Вирок від 01 листопада 2026 р. у справі №207/276/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/276/26

№ 1-кп/207/206/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №62025170030002356 від 17.02.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, має середню освіту, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який призначений наказом командира №246 від 20.08.2024 року на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальону школи індивідуальної підготовски війькової частини НОМЕР_1 у військовому званні "солдат", зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 12.03.2026 Південним районним судом м.Кам`янського за ч.2 ст.156 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми на строк 3 (три) роки, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який наказом №246 від 20.08.2024 призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст.9,11,12,14,16,127,128, 129,130,199,216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів(наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 27.10.2024, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, без поважних причин не з`явився з лікування, яке проходив з 31.08.2024 на підставі наказу №260 від 02.09.2024 у КНП “Міська клінічна лікарня №9” (ДМР м. Дніпро), а з 04.09.2024 був переведений для подальшого лікування у ФОП “ ОСОБА_6 соціально значущих хвороб”, де перебував до 27.10.2024 до розташування військової частини НОМЕР_1 з пунктом дислокації на території населеного пункту АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був відсутній на військовій службі до 28.07.2025. А саме 28.07.2025 солдату ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді було обрано запобіжний захід у виглядітримання під вартою у кримінальному провадженні№12025041160000732 за ч.2 ст.156 КК України, внаслідок чого злочин було припинено.

Таким чином, ОСОБА_5 , органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно будучи військовослужбовцем проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , самовільно залишив місце служби. У скоєному щиро кається .

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення також підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними письмовими доказами:

- актом службового розслідування від 04.11.2024 року (т.1 а.с.4-11);

- рапортом командира 3 навчального батальону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , що 04.11.2024 військовослужбовець 2 навчального взводу 1 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 був виписаний з лікувального закладу 27.10.2024 року, та не повернувся до розташування 3 навального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , яке розташоване поблизу АДРЕСА_3 (т.1, а.с.12).

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №3213 від 11.11.2024 року ОСОБА_8 про призначення службового розслідування (т.1, а.с. 14);

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №246 від 20.08.2024 року ОСОБА_8 про призначення на посаду солдата ОСОБА_5 (т.1, а.с. 15);

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №260 від 02.09.2024 року ОСОБА_8 про направлення на лікування солдата ОСОБА_5 (т.1, а.с. 15);

- довідкою військово- лікарської комісії на ОСОБА_5 , який придатний до віськової служби (т.1, а.с. 23-24);

- військовим квитком серії НОМЕР_2 згідно якого ОСОБА_5 - солдат придатний до військової служби (т.1, а.с.25-26);

- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №215 від 08.01.2025 року ОСОБА_8 про результати службового розслідування солдата ОСОБА_5 (т.1, а.с. 31-32)

Оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні вищевказані докази по справі, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, які отримані в порядку встановленому КПК України, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.5 ст. 407 КК України, які виразилися у самовільному залишенні військовослужбовцем військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, та прямо підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 .

Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставин, які згідно зі ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

У рішенні «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Частиною 2 ст. 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, і за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше судимий, його вік, стан здоров`я, а також те, що будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину та проводив час на власний розсуд. Вказаними діями ОСОБА_5 подав іншим військовослужбовцям ганебний приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому. При цьому, дії останнього підтверджують його безвідповідальне ставлення до служби та свого військового обов`язку.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та буде необхідним і достатнім для його виправлення й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд також враховує, що злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_5 вчинив до постановлення Південним районним судом міста Кам`янського вироку від 12.03.2026 року, яким обвинувачений був засуджений за ч.2 ст. 156 КК України до 6 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, строком на 3 роки, а тому покарання в даному випадку повинно призначатись за правилами ч. 4 ст.70 КК України з урахуванням положень ст. 72 КК України.

Цивільний позов не заявлений, судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правпорушення за ч. 5 ст.407 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, за вироком Південного районного суду міста Кам`янського від 12.03.2026 року, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Додаткове покарання, призначене вироком Південного районного суду міста Кам`янського від 12.03.2026 року у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей, або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, строком на 3 роки - виконувати самостійно.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_5 , в строк остаточно призначеного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень частково відбуте покарання за вироком Південного районного суду міста Кам`янського від 12.03.2026 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні не обирався.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .

Суддя ОСОБА_1