2026 року, згідно з яким платіжну картку № НОМЕР_3 емітовано на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , та 24 квітня 2024 року на пов`язаний із нею рахунок зараховано 5500 грн. Отже, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується як даними платіжного провайдера, так і відомостями банку-емітента.
Наведені докази у своїй сукупності підтверджують укладення сторонами кредитного договору та фактичне отримання відповідачем 5500 грн.
Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а позичальник зобов`язаний повернути одержані кошти у встановлений договором строк.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що платежі в рахунок погашення основної суми кредиту не здійснювалися. Доказів повернення кредиту або припинення відповідного зобов`язання з інших підстав матеріали справи не містять. За таких обставин вимога про стягнення 5500 грн основної суми боргу є обґрунтованою.
Щодо переходу права вимоги, суд зазначає настпне.
23 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №23122024.
Відповідно до пункту 4.1 цього договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог.
Акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 23 грудня 2024 року підтверджує передачу такого реєстру, у витягу з додатка до договору факторингу, складеному 1 липня 2026 року, зазначено анкетні дані відповідача ОСОБА_1 , його РНОКПП, договір №108761 від 24 квітня 2024 року та складові переданої вимоги на загальну суму 23981 грн 10 коп.
Долучені до матеріалів справи платіжні інструкції від 15 січня та 13 лютого 2025 року, кожна на суму 507226 грн 55 коп., підтверджують проведення розрахунків між сторонами договору факторингу за переданим прав вимоги.
Оскільки умовами договору перехід права вимоги пов`язано з підписанням реєстру, а не з повною оплатою фінансування, зазначені платіжні документи оцінюються судом у сукупності з договором факторингу, актом приймання-передачі та витягом із реєстру.
За змістом статей 512, 514, 516, 1077-1079 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу. Отже, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за договором №108761, однак розмір такої вимоги підлягає перевірці судом з огляду на умови кредитного договору та вимоги закону.
Щодо процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Пунктами 1.2, 1.3 та 3.3 кредитного договору строк кредитування визначено у 90 днів, а фіксовану процентну ставку - у розмірі 1,22 відсотка на добу.
За відсутності погашень сума процентів за погоджений строк становить 5500 грн ? 1,22 % ? 90 днів = 6039 грн, що відповідає графіку платежів у додатку №1 до договору.
Водночас із деталізованого розрахунку вбачається, що станом на 22 липня 2024 року сума процентів становила 6039 грн, а 23 липня 2024 року була збільшена до 6106 грн 10 коп., тобто на 67 грн 10 коп.
Суд зазначає, що на день укладення договору Закон України «Про споживче кредитування» встановлював обмеження денної процентної ставки, яка охоплює загальні витрати за споживчим кредитом.
Відповідно до пункту 17 розділу IV цього Закону, введеного Законом №3498-IX, протягом других 120 днів перехідного періоду максимальний розмір денної процентної ставки становив 1,5 відсотка.
Виходячи з погоджених договором сума 6039 грн процентів та сума 1375 грн комісії, розрахунковий показник становить (7414 грн / 5500 грн) / 90 ? 100 % = 1,4978 % на день, що відповідає зазначеній у договорі ставці 1,50 відсотка. Водночас дотримання загального граничного показника не виключає необхідності окремої правової оцінки кожної складової платежів за договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначила, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти як плату за користування кредитом припиняється, а охоронні правовідносини регулюються нормами про відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Зазначення у договорі про його дію до повного виконання зобов`язань не змінює окремо визначеного сторонами строку кредитування.
Отже, з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у межах погодженого 90-денного строку в розмірі 6039 грн. У задоволенні вимоги про стягнення 67 грн 10 коп. процентів, нарахованих після 22 липня 2024 року, слід відмовити.
Щодо нарахування комісії, суд зазначає настпне.
Пунктом 1.4 договору передбачено одноразову комісію в розмірі 25 відсотків від суми кредиту, що становить 1375 грн, за дії, визначені як надання, обслуговування та повернення кредиту, обслуговування кредитної заборгованості, надання пов`язаної з кредитом інформації і довідок та юридичне оформлення.
При цьому зміст цієї умови не дає можливості відокремити конкретну додаткову послугу, яка надавалася б споживачеві за його бажанням за окрему плату, від дій кредитодавця, необхідних для укладення та виконання самого кредитного договору, а також від інформації, яка у визначених законом випадках має надаватися споживачеві безоплатно.
У постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що комісія за обслуговування кредиту не може фактично становити плату за інформацію про стан заборгованості, яка відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» у передбачених законом випадках надається споживачеві безоплатно. При вирішенні питання про правомірність комісії визначальним є її фактичний зміст, а не назва.
Отже, суд вважає, що позивачем не надано доказів того, що відповідачеві фактично надавалися конкретні окремі платні послуги, охоплені спірною комісією, що такі послуги були індивідуально замовлені відповідачем та яка вартість кожної з них.
За таких обставин суд позбавлений можливості виокремити правомірну складову комісії та визначити її розмір. Саме по собі включення 1375 грн до графіка платежів та до розрахунку загальної вартості кредиту не є достатньою підставою для її стягнення. Тому на думку суду в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення заборгованості за пенею, суд зазначає настпне.
Позивачем заявлено до стягнення 11000 грн пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.
Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором. Нараховані з 24 лютого 2022 року штраф, пеня та інші передбачені договором платежі за таке прострочення підлягають списанню.
Оскільки кредитний договір укладено у квітні 2024 року, а заявлена пеня нарахована за період дії воєнного стану, правові підстави для її стягнення відсутні. Відступлення права вимоги іншому кредитору не змінює встановленого законом звільнення позичальника від такої відповідальності, а тому у задоволенні вимоги про стягнення 11000 грн пені слід відмовити.
Таким чином, із заявлених позивачем 23981 грн 10 коп. заборгованості доведеними та такими, що підлягають стягненню, є 5500 грн основної суми кредиту та 6039 грн процентів за користування кредитом у межах погодженого строку, всього 11539 грн.
У задоволенні вимог на загальну суму 12442 грн 10 коп., а саме 67 грн 10 коп. процентів, 1375 грн комісії та 11000 грн пені, належить відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено 2662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №108761 від 28 липня 2026 року.
Відповідно до статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням того, що позов задоволено на 48,12 відсотка, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1281 грн 07 коп. судового збору (2662,40 грн ? 11539 грн / 23981,10 грн). Решта судового збору покладається на позивача.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано договір №42649746/01 від 1 червня 2026 року, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» і ФОП ОСОБА_2 , додаткову угоду №108761 від 29 червня 2026 року, детальний опис виконаних робіт та акт надання послуг від 29 червня 2026 року, відповідно до яких вартість правничої допомоги у цій справі визначено в сумі 6000 грн. З детального опису вбачається, що ця сума охоплює усну та письмову консультації, правовий аналіз, підготовку позовної заяви та формування додатків.
За змістом статей 133, 137, 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд перевіряє їх зв`язок із розглядом справи, реальність, необхідність, обґрунтованість, розумність та пропорційність.
Визначений сторонами договору розмір гонорару не є безумовно обов`язковим для іншої сторони при розподілі судових витрат.
Разом з тим за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат суд не змінює договірний обов`язок позивача перед особою, яка надала правничу допомогу, а визначає лише ту частину витрат, яка з огляду на критерії статті 141 ЦПК України може бути покладена на іншу сторону.
Враховуючи характер та складність спору, обсяг фактично виконаної правничої роботи, те, що справа стосується одного електронного кредитного договору та одного переходу права вимоги, що значна частина долучених документів має типовий характер, представник правничої допомоги участі в судових засіданнях не брав, а частина зазначених у детальному описі робіт за своїм змістом взаємопов`язана, суд вважає обґрунтованим для цілей розподілу судових витрат визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. При цьому суд ураховує також результат розгляду справи, оскільки позовні вимоги задоволено менш ніж наполовину, а значна частина заявленої до стягнення суми - пеня, комісія та проценти за один день поза межами строку кредитування - визнана необґрунтованою.
Оскільки позов задоволено частково, зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 3000 грн ? (11539 грн / 23981,10 грн) = 1443 грн 51 коп. Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 280-284, 287-289 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1077-1079 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №108761 від 24 квітня 2024 року в розмірі 11539 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 00 копійок, з яких: 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - основна сума кредиту; 6039 (шість тисяч тридцять дев`ять) гривень 00 копійок - проценти за користування кредитом у межах строку кредитування.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 1281 (одну тисячу двісті вісімдесят одну) гривню 07 копійок судового збору та 1443 (одну тисячу чотириста сорок три) гривні 51 копійку витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений також з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням положень статті 354 ЦПК України.
У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. Строк на апеляційне оскарження в такому разі починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, рахунок IBAN НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Решетов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua