Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №260/3062/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення коду товару за УКТЗЕД

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №260/3062/26

Суддя: Ільчишин Надія Василівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/3062/26 пров. № А/857/42177/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Кушнір В.О.,

за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року (судді Маєцької Н.Д., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 20 хв. в м. Ужгород повний текст рішення складено 10.07.2026) у справі №260/3062/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Френдлі Вінд Технолоджі» до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Френдлі Вінд Технолоджі» звернулося до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів № BTI-25UA30500000009, № BTI-25UA30500000010 від 10.11.2025, № BTI-25UA30500000011 від 03.12.2025, № BTI-25UA30500000012 від 17.12.2025, № BTI-25UA30500000013 від 25.12.2025, зобов`язати Закарпатську митницю внести коригування до митної декларації № 25UA305160029786U8 від 16.11.2025 року шляхом застосування коду УКТ ЗЕД 8503 00 99 00 до товару та провести перерахунок митних платежів, № 25UA305160029947U3 від 18.11.2025 року шляхом застосування коду УКТ ЗЕД 8503 00 99 00 до товару та провести перерахунок митних платежів, № 25UA305160031252U4 від 04.12.2025 року шляхом застосування коду УКТ ЗЕД 8503 00 99 00 до товару та провести перерахунок митних платежів, № 25UA305160032587U9 від 20.12.2025 року шляхом застосування коду УКТ ЗЕД 8503 00 99 00 до товару та провести перерахунок митних платежів, № 25UA305160033139U9 від 30.12.2025 року шляхом застосування коду УКТ ЗЕД 8503 00 99 00 до товару та провести перерахунок митних платежів.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року задоволено позов частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Закарпатської митниці щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів № BTI-25UA30500000009 та № BTI-25UA30500000010 від 10.11.2025. Визнано протиправним та скасовано рішення Закарпатської митниці щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів № BTI-25UA30500000011 від 03.12.2025, № BTI-25UA30500000012 від 17.12.2025, № BTI-25UA30500000013 від 25.12.2025. Зобов`язано Закарпатську митницю повторно розглянути заяви ТзОВ «Френдлі Вінд Технолоджі» про надання рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів від 05.11.2025 (№ 22868/13/7.7-6), від 05.11.2025 (№ 22869/13/7.7-6), від 28.11.2025 року (№ 24965/14/7.7-1), від 11.12.2025 (№ 26514/14/7.7-6), від 22.12.2025 (№ 27720/14/7.7-1), з урахуванням віднесення товару “Blade MWL78.6 / Лопать MWL78.6” до товарної позиції 8503 00 99 00 УКТЗЕД. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Закарпатська митниця подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Вказує, що заява для прийняття рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів була надана позивачем виключно щодо класифікації товару «лопаті» як частини вітроенергетичної установки. Таким чином, під час розгляду заяви митницею розглянуто підхід до класифікації лопатей саме як частин. Заявлений позивачем код товару 8503009900 стосується частин, призначених виключно або переважно для машин товарної позиції 8501 або 8502. Віднесення оскаржуваного товару як частини товарної позиції 8501 «Двигуни та генератори, електричні (крім електрогенераторних установок)» виключається, оскільки лопаті ніяким чином неможливо віднести до частин електричних двигунів та електричних генераторів (технічно та конструктивно вони не передбачені). Віднесення оскаржуваного товару до товарної позиції 8502 «Електрогенераторні установки та обертові електричні перетворювачі:» виключається з наступних причин. Згідно з інформацією, наявною у загальному доступі, та яка узгоджується з поданими позивачем документами, вітроенергетична установка призначена для перетворення кінетичної енергії вітрового потоку в механічну енергію обертання ротора з подальшим її перетворенням за допомогою електрогенератора в електричну енергію. Установка складається з лопатей, маточини, гондоли (у якій встановлено ротор, редуктор, гальмівну систему ротора, електрогенератор та ін.), вежі, фундаменту та ін. Процес отримання електричної енергії здійснюється за допомогою вітродвигуна (вітряк - двигун, що перетворює енергію вітру на механічну енергію обертання ротора), коли кінетична енергія вітру обертає лопаті, які закріплені на маточині. Енергія обертання через головний вал передається на редуктор, встановлений в гондолі, який в свою чергу обертає генератор, де механічна енергія перетворюється на електричну.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники відповідача в режимі відеоконференції Пензов С.В. та Мартинич М.К. апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у скарзі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача Софіщенко В.А. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 14 червня 2024 року між Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Френдлі Вінд Технолоджі”, Україна (скорочено – ТОВ “ФВТ”) та продавцем – Компанією “ROLV Group Sp. z.o.o.”, Польща, було укладено Контракт № FWT-ROLV-2024-02, відповідно до умов якого Продавець поставляє, а Покупець купує комплектуючі вітроенергетичних установок, відповідно до Специфікацій, які є невід`ємними частинами цього Контракту.

14 червня 2024 року між Сторонами було укладено Специфікацію № 11 до Контракту № FWT-ROLV-2024-02 від 14.06.2024 року, відповідно до якої Продавець зобов`язується поставити на адресу Покупця серед іншого Лопаті MWL78.6 з аксесуарами, у кількості 15 одиниць (5 комплектів), загальною вартістю 9 888 405,00 євро.

05 листопада 2025 року позивачем було подано до відповідача заяву (реєстраційний № 22868/13/7.7-6) про надання рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, відповідно до якої позивачем у графі 11 було зазначено, що код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8503 00 99 00.

Відповідно до графи 12 заяви було зазначено опис товару, а саме: “частини до вітроенергетичної установки, лопать з армованого скловолокна, має аеродинамічну форму, порожня в середині, які кріпиться до маточини вітроенергетичної установки: Blade MWL78.6 / Лопать MWL78.6, serial no./ сер. номера: 20746, 10747, 20748 – 3 шт.

За результатами розгляду вказаної заяви Закарпатською митницею прийнято рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів № BTI-25UA30500000009 від 10.11.2025 року, відповідно до якого відповідачем було визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8412 90 80 90.

Так, в графі 8 вказаного рішення наведено обґрунтування класифікації товару та заначено наступне: згідно з поясненнями до товарної позиції 8502 згідно з УКТ ЗЕД термін “генераторні установки” стосується поєднання електричного генератора і будь-якого первинного двигуна, крім електродвигуна (наприклад, гідравлічних турбін, парових турбін, вітряків, парових двигунів зі зворотно-поступальним рухом поршня, двигунів внутрішнього згоряння). Генераторні установки, що являють собою генератор і первинний двигун, які змонтовані (чи призначені для монтажу) разом як єдиний агрегат або на загальній основі (див. Загальні положення до розділу XVI), включаються до цієї товарної позиції за умови, що вони постачаються разом (навіть якщо для зручності під час транспортування вони упаковані окремо). Таким чином, якщо вітряний двигун, який призначений для використання у вітроенергетичній установці, постачається окремо (не разом) від електричного генератора, то класифікацію вітряного двигуна слід здійснювати в товарній позиції 8412 згідно з УКТ ЗЕД. Оскільки лопаті являють собою частину вітряного двигуна та кріпляться до маточини вітряного двигуна, то відповідно до пояснень до товарної позиції 8412 згідно з УКТ ЗЕД за умови додержання загальних положень щодо класифікації частин, частини двигунів цієї товарної позиції також включаються до цієї товарної позиції (наприклад, повітряні колеса до вітряків).

16 листопада 2025 року позивачем було сформовано електронну декларацію № 25UA305160029786U8 щодо лопаті моделі MWL78.6 сер.номера: 20746, 10747, 20748 – 3 од., за кодом УКТ ЗЕД 84129080, що визначено митним органом у рішенні від 10.11.2025 року.

Також, 05 листопада 2025 року позивачем було подано до відповідача Заяву, реєстраційний номер № 22869/13/7.7-6 про надання рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, відповідно до якої позивачем у графі 11 було зазначено, що код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8503 00 99 00.

Відповідно до графи 12 заяви було зазначено опис товару, а саме: “частини до вітроенергетичної установки, лопать з армованого скловолокна, має аеродинамічну форму, порожня в середині, які кріпиться до маточини вітроенергетичної установки: Blade MWL78.6 / Лопать MWL78.6, serial no./ сер. номера: 10760, 20761, 20763 – 3 одиниці.

За результатами розгляду вказаної заяви Закарпатською митницею прийнято рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів № BTI-25UA30500000010 від 10.11.2025 року, відповідно до якого відповідачем було визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8412 90 80 90.

Обґрунтування такого рішення є аналогічним наведеному вище рішенню щодо зобов`язуючої інформації.

18 листопада 2025 року позивачем було сформовано електронну декларацію № 25UA305160029947U3 щодо Лопаті моделі MWL78.6 сер.номера: 10760, 20761, 20763 – 3 од., за кодом УКТ ЗЕД 84129080, що визначено митним органом у Рішенні від 10.11.2025 року.

28 листопада 2025 року позивачем було подано до відповідача заяву (реєстраційний номер № 24965/14/7.7-1) про надання рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, відповідно до якої позивачем у графі 11 було зазначено, що код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8503 00 99 00.

Відповідно до графи 12 заяви було зазначено опис товару, а саме: “частини до вітроенергетичної установки, лопать з армованого скловолокна, має аеродинамічну форму, порожня в середині, які кріпиться до маточини вітроенергетичної установки: Blade MWL78.6 / Лопать MWL78.6, serial no./ сер. номера: 10753, 20759, 10762 – 3 одиниці.

За результатами розгляду вказаної заяви Закарпатською митницею прийнято рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів № BTI-25UA30500000011 від 03 грудня 2025 року, відповідно до якого відповідачем було визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8412 90 80 90.

Обґрунтування такого рішення є аналогічним вищенаведеним рішенням щодо зобов`язуючої інформації.

04 грудня 2025 року позивачем було сформовано електронну декларацію № 25UA305160031252U4 щодо Лопаті моделі MWL78.6 сер.номера: 10753, 20759, 10762 – 3 од., за кодом УКТ ЗЕД 84129080, що визначено митним органом у Рішенні від 03.12.2025 року.

11 грудня 2025 року позивачем було подано до відповідача заяву, реєстраційний номер № 26514/14/7.7-6 про надання рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, відповідно до якої позивачем у графі 11 було зазначено, що код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8503 00 99 00.

Відповідно до графи 12 заяви було зазначено опис товару, а саме: “частини до вітроенергетичної установки, лопать з армованого скловолокна, має аеродинамічну форму, порожня в середині, які кріпиться до маточини вітроенергетичної установки: Blade MWL78.6 / Лопать MWL78.6, serial no./ сер. номера: 10749, 20751, 20754 – 3 одиниці.

За результатами розгляду вказаної заяви Закарпатською митницею прийнято рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів № BTI-25UA30500000012 від 17 грудня 2025 року, відповідно до якого відповідачем було визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8412 90 80 90.

Обґрунтування такого рішення є аналогічним вищенаведеним рішенням щодо зобов`язуючої інформації.

20 грудня 2025 року позивачем було сформовано електронну декларацію № 25UA305160032587U9 щодо лопаті моделі MWL78.6 сер.номера: 10749, 20751, 20754 – 3 од., за кодом УКТ ЗЕД 84129080, що визначено митним органом у Рішенні від 17.12.2025 року.

22 грудня 2025 року Позивачем було подано до Відповідача Заяву, реєстраційний номер № 27720/14/7.7-1 про надання рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, відповідно до якої Позивачем у графі 11 було зазначено, що код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8503 00 99 00.

Відповідно до графи 12 заяви було зазначено опис товару, а саме: “частини до вітроенергетичної установки, лопать з армованого скловолокна, має аеродинамічну форму, порожня в середині, які кріпиться до маточини вітроенергетичної установки: Blade MWL78.6 / Лопать MWL78.6, serial no./ сер. номера: 10755, 20756, 10757 – 3 одиниці.

За результатами розгляду вказаної заяви Закарпатською митницею прийнято рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів № BTI-25UA30500000013 25 грудня 2025 року відповідно до якого відповідачем було визначено код товару згідно з УКТ ЗЕД: 8412 90 80 90.

Обґрунтування такого рішення є аналогічним вищенаведеним рішенням щодо зобов`язуючої інформації.

30 грудня 2025 року позивачем було сформовано електронну декларацію № 25UA305160033139U9 щодо лопаті моделі MWL78.6 сер.номера: 10755, 20756, 10757 – 3 од., за кодом УКТ ЗЕД 84129080, що визначено митним органом у Рішенні від 25.12.2025 року.

Позивач, вважаючи, що Закарпатська митниця в оскаржуваних рішеннях щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів дійшла помилкового висновку про класифікацію лопатей моделі MWL78.6 за кодом УКТ ЗЕД 8412908090, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Митного кодексу України (далі – МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною 1 статті 5 МК України регламентовано, що державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 МК України за заявою підприємства митні органи приймають рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань: 1) класифікації товарів (у тому числі комплектних об`єктів, що постачаються в розібраному стані декількома партіями протягом тривалого періоду); 2) визначення країни походження товарів.

Відповідно до ч 2 ст. 23 МК України рішення щодо зобов`язуючої інформації є обов`язковим для виконання підприємством, за заявою якого таке рішення прийнято, та будь-яким митним органом.

Рішення щодо зобов`язуючої інформації застосовується до товарів, яких стосується таке рішення та щодо яких митні формальності виконуються після набрання чинності таким рішенням (ч. 3 ст. 23 МК України).

Строк дії рішення щодо зобов`язуючої інформації становить три роки з дати його прийняття (ч. 4 ст. 23 МК України).

Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів” Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно п. “а” статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14 червня 1983 року), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть відповідати Гармонізованій системі з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України “Про Митний тариф України” від 19 жовтня 20225 року №2697-ІХ, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами.

Так, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як постання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

У разі коли товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ч. 1 статті 246 МК України).

В силу приписів ч. 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Тож, відповідно до положень статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до ст. 69 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

За правилами ч. 1ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч. 2 ст. 69 МК України).

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (ч. 3 ст. 69 МК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ч. 5 ст. 69 МК України для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Відповідно до частини 7 статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

При цьому, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8 ст. 69 МК України).

Аналізуючи вказані положення суд зазначає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Як встановлено судом, при зверненні до Закарпатської митниці із заявами про надання рішень щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів позивач задекларував товар як “частини до вітроенергетичної установки, лопать з армованого скловолокна, має аеродинамічну форму, порожня всередині, яка кріпиться до маточини вітроенергетичної установки: Blade MWL78.6 / Лопать MWL78.6”, визначивши код товару за УКТ ЗЕД 8503 00 99 00.

Відповідачем при цьому, у спірних рішеннях заявлений товар класифіковано за кодом товарної підкатегорії 8412908090 згідно з УКТ ЗЕД та зазначено опис “Лопаті моделі MWL 78.6 являють собою частини вітряних двигунів та кріпляться до маточини вітряного двигуна. Лопаті призначені для перетворення кінетичної енергії вітру в механічний обертальний рух валу відбору потужності первинного двигуна (вітряного двигуна), що призначений для роботи у складі вітрогенераторної установки типу WTU5.2. Виготовлені з армованого скловолокна з порожниною всередині. Мають аеродинамічну форму для максимальної ефективності застосування з потоком зустрічного вітру”.

Згідно загальних положень Розділу XVI Групи 85 пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Пояснення) до цієї групи включаються всі електричні машини та устаткування, крім: (а) машин та устаткування групи 84, що класифікуються там, навіть якщо вони електричні; та (b) певних виробів, виключених з цього розділу взагалі.

На відміну від правил, використовуваних у групі 84, товари цієї групи класифікуються тут навіть у тому випадку, якщо вони виготовлені з кераміки чи скла, крім скляних колб (у тому числі у вигляді кулі та трубки) товарної позиції 7011.

Ця група включає, зокрема, машини та устаткування для вироблення, перетворення чи акумулювання електроенергії, тобто генератори, трансформатори і т.д. (товарні позиції 8501 – 8504).

Згідно Пояснень до товарної позиції 8503: 8503 00 Частини, призначені виключно або переважно для машин товарної позиції 8501 або 8502: 8503 00 10 00 - кільця фіксувальні немагнітні – інші; 8503 00 91 00 - - з чавуну або сталі; 8503 00 99 00 - - інші.

За умови додержання загальних положень щодо класифікації частин, до цієї товарної позиції включаються частини машин двох попередніх товарних позицій. До дуже широкого кола частин, які сюди попадають, входять: (1) кожухи та корпуси, статори, ротори, контактні кільця, групи контактних кілець, щіткотримачі, котушки обмоток збудження; (2) електричні пластини та пластинки, крім пластин і пластинок квадратної чи прямокутної форми.

Також сюди входять Електрогенераторні установки.

Термін “генераторні установки” стосується поєднання електричного генератора і будь-якого первинного двигуна, крім електродвигуна (наприклад, гідравлічних турбін, парових турбін, вітряків, парових двигунів зі зворотно-поступальним рухом поршня, двигунів внутрішнього згоряння). Генераторні установки, що являють собою генератор і первинний двигун, які змонтовані (чи призначені для монтажу) разом як єдиний агрегат або на загальній основі включаються до цієї товарної позиції за умови, що вони постачаються разом (навіть якщо для зручності під час транспортування вони упаковані окремо).

Суд враховує, що при визначенні коду УКТ ЗЕД позивачем було застосовано інформацію, що міститься в Технічному описі продукції Лопаті від виробника компанії “ADANI NEW INDUSTRIES LIMITED”, Індія.

Згідно вказаного опису виробника Лопаті моделі MWL78.6 - складова частина вітроенергетичної установки, призначені для перетворення кінетичної енергії вітру в обертальну силу для приводу генератора. Лопаті виконані з армованого скловолокна, мають аеродинамічну форму, порожні в середині, з вмонтованою системою блискавкозахисту, які кріпляться до маточини в гондолі вітряка, яка в свою чергу кріпиться на башту (кріпляться до маточини металевими шпильками та гайками). Лопаті моделі MWL78.6 призначені для використання у складі вітроенергетичної установки, розміри 7860 х 460 х 332 см. Код товару УКТ ЗЕД 8503.

Разом з комплектом лопатей було надано Сертифікати про походження товару (Certificate of origin), відповідно до графи 7 якого визначено, що лопаті мають код товару 85030010.

Відповідач-апелянт зазначає, що спірні рішення були прийняті на підставі всіх наданих позивачем документів, у тому числі технічної документації виробника. На думку відповідача, технічний опис товару та його характеристики свідчать про те, що спірний товар є частиною первинного двигуна (вітряка), а оскільки товар постачається окремо, без електрогенератора, його класифікація за товарною позицією 8503 є неможливою.

Однак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що саме по собі посилання відповідача на те, що при прийнятті спірних рішень були враховані документи виробника, не підтверджує надання їм належної правової оцінки. Натомість зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, що митним органом було проаналізовано відомості, наведені у технічній документації виробника, а також не наведено мотивів, з яких митний орган відхилив зазначену виробником класифікацію товару.

Фактично позиція відповідача ґрунтується виключно на тій обставині, що товар поставляється окремо від електрогенератора, у зв`язку з чим його автоматично віднесено до частин вітряного двигуна товарної позиції 8412. Водночас такий підхід не враховує ані технічне призначення товару, ані його об`єктивні характеристики.

При цьому у разі виникнення сумнівів щодо правильності класифікації товару відповідач мав діяти з урахуванням положень частини п`ятої статті 69 МК України, якою передбачено, що вирішення складного випадку класифікації потребує додаткової інформації, спеціальних знань чи проведення досліджень. Однак таких дій відповідачем вчинено не було, а приймаючи спірні рішення, відповідач дійшов висновку, що лопаті для вітроустановки є частинами вітряного двигуна, що стало підставою для класифікації товару за кодом 8412 90 80 90.

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 8412 до цієї товарної позиції включаються двигуни і силові установки, що не ввійшли до попередніх товарних позицій (товарна позиція 8406 – 8408, 8410 або 8411) чи до товарної позиції 8501 або 8502. Тому вона включає неелектричні двигуни і силові установки, крім парових турбін або турбін, що працюють на інших, ніж водяна пара, парах, поршневих двигунів внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням і запалювання від стиску, гідротурбін, водяних коліс, турбореактивних і турбогвинтових двигунів або інших газових турбін.

До цієї товарної позиції включаються реактивні двигуни (крім турбореактивних), пневматичні двигуни та силові установки, вітряні двигуни (вітряки), пружинні або гирьові двигуни і т.п., а також деякі гідравлічні двигуни і мотори та деякі силові установки, що працюють на водяному або іншому парі.

На переконання відповідача, спірний товар “лопаті” фактично є частиною вітряного двигуна товарної позиції 8412 згідно з УКТ ЗЕД.

Натомість згідно з Поясненнями (D) “Вітряні двигуни (вітряки)” до цієї групи входять усі силові агрегати (вітряні двигуни, повітряні турбіни), які перетворюють енергію вітру, що впливає на лопаті (часто зі змінюваним кроком) пропелера або ротора безпосередньо, у механічну енергію.

Найбільш розповсюджена конструкція являє собою досить високу металеву опору з установленим на ній пропелером чи ротором, перпендикулярно площини якого кріпиться стабілізатор або схожий пристрій для орієнтації апарата залежно від напрямку вітру. Рушійна сила зазвичай передається за допомогою редуктора через вертикальний вал на вал відбору потужності, розташований на рівні землі. Деякі вітряні двигуни (“вакуумні двигуни”) обладнані вгнутими лопатками. Обертаючись, вони створюють перепад тиску, який по герметичному трубопроводі передається на землю для приводу невеликої реактивної турбіни.

Вітряні двигуни, як правило, мають невелику потужність і використовуються переважно в сільській місцевості для приводу іригаційних та дренажних насосів або невеликих електрогенераторів.

Блоки електрогенераторів, що складаються з вітряних двигунів, змонтованих разом з електрогенератором (включаючи електрогенератори, які приводяться в дію повітряним потоком від ґвинта літального апарата), не включаються до цієї товарної позиції (товарна позиція 8502).

Надаючи оцінку вищевказаному, суд зазначає, що лопаті моделі MWL78.6, які були задекларовані позивачем: не є частинами вітряного двигуна у розумінні групи 84; не виконують функції перетворення енергії вітру у механічний рух, а є елементами промислової вітроенергетичної установки; є окремими компонентами вітроенергетичної установки, що за своїми технічними характеристиками та призначенням кардинально відрізняються від товарів групи 8412.

Тобто товарна позиція 8412 охоплює самостійні силові установки (двигуни), які призначені для вироблення механічної енергії як кінцевого результату, а не як проміжного етапу у складі складного технічного комплексу. Вітроенергетична установка, для якої призначені лопаті, не має самостійного господарського призначення як вітряний двигун, оскільки її єдиною функціональною метою є виробництво електричної енергії, механічна енергія обертання ротора є виключно проміжною стадією технологічного процесу, а без електрогенератора така установка втрачає економічний та функціональний сенс.

Спірні лопаті за своєю конструкцією не мають самостійного функціонального або господарського призначення, не використовуються як частини автономного вітряного двигуна та призначені виключно для роботи у складі вітроенергетичної генераторної установки. Лопаті конструктивно та функціонально не є самостійними механічними пристроями, а служать винятково для функціонування генератора.

Відтак, товари мають класифікуватися відповідно до їх фактичного призначення та основної функції, в даному випадку - участь у процесі генерації електроенергії, а не створення механічного руху в рамках силової установки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що спірний товар підлягає класифікації відповідно до правил інтерпретації УКТ ЗЕД як частина вітроенергетичної генераторної установки за кодом 8503 00 99 00, а не як частина автономного вітряного двигуна товарної позиції 8412, а доводи відповідача щодо класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 8412 90 80 90 є необґрунтованими, оскільки при визначенні вказаного коду відповідач не врахував технічну документацію виробника, об`єктивні характеристики товару, його функціональне призначення, сферу використання, кінцеву функцію, спеціалізацію та економічне призначення.

Судом встановлено, що на підтвердження своєї позиції позивачем було отримано висновок експерта № 25-25 від 29 квітня 2026 року, виданий експертом з зовнішньоекономічних питань Миколаївської торгово-промислової палати, відповідно до якого проведено дослідження щодо класифікації спірного товару “Лопать MWL78.6 / Blade MWL78.6” за УКТ ЗЕД. Вказаний висновок експерта підтверджує позицію позивача та узгоджується з технічною документацією виробника товару, відповідно до якої спірний товар є невід`ємною частиною енергогенеруючого пристрою (системи на базі генератора) — вітроенергетичної установки, що додатково спростовує висновки митного органу про віднесення його до частин вітряного двигуна.

Отже, класифікація товару “Blade MWL78.6 / Лопать MWL78.6” за кодом УКТ ЗЕД 8503 00 99 00 є правильною, обґрунтованою та відповідає вимогам Митного кодексу України, Основним правилам інтерпретації УКТ ЗЕД і Поясненням до УКТ ЗЕД. Водночас оскаржувані рішення Закарпатської митниці про надання зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, якими товар віднесено до коду УКТ ЗЕД 8412 90 80 90, прийняті без належного дослідження всіх істотних обставин справи, а тому не відповідають вимогам законності та обґрунтованості. З огляду на викладене зазначені рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача внести коригування до поданих митних декларацій шляхом застосування коду УКТ ЗЕД 8503 00 99 00 до товару та провести перерахунок митних платежів, суд вказує наступне.

Так, згідно ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Крім того, згідно п. 3 ч.1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сформовано електронні декларації № 25UA305160029786U8, № 25UA305160029947U3, № 25UA305160031252U4, № 25UA305160032587U9, № 25UA305160033139U9 щодо Лопаті моделі MWL78.6 за кодом УКТ ЗЕД 84129080, що визначено митним органом в оскаржуваних рішеннях.

За вказаними митними деклараціями, на підставі поданих документів та відомостей, здійснено митне оформлення товару та випущено у вільний обіг із сплатою митних платежів.

Згідно ч.1 ст.269 МК України за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Відповідно до пункту 33 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 №450 (далі – Положення №450) за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу вiдомостi, зазначенi в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.

Водночас, згідно п.34 Положення №450, не дозволяється внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації необхідно змінювати.

Згідно п.36 Положення №450, у разі відмови у наданні дозволу на внесення змін або відкликання електронної митної декларації посадова особа митного органу, яка здійснює оформлення митної декларацiї, невідкладно після розгляду заяви повідомляє про це декларанту або уповноваженій ним особі у складі електронного повідомлення, засвідченого її електронним підписом чи печаткою, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно п.37 Положення №450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом; подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник з використанням електронного підпису посадової особи митного органу чи електронної печатки митного органу, які базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, вноситься до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається Держмитслужбою ДПС згідно з пунктом 32 цього Положення.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта помилково зазначених в оформленій митній декларації за формою єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією за формою єдиного адміністративного документа.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково т а/або надмірну сплаченої суми та/або пені. Пункт 43.4 ст.43 Податкового кодексу України встановлює вимоги щодо змісту такою заяви, зокрема зазначення напряму перерахування коштів.

Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643 затверджений Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі – Порядок №643).

Згідно п.1 розділу ІІІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Аналіз наведених норм права свідчить, що законодавством передбачено спеціальний порядок внесення змін до митних декларацій після завершення митного оформлення, який здійснюється за зверненням декларанта та за результатами розгляду такого звернення митним органом. При цьому саме митний орган наділений повноваженнями щодо вирішення питання про внесення відповідних змін, оформлення аркуша коригування та здійснення перерахунку митних платежів у випадках, передбачених законодавством, у тому числі у зв`язку зі скасуванням рішення митного органу.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність вимог позивача в частині, що стосується внесення коригувань до поданих ним митниці митних декларацій щодо спірного товару, оскільки спір з цього питання може виникнути лише після звернення особи до митниці про вчинення відповідних коригувань у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду у спорі про скасування рішень щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів.

Отже, в цій частині вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, а апеляційному суду залишається перевірити законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, що стосується перевірки законності та обґрунтованості рішень митниці про надання зобов`язуючої інформації.

Верховний Суд в постанові від 10.12.2025 у справі № 260/1212/25 виклав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що повністю спростовує позицію апелянта.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що відповідачем не надано доказів, що при митному оформленні товарів: “складова частина вітро-енергетичної установки: Лопаті”, “маточина”, “гальмівна система ротора”, задекларованих в товарній підкатегорії УКТ ЗЕД 8503009900 та відповідно 8503009100 позивачем не було надано усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення.

За кодом УКТ ЗЕД 8503 00 99 00, зазначеним у митній декларації “Лопаті призначені для перетворення кінетичної енергії вітру в механічну обертальну силу для обертаннягенератора”.

У Сертифікаті про походження іноземного товару (Certificate of origin) C246807672040001 від 16.07.2024 вказано код товару - 8503. Код товару, є частиною коду УКТ ЗЕД (перші чотири цифри). Так, код УКТ ЗЕД 8503 00 99 00 зазначений у митній декларації містить код товару, який вказаний у сертифікаті про його походження.

Також Верховний Суд зазначив, що при коді УКТ ЗЕД 8412 90 80 90, який зазначив відповідач, відмовляючи у митному оформленні, “лопаті - являють собою частину повітряної труби (вітряного двигуна), який перетворює енергію вітру, що впливає на лопаті пропелера або ротора безпосередньо, у механічну енергію”.

Разом з тим, даний код УКТ ЗЕД не відповідає функціональному призначенню товару, що підлягав оформленню, оскільки: Лопаті, що декларувались не являють собою частину повітряної труби, а є окремими запчастинами вітроенергетичної установки; в зазначеному коді енергія вітру не поглинається, а слугує механізмом для роботи всіх складових вітроенергетичної установки (лопатей, ротора).

З підстав зазначеного, колегія суддів Верховного Суду погодилася із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вказаний у оспорюваному рішенні відповідача код УКТ ЗЕД 8412 90 80 90 не відповідає функціональному призначенню імпортованого позивачем товару.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, постанову Верховного Суду від 10.12.2025 у справі №260/1212/25, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, шляхом визнання протиправними та скасування рішень щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивача про надання рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів від 05.11.2025 року (№ 22868/13/7.7-6), від 05.11.2025 року (№ 22869/13/7.7-6), від 28.11.2025 року (№ 24965/14/7.7-1), від 11.12.2025 року (№ 26514/14/7.7-6), від 22.12.2025 року (№ 27720/14/7.7-1), з урахуванням віднесення товару “Blade MWL78.6 / Лопать MWL78.6” до товарної позиції 8503 00 99 00 УКТЗЕД, а доводи викладені в апеляційній скарзі стосовно суті спору зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги у названій вище частині не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці – залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року у справі №260/3062/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

В.О. Кушнір

Повний текст постанови складено і підписано 02.11.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua