Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №500/6555/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокуСправа №500/6555/25 пров. №А/857/23574/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року (суддя Чепенюк О.В., м. Тернопіль, повний текст складено 23 січня 2026 року), -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі – МОУ), в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення МОУ, оформленого протоколом засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 27.12.2024 № 44/в (далі – Комісія, Рішення відповідно) про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у частині пункту 16, що стосується ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

зобов`язати МОУ прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 , малолітньому ОСОБА_2 (в інтересах якого діє ОСОБА_1 ) та малолітньому ОСОБА_3 (в інтересах якого діє ОСОБА_1 ) одноразової грошової допомоги як членам сім`ї військовослужбовця ОСОБА_6 , солдата військової частини НОМЕР_1 , загиблого внаслідок отриманих множинних вогнепальних поранень у зоні бойових дій, під час воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) в розмірі 15 000 000 грн.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду 24 листопада 2025 року залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення. Зобов`язано МОУ повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , передбаченої статтею 16 Закону № 2011-ХІІ, з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В доводах апеляційної скарги вказує, що члени сім`ї загиблого ОСОБА_6 не мають права на одержання одноразової грошової допомоги. Як вбачається зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2023 № 228 АД, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , на момент загибелі перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком експерта № 64 «При судово-токсикологічному дослідженні крові від його трупа виявлений спирт етиловий у концентрації у крові 3, 28 %, що свідчить про те, що на момент смерті він знаходився в стані алкогольного сп`яніння тяжкого ступеня». Пунктом 19 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі – Порядок № 975), передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння. За результатом службового розслідування (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2023 №228 АД), визнано, що загибель військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_6 , сталася під час проходження військової служби та не пов`язана з виконання обов`язків військової служби з захистом Батьківщини та/або безпосередньою участю у бойових діях та/або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України. Акт службового розслідування та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2023 №228 АД, не скасовані та є чинними. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено виплату членам сім`ї загиблого військовослужбовця внаслідок вчинення кримінального правопорушення іншим військовослужбовцем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо ОСОБА_6 кримінального або адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель.

Причиною смерті солдата ОСОБА_6 є вчинення кримінального правопорушення старшим солдатом ОСОБА_7 , що підтверджують матеріали службового розслідування, тобто ОСОБА_6 помер внаслідок протиправних дій іншого військовослужбовця, а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали свої наслідком його смерть, а відтак відмова відповідача у призначені та виплаті позивачам одноразової грошової допомоги, передбаченої абзацом 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону № 2011-ХІІ та Порядком № 975, є протиправною.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168 для сімей загиблих осіб на період дії воєнного стану, рішення суду позивачами не оскаржується, відтак суд апеляційної інстанції не переглядає зазначену частину рішення суду та не надає їй правової оцінки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивачка ОСОБА_8 є дружиною померлого військовослужбовця ОСОБА_6 , про що 01.10.2013 укладено шлюб, а Заводською селищною радою Чортківського району Тернопільської області складено та зареєстровано відповідний актовий запис за № 18 від 01.10.2013.

За період спільного проживання від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 народилися сини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_6 проходив військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_2 з 14.05.2022.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер у селі Новоселівка Краматорського району Донецької області, про що 13.02.2023 Чортківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внесено відповідний актовий запис № 73.

Згідно з відомостями лікарського свідоцтва про смерть № 68, виданого 08.02.2023 Покровським відділенням судово-медичної експертизи ДОЗ КВОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи», ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у н.п. Новоселівка, Лиманської ОТГ, Краматорського р-ну, Донецької області. Смерть настала за місцем дислокації, внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження, причина смерті встановлена судово-медичним експертом, безпосередня причина смерті – гостра крововтрата, пошкодження органів грудної та черевної порожнини, множинні вогнепальні кульові поранення тулуба та кінцівок, пошкодження органів грудної та черевної порожнин.

Довідкою про причину смерті № 68 від 08.02.2023 встановлено, що причиною смерті ОСОБА_6 є множинні вогнепальні кульові поранення тулуба та кінцівок.

За змістом витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.03.2023 № 89 військовослужбовця військової служби за призовом по мобілізації солдата ОСОБА_6 , водія 3 гармати 1 гаубичного артилерійського взводу 2 гаубичної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 , який перебував у оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув в результаті гострої крововтрати, пошкодження органів грудної та черевної порожнин, множинні вогнепальні кульові поранення тулуба та кінцівок, напад з використанням ручної вогнепальної зброї з метою вбивства чи нанесення ушкодження, з 30.03.2023 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

ОТЦК направило ОСОБА_1 повідомлення від 08.02.2023 №2113 про смерть чоловіка.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №1377 від 29.06.2023 встановлено, що поранення (05.02.2023) солдата ОСОБА_6 , 1985 року народження «Множинні вогнепальні кульові поранення тулуба та кінцівок. Гостра крововтрата. Пошкодження органів грудної та черевної порожнин. Напад з використанням ручної вогнепальної зброї з метою вбивства чи нанесення ушкодження (в крові від трупа виявлено етиловий спирт у концентрації 3,28 проміле, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп`яніння)», яке на підставі військово-облікових документів, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.03.2023 №89, матеріалів службового розслідування (наказ командира військової частини НОМЕР_1 №104АД від 05.02.2023), сповіщення №278/1 від 08.02.2023 військової частини НОМЕР_1 , лікарського свідоцтва про смерть № 68, виданого 08.02.2023 Покровським відділенням судово-медичної експертизи ДОЗ КВОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» та свідоцтва про смерть від 13.02.2023, виданого Чортківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - поранення, одержане в результаті нещасного випадку і причина смерті, так, пов`язана з проходженням військової служби.

15.09.2023 ОСОБА_1 звернулася до ОТЦК із заявами, в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей, в яких просила виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) її чоловіка та батька дітей - ОСОБА_6 ..

Надалі ОТЦК направило висновок від 20.09.2023 №11/1/15464 директору Департаменту соціальної підтримки МОУ із заявами позивачів та доданими до них документами щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї солдата ОСОБА_6 , який помер внаслідок поранення, одержаного в результаті нещасного випадку, що мав місце в період проходження військової служби. Висновок складений з посиланням на пункт 13 Порядку № 975 із зазначенням про право дружини та дітей на одержання грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023).

Листом від 28.08.2024 за підписом тимчасово виконуючого обов`язків начальника ОТЦК позивачів повідомлено, що документи на виплату одноразової грошової допомоги направлені в Департамент соціального МОУ для прийняття рішення стосовно її виплати, створеною там відповідною комісією.

Листом від 25.09.2024 за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління соціальної підтримки МОУ позивачку повідомлено, що за результатом розгляду документів направлених ОТЦК, Комісією 02.04.2024 прийнято рішення про повернення документів на доопрацювання (протокол №6/д).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі 500/7639/24, яке набрало законної сили 28.08.2025, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, оформлене витягом з протоколу № 6/д від 02.04.2024, щодо повернення документів на доопрацювання; зобов`язано МОУ повторно розглянути заяви від 15.09.2023 про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , одноразової грошової допомоги як членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 та прийняти відповідне рішення по суті поданих заяв; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У рішенні в справі № 500/7639/24 суд зазначив, що як слідує зі змісту витягу з протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 02.04.2024 №6/д, розглянувши подані документи, Комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із тим, що згідно з актом проведення службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , який не містить дати та номеру, причиною загибелі ОСОБА_6 став особистий конфлікт між військовослужбовцями у стані алкогольного сп`яніння в зоні бойових дій із застосуванням зброї. Тому для прийняття рішення запропоновано витребувати акт службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , який має містити необхідні реквізити, а також дані органів Національної поліції щодо обставин смерті ОСОБА_6 та висновок судово-медичного експерта про перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння.

Підставою для часткового задоволення позовних вимог у справі № 500/7639/24 став висновок суду про те, що відповідно до Положення про Комісію МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом МОУ від 26.10.2016 № 564, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1497/29627, Комісія не наділена повноваженнями приймати рішення про повернення документів на доопрацювання, такі повноваження у Комісії були за попередньої редакції Положення № 564, тому у спірному випадку відповідач повинен був оцінити подані позивачем документи у сукупності, та у місячний строк прийняти одне з таких рішень: або про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, або про відмову у її призначенні, у разі необхідності та з метою всебічного розгляду та прийняття обґрунтованого рішення, відповідач наділений повноваженнями самостійно подавати запити та отримувати необхідні документи.

26.09.2024 Головним управлінням соціальної підтримки МОУ направлено лист представнику позивачки ОСОБА_9 стосовно стану розгляду документів щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . У цій відповіді зазначено, що до ІНФОРМАЦІЯ_7 були направлені ОТЦК відповідно до Порядку № 975 документи. Згідно з актом проведення службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , причиною смерті ОСОБА_6 став особистий конфлікт між військовослужбовцями у стані алкогольного сп`яніння в зоні бойових дій із застосуванням зброї, тоді як Постановою №168 передбачено виплату одноразової грошової допомоги, особам, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або запобіганні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Зважаючи на згадане, ОТЦК направляло документи відповідно до Постанови № 975 та в подальшому опрацювання документів здійснювалося відповідно до цієї Постанови. Станом на 26.09.2024 документи до Департаменту соціального призначення МОУ для призначення грошової допомоги членам сім`ї ОСОБА_6 відповідно до Постанови №168 не надходили. Інше рішення Комісією після прийняття рішення від 02.04.2024 №6/д не приймалося, тому виплата допомоги не здійснювалася.

27.12.2024, прийняла Рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги дружині та двом синам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок поранення, пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 (ОТЦК), про що зазначено у пункті 16 витягу з протоколу № 44/в засідання Комісії.

Як підстава прийняття такого рішення у цьому протоколі зазначено про таке:

«Відповідно до акта службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023 № 526 смерть ОСОБА_6 настала в місці відпочинку за місцем тимчасової дислокації. Даний нещасний випадок стався внаслідок міжособистісного конфлікту, який стався під час вживання алкогольних напоїв військовослужбовцями.

Згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи. Покровського відділення судово-медичної експертизи від 24.02.2023 № 64 під час проведення судово - токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,28 %.

Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням.

Згідно зі статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння».

Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивачі звернулися до суду з цим позовом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом № 2011-ХІІ.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону №2011-ХІІ, його дія поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За змістом пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII. За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Виходячи з такого законодавчого врегулювання, вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом 3 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII).

Відповідно до частини першої статті 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок № 975.

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

За пунктом 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві

Відповідно до приписів пункту 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Відповідно до пункту 19 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок (у постановах від 29 березня 2024 року (справа № 440/3321/23) від 21 серпня 2024 року (справа № 160/20229/22), від 18 листопада 2024 року (справа № 240/1743/24), відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:

у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ);

у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону № 2011-ХІІ);

у розмірі 15 000 000 грн на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз. 1 п. 2 Постанови № 168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац шостий пункту 2 Постанови № 168).

Таким чином, чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені умови призначення та виплати.

Матеріалами службового розслідування встановлено, що 05.02.2023, під час відпочинку після несення бойового чергування, за місцем тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 між військовослужбовцями виник конфлікт, під час якого старший солдат ОСОБА_7 застосував вогнепальну зброю щодо інших військовослужбовців. Унаслідок цього солдат ОСОБА_6 загинув.

Так, близько 16:00 05.02.2023 за адресою АДРЕСА_1 солдат ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 , солдат ОСОБА_6 , старший солдат ОСОБА_7 та старший солдат ОСОБА_12 розпивали алкогольні напої. Ймовірно між солдатом ОСОБА_6 та старшим солдатом ОСОБА_7 виник особистісний конфлікт, в результаті чого солдат ОСОБА_6 наніс легкі тілесні ушкодження старшому солдату ОСОБА_7 , що підтверджується поясненнями солдата ОСОБА_13 та висновком експерта №63, а саме наявністю синця м`яких тканин верхньої та нижньої повіки лівого ока. Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, старший солдат ОСОБА_7 близько 17:00 пішов до місця свого тимчасового проживання по АДРЕСА_2 (з магазином заповненим набоями 5,45 мм), що був закріплений за солдатом ОСОБА_14 , та повернувся до будинку АДРЕСА_1 , в якому залишалися солдат ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 , солдат ОСОБА_6 та старший солдат ОСОБА_12 , і відкрив вогонь по зазначеним військовослужбовцям. В результаті чого солдат ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 , солдат ОСОБА_6 загинули, а старший солдат ОСОБА_15 отримав поранення середньої тяжкості (висновок експерта №02). Після чого старший солдат ОСОБА_7 відійшов від місця події 200 метрів в сторону місцевого кладовища та вистрілив собі в голову.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №68 від 08.02.2023 року, виданого на ім`я ОСОБА_6 , смерть настала внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження в смт. Новоселівка Краматорського району Донецької області.

Вживання алкогольних напоїв солдатом ОСОБА_6 підтверджується висновком експерта №64: «При судово-токсикологічному дослідженні крові від його трупа виявлений спирт етиловий у концентрації у крові 3,28%, що свідчить про те, що на момент смерті він знаходився в стані алкогольного сп`яніння тяжкого ступеня».

Вживання алкогольних напоїв солдатами ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , старшим солдатом ОСОБА_7 підтверджується відповідними висновками експерта №66, №65, №63, про що зазначено в акті службового розслідування.

За результатами службового розслідування запропоновано визнати загибель військовослужбовців ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також поранення ОСОБА_12 такими, що пов`язані з проходженням військової служби, однак не пов`язані з безпосередньою участю у бойових діях та/або забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14 березня 2023 року № 228-АД службове розслідування завершено, а причиною смерті солдата ОСОБА_6 визначено вчинення кримінального правопорушення старшим солдатом ОСОБА_7 .

Отже, висновки службового розслідування пов`язують настання смерті військовослужбовця ОСОБА_6 саме з протиправними діями військовослужбовця ОСОБА_7 .

Водночас, як убачається зі змісту оскаржуваного Рішення підставами для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги визначено те, що смерть ОСОБА_6 настала за місцем відпочинку, унаслідок міжособистісного конфлікту під час вживання військовослужбовцями алкогольних напоїв, а також за обставин, не пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях та/або забезпеченням здійснення відповідних заходів з національної безпеки і оборони.

Відповідно до статті 16-4 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога не призначається і не виплачується у визначених цією нормою випадках, зокрема якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також у разі навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства.

Аналіз наведеної норми свідчить, що для застосування обмеження виплати необхідним є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою самого військовослужбовця у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння (вчинення активних дій) та настанням його смерті. Водночас, факт перебування військовослужбовця у стані сп`яніння на момент смерті не є достатньою підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам його сім`ї.

У цій справі матеріали службового розслідування підтверджують, що смерть настала внаслідок протиправних дій іншого військовослужбовця - старшого солдата ОСОБА_7 , який відкрив вогонь по особах, що перебували у приміщенні. При цьому доказів того, що ОСОБА_6 вчинив злочин або адміністративне правопорушення чи що його дії у стані алкогольного сп`яніння перебували у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, матеріали справи не містять.

Отже, встановлений факт вживання ОСОБА_6 алкогольних напоїв не дає підстав для висновку про наявність передбачених статтею 16-4 Закону № 2011-XII обставин, які виключають призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Визначальним у цьому випадку є те, що безпосередньою причиною смерті військовослужбовця стали протиправні дії іншої особи, а не його активні дії у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для відмови членам сім`ї загиблого у призначенні одноразової грошової допомоги з мотивів, наведених у спірному Рішенні Комісії.

З огляду на те, що вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги належить до компетенції Комісії, а суд не вправі перебирати на себе її повноваження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним способом захисту порушених прав позивачів у цьому випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути їхню заяву з урахуванням висновків суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем, так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідачВ. Я. Качмар

суддіО. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич