Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №523/16105/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №523/16105/25

Провадження №2/504/1873/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

за участі секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 12.06.2024-100002605 від 17.06.2024 року в сумі 15570,00 грн., з яких 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5670,00 грн. - заборгованість за процентами, 900,00 грн. - заборгованість за комісією та 3000,00 грн. - неустойка, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір, за яким 18.06.2024 року відповідач отримав кредит у сумі 6000,00 грн. строком на 70 днів. Відповідач свої зобов`язання не виконав, кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив.

Рух справи.

Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 05.09.2025 року справу передано за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області, куди вона надійшла 21.10.2025 року.

Ухвалою судді від 21.10.2025 року справу прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» відповідач не має.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судовою повісткою в електронній формі від 11.06.2026 року, яку 11.06.2026 року о 13:01:46 надіслано засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС на номер його мобільного телефону НОМЕР_2 , зазначений ним у кредитному договорі як фінансовий номер і погоджений канал комунікації, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу без участі представника позивача та зазначив, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою суду від 29.10.2026 року постановлено розглянути справу в заочному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що 17.06.2024 року о 23:40 між ТОВ «Споживчий центр» (торговельна марка «ShvydGroshi») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 12.06.2024-100002605, складовими частинами якого є пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт).

Позичальника ідентифіковано за допомогою Системи BankID НБУ. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором E255, надісланим на його фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , а кредитодавцем - кваліфікованим електронним підписом. У заявці зазначено паспортні дані позичальника, його РНОКПП та платіжну картку НОМЕР_5 для надання коштів.

Відповідно до заявки кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 6000,00 грн. строком на 70 днів - з 18.06.2024 по 26.08.2024 року - зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 1,35 % за кожен день користування кредитом. Заявкою також передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 15 % від суми кредиту (900,00 грн.), яка нараховується в день видачі кредиту, та неустойку в розмірі 60,00 грн. за кожен день невиконання кожного окремого зобов`язання. Денна процентна ставка за договором становить 1,2 %.

Згідно з Графіком платежів позичальник мав погасити кредит п`ятьма платежами по 2204,93 грн. у період з 01.07.2024 по 26.08.2024 року, з яких 6000,00 грн. - сума кредиту, 4124,61 грн. - проценти та 900,00 грн. - комісія.

18.06.2024 року о 00:01:04 через ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (код ЄДРПОУ 37973023), яке діє на підставі укладеного з позивачем договору на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року, на платіжну картку НОМЕР_4 перераховано 6000,00 грн. з призначенням «Видача за договором кредиту № 12.06.2024-100002605» (номер транзакції в системі iPay.ua - 428171311). Це підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.07.2025 року вих. № 197-3007.

Відповідно до довідки-розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 15570,00 грн., з яких 6000,00 грн. - основний борг, 5670,00 грн. - проценти, нараховані за період з 18.06.2024 по 26.08.2024 року (6000,00 грн. ? 1,35 % ? 70 днів), 900,00 грн. - комісія та 3000,00 грн. - неустойка. Платежів у погашення заборгованості відповідач не здійснював.

Норми права та їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі. Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кошти перераховано на платіжну картку, перші та останні цифри номера якої збігаються з реквізитами, зазначеними позичальником у договорі, з призначенням платежу, що містить номер цього договору. Доказів того, що ця платіжна картка не належить відповідачу або що кошти на неї не надійшли, матеріали справи не містять.

Суд переконаний, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено у належній формі, а кредитні кошти в сумі 6000,00 грн. відповідач отримав.

Щодо тіла кредиту.

Відповідач отримав кредит у сумі 6000,00 грн. і не повернув його. Строк повернення кредиту настав 26.08.2024 року. Отже, заборгованість за тілом кредиту в сумі 6000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо процентів.

Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

На думку суду, тимчасові обмеження денної процентної ставки (2,5 % та 1,5 %) стосуються договорів про споживчий кредит, укладених до 24.12.2023, строк дії яких тривав після набрання чинності Законом № 3498-IX. На договори, укладені з 24.12.2023, у тому числі протягом зазначених 240 днів, поширюється обмеження денної процентної ставки в 1 %, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», за весь строк кредитування.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. На думку суду, умова договору про процентну ставку, що перевищує встановлений законом граничний розмір, є нікчемною лише в частині такого перевищення, а проценти підлягають стягненню в межах 1 % на день. Граничний розмір денної процентної ставки суд застосовує незалежно від наявності відповідного заперечення споживача (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25).

Договір укладено 17.06.2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, а отже, на нього поширюється обмеження денної процентної ставки в 1 % за весь строк кредитування.

Процентна ставка за договором (1,35 % на день) перевищує встановлений законом граничний розмір. Тому умова договору про розмір процентів є нікчемною в частині, що перевищує 1 % на день.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Проценти нараховано за 70 днів - по 26.08.2024 року, тобто в межах строку кредитування.

Проценти за користування кредитом за весь строк кредитування за ставкою 1 % на день становлять: 6000,00 грн. ? 1 % ? 70 днів = 4200,00 грн. Відповідач жодних платежів не здійснював.

Отже, з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у сумі 4200,00 грн., а в стягненні процентів у сумі 1470,00 грн. слід відмовити.

Щодо комісії.

Комісія за надання кредиту є платою за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, та за дії позичальника, спрямовані на встановлення кредитних правовідносин (укладення кредитного договору), і не є платою за будь-яку самостійну послугу, надану споживачу. Посилання позивача на те, що комісія є платою за перерахування коштів через сервіс інтернет-еквайрингу, цього висновку не змінює: перерахування суми кредиту є обов`язком самого кредитодавця за договором, а відповідно до п. 11 заявки кредитодавець додаткових та/або супутніх послуг не надає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо плати за інформацію про стан заборгованості, яку споживач запитує не частіше ніж один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що умова договору в частині сплати позичальником комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною. Нікчемність умови правочину суд враховує за власною ініціативою (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25).

Отже, у стягненні комісії в сумі 900,00 грн. слід відмовити.

Щодо неустойки.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні, введений з 24.02.2022 року, триває дотепер. Неустойку в сумі 3000,00 грн. нараховано за прострочення виконання зобов`язань за договором у 2024 році, тобто в період дії воєнного стану. Доводи позивача про правомірність нарахування неустойки спростовуються наведеною спеціальною нормою ЦК України.

Отже, у стягненні неустойки в сумі 3000,00 грн. слід відмовити.

Висновки суду.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10200,00 грн., з яких 6000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 4200,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом. У стягненні процентів у сумі 1470,00 грн., комісії в сумі 900,00 грн. та неустойки в сумі 3000,00 грн., а всього 5370,00 грн., слід відмовити.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково - на суму 10200,00 грн. із заявлених 15570,00 грн., що становить 65,51 %.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00029852 від 01.08.2025 року. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 2422,40 грн. ? 10200,00 грн. / 15570,00 грн. = 1586,93 грн.

У позовній заяві позивач зазначив попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., однак вимоги про їх стягнення не заявив і доказів понесення цих витрат не надав. Тому питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 215, 216, 526, 549, 610-612, 629, 1048, 1049, 1054, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором № 12.06.2024-100002605 від 17.06.2024 року у розмірі 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 4200,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) судовий збір у розмірі 1586,93 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяВ. К. Барвенко