Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №471/558/26 — Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/558/26

Провадження №2/471/460/26

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"02" листопада 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді – Жили Н.М.,

з участю секретаря – Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.2024 р. ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір (оферти) № 13.05.2024-100001725 (далі – Кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору 13.05.2024 позичальнику надано кредит в розмірі – 3000 грн, строком на 112 днів з дати його надання, дата надання/видачі кредиту – 13.05.2024, дата повернення (виплати) кредиту – 01.09.2024, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі – «процентна ставка»); розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту; розрахунок денної процентної ставки: 1,24% = (4154,61/3000)/112?100%); проценти (економічна сутність – плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку; комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі – «Комісія», економічна сутність – плата за надання кредиту) – 10% від суми кредиту та дорівнює 300 грн. 00 коп.; комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні; нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту; неустойка: 30 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-3261.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість в розмірі 9840 грн, що складається із: тіла кредиту - 3000 грн; процентів – 5040 грн; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 300 грн; неустойки– 1500 грн..

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 13.05.2024-100001725 від 13.05.2024 р. в розмірі 9840 гривень, а також судовий збір в сумі 2 662,40 гривень та витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви в сумі 120,18 грн.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 02 червня 2026 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак у позовній заяві просить суд розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. № 9).

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками, надісланими йому рекомендованими листами з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання. Листи з судовими повістками про виклик до суду на 01.07.2026 р. та 17.09.2026 р. відповідач отримав, що підтверджується рекомендованими повідомленями про вручення поштового відправлення (а. с. № 45, 49). Лист з судовою повісткою про виклик до суду на 02.11.2026 р. повернувся до суду з зазначенням на конверті причини повернення – «адресат відсутній», що відповідно до пункту 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення повісток в день проставлення у поштовому повідомленні такої відмітки (а.с.№ 53). За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач відзив на позов не подав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; в судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позовну заяву, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити у вищевказаній цивільній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що 13.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №13.05.2024-100001725 (а. с. № 10-15).

Згідно п. 3.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно п. 3.3 Кредитного договору дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти), графік платежів встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до Заявки Кредитного договору №13.05.2024-100001725 (кредитної лінії) дата надання/видачі кредиту – 13.05.2024, сума кредиту – 3 000,00 грн, строк на який надається кредит – 112 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту – 01.09.2024, денна процентна ставка – 1,24 %; комісія, пов`язана з наданням кредиту - 10 % від суми кредиту та дорівнює 300 грн, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Зі змісту вказаної Заявки вбачається, що Заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 13.05.2024 року за цим посиланням https://sgroshi.com.ua /ua/informaciya-o-kompanii згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 4.1 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .

Пунктом 6.1. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 9.1. Кредитного договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором.

Згідно п. 10.1. Кредитного договору цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.

ОСОБА_1 використовуючи електронний підпис одноразовим ідентифікатором 13.05.2024 р. підписав пропозицію про укладення Кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтвердив укладення кредитного договору та отримав на свій рахунок кошти в розмірі 3 000 грн, а отже акцептоував умови договору. Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом. ОСОБА_1 під час укладення Кредитного договору №13.05.2024-100001725 пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку (а.с. № 19а). Під час ідентифікації позичальник – ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Позивачем відповідачу надано кредит у розмірі 3 000 грн, які ОСОБА_1 отримав 13.05.2024 р. на банківський рахунок, що підтверджується квитанцією LiqPay та довідкою про відкриття рахунку (а. с. № 16,17).

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконує, у нього перед позивачем утворилась заборгованість, яка за розрахунком позивача, становить 9840 грн, з яких:

- тіло кредиту – 3000 грн;

- проценти – 5040 грн;

- комісія за наданням кредиту – 300 грн;

- неустойка - 1500 грн (а. с. № 18).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.

Так, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦУ України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки відповідачем порушені умови Кредитного договору та вимоги чинного законодавства України, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором за тілом кредиту - 3000 грн, комісією (пов`язаною з наданням кредиту) – 300 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1-2 ч 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денною процентною ставкою за договором споживчого кредитування є загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

За ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів, комісії кредитодавця та супутні витрати тощо. Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (ч. 3 ст. 8 цього Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг "№ 3498-IX від 22.11.2023, що набрав законної сили 24.12.2023 р., максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, сторони укладаючи Кредитний договір 13.05.2024 року повинні були діяти у межах, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», при визначенні ними розміру денної процентної ставки, максимальний розмір якої не міг бути більшим, ніж той, що встановлено у ч. 5 ст. 8 цього Закону, оскільки за умовами укладеного договору передбачили її сплату позичальником виключно за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, а не в якості підвищення процентної ставки за неналежне або несвоєчасне виконання обов`язків за договором з повернення кредитних коштів.

Тобто, надаючи розрахунок заборгованості за Кредитним договором та визначаючи заборгованість за процентами за користування кредитом, кредитор нарахував їх ОСОБА_1 відповідно до умов договору, але з порушенням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», так як розрахував їх за період з 13.05.2024 по 01.09.2024 року включно за ставкою 1,5% в день (а.с.№18).

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за процентами у відповідності до періоду та алгоритму здійсненого кредитором розрахунку, а також умов, встановлених ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», становить (3000*1%) * 112 днів , що становить 3360 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за процентами в сумі 3 360 грн.

Щодо стягнення з відповідача неустойки - 1500 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 13 Заявки, яка є невід`ємною частиною даної оферти, зазначена неустойка: 30 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком.

Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язаннь.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги про стягнення неустойки в розмірі 1500 грн задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за Кредитним договором №13.05.2024-1000001725 від 13.05.2024 р. в сумі 6660 грн, яка складається з:

- тіла кредиту - 3000 грн;

- процентів - 3360 грн;

- комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 300 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно платіжної інструкції №СЦ00107002 від 20.05.2026 року при зверненні до суду з вищевказаним позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2662,40 гривень (а. с. № 26).

Згідно квитанції № 2081371 від 22.05.2026 витрати позивача пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви становлять 120,18 грн (а. с. № 30).

У зв`язку з частковим задоволенням позову (67,68%), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору та витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1802,18 грн та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви – 81,35 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 205, 207, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 627, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263 -265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором №13.05.2024-100001725 від 13.05.2024 р. в сумі 6660 грн (шість тисяч шістсот шістдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 1802,18 грн (одна тисяча вісімсот дві гривні вісімнадцять копійок) та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви – 81,35 грн (вісімдесят одна гривня тридцять п`ять копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Жила Н. М.