Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №380/6086/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №380/6086/25

Суддя: Запотічний Ігор Ігорович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/6086/25 пров. № А/857/21297/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року (суддя Гулик А.Г., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/6086/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ), у якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача Військової частини НОМЕР_1 щодо ОСОБА_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року до 18 серпня 2016 року, а також з 26 вересня 2017року до 28 лютого 2018 року; зобов`язати відповідача Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 18 серпня 2016 року, а також з 26 вересня 2017 року до 28 лютого 2018 року, з врахуванням січня 2008 року як базового місяця; визнати протиправною бездіяльність відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо позивача ОСОБА_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 22 серпня 2016 року до 24 вересня 2017 року; зобов`язати відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22 серпня 2016 року до 24 вересня 2017 року з врахуванням січня 2008 року як базового місяця.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржили Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , подавши свої апеляційні скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Військова частина НОМЕР_1 з наведених в своїй апеляційній скарзі підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 380/6086/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонного загону) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонного загону), відмовити повністю.

Військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України з наведених в своїй апеляційній скарзі підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до Військової частини НОМЕР_2 та прийняти нове про відмову в задоволенні позову повністю.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, що до 18 серпня 2016 року ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , звідки його було переведено до Військової частини НОМЕР_4 , правонаступником якої є ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), в якій він проходив службу з 22 серпня 2016 року до 24 вересня 2017 року.

В подальшому, з 26 вересня 2017 року до 16 листопада 2018 року, ОСОБА_1 знову проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . 16 листопада 2018 року, ОСОБА_1 було виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 з`ясував, що військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_2 , впродовж 01 січня 2016 року – 28 лютого 2018 року не здійснювали розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, у зв`язку з цим, в лютому 2025 року, представником позивача в інтересах ОСОБА_1 були подані заяви до відповідачів про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.

Разом з тим, Військова частина НОМЕР_2 надала відповідь датовану 03 березня 2025 року №09/5632-25-Вих, якою фактично відмовила ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації.

Також, Військовою частиною НОМЕР_1 так і не було надано відповіді на заяву, при цьому, така заява була направлена на електронну пошту відповідача 18 лютого 2025 року, а відтак у цей же день військова частина її і отримала.

Вважаючи, що при звільненні відповідач не виплатив належних сум індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до частини першої-третьої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України №2011-XII), що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-ХІІ від 03.07.1991 (надалі - Закон України №1282-ХІІ), положеннями статтей 1-2 якого визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 4 Закону України №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій згаданої статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 22.01.2018. Так, у вказаний період індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.

Так, у контексті спірних правовідносин насамперед слід зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078). у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття “базовий місяць”. Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

Суд першої інстанції вірно вказав, що абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Також, абзац 3 пункт 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Окрім цього пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Зважаючи на наведене суд першої інстанції вірно зазначив, що до 1 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника (на ці особливості попереднього правового регулювання звертав увагу Верховний Суд у постанові від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21, та поставі від 16 серпня 2023 року у справі №440/5333/21).

Колегія суддів зазначає, що 9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” (далі також - “Постанова №1013”), пунктом 2 якої внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної Пояснювальної записки, ці зміни передбачали: “здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну “базовий місяць”; “зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади)”.

Також за змістом пунктів 1, 3 Постанови №1013, встановлено, що: підвищуються посадові оклади з 1 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери; підвищуються з 1 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду; у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду; міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року; для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Відтак, Постановою №1013 з 1 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 згаданої постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б “обнулитися” індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.

Відтак, здійснивши аналіз норм Постанови №1013 суду першої інстанції зробив вірний висновок про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 1 грудня 2015 року. Поряд з цим, норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для позивача “місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)”, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013) (відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 58 постанови від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21 і пункті 62 постанови від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22).

Разом з цим, до числа основних змін, які внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, окремими положеннями яких установлено таке: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків; обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення; для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Відтак, здійснивши порівняльний аналіз указаних положень суд першої інстанції вірно вказав, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.

Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття “базовий місяць” і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну “базовий місяць” використовується поняття “місяць підвищення доходу”, яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття “місяць підвищення доходу” від терміну “базовий місяць”, позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Поряд з цим, вилучення терміну “базовий місяць” та запровадження поняття “місяць підвищення доходу” не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у “базовому місяці”, так і у “місяці підвищення доходу” індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Відтак з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.

Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Здійснивши системний спосіб тлумачення приписів Постанови №1013, у взаємозв`язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд першої інстанції підставно зробив висновок про те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 1 грудня 2015 року належало переглянути “базовий місяць”, визначений за старими правилами, змінивши його на “місяць підвищення доходу”, тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

Слід зазначтити, що дотепер посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період спірних правовідносин (2008-2019 роки) таких постанов було дві.

На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.

Як вірно встановив суд першої інстанції, що від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

Відтак, з урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року (відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 від 16 серпня 2023 року у справі №440/5333/21).

Щодо дискреційних повноважень відповідачів, то суд першої інстанції вірно вказав, що на основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об`єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд дійшов висновку про те, що повноваження військової частини стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, не є дискреційними.

Такий висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.

У випадку позивача законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки військової частини з грудня 2016 року - здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації наростаючим підсумком із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), та провести індексацію грошового забезпечення, коли величина цього індексу перевищить поріг індексації у розмірі 101 відсоток (до 1 січня 2016 року) чи 103 відсотки (після 1 січня 2016 року).

Даний висновок відповідає правовій позиції Суду, викладеній у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 16 серпня 2023 року у справі №440/5333/21 стосовно трактування дискреційних повноважень державного органу у випадку визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.

Відтак, зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обґрунтованими є доводи позивача про відсутність у відповідачів дискреційних повноважень в частині визначення січня 2008 року чи інших місяців року місяцями підвищення доходу, за якими починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Як вірно встановив суд першої інстанції, що у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася, а відтак бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 18.08.2016, а також з 26.09.2017 по 28.02.2018 є протиправною, та з метою ефективного поновлення порушеного права позивача слід зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.08.2016, а також з 26.09.2017 по 28.02.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, якою затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, з урахуванням базового місяця січня 2008 року.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 22.08.2016 по 24.09.2017 є протиправною, та з метою ефективного поновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 22.08.2016 по 24.09.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, якою затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, з урахуванням базового місяця січня 2008 року.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі №380/6086/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяІ. І. Запотічний

суддіО. І. Довга

Т. І. Шинкар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua