Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №760/24930/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24930/26

2-а/760/1676/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий виклад обставин справи, позиції сторін.

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до інспектора 2 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції у місті Києві Каплуна Олега Миколайовича, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 7339366 від 09 червня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначено, що 09.06.2026 інспектором 2 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції у м. Києві капітаном поліції Каплуном Олегом Миколайовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7339366, згідно з якою ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та прийнятою при неповному з`ясуванні обставин справи й без урахування наданих ним пояснень. Зокрема, 09.06.2026 о 08:06:06, керуючи автомобілем NISSAN PRIMERA (н.з. НОМЕР_1 ) по проспекту Берестейському у м. Києві у другій смузі в умовах щільного потоку зі швидкістю близько 20 км/год, позивач мав намір виконати поворот праворуч на Галицькій площі. На виконання вимог п. 10.4 ПДР щодо обов`язкового завчасного зайняття крайнього правого положення на проїзній частині та відповідно до п. 17.2 ПДР, позивач заздалегідь увімкнув покажчик правого повороту, пересік дорожню розмітку 1.11 з боку переривчастої лінії у дозволеному місці, переконався у відсутності перешкод для маршрутних транспортних засобів і приблизно за 200 метрів до повороту виїхав на смугу для руху маршрутних транспортних засобів, після чого був зупинений працівниками поліції. Позивач зазначає, що здійснення повороту безпосередньо з другої смуги порушувало б вимоги ПДР щодо крайнього положення, а чинні правила не містять конкретного числового обмеження відстані у метрах для здійснення такого маневру. Попередня відсутність вини та невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам підтверджуються висновком експерта від 17.06.2026 № 34/26. Посадовою особою було порушено принципи обґрунтованості та всебічного дослідження доказів, передбачені ст. 19 Конституції України, ст. 7, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а також ч. 2 ст. 77 КАС України щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що викладені позивачем твердження є хибними, а позовні вимоги - безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що інспектор патрульної поліції капітан поліції Каплун О.М., реалізуючи покладені на нього службові обов`язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та контролю за дотриманням ПДР, діяв у чіткій відповідності до ст. 6, 19, 68 Конституції України, ст. 8, 217, 222, 258, 276 КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (наказ МВС № 1395). На переконання відповідача, позивач порушив вимоги п. 17.1 ПДР, здійснюючи рух смугою для маршрутних транспортних засобів, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Постанова була винесена на місці вчинення правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП за результатом оцінки доказів за внутрішнім переконанням посадової особи на основі всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи (ст. 252 КУпАП). Щодо доказової бази відповідач зазначає, що подія була зафіксована на нагрудний реєстратор інспектора, однак надати зазначений відеозапис суду з об`єктивних причин неможливо, оскільки відповідно до Розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів (наказ МВС № 1026) строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, який на момент подання відзиву закінчився. Посилаючись на засади змагальності сторін (ст. 9, 73, 77 КАС України) та правові висновки Верховного Суду, відповідач вважає заходи притягнення позивача до відповідальності правомірними та просить суд прийняти відзив і повністю відмовити у задоволенні позову.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк із дня вручення копії ухвали для уточнення суб`єктного складу учасників справи, зазначення передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України відомостей про належного відповідача, формулювання позовних вимог до такого відповідача та подання доказів надсилання йому відповідних документів.

09 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про заміну неналежного відповідача, в якій просив замінити інспектора 2 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції у місті Києві Каплуна О.М. на Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2026 року заяву ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача прийнято як уточнення суб`єктного складу учасників справи та усунення недоліків позовної заяви. Постановлено вважати відповідачем у справі Департамент патрульної поліції. Цією ж ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами, витребувано у Департаменту патрульної поліції належним чином засвідчені копії всіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких інспектором 2 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції у місті Києві Каплуном Олегом Миколайовичем винесено спірну постанову серії ЕНА № 7339366 від 09 червня 2026 року, зокрема наявні фото- та відеоматеріали, записи з нагрудної відеокамери працівника поліції, а також інші докази, покладені в основу оскаржуваної постанови.

Відповідачем у встановлений судом строк подано відзив на позовну заяву, витребувані судом докази надані не були.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

09 червня 2026 року інспектором 2 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Каплуном О.М. винесено постанову серії ЕНА № 7339366 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови суть правопорушення полягає у тому, що 09 червня 2026 року о 08 годині 06 хвилин у м. Києві по проспекту Берестейський ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Primera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1. ПДР (на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.

Оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про здійснення відеофіксації правопорушення за допомогою технічних засобів (бодікамери/відеореєстратора) та не містить посилання на будь-які додані до неї відеозаписи.

Представником відповідача відеозапису суду не надано. Водночас у відзиві представник відповідача, посилаючись на положення розділу VІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018, зазначив, що строк зберігання відеозаписів становить 30 діб.

За завою позивача від 15.06.2026 року судовим експертом Яценком О.В. проведена судова автотехнічна експертиза. В ході проведення експертизи експертом досліджувалися фотокопії постанови серії ЕНА № 7339366 від 09.06.2026 року та фото дорожньої обстановки у місці складання постанови. Згідно з висновком експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи від 17.06.2026 № 34/26, у діях водія Nissan Primera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимоам п. 17.1. ПДР.

ІV. Застосовані норми права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями пункту 8 частини 1 статті 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз.1 п.4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.20.2001 №1306 (далі - ПДР).

Згідно з пунктом 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як слідує зі змісту положень пункту 17.1 ПДР, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів) на цій смузі.

Згідно з Додатоком 1 до Правил дорожнього руху дорожній знак 5.8 є інформаційно-вказівним знаком та вказує на дорогу із смугою для руху маршрутних транспортних засобів. Дорожній знак 5.11 є інформаційно-вказівним знаком та вказує на смугу для руху маршрутних транспортних засобів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КУпАП, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

V. Висновки суду

Розглянувши матеріали справи, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.

Як встановлено судом, підставою для винесення оскаржуваної постанови стало твердження інспектора про те, що позивач здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11, чим порушив пункти 17.1 ПДР.

Водночас позивач стверджує, що його маневр був зумовлений необхідністю завчасного зайняття крайнього правого положення для здійснення повороту праворуч на Галицькій площі, що відповідає вимогам пункту 10.4 ПДР. Позивач зазначав, що рухався у щільному транспортному потоці, заздалегідь увімкнув покажчик правого повороту, перетнув дорожню розмітку 1.11 з боку переривчастої лінії у дозволеному місці, переконався у відсутності перешкод для громадського транспорту та виїхав на зазначену смугу приблизно за 200 метрів до місця виконання повороту, оскільки Правила дорожнього руху не містять конкретного числового значення відстані у метрах для такого виїзду.

Суд зазначає, що згідно з приписами пункту 17.2 ПДР водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні докази, які б спростовували доводи позивача про те, що він здійснював підготовку до повороту праворуч відповідно до вимог безпеки дорожнього руху та норм ПДР.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина 2 статті 77 КАС України).

Отже, саме на відповідача покладено обов`язок довести правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності та наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП.

Надаючи оцінку доказовій базі у справі, суд бере до уваги, що відповідачем не було виконано вимог частини другої статті 77 КАС України та ухвали суду про відкриття провадження у справі. Відповідач не надав суду ані матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ані фото- чи відеозаписів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Посилання представника відповідача у відзиві на закінчення тридцятиденного строку зберігання відеозаписів згідно з відомчою Інструкцією не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку доказування в адміністративному суді та не може слугувати підставою для визнання доведеними обставин, заперечуваних позивачем.

Сама по собі оскаржувана постанова є формою фіксації рішення органу владних повноважень, проте за відсутності підтверджувальних матеріалів (відеозапису, показань свідків) вона не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні правопорушення.

Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, де наголошено, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Водночас суд звертає увагу, що надана суду оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про застосування технічних засобів фіксації правопорушення, що є самостійним недоліком оформлення процесуального рішення.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2020 року у справі №524/1284/17, відеозапис, поданий Управлінням патрульної поліції на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Також суд враховує наданий позивачем висновок експерта від 17.06.2026 № 34/26, який підтверджує відсутність вини водія та невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи. Зазначений доказ оцінюється судом у сукупності з іншими матеріалами справи та відповідачем у встановленому законом порядку не спростований.

Таким чином, оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог статей 251, 252, 280, 283 КУпАП, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За змістом пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7339366 від 09 червня 2026 року та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

VIІ. Судові витрати

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, документально підтверджені витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, статтями 283, 286, 293 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора 2 взводу 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції капітана поліції Каплуна О.М. серії ЕНА № 7339366 від 09 червня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП, закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 02 листопада 2026 року.

Головуюча суддя Н.В. Сердюк