Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №184/1885/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Покровський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №184/1885/26

Суддя: Томаш В. І.

Справа № 184/1885/26

Номер провадження 2-а/184/20/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Михайлової Т.В.,

представника позивача – Шаврової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Покров в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача – Шаврова Наталія Михайлівна до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області «про визнання протиправними дій та скасування рішення»,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом, в якому посилається на те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП за те, що 19.07.2026 року о 23.15 годині в м. Покров Дніпропетровської області по вул. Б.Мозолевського, буд. 2 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування Заводським райсудом м. Запоріжжя строком на 1 рік, чим порушив п.2.1а ПДР, за що відповідно до ч. 4 ст. 126 КУАП на нього накладений штраф у розмірі 20400 грн. Вважає, що відповідачем безпідставно стосовно нього складена постанова за порушення ч. 4 ст. 126 КУпАП, в зв`язку з чим просить визнати протиправною та скасувати постанову, провадження у справі закрити.

Позивач та його представник Шаврова Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити. Крім того, представник позивача надала відповідь на відзив та письмові пояснення по справі, в якій просить поновити позивачу встановлений законом строк на оскарження вказаної постанови, визнав поважною причину його пропуску ним.

Повноважний представник Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, згідно якої просить відмовити у задоволенні позову позивача та його представника у повному обсязі за необґрунтованістю, оскільки постанова винесена законно та обґрунтовано, складена з урахуванням норм діючого законодавства та вважають, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП; просить справу розглянути за відсутності їх представника.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено в судовому засіданні, 19.07.2026 року о 23.15 годині в м. Покров Дніпропетровської області по вул. Б.Мозолевського, буд. 2 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування Заводським райсудом м. Запоріжжя строком на 1 рік, чим порушив п.2.1а ПДР, за що відповідно до ч. 4 ст. 126 КУАП на нього накладений штраф у розмірі 20400 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, 31.07.2026 року позивач та його представник звернулись до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області «про визнання протиправними дій та скасування рішення».

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно пояснень позивача, копія постанови не була вручена ОСОБА_1 на місці події, оскільки він не визнав свою вину та відмовився підписувати таку постанову, внаслідок чого поліцейський не видав йому копію постанови. З нею він був ознайомлений пізніше у судді. ОСОБА_1 не погоджується з постановою поліцейського Чорного О.О., вважає її незаконною та необґрунтованою, посилаючись на те, що не керував транспортним засобом при обставинах викладених в постанові, а саме по вул. Б.Мозолевського, 2 в м. Покров 19.07.2026р. о 23 год. 15 хв., оскільки був відсутнім там в зазначений в постанові час.

Також у постанові, що оскаржуються, невірно зазначена дата ухвалення Заводським райсудом м. Запоріжжя постанови про позбавлення ОСОБА_2 права керування транспортним засобом строком на 1 рік у справі №3324040/25 як 20.02.2026р. замість 01.09.2025р.

Таким чином, обставини, викладені в постанові, не відповідають дійсності та не підтверджуються достатніми, належними та допустимими доказами.

В рішеннях ЄСПЛ у справах Malofeyeva v. Russia та Karelin v. Russia Суд зазначив, що суд не має права самостійно редагувати фабула адміністративного правопорушення, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення принципу рівності сторін процесу. Отже, в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно чинного законодавства та постанови Верховного Суду від 15 березня 2019 року по справі №686/11314/17 поліцейський повинен був при прийняття постанови обґрунтувати її доказами скоєного позивачем порушення, що не було ним здійснено.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №175/1982/16-а (2а/175/10/16) суд зазначив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належним доказами.

Крім того, під час винесення постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були забезпечені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, право на правничу допомогу, що є підставою для скасування будь - якої постанови в силу абз. 3 п. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У наведених положеннях цього Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 9, 10 Розділу III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскаржувана постанова винесена поліцейським у відсутність достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених в ній.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, в Україні діє презумпція невинуватості, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що порушень ПДР України з боку позивача по справі відповідачем належним чином не доведено.

Згідно постанови Верховного Суду від 08.07.2020р. у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суд вважає, що поліцейський помилково та безпідставно склав відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП за відсутності достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених в цій постанові, а саме факту керування ним транспортним засобом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ч. 1 ст. 6 КАС України визначено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Під час винесення постанови про адміністративне правопорушення позивачу не були забезпечені права, передбачені ст. 268 КУпАП, що є підставою для скасування будь - якої постанови в силу абз. 3 п. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У такому випадку суд, відповідно до п. 3 ст. 293 КУпАП, ст. 286 КАС, скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Разом з тим, обставини, викладені в постанові, не відповідають дійсності, не підтверджуються достатніми, належними та допустимими доказам, оскільки судом встановлено, що позивач не керував транспортним засобом при обставинах, складених в зазначеній постанові.

Враховуючи наведене, оспорювана позивачем постанова підлягає скасуванню, оскільки судом не здобуто та відповідачем не надано належних та допустимих доказів скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Оскільки суд встановив відсутність в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, тому відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП суд закриває провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 5, 6-8, 10, 19, 20, 25, 79, 139, 242-246, 251, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача – Шаврова Наталія Михайлівна до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області «про визнання протиправними дій та скасування рішення» задовольнити.

Скасувати постанову Серії ЕНА №7578961 від 19.07.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 40800 грн. по справі про адміністративні правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 03.11.2026 року.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua