Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №468/2167/24 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Суд: Доманівський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №468/2167/24

Суддя: Кривенко О. В.

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 468/2167/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.11.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої — судді: Кривенко О.В.,

при секретареві: Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща. Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2025 року до Доманівського районного суду Миколаївської області з Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшли матеріали цивільної справи №468/2167/24 за позовом ТОВ «Фінтраст Україна» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в позові просила стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 45 882,72 грн., а також судовий збір в сумі 2 422,40 грн, та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.11.2023 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір №7270199 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кошти у розмірі 11 400,00 грн. (п.1.3 Кредитного договору), строком на 360 днів (п.1.4 Кредитного договору), дата повернення кредиту 08.11.2024 р. вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до договору, із стандартною процентною ставкою 1,99 % в день (п.п 1.5.1 Кредитного договору). Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (п.3.1 Кредитного договору).

ТОВ «Авентус Україна» було належним чином виконано зобов`язання за вказаним договором та надано в користування відповідача зазначену суму кредиту, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (до справи додано довідку ТОВ «Пейтек Україна» про перерахування коштів).

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач не здійснював погашення кредитної забогованості та не сплачував відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, керуючись п.4.3 Кредитного договору, даний договір було автопролонговано.

ОСОБА_1 свої зобов`язаний перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до п.п. 3 п.4.1 кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь якою третьою особою без окремої згоди відповідача.

25.07.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №25.07/24-Ф, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги по вказаному кредитному договору.

Отже до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу №25.07/24 перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №7270199 у розмірі 45882, 72 грн. з яких: 11 400,00 грн. – тіло кредиту, та 20 871, 12 – сума процентів за користування кредитом, а також 13611,60 грн.-проценти нараховані позивачем за 60 календарних днів (після відступлення прав вимоги). Вказану суму позивач просив стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 17.02.2025 р. у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Також за клопотанням позивача було витребувано докази від АТ “Універсал Банк” (ухвала суду від 12.03.2025 року).

31.03.2025 року на адресу суду надійшли витребувані докази від АТ “Універсал Банк”.

Заочним рішенням суду від 14.05.2025 позов задоволено частково, та стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором №7270199 в сумі 45 882 (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 72 коп: з яких: 11 400,00 грн. – тіло кредиту, та 20 871, 12 – сума процентів за користування кредитом, а також 13 611,60 грн.-проценти нараховані позивачем за 60 календарних днів (після відступлення прав вимоги), судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та 5000, 00 грн. витрат на правничу допомогу.

06.07.2026 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 14.05.2025 року.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року заяву про перегляд заочного рішення суду повернуто заявнику.

17.07.2026 року на адресу суду надійшла повторно заява від ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 14.05.2025 року разом з запереченнями на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.07.2026 року заяву про перегляд заочного рішення суду прийнято та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року заочне рішення суду від 14.05.2025 року скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідач заперечував проти вимог позивача, посилався на те, що відсутні докази отримання кредитних коштів відповідачем, відсутня виписка з карткового рахунку та не надано розрахунок заборгованості, стверджував про недоведеність позовних вимог та просив відмовити у задоволені позову. Крім того, зазначив, що є військовослужбовцем та відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» звільнений від сплати відсотків за користування кредитом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі, оскільки є військовослужбовцем та відряджений з метою виконання завдань за призначенням (посвідчення про відрядження додається).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7270199 про надання споживчого кредиту.

Договір відповідачем підписано електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «С3391».

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 11 400 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 360 днів (п.1.4 договору).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 11 400,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Згідно витребуваних доказів, які надійшли від АТ “Універсал Банк”, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , також АТ “Універсал Банк” підтверджує, що 14.11.2023 року о 16:35:05 на платіжну картку № НОМЕР_1 надійшов платіж у розмірі 11 400, 00 гривень.

Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день.

Договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 с року та розміщених на сайті https://creditplus.ua.

Також, 14 листопада 2023 року ОСОБА_1 підписано електронним підписом-одноразовим ідентифікатором «С3391» таблицю обчислення загальної вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту за договором № 7270199 від 14.11.2023 року, які містять умови кредиту, процентні ставки.

Листом ТОВ «Пейтек Україна» від 09.08.2024 року вих. №220240809 на адресу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомлено про успішність наступної операції згідно з договором з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» № 160222-1 від 16 лютого 2022 року: №40472382 транзакції в системі ТОВ “Авентус Україна”, код авторизації №300129 на суму 11 400, 00 грн 14.11.2023 року о 16 год. 35 хв. 04 сек., номер картки: НОМЕР_1 (№39 списку).

Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

25.07.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №25.07/24-Ф, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги по вказаному кредитному договору.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення (копія повідомлення про відступлння прав вимоги міститься в матеріалах справи).

Отже до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу №25.07/24-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №7270199 у розмірі 45882, 72 грн. з яких: 11 400,00 грн. – тіло кредиту, та 20 871, 12 – сума процентів за користування кредитом, а також 13611,60 грн.-проценти нараховані позивачем за 60 календарних днів (після відступлення прав вимоги), (розрахунок заборгованості долучений до матеріалів справи).

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд бере до уваги те, що згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку,

визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно із ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем.

ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого у зобов`язанні є ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту, однак, відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином не виконав свої обов`язки за договором, та доказів на спростування позовних вимог та розміру заборгованості суду надано не було, а тому твердження відповідача ОСОБА_1 про недоведеність позивачем позовних вимог, відсутність доказів отриманні кредитних коштів та відсутність розрахунків заборгованості не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, був призваний по мобілізації та з 23.08.2022 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 , в подальшому проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , військове звання старший сержант, що підтверджується: копією військового квитка НОМЕР_5 ; копією довідки ВЧ НОМЕР_3 від 23.02.2026 за № 188, копією посвідчення серія НОМЕР_6 , дата видачі: 29.03.2024 року.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

Враховуючи зазначені приписи законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 34482, 72 грн. (нараховані сумарно первісним кредитором та позивачем), тому з позивача підлягає до стягнення тіло кредиту у розмірі 11 400, 00 грн.

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд керується положеннями ст.137 ЦПК України.

Згідно з ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)

Надання адвокатом Городіщевою Є.О. позивачу адвокатських послуг при розгляді справи в суді підтверджується, зокрема, ордером на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», договором про надання правової допомоги № 26/08-2024 від 26.08.2024 року, укладеним між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ОСОБА_2 , актом №294 прийому передачі виконаних робіт по вказаному договору.

Відтак, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з пропорційності задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2485 грн 00 коп (24,85%).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 601,97 грн (24,85%).

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) заборгованість за кредитним договором №7270199 в сумі 11400 (одинадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп: з яких: 11 400,00 грн. – тіло кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 601 (шістсот одна) грн. 97 коп. (24,85%).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44559822,

місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 485 (дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 34482, 72 грн. (нараховані сумарно первісним кредитором та позивачем).

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя :О. В. Кривенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua