Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: управління об’єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об’єктів права державної та комунальної власності
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №640/19595/22
Суддя: Рибачук А.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року
м. Київ
справа №640/19595/22
адміністративне провадження № К/990/9797/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №640/19595/22
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» (далі - ПАТ «НДУ») до Міністерства економіки України (далі, також - Мінекономіки), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про визнання протиправним і скасування рішення,
провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Мінекономіки
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023, ухвалене судом у складі головуючого судді Щавінського В.Р.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Собківа Я.М., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. В листопаді 2022 року ПАТ «Національний депозитарій України» звернулось до суду з позовом, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економіки України від 03.10.2022 № 3528 «Про нарахування пені Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України» (далі - наказ №3528).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «НДУ» зазначало, що наказом № 3528 протиправно нараховано пеню в розмірі 70883,28 грн, оскільки Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) як суб`єкт управління корпоративним правами держави усупереч вимогам пункту 9 Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №702 (далі - Порядок №702), не вжила заходів для прийняття рішення про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів шляхом скликання загальних зборів акціонерів, тоді як відповідний обов`язок покладено саме на НКЦПФР як суб`єкта управління корпоративними правами держави, а не на товариство. Крім того, позивач, з посиланням на частину четверту статті 30 Закону України від 17.09.2008 № 514-VI «Про акціонерні товариства» (далі - Закон № 514-VI), вказував на те, що обов`язок товариства сплатити дивіденди акціонерам виникає після складення переліку осіб, які мають право на їх отримання. Оскільки такий перелік сформовано 26.07.2022, позивач вважав, що до цієї дати в нього не виникло зобов`язання зі сплати дивідендів, а отже, у відповідача були відсутні підстави для нарахування пені за порушення строку його виконання. Також позивач заперечував проти нарахування пені з 01.07.2022, стверджуючи, що встановлений законодавством строк сплати дивідендів - не пізніше 1 липня року, наступного за звітним, - поширюється лише на дивіденди, нараховані станом на цю дату, тоді як у спірних правовідносинах дивіденди були нараховані після 01.07.2022, а тому передбачений законом строк їх сплати не був порушений.
2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25.09.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував наказ №3528.
3. 13.03.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства економіки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №640/19595/22 за вищевказаним позовом, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Верховний Суд ухвалою від 08.04.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 23.04.2024 від ПАТ «НДУ» до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 - без змін.
6. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.10.2026 №1390/0/78-26 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з постановленням Верховним Судом ухвали від 19.10.2026 про самовідвід суддів Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., Загороднюка А.Г.
7. Протоколом повторного розподілу справи від 21.10.2026 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» (далі - ПАТ «НДУ») має статус Центрального депозитарію цінних паперів відповідно до Закону України «Про депозитарну систему України». Розпорядженням від 07.11.2013 № 880-р «Про визначення органу управління державною часткою у статутному капіталі Центрального депозитарію цінних паперів» Кабінет Міністрів України визначив Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) органом управління державною часткою у статутному капіталі ПАТ «НДУ», яка становить 25 % акцій товариства.
Відповідно до протоколу № 2 річних загальних зборів акціонерів ПАТ «НДУ», проведених дистанційно 05.07.2022, чистий прибуток товариства за результатами діяльності у 2021 році становив 15 921 445,02 грн. За результатами зборів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 №230 «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» вирішено спрямувати на виплату дивідендів 7 960 744,80 грн, що становить 50 % прибутку.
Рішенням наглядової ради ПАТ «НДУ» від 08.07.2022 визначено, що виплата дивідендів за результатами діяльності у 2021 році здійснюється відповідно до рішення зазначених загальних зборів шляхом перерахування всієї суми дивідендів у повному обсязі через депозитарну систему України з урахуванням частки держави у статутному капіталі товариства акціонерам, включеним до переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеного станом на 25.07.2022. Виплату передбачено здійснити протягом шести місяців із дня прийняття загальними зборами відповідного рішення, тобто не пізніше 08.12.2022.
27.07.2022 ПАТ «НДУ» платіжним дорученням № 3237 перерахувало до державного бюджету дивіденди на державну частку акцій (25 %) у розмірі 1 990 186,20 грн.
Листом Міністерства економіки України від 04.10.2022 № 3222-04/68333-07, отриманим позивачем 12.10.2022, товариство повідомлено про затвердження наказом Мінекономіки від 03.10.2022 № 3528 розрахунку пені за несвоєчасну сплату до державного бюджету дивідендів.
Не погодившись із зазначеним наказом, ПАТ «НДУ» звернулося до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ПАТ «НДУ» виконало зобов`язання зі сплати дивідендів на державну частку акцій за результатами діяльності у 2021 році 27.07.2022, тобто після прийняття загальними зборами рішення про їх виплату та формування переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів. Суди дійшли висновку, що передбачений абзацом п`ятим частини п`ятої статті 11 Закону України від 21.09.2006 № 185-V «Про управління об`єктами державної власності» (далі - Закон №185-V) граничний строк сплати дивідендів до 1 липня року, наступного за звітним, поширюється на дивіденди, нараховані станом на цю дату, тоді як у спірних правовідносинах право держави як акціонера товариства на отримання дивідендів виникло лише після формування 26.07.2022 переліку осіб, які мають право на їх отримання. У зв`язку із цим суди визнали безпідставним нарахування пені за період із 02.07.2022 до 27.07.2022 та дійшли висновку про протиправність оскаржуваного наказу.
IV. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. На обґрунтування касаційної скарги Міністерство економіки України зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини третьої, абзаців п`ятого та сьомого частини п`ятої статті 11 Закону №185-V та частини другої статті 30 Закону №514-VI. Скаржник наголошує на неможливості зміни встановленого законом граничного строку сплати дивідендів до державного бюджету рішенням загальних зборів акціонерів. На думку відповідача, ПАТ «НДУ» мало сплатити дивіденди на державну частку за результатами діяльності у 2021 році не пізніше 01.07.2022, а перерахування дивідендів до державного бюджету лише 27.07.2022 свідчить про прострочення фінансового зобов`язання, що зумовлювало обов`язок Мінекономіки нарахувати пеню відповідно до абзацу сьомого частини п`ятої статті 11 Закону №185-V. Крім того, скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми в подібних правовідносинах та вважає, що суди неповно з`ясували обставини справи. У зв`язку із цим просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
11. У своєму відзиві на касаційну скаргу ПАТ «НДУ» вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції прийняли законні та вмотивовані судові рішення та наголошує на тому, що касаційна скарга відповідача є необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
15. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон №514-VI.
16. Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 514-VI акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
17. Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону № 514-VI визначено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
18. Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства (частина перша статті 20 Закону № 514-VI).
19. Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 514-VI кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, право на отримання дивідендів.
20. Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону № 514-VI дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
21. Частинами третьою та четвертою статті 30 Закону № 514-VI встановлено, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення наглядовою радою. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року.
22. Отже, право акціонера на отримання дивідендів реалізується з урахуванням визначеного наглядовою радою порядку їх виплати та сформованого переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів. Саме складення такого переліку дає змогу визначити акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за відповідною виплатою.
23. Правові основи управління об`єктами державної власності відповідно до Конституції України визначає Закон № 185-V, статтею 1 якого передбачено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
24. За змістом статті 3 Закону № 185-V об`єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
25. Відповідно до статті 4 Закону № 185-V суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).
26. Частиною п`ятою статті 11 Закону № 185-V передбачено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов`язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (абзац перший).
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів (абзац четвертий).
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
27. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 702 «Про затвердження Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави» затверджено Порядок №702, який визначає механізм формування Мінекономіки разом з Мінфіном дивідендної політики держави, її реалізації суб`єктами управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі господарських організацій (пункт 1 Порядку №702).
28. Відповідно до пункту 9 Порядку № 702 суб`єкти управління корпоративними правами держави забезпечують відповідно до затверджених базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями згідно з їх установчими документами та законодавством.
29. Отже, пункт 9 Порядку № 702 визначає повноваження суб`єкта управління корпоративними правами держави у сфері реалізації дивідендної політики держави. Його зміст полягає в тому, що такий суб`єкт має забезпечувати прийняття в межах наданих державі корпоративних прав рішень щодо розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарською організацією.
Водночас ця норма не означає, що суб`єкт управління корпоративними правами держави самостійно визначає порядок і строки виплати дивідендів поза процедурами, передбаченими законодавством про акціонерні товариства. Вона передбачає реалізацію відповідних повноважень держави як акціонера через механізми корпоративного управління, зокрема шляхом участі в прийнятті рішень загальними зборами акціонерів.
30. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставними доводи позивача про невжиття суб`єктом управління корпоративними правами держави заходів для прийняття рішення щодо визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів, зокрема шляхом скликання загальних зборів акціонерів, оскільки пункт 9 Порядку № 702 покладає на такого суб`єкта обов`язок забезпечувати реалізацію дивідендної політики держави в межах належних їй корпоративних прав, проте не змінює встановленого частиною п`ятою статті 11 Закону № 185-V граничного строку перерахування дивідендів до державного бюджету та не звільняє господарське товариство від обов`язку дотримуватися цього строку.
31. Абзацом сьомим частини п`ятої статті 11 Закону № 185-V встановлено, що на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.
32. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) від 02.07.2013 №725 затверджено Порядок нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків (далі - Порядок №725), яким установлено механізм нарахування Мінекономрозвитку пені на суму дивідендів на державну частку (далі - дивіденди), несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків (далі - господарське товариство).
33. Відповідно до пункту 3 Порядку № 725 у разі сплати господарським товариством дивідендів до державного бюджету після встановленого законом строку суб`єкт управління в одноденний строк з дня здійснення такого платежу подає Мінекономрозвитку для нарахування пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів копії таких документів:
протоколу загальних зборів господарського товариства, на яких прийнято рішення про виплату дивідендів;
звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) господарського товариства за відповідний рік згідно з формою, наведеною у додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868;
платіжних доручень щодо перерахування господарським товариством суми дивідендів або частини суми дивідендів.
34. Згідно з пунктом 4 Порядку № 725 у разі наявності в інформації суб`єкта управління, що подається згідно з пунктом 2 цього Порядку, відомостей щодо заборгованості господарського товариства зі сплати дивідендів та неподання суб`єктом управління документів, визначених пунктом 3 цього Порядку, Мінекономрозвитку в місячний строк з дня отримання такої інформації звертається до суб`єкта управління з відповідним запитом стосовно надання документів для нарахування пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів до державного бюджету.
Контроль за своєчасністю подання документів, визначених у пунктах 2 та 3 цього Порядку, та відповідальність за достовірність наданих матеріалів несе суб`єкт управління та керівник господарського товариства.
35. За правилами пункту 5 Порядку № 725 нарахування пені на суму дивідендів, несвоєчасно сплачених господарським товариством, здійснюється Мінекономрозвитку України на підставі документів, що подаються згідно з пунктом 3 цього Порядку.
36. Відповідно до пункту 6 Порядку №725 пеня на суму дивідендів (частину суми дивідендів), несвоєчасно сплачених господарським товариством, нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний календарний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати суми дивідендів або частини суми дивідендів включно.
У разі коли встановлений законом строк сплати дивідендів збігається з вихідним (святковим, неробочим) днем, останнім днем граничного строку сплати дивідендів вважається перший робочий день після вихідного (святкового, неробочого) дня. У такому разі пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового, неробочого) дня.
Днем сплати суми дивідендів або частини суми дивідендів господарським товариством вважається день списання установою банку суми платежу з рахунку платника незалежно від часу зарахування її до державного бюджету.
Пеня на пеню не нараховується.
37. Згідно з пунктом 7 Порядку №725 у місячний строк з дня отримання документів, визначених у пункті 3 цього Порядку, Мінекономрозвитку розраховує розмір пені на суму дивідендів (частину суми дивідендів), несвоєчасно сплачених господарським товариством, та приймає в установленому порядку наказ про нарахування пені, який підписує Міністр економічного розвитку і торгівлі України або його перший заступник, заступники.
У разі якщо нарахування Мінекономрозвитку пені потребує отримання позиції заінтересованих органів щодо визначення розміру пені та інших питань, строк нарахування пені продовжується до остаточного узгодження питань, пов`язаних з її нарахуванням, але не більше ніж на місячний строк.
У наказі Мінекономіки про нарахування пені зазначається така інформація: найменування господарського товариства, його місцезнаходження, код за ЄДРПОУ; підстави для нарахування пені; розрахунок пені; сума нарахованої пені; код класифікації доходів бюджету; призначення платежу; одержувач платежу; строк перерахування пені.
38. У п`ятиденний строк з дня прийняття наказу про нарахування пені Мінекономіки повідомляє про це господарське товариство рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Про нарахування пені Мінекономіки у п`ятиденний строк з дня прийняття наказу про нарахування пені повідомляє суб`єкта управління для забезпечення ним контролю за сплатою господарським товариством нарахованої пені відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 702 «Про затвердження Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави».
Оскарження нарахування пені господарськими товариствами та суб`єктами управління здійснюється відповідно до законодавства (пункти 8, 11 Порядку №725).
39. Отже, Мінекономіки відповідно до абзацу сьомого частини п`ятої статті 11 Закону №185-V та Порядку № 725 є уповноваженим органом, до компетенції якого належить нарахування пені за несвоєчасну сплату дивідендів на державну частку до державного бюджету.
40. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановлений абзацом п`ятим частини п`ятої статті 11 Закону № 185-V граничний строк сплати дивідендів до державного бюджету - не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, - поширюється на дивіденди, нараховані станом на цю дату. Водночас суди зазначили, що у спірних правовідносинах право держави як акціонера ПАТ «НДУ» на отримання дивідендів виникло лише після формування 26.07.2022 переліку осіб, які мають право на їх отримання. З огляду на це суди дійшли висновку про відсутність підстав для нарахування пені за період із 02.07.2022 до 27.07.2022.
41. Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
42. Абзацом п`ятим частини п`ятої статті 11 Закону № 185-V установлено імперативний строк сплати господарськими товариствами дивідендів на державну частку до Державного бюджету України - не пізніше 1 липня року, що настає за звітним. Зазначена норма покладає на господарське товариство відповідний обов`язок та не пов`язує його виконання з датою прийняття загальними зборами акціонерів рішення про виплату дивідендів, визначенням наглядовою радою порядку та строків їх виплати або складенням переліку осіб, які мають право на їх отримання.
43. При цьому положення Закону № 514-VI, якими врегульовано порядок реалізації корпоративних прав акціонерів, та положення Закону № 185-V, якими визначено строк перерахування дивідендів на державну частку до бюджету, регулюють різні аспекти відповідних правовідносин. Дотримання корпоративних процедур, передбачених Законом № 514-VI, не скасовує та не змінює встановленого спеціальним законом строку виконання господарським товариством обов`язку перед державою.
44. Відхиляючи доводи позивача про виникнення права держави на отримання дивідендів лише після складення 26.07.2022 переліку осіб, які мають право на їх отримання, колегія суддів виходить із того, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 2, частини першої статті 20 та частини першої статті 25 Закону № 514-VI право на отримання дивідендів є складовою корпоративних прав акціонера, що випливають із права власності на акції товариства, а передбачене частиною четвертою статті 30 Закону № 514-VI складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, є елементом процедури їх виплати, спрямованим на визначення кола акціонерів, яким належить здійснити відповідну виплату.
45. Водночас, колегія суддів наголошує, що формування переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, яке забезпечує реалізацію права акціонера на їх отримання, не нівелює обов`язок господарського товариства зі сплати дивідендів на державну частку у строк, установлений абзацом п`ятим частини п`ятої статті 11 Закону № 185-V.
46. Суди попередніх інстанцій встановили, що рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «НДУ» про спрямування частини чистого прибутку товариства за результатами діяльності у 2021 році на виплату дивідендів прийнято 05.07.2022, а перелік осіб, які мають право на їх отримання, сформовано 26.07.2022, тобто після закінчення встановленого законом строку сплати дивідендів на державну частку.
47. Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що дата проведення загальних зборів акціонерів не впливає на обов`язок господарського товариства дотримуватися вимог абзацу п`ятого частини п`ятої статті 11 Закону № 185-V, оскільки внутрішні організаційні процедури суб`єкта господарювання не можуть бути підставою для невиконання імперативних приписів закону. При цьому загальні збори акціонерів могли бути проведені до настання граничного строку сплати дивідендів до Державного бюджету України, що дало б змогу забезпечити дотримання встановлених Законом № 185-V вимог.
48. Таким чином, оскільки ПАТ «НДУ» перерахувало дивіденди на державну частку до державного бюджету 27.07.2022, тобто після спливу встановленого законом граничного строку, прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів 05.07.2022 та складення переліку осіб, які мають право на їх отримання, 26.07.2022 не спростовують факту несвоєчасного виконання відповідного обов`язку.
49. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для нарахування пені з огляду на дату виникнення права держави на отримання дивідендів ґрунтуються на неправильному застосуванні абзаців п`ятого та сьомого частини п`ятої статті 11 Закону № 185-V та статті 30 Закону № 514-VI.
50. Враховуючи, що позивач не заперечує правильності визначення розміру нарахованої пені, а позовні вимоги не містять доводів щодо помилковості її розрахунку чи невідповідності визначеної суми вимогам законодавства, касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувані судові рішення - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
51. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
52. Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
53. З огляду на те, що за результатом касаційного перегляду цієї справи Верховний Суд дійшов висновку про ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд- ,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Міністерства економіки України задовольнити.
Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №640/19595/22.
Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» до Міністерства економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про визнання протиправним і скасування рішення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua