Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №489/7901/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/7901/26

Провадження № 2/489/4105/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Бородіною В.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» про зняття арешту з майна, третя особа – ОСОБА_2 ,

встановив:

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» про зняття арешту з майна.

Свої вимоги мотивував тим, що ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.09.1998 накладено арешт, зокрема, на кв. АДРЕСА_1 , заборонено усі види угод по її відчуженню, а також її заселення. В подальшому відповідно до ордеру на житлове приміщення від 26.10.1999 вказана квартира була надана на родину з трьох осіб, а саме позивача ОСОБА_1 , його матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_2 . 17.12.1999 вказаним особам було видано свідоцтво про право власності на кв. АДРЕСА_1 – по 1/3 частині кожному, яке було зареєстровано в КП «ММБТІ». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй 1/3 частки вказаної квартири. Позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті своєї матері; його батько ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини на його користь. Проте згідно роз`яснення нотаріуса Савченко Д.В. не має можливості оформити свої спадкові права на квартиру, на яку накладено арешт.

ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Арбітражного суду Миколаївської області від 05.06.1998 визнано право власності ВАТ «Домобудівний комбінат» на квартири в будинку АДРЕСА_2 , зокрема на кв. АДРЕСА_3 . Постановою Арбітажного суду Миколаївської області від 28.07.1998 рішення арбітражного суду було змінено. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.09.1998 в межах виконання наказу Арбітражного суду Миколаївської області накладено арешт, зокрема, на спірну квартиру. Проте в подальшому постановою Вищого арбітражного суду України від 05.10.1998 рішення та постанову суду Арбітажного суду Миколаївської області було скасовано, провадження у справі припинено. За таких обставин, оскільки арешт на кв. АДРЕСА_1 було накладено до набуття позивачем та членами його родина права на неї, а також приймаючи до уваги, що в подальшому рішення суду, на підставі якого накладено арешт на дану квартиру – скасовано, позивач вважає, що існування такого арешту безпідставно перешкоджає оформленню його спадкових прав.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд скасувати (зняти) арешт (обтяження) з квартири АДРЕСА_1 ; тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 3571110 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; зареєстровано: 08.08.2006 10:26:26 реєстратором: Перша миколаївська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: ухвала, б/н, 30.09.1998, Народний суд Ленінського району, ОАО «ДСК»; архівна дата – 13.10.1998, архівний номер: 179755NIKOLAEV1, № реєстру: 12848-43, внутр. № 6C012BEF2D2B4657.

Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні; витребувано у ПН ММНО Недвиги А.Ф. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

28.09.2026 витребувані відомості надійшли на адресу суду.

Ухвалою суду від 28.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ТОВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.09.1998 накладено арешт, зокрема, на кв. АДРЕСА_1 , заборонено усі види угод по її відчуженню, а також її заселення.

Відповідно до ордеру на житлове приміщення від 26.10.1999 вказана квартира була надана на родину з трьох осіб, а саме позивача ОСОБА_1 , його матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_2 . 17.12.1999 вказаним особам було видано свідоцтво про право власності на кв. АДРЕСА_1 – по 1/3 частині кожному, яке було зареєстровано в КП «ММБТІ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй 1/3 частки вказаної квартири.

Згідно копії спадкової справи № 8/2021 позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті своєї матері; його батько ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини на його користь. Проте згідно роз`яснення нотаріуса Савченко Д.В. не має можливості оформити свої спадкові права на квартиру, на яку накладено арешт.

При цьому рішенням Арбітражного суду Миколаївської області від 05.06.1998 визнано право власності ВАТ «Домобудівний комбінат» на квартири в будинку АДРЕСА_2 , зокрема на кв. АДРЕСА_3 .

Постановою Арбітажного суду Миколаївської області від 28.07.1998 рішення арбітражного суду було змінено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.09.1998 в межах виконання наказу Арбітражного суду Миколаївської області накладено арешт, зокрема, на спірну квартиру.

Проте в подальшому постановою Вищого арбітражного суду України від 05.10.1998 рішення та постанову суду Арбітажного суду Миколаївської області було скасовано, провадження у справі припинено.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є архівний запис щодо квартири АДРЕСА_1 , а саме така інформація: тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 3571110 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; зареєстровано: 08.08.2006 10:26:26 реєстратором: Перша миколаївська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: ухвала, б/н, 30.09.1998, Народний суд Ленінського району, ОАО «ДСК»; архівна дата – 13.10.1998, архівний номер: 179755NIKOLAEV1, № реєстру: 12848-43, внутр. № 6C012BEF2D2B4657.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд . Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).

В ст. 391 ЦК України зазначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 344/12223/19 від 05.10.2022).

Згідно з ст. 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яку ратифіковано Україною 17.07.1997 та яка набрала чинності для України 11.09.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Судом встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.09.1998 в межах виконання наказу Арбітражного суду Миколаївської області накладено арешт, зокрема, на спірну квартиру.

Проте постановою Вищого арбітражного суду України від 05.10.1998 рішення та постанову суду Арбітажного суду Миколаївської області було скасовано, провадження у справі припинено.

При цьому станом на час видачі ордеру від 26.10.1999 та набуття права власності спадкодавцем, позивачем та його батьком згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.11.1999 на вказану квартиру, а також станом на теперішній час справу, в межах якої було накладено арешт на майно, було розглянуто, постанову суду Арбітажного суду Миколаївської області було скасовано, провадження у справі припинено. Проте забезпечення позову не було скасовано з невідомих причин.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 155 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, а саме від 24.07.1996) якщо в позові буде відмовлено, вжиті заходи по забезпеченню позову зберігаються до набрання рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з постановленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування забезпечення позову.

Суд вважає, що безпідставна заборона відчуження нерухомого майна на кв. АДРЕСА_1 , необґрунтовано обмежує право позивача на розпорядження часткою свого майна та оформлення спадкових прав після смерті своєї матері, оскільки 1/3 частка цієї квартири належала їй, що суперечить вимогам національного законодавства та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

Керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, оскільки позивачем не було заявлено вимог про стягнення з відповідача судового збору, розподіл судових витрат судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат» про зняття арешту з майна, третя особа – ОСОБА_2 – задовольнити.

Скасувати обтяження (арешт) з квартири АДРЕСА_1 ; тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 3571110 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; зареєстровано: 08.08.2006 10:26:26 реєстратором: Перша миколаївська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: ухвала, б/н, 30.09.1998, Народний суд Ленінського району, ОАО «ДСК»; архівна дата – 13.10.1998, архівний номер: 179755NIKOLAEV1, № реєстру: 12848-43, внутр. № 6C012BEF2D2B4657.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ;

відповідач: Товариств з обмеженою відповідальністю «Миколаївський домобудівельний комбінат», ЄДРПОУ 01273160, адреса: м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1;

третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 03.11.2026.

Суддя Г.А. Микульшина