Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №522/17173/26
Суддя: Кривохижа Ю. А.
Справа № 522/17173/26
№ 3/522/5742/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кривохижа Ю.А., розглянувши матеріалів про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту ПП УПП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. 19.08.2026 року о 23 годині 20 хвилин в м. Одесі, по вулиці Академічній, 30, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме: електросамокатом «Jet 200874», з ознаками алкогольного сп`яніння , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
2. У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про судове засідання 03.11.2026 ОСОБА_1 повідомлявся належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило. За таких обставин, Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до статті 268 КУпАП.
3. У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Богданова Ю. В. вважала, що є підстави для закриття справи у зв`язку з відсутністю адміністративного правопорушення. Вказала, що досліджений відеозапис з місця події містить підтвердження обставин спілкування між поліцейськими та ОСОБА_2 , який перебуває біля двох самокатів, які не здійснюють рух. Проте, досліджений відеозапис не містить фіксацію факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинки транспортного засобу під його керуванням, як зазначено у протоколі, а отже можливість визнання останнього водієм, який може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП. Із відеозапису, доданому до матеріалів справи, жодної з описаних поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_1 не спостерігається, а поведінка поліцейських свідчить про упереджене ставлення до ОСОБА_1 , про що він неодноразово заявляв при спілкуванні з працівниками УПП в Одеській області. Із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що поліцейський запропонував пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального приладу на місці зупинки та у медичному закладі та факту прямої відмови від проходження медогляду на відеозапису не було зафіксовано. Крім того, стороною захисту надається Висновок КНП «ООМ ЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.08.2026 (06:40 год) року № 001632, де зазначено, що у гр. ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено. Чинне законодавство України не передбачає окремої категорії водійських прав для засобів пересування, таких як електросамокати чи інші засоби легкого персонального електротранспорту, а отже керування електросамокатом здійснюється без вимоги наявності посвідчення водія і особа, що керує таким засобом, не набуває статусу водія в повному юридичному розумінні цього поняття, яке має визначальне значення для застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування, передбаченого статтею 130 КУпАП.
ІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
4. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 750095 від 19.08.2026 року;
- довідка про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія,
- довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 адміністративному стягненню протягом року не піддавався;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.08.2026 року,
- диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
5. Водночас захисником Богдановою Ю .В. на підтвердження невинуватості надано такі докази:
- відповідь на адв.запит з КНП ООМ ЦПЗ ООР;
- докази на підтвердження оголошення сигналу повіттряної тривоги 20.08.26;
- копію висновку щодо результатів мед огляду Трегубова від КНП ООМЦПЗ ООР;
- Лист Одеської ОДА № 130-АЗ/396 від 16.09.2026;
ІІІ. Оцінка Суду
6. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує таке.
7. Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами, зокрема у ч. 1-4 ст. 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
8. Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
9. Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
10. Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
11. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
12. Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
13. У постанові Верховного Суду по справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 року, касаційна інстанції зазначила, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
14. Окрім того, відповідно до Закону України №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
15. Як вбачається із загальнодоступних джерел технічні параметри електросамокатів, що перебувають у використанні мають потужність мотору до 1000 Вт та містять два колеса.
16. Тобто, електросамокат відповідно до Закону України № 2956-IX є легким персональним електричним транспортним засобом.
17. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
18. Суб`єктами правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів.
19. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
20. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що переглянутий Судом підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення.
21. Тобто вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП.
22. Вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.
23. Оцінюючи доводи захисника Богданової Ю. В. про те, що ОСОБА_1 фактично не керував електросамокатом, то суд не знаходить підстав для їх прийняття, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема відеозаписом із нагрудного відеореєстратора працівника поліції.
24. Діючим законодавством на уповноважену особу підрозділу поліції під час оформлення адміністративних матеріалів покладено обов`язок зафіксувати всі обставини скоєння правопорушення з визначенням особи, яка за встановленими обставинами та з високим ступенем вірогідності вчинила адміністративне правопорушення, скласти стосовно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та надіслати його до суду.
25. Суд констатує, що в цій ситуації, поліцейські, діючи у відповідності до положень Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції № 1452/735, шляхом спостереження за дорожньою обстановкою та опитування присутніх на місці події осіб встановили, що керував транспортним засобом саме ОСОБА_1 та склали відносно нього протокол, що розглядається.
26. Стосовно доводів захисника Богданової Ю. В., що працівник поліції не встановив жодних об`єктивних ознак, які б могли свідчити про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, суд зазначає таке.
27. Відповідно до вимог статті 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
28. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
29. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі — Порядок).
30. Згідно із пунктом першим Порядку він визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-огляд), і проведення такого огляду.
31. Пунктом другим Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
32. Суд не може втручатися в аспекти внутрішнього переконання працівників поліції під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в частині виявлення ознак такого сп`яніння, а тому посилання захисника на те, що поліцейський не міг зафіксувати будь-яких зовнішніх ознак сп`яніння є неспроможним, та не спростовує факту відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
33. Також суд відхиляє в якості доказу Висновок КНП «ООМ ЦПЗ» ООР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.08.2026 (06:40 год) року № 001632, оскільки ОСОБА_1 повинен був пройти медичний огляд в закладі охорони здоровя обов`язково у присутності поліцейського та за направленням останнього.
34. Всупереч наведеному, ОСОБА_1 , без направлення поліцейського, самостійно звернувся до медичного закладу та пройшов такий огляд у закладі охорони здоров`я, який був проведений за відсутності поліцейського.
35. Отже, у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
ІV. Накладення адміністративного стягнення
36. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - відсутні.
37. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП - відсутні.
38. Суд відповідно до статті 33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.
39. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.
40. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Із цих підстав,
Керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 130, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, у разі несплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.
Суддя Ю. А. Кривохижа
Оригінал: reyestr.court.gov.ua