Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №460/3260/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/3260/26 пров. № А/857/37796/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Боршовського Т. І.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 460/3260/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

місце ухвалення судового рішенням. Рівне

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїДуляницька С.М.

дата складання повного тексту рішення11.06.2026

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії №047250022578 від 21.11.2025 року Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.11.2025 року щодо призначення пенсії у зв`язку з наданими додатковими документами з урахуванням висновків суду та зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди: - роботи з 28.07.1976 р. по 03.11.1977 р. на посаді токаря револьверника 3 розряду ВАТ "Пірометр"; - навчання з 01.09.1975 р. по 20.07.1976 р. за денною формою здобуття освіти в СПб ДБПОУ "Коледж галузевих технологій "Краснодеревець" за професією токар; - роботи з 27.11.1979 р. по 10.01.1980 р. на посаді токаря 3 розряду в цеху 710 у ВАТ «Кіровський завод»; - проходження служби з 22.01.1980 р. по 01.02.1983 р. в оперативному полку ГУВС ОСОБА_2 ; - трудової діяльності з серпня 1987 р. по 31 серпня 1996 р., де позивач був членом колгоспу ім. Леніна КСП ім. Леніна Томаківського району Дніпропетровської області.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 460/3260/26 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047250022578 від 21.11.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши до його загального страхового стажу , період роботи з 28.07.1976 по 03.11.1977 на посаді токаря револьверника 3 розряду ВАТ "Пірометр", період роботи з 27.11.1979 по 10.01.1980 на посаді токаря 3 розряду в цеху 710 у ВАТ «Кіровський завод», період роботи з серпня 1987 по 31.08.1996 в колгоспі ім. Леніна КСП ім. Леніна Томаківського району Дніпропетровської області, період навчання з 01.09.1975 по 20.07.1976 за денною формою в СПб ДБПОУ "Коледж галузевих технологій "Краснодеревець" за професією токар, період проходження служби з 22.01.1980 по 01.02.1983 в оперативному полку ОСОБА_3 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у сумі 532,48 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, через відсутність необхідного страхового стажу 15 - 20 років, що не було взято до уваги судом першої інстанції при винесенні рішення. Зокрема, до уваги не взято довідки № 67 ок/34 від 13.05.2011 видану ОАО «Пирометр» (мовою документа) за період роботи з 28.07.1976 по 03.11.1977, довідку № 12120 від 22.11.2016 видану Санкт Петербургским государственным бюджетным пофессиональным образовательным учреждением “Колледж отраслевых технологий «Краснодеревец» (мовою документа) про період навчання 01.09.1975 по 20.07.1976, довідку № 902А-347 від 23.05.2011 видану ОАО «Кировский завод» (мовою документа) про період роботи з 27.11.1979 по 10.01.1980, довідку № 36/463 від 30.05.2011 видану Главным управлением внутренних дел по г. Санкт-Петербургу и Ленинградской области (мовою документа) про період служби з 22.01.1980 по 01.02.1983, оскільки вищезазначені періоди не підтверджені записами трудової книжки. Питання, щодо зарахування періоду роботи до страхового стажу на підставі вищезазначених довідок можливо за умови підтвердження відомостей первинними документами. Крім цього, за доданими документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з серпня 1987 по серпень 1996 згідно наданої довідки №21 та №24 від 22.03.2018 виданої Вищетарасівською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області, оскільки довідка видана на ім`я “ ОСОБА_4 ” (мовою документа), що не відповідає паспортним даним заявника НОМЕР_1 від 22.03.2017 виданим Томаківським РС ГУДМС України в Дніпропетровській області на ім”я “Яким”.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не зараховано до загального страхового стажу , період роботи з 28.07.1976 по 03.11.1977 на посаді токаря револьверника 3 розряду ВАТ "Пірометр", період роботи з 27.11.1979 по 10.01.1980 на посаді токаря 3 розряду в цеху 710 у ВАТ «Кіровський завод», період роботи з серпня 1987 по 31.08.1996 в колгоспі ім. Леніна КСП ім. Леніна Томаківського району Дніпропетровської області, період навчання з 01.09.1975 по 20.07.1976 за денною формою в СПб ДБПОУ "Коледж галузевих технологій "Краснодеревець" за професією токар, період проходження служби з 22.01.1980 по 01.02.1983 в оперативному полку ГУВС Леноблгорвиконкомів, оскільки такі підтверджуються відповідними довідками та трудовою книжкою.

Водночас, з урахуванням дискреції, суд вважав, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши періоди роботи 28.07.1976 по 03.11.1977, з 27.11.1979 по 10.01.1980, з серпня 1987 по 31.08.1996, період навчання з 01.09.1975 по 20.07.1976, та період проходження служби з 22.01.1980 по 10.01.1983.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.11.2025 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та 21.11.2025 прийнято рішення №047250022578 про відмову у призначенні пенсії.

У вказаному рішенні зазначено, що загальний страховий стаж особи становить 13 років 4 місяці 13 днів. До розгляду не взято довідки № 67 ок/34 від 13.05.2011 видану ОАО «Пирометр» (мовою документа) за період роботи з 28.07.1976 по 03.11.1977, довідку № 12120 від 22.11.2016 видану Санкт-Петербургским государственным бюджетным пофессиональным образовательным учреждением “Колледж отраслевых технологий «Краснодеревец» (мовою документа) про період навчання 01.09.1975 по 20.07.1976, довідку № 902А-347 від 23.05.2011 видану ОАО «Кировский завод» (мовою документа) про період роботи з 27.11.1979 по 10.01.1980, довідку № 36/463 від 30.05.2011 видану Главным управлением внутренних дел по г. Санкт-Петербургу и Ленинградской области (мовою документа) про період служби з 22.01.1980 по 01.02.1983, оскільки вищезазначені періоди не підтверджені записами трудової книжки. Питання, щодо зарахування періоду роботи до страхового стажу на підставі вищезазначених довідок можливо за умови підтвердження відомостей первинними документами. - за доданими документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з серпня 1987 по серпень 1996 згідно наданої довідки №21 та №24 від 22.03.2018 виданої Вищетарасівською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області, оскільки довідка видана на ім`я “ ОСОБА_4 ” (мовою документа), що не відповідає паспортним даним заявника НОМЕР_1 від 22.03.2017 виданим Томаківським РС ГУДМС України в Дніпропетровській області на ім”я “Яким”. Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, через відсутність необхідного страхового стажу 15-20 років.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

В абзаці 2 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі Порядок №637).

Із змісту п.1 п.3 Порядку №637 видно, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.

Так, судом встановлено, що позивач у період роботи з 28.07.1976 по 03.11.1977 працював на посаді токаря револьверника 3 розряду ВАТ "Пірометр", що підтверджується архівною довідкою від 13.05.2011 року, завіреною печаткою підприємства, підписом відповідальної особи, із зазначенням номерів та дат наказів про прийняття на роботу та звільнення.

У період роботи з 27.11.1979 по 10.01.1980 позивач працював токарем 3 розряду в цеху 710 у ВАТ «Кіровський завод», що підтверджується архівною довідкою № 902А-347 від 23.05.2011 року, яка завірена печаткою підприємства, підписами відповідальних осіб, в якій вказано, зокрема період роботи, накази про прийняття на роботу та звільнення з роботи.

У період трудової діяльності з серпня 1987 по 31 серпня 1996 позивач був членом колгоспу ім. Леніна КСП ім. Леніна Томаківського району Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою № 22 від 22.03.2018 року, в якій вказано період перебування членом колгоспу, довідкою № 24 від 22.03.2018 року, в якій зазначено період роботи позивача з грудня 1987 року по серпень 1997.Вказані довідки засвідчені підписами та печатками відповідальних осіб.

Окрім того, цей період роботи підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 23.05.2011 року.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що неточності у написані імені позивача у довідках №21 та №24 від 22.03.2018 відбулись через різну інтерпретацію та неточний переклад з української на російську мову.

Вказані документи видавалися компетентними органами та засвідчують конкретні юридичні факти, позивач не може відповідати за правильність оформлення документів і відповідність дотримання вимог законодавства іншими особами, уповноваженими на видачу таких документів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача, що дає право на пенсію по віку, періоду роботи з 28.07.1976 по 03.11.1977, з 27.11.1979 по 10.01.1980, з серпня 1987 по 31 серпня 1996.

Крім цього, пунктом "д" частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання (абзац перший пункту 8 Порядку № 637).

Так, у період з 01.09.1975 по 20.07.1976 позивач навчався на денній формі в СПб ДБПОУ "Коледж галузевих технологій "Краснодеревець" за професією токар, по закінченню навчання йому присвоєно кваліфікацію токар 3 розряду. Вказане підтверджується архівною довідкою від 22.11.2016 року за вих. №12120, яка містить печатку закладу, підпис відповідальної особи, період навчання позивача, місце навчання, присвоєну кваліфікацію, форму здобуття освіти.

Окрім цього, за нормами статті 56 Закону № 1788-XII, військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби, зараховується до стажу роботи.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У період з 22.01.1980 по 01.02.1983 позивач проходив службу в оперативному полку ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою 36/463 від 30.05.2011 року, яка містить, підпис відповідальної особи, відомості про період проходження служби, та довідкою № 318/24-31 від 27.09.2018 року.

Щодо доводів скаржника про те, що вказані вище періоди не зараховано до страхового стажу, оскільки такі не підтверджені записами трудової книжки, то така позиція відповідача суперечить положенням Порядку № 637, який прямо передбачає можливість підтвердження трудового стажу архівними довідками та іншими документами, виданими на підставі архівних даних, у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці або коли такі записи є неповними.

Надані позивачем архівні довідки видані компетентними установами, містять усі необхідні реквізити, відомості про періоди роботи, навчання та служби, посилання на архівні документи, засвідчені підписами уповноважених осіб та печатками відповідних установ. Відповідач не навів жодного доказу їх недостовірності чи фальсифікації.

При цьому Порядок № 637 не покладає на особу обов`язку додатково подавати первинні документи, якщо архівна довідка видана на їх підставі. Вимога відповідача про обов`язкове надання первинних документів не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та фактично створює для позивача додаткові умови реалізації права на пенсійне забезпечення, які законом не передбачені.

Отже, наведені доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо належності і допустимості поданих позивачем архівних довідок як доказів страхового стажу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 21.11.2025 за №047250022578 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зарахувавши до його загального страхового стажу періоди роботи 28.07.1976 по 03.11.1977, з 27.11.1979 по 10.01.1980, з серпня 1987 по 31.08.1996, період навчання з 01.09.1975 по 20.07.1976, та період проходження служби з 22.01.1980 по 10.01.1983.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 460/3260/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяС. М. Шевчук

суддіТ. І. Боршовський

С. П. Нос