Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №460/14014/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №460/14014/25

Суддя: Шевчук Світлана Михайлівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/14014/25 пров. № А/857/51083/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Боршовського Т. І.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі № 460/14014/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

місце ухвалення судового рішенням. Рівне

розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїПоліщук О.В.

дата складання повного тексту рішення08 вересня 2026 року

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідач, ВЛК), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову (довідку) відповідача від 05.06.2025 «Про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони» та зобов`язати відповідача повторно провести медичний огляд позивача для визначення придатності до військової служби з врахуванням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі № 460/14014/25 у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю: визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК, оформлену довідкою №2025-0605-1604-2152-0 від 05.06.2025, та зобов`язати відповідача повторно провести медичний огляд позивача для визначення ступеня придатності до військової служби з дотриманням Положення №402, проведенням усіх обов`язкових досліджень та врахуванням наданої медичної документації, а також стягнути на його користь судові витрати. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що до ВЛК були подані медичні документи щодо тривалих захворювань, зокрема виписка-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого №40849[24] за період госпіталізації з 19 до 27 грудня 2024 року, у якій зазначено хронічну ревматичну хворобу серця, комбіновану аортальну ваду з перевагою недостатності аортального клапана II ступеня, недостатність мітрального і трикуспідального клапанів, дилатацію висхідного відділу аорти, гіпертрофію лівого шлуночка, ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу II ступеня, серцеву недостатність I-II, а також супутні захворювання хребта і лівого слухового проходу.

Скаржник наголошує, що суд першої інстанції помилково визнав адміністративне оскарження обов`язковою передумовою звернення до суду, оскільки норми глави 3 розділу I Положення №402 лише встановлюють додатковий спосіб захисту і не містять заборони безпосереднього звернення до адміністративного суду, тоді як обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору в силу статті 124 Конституції України може бути встановлений лише законом; право на оскарження в суді рішень суб`єктів владних повноважень гарантоване статтею 55 Конституції України та частиною першою статті 5 КАС України.

На переконання скаржника, суд першої інстанції безпідставно застосував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, оскільки обставини тієї справи істотно відрізняються, а доводи позивача стосуються перевірюваних судом процедурних питань: повноти обов`язкових досліджень, фіксації їх результатів, розгляду наданої медичної документації, мотивування постанови та виконання відповідачем обов`язку доказування.

Також позивач зазначає, що всупереч пунктам 1.1 глави 1 та 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 картка обстеження та медичного огляду не містить належно заповнених відомостей про обов`язкові лабораторні та інструментальні дослідження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, група крові та резус-належність, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ), у таблиці досліджень відсутні або нечитабельні дати й результати частини аналізів, а в розділі постанови комісії не наведено мотивів співвіднесення встановлених діагнозів і порушень функцій з конкретними статтями Розкладу хвороб, що не дає змоги перевірити, які медичні дані комісія прийняла або відхилила і чому. Вказує, що суд першої інстанції не встановив, які дослідження виконано перед оглядом 05.06.2025, не зіставив картку з вимогами Положення №402, не з`ясував, як комісія врахувала виписку-епікриз і результати ехокардіографії.

Окрім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно розподілив обов`язок доказування, адже відповідач відзиву на позов не подав, правових і фактичних підстав постанови не навів, доказів проведення всіх обов`язкових досліджень не надав, однак суд фактично звільнив його від обов`язку, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, та дійшов висновку про відсутність процедурних порушень без перевірки спірної постанови на відповідність критеріям частини другої статті 2 КАС України.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до апеляційного розгляду, підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлявся шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу зазначену позивачем, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Викладене в апеляційній скарзі прохання позивача про розгляд справи в судовому засіданні колегією суддів враховано, однак підстав для призначення справи до розгляду в судовому засіданні в порядку частини другої статті 311 КАС України колегія суддів не вбачає, оскільки обставини, на які посилається скаржник, підлягають встановленню на підставі письмових доказів, наявних у справі, а позивач не зазначив, які саме пояснення чи докази не можуть бути подані в письмовій формі. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді спорів щодо оскарження рішень ВЛК суд не досліджує медичний критерій (діагноз, його достовірність, придатність до військової служби), а перевіряє лише дотримання юридичної процедури прийняття постанови та її відповідність вимогам законодавства, оскільки питання визначення діагнозу і ступеня придатності належать до дискреційних повноважень ВЛК.

Суд першої інстанції зазначив, що за наявності сумнівів у правильності висновку ВЛК позивач мав право оскаржити його до штатної ВЛК (ВЛК регіону), яка відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 вправі переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК чи направити особу на повторний (контрольний) медичний огляд, однак позивач із такою скаргою не звертався. Окрім того, суд не встановив допущених відповідачем порушень вимог законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду позивача під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови ВЛК, оформленої довідкою №2025-0605-1604-2152-0 від 05.06.2025.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 09.06.2025, у якому, зокрема, зазначено категорію обліку «Військовозобов`язаний», постанову ВЛК «Придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони» та дату ВЛК - 05.06.2025, а також відмітку «Порушення правил військового обліку».

04.06.2025-05.06.2025 позивач пройшов медичний огляд позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 на базі КНП «Радивилівська центральна міська лікарня», про що на нього заведено картку обстеження та медичного огляду для визначення ступеня придатності за формою додатку 13 до Положення №402, копію якої долучено позивачем до позовної заяви.

Зі змісту картки убачається, що у розділі «Результати додаткових методів обстеження» зазначено рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки від 04.06.2025 з результатом «патологічних змін не виявлено» та ЕКГ від 04.06.2025 (без зазначення результату), графи щодо загального та біохімічного аналізу крові, групи крові та резус-фактору, серологічного аналізу крові та загального аналізу сечі не заповнені.

У розділі «Результати медичного обстеження спеціалістами» містяться записи з датами, діагнозами (статтями Розкладу хвороб), підписами та особистими печатками терапевта (05.06.2025), хірурга (05.06.2025, ст.43в), невропатолога (04.06.2025, ст.41в), офтальмолога (04.06.2025), оториноларинголога (04.06.2025), психіатра (04.06.2025, «здоровий») та травматолога (04.06.2025, ст.64б, ст.61в); записи дерматовенеролога та стоматолога відсутні. У графі «Відомості про перебування на обліку» зазначено, що на диспансерних обліках (психоневрологічному, наркологічному, дерматовенерологічному) позивач не перебував (04.06.2025). Розділ 12 «Діагноз та постанова комісії», графа підпису обстежуваного та підпис голови ВЛК у наданій позивачем копії картки не заповнені.

До картки долучено висновки лікарів за формою додатку 7 до Положення №402, зокрема висновок лікаря-травматолога від 04.06.2025, у якому з посиланням на результати спеціальних досліджень встановлено остеохондроз, деформуючий спондилоартроз, деформацію хребців та деформуючий артроз міжфалангових суглобів із визначенням статей 64б, 61в Розкладу хвороб, та висновок лікаря-терапевта від 05.06.2025, у якому зазначено скарги позивача, анамнез, діагноз гіпертонічної хвороби II стадії, ішемічної хвороби серця та ураження клапанів серця з посиланням на статті 39, 38, 40 Розкладу хвороб.

Постановою позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленою довідкою військово-лікарської комісії №2025-0605-1604-2152-0 від 05.06.2025 (додаток 4 до Положення №402), рядового (запасу) ОСОБА_1 за наслідками медичного огляду 05.06.2025 з діагнозом (з кодами НК 025: I11.9, I08.3, I25.0, I50.0, M42.10, M40.14, M19.84, G93.4, G55.1, I84, H52.1) «Гіпертонічна хвороба II (другого) ступеня, стадія 2 (два), ризик 2 (два). Гіпертензивне серце. ІХС Аортокардіосклероз. КАВ з перевагою недостатності. Помірна недостатність ТК, МК. СН II (два) А ступеня. Остеохондроз, деформуючий спондильоартроз грудного відділу хребта та шийного відділу хребта. Клиновидна деформація Th5-Th6 хребців. Виражений грудний кіфоз. Помірне порушення функції хребта. Деформуючий артроз міжфалангових суглобів пальців лівої та правої кистів, незначне порушення функції. Енцефалія змішаного генезу з вестибуло-атактичним, цефалгічним, астено-невротичним синдромами. Незначне порушення функції центральної нервової системи. Комбінований геморой III (третього) ступеня. Короткозорість слабкого ступеня обох очей». На підставі статей 39б, 38б, 40б, 64б, 61в, 41в, 23в, 43в графи II Розкладу хвороб визнано «Придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони». Довідку підписано електронними підписами голови ВЛК Карапетян Ю.М., членів ВЛК ОСОБА_2 , Засць Л.В., Синюка Л.М., Цюман І.В. та секретаря ВЛК Додь Л.Г. 05.06.2025; графа «Відмітка про ознайомлення з постановою ВЛК» не заповнена (а.с.56).

Із виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №40849[24] КП «Рівненська обласна клінічна лікарня ім. Ю.Семенюка» Рівненської обласної ради (Обласний ревматологічний центр) убачається, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 19.12.2024 по 27.12.2024 з основним діагнозом «Хронічна ревматична хвороба серця, комбінована аортальна вада з перевагою недостатності аортального клапана II ст (два), мінімальна недостатність мітрального клапана, помірна недостатність трикуспідального клапана. Дилатація висхідного відділу аорти. Гіпертрофія ЛШ. Дилатація ПП. ІХС. Аортокардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст (два) ст 2 (два), ризик 2 (два). СН I-II (один-два) ФК II (два) зі збереженою ФВ ЛШ (ФВ ЛШ 61%) (Ехо від 25.12.2024р.)» та супутнім діагнозом «Остеохондроз, деф. спондильоз ШВХ, ПВХ, протрузія м/хребцевих дисків C4-C5, L4-L5 з больовим та м`язево-тонічним синдромами. Сірчаний корок лівого слухового проходу». Виписка містить результати лабораторних досліджень від 11.12.2024 (гематологічні, біохімічні дослідження, дослідження сечі), рентгенографії ОГК від 11.12.2024, ЕКГ від 11.10.2024, ультразвукового дослідження серця від 25.12.2024, консультацій невролога, ЛОР-лікаря, кардіохірурга та кардіолога, а також рекомендації щодо спостереження ревматолога, кардіолога, медикаментозного лікування, ЛФК, повторного ДЕхо-КС в динаміці через пів року та контролю в РОП через 3 місяці.

Згідно із записом кардіохірурга від 25.12.2024 позивачу встановлено діагноз «Дилатація висхідного відділу аорти. Незначний стеноз та помірна недостатність АК» та рекомендовано динамічне спостереження, ЕхоКС через пів року, лікування в ревматолога/кардіолога.

Позивачем також долучено до позовної заяви консультативні висновки ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» №5638 від 11.04.2011, №2352 від 12.03.2015, №7423 від 17.05.2016 (у висновках від 12.03.2015 та від 17.05.2016 зазначено, що хірургічне лікування показане, вид рекомендованої операції - протезування аортального клапана при погіршенні стану), консультативний висновок ДУ «Інститут серця МОЗ України» від 17.11.2016 з рекомендацією оперативного лікування, направлення Рівненської обласної клінічної лікарні №605 від 31.03.2011 до Київського науково-дослідного інституту ім. акад. М. Амосова для уточнення діагнозу, акт обстеження стану здоров`я 1997 року, електрокардіограму від 17.02.2022 та бланк ехокардіограми без дати.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію постанови (довідки) від 05.06.2025.

Ухвалою від 06.03.2026 цей доказ витребувано повторно.

16.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 подав до суду клопотання про вирішення питання щодо належного отримувача процесуальних документів, у якому зазначив, що оскаржувану постанову прийняла позаштатна постійно діюча ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 на базі КНП «Радивилівська центральна міська лікарня» Радивилівської міської ради, яка є самостійним суб`єктом при здійсненні владних управлінських функцій у сфері військово-лікарської експертизи.

Ухвалою від 31.07.2026 суд втретє витребував у відповідача копію оскаржуваної постанови (довідки).

На виконання ухвали суду від 31.07.2026 голова ВЛК ОСОБА_3 листом, який надійшов до суду 07.09.2026, надіслав копію довідки ВЛК №2025-0605-1604-2152-0 від 05.06.2025, засвідчену 03.09.2026 генеральним директором КНП «Радивилівська ЦМЛ» (а.с.55-56).

Вважаючи постанову ВЛК протиправною, позивач звернувся в суд з даним позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суть спору полягає в тому, чи дотримала позаштатна ВЛК при районному ТЦК та СП встановленої Положенням №402 процедури медичного огляду військовозобов`язаного під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, а також чи наділений адміністративний суд повноваженнями перевіряти правильність визначеного ВЛК ступеня придатності позивача до військової служби з огляду на його захворювання серця, підтверджені поданими медичними документами.

Частиною тринадцятою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (надалі по тексту також Закон №2232-XII), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону №2232-XII наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі по тексту також Положення №402), яке застосовується колегією суддів у редакції від 19.05.2025, чинній на дату проведення медичного огляду позивача (05.06.2025).

При цьому колегія суддів враховує, що наказами Міністерства оборони України №518 від 01.08.2025, №543 від 14.08.2025 та №302 від 27.08.2026 до Положення №402 вносилися зміни, однак вони набрали чинності після прийняття оскаржуваної постанови і на оцінку її правомірності не впливають.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП.

Пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Згідно з абзацом першим пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Порядок медичного огляду військовозобов`язаних визначено главою 3 розділу II Положення №402.

Абзацом четвертим пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення №402 встановлено, що ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров`я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.

Відповідно до абзацу другого пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення №402 кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду.

Водночас абзацом четвертим пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення №402 (доповненим наказом Міністерства оборони України №262 від 27.04.2024) визначено, що під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Абзацом першим пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 передбачено, що перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Абзацом третім пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 визначено, що лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Разом з тим, абзацами четвертим та п`ятим пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 (в редакції наказів Міністерства оборони України №686 від 14.10.2024, №283 від 02.05.2025) встановлено, що під час дії правового режиму воєнного стану проводиться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.

Згідно з абзацом другим пункту 3.5 глави 3 розділу II Положення №402 військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.

Пунктом 3.11 глави 3 розділу II Положення №402 передбачено, що у разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ.

Відповідно до абзаців першого, другого та четвертого пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Абзацом п`ятим пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 встановлено, що якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Підпунктом «а» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 передбачено, зокрема, постанову «Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони», при цьому такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

Відповідно до статті 38 Розкладу хвороб (некоронарогенні хвороби серця (перикарда, міокарда, ендокарда, клапанного апарату), ..., пролапс мітрального клапана та інші ураження клапанів серця ... I00-I09, I26-I52, що супроводжуються серцевою недостатністю) за пунктом «а» (із серцевою недостатністю IIБ-III стадії) особи є непридатними до військової служби, за пунктом «б» (із серцевою недостатністю I-IIА стадії) - придатними до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

За статтею 39 Розкладу хвороб (гіпертонічна хвороба) пункт «б» (гіпертонічна хвороба III стадії без незворотних структурних уражень органів-мішеней; гіпертонічна хвороба II стадії) передбачає придатність до служби у зазначених військових частинах (підрозділах), а за статтею 40 (ішемічна хвороба серця) пункт «б» (із серцевою недостатністю IIА стадії) - так само придатність до служби у військових частинах забезпечення та інших зазначених підрозділах.

Порядок оскарження постанов ВЛК визначено пунктами 3.3 та 3.4 глави 3 розділу I Положення №402.

Так, згідно з абзацами першим - четвертим пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608. Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій. Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_7 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення №402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК. Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів зазначає, що визначення наявності або відсутності у військовозобов`язаного певного захворювання, ступеня порушення функцій органів і систем (зокрема стадії серцевої недостатності), співвіднесення встановленого діагнозу з конкретною статтею та пунктом Розкладу хвороб і, як наслідок, визначення ступеня придатності до військової служби становлять зміст експертної оцінки, яка вимагає спеціальних знань у галузі медицини та віднесена Положенням №402 до виключної компетенції ВЛК, а перевірка правильності такої оцінки по суті - до компетенції штатних ВЛК вищого рівня.

Натомість адміністративний суд у межах критеріїв частини другої статті 2 КАС України перевіряє, чи прийнято постанову ВЛК повноважним складом комісії, з дотриманням обов`язкових процедурних етапів медичного огляду (огляд визначеними лікарями-спеціалістами, проведення обов`язкових досліджень, вивчення наданої медичної документації, внесення висновків до картки обстеження), чи оформлено її у визначеній формі, чи наведено у ній діагноз та статті Розкладу хвороб, на підставі яких її прийнято, і чи не є висновок ВЛК явно таким, що суперечить встановленому нею ж діагнозу.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у пунктах 80, 81 постанови від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а, відповідно до якої «питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу», а «розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права».

Водночас, як зазначив Верховний Суд у пункті 58 постанови від 11.04.2025 у справі №480/278/23, «невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача ..., для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов`язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК».

Отже, суд першої інстанції правильно визначив межі судового контролю, однак був зобов`язаний не обмежуватися загальним твердженням про відсутність порушень, а дослідити наявні у справі докази щодо процедури медичного огляду та надати їм оцінку з урахуванням вимог статті 90 КАС України, чого в повній мірі зроблено не було.

З огляду на це колегія суддів в межах доводів апеляційної скарги надає таку оцінку самостійно.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги позивача, які стосуються непроведення обов`язкових лабораторних та інструментальних досліджень і неналежного заповнення картки обстеження та медичного огляду, колегія суддів зазначає.

Як з`ясовано судом і не заперечується сторонами, медичний огляд позивача проведено 04.06.2025-05.06.2025, тобто під час дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовженого.

Для цього періоду пункт 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 у редакції, чинній на дату огляду, встановлює спеціальне правило, відповідно до якого обов`язковим є рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань, а інші дослідження виконуються за показаннями. Тобто перелік досліджень, наведений в абзаці першому пункту 3.4, на який посилається скаржник (загальні аналізи крові та сечі, серологічні дослідження, визначення групи крові тощо), під час воєнного стану не є безумовно обов`язковим для кожного військовозобов`язаного, а проводиться за медичними показаннями.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу, якому на дату огляду виповнилося 48 років, 04.06.2025 проведено рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки (з результатом «патологічних змін не виявлено») та ЕКГ, про що зроблено відповідні записи в картці обстеження та медичного огляду. Те, що в картці не зазначено результату ЕКГ, не спростовує факту проведення цього дослідження і само по собі не свідчить про неврахування комісією стану серцево-судинної системи позивача, оскільки, як убачається зі змісту довідки ВЛК, комісія встановила діагноз з урахуванням даних ехокардіографії, наведених у поданій позивачем виписці-епікризі №40849[24] (комбінована аортальна вада з перевагою недостатності, помірна недостатність трикуспідального та мітрального клапанів, гіпертензивне серце, ІХС, аортокардіосклероз), і цей діагноз за своїм змістом відповідає діагнозу, встановленому позивачу у грудні 2024 року в умовах спеціалізованого стаціонару.

Разом з цим, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про наявність у позивача станом на 04.06.2025-05.06.2025 медичних показань для проведення інших лабораторних досліджень, які б не були виконані, а з виписки-епікризу убачається, що відповідні гематологічні, біохімічні дослідження та дослідження сечі були проведені позивачу 11.12.2024, тобто менш як за шість місяців до медичного огляду.

Стосовно ж доводів, які стосуються неповноти огляду лікарями-спеціалістами, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

З картки обстеження та медичного огляду убачається, що позивача оглянули всі лікарі-спеціалісти, огляд якими є обов`язковим під час дії правового режиму воєнного стану відповідно до абзацу четвертого пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення №402 (хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, офтальмолог, оториноларинголог), а також травматолог. Кожен із них вніс до картки дату огляду, висновок та засвідчив його підписом і особистою печаткою, а лікарі-травматолог і терапевт оформили висновки за формою додатку 7 до Положення №402 із зазначенням скарг, анамнезу, даних об`єктивного дослідження, результатів спеціальних досліджень та статей Розкладу хвороб. Відсутність записів дерматовенеролога і стоматолога під час воєнного стану не є порушенням процедури медичного огляду.

Та обставина, що в наданій позивачем копії картки не заповнено розділ «Діагноз та постанова комісії», графу підпису голови ВЛК та графу підпису обстежуваного, не може бути підставою для висновку про відсутність постанови ВЛК чи її невмотивованість, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанова ВЛК районного ТЦК та СП про придатність до військової служби оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4), а така довідка №2025-0605-1604-2152-0 від 05.06.2025 містить повний діагноз з кодами за НК 025, статті та пункти Розкладу хвороб (39б, 38б, 40б, 64б, 61в, 41в, 23в, 43в графи II), на підставі яких прийнято постанову, і підписана електронними підписами голови, членів та секретаря ВЛК у день огляду. При цьому сама копія картки, як зазначено позивачем у додатках до позовної заяви, видана йому, тоді як оригінал знаходиться у відповідача, а відтак незаповненість окремих граф у копії не спростовує змісту прийнятої постанови.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги позивача, які стосуються неврахування ВЛК поданої медичної документації про захворювання серця, колегія суддів зазначає, що зі змісту довідки ВЛК убачається, що комісія встановила позивачу комбіновану аортальну ваду з перевагою недостатності, помірну недостатність трикуспідального та мітрального клапанів, гіпертонічну хворобу II стадії, гіпертензивне серце, ІХС, аортокардіосклероз та серцеву недостатність IIА ступеня і застосувала до цих захворювань статті 38б, 39б, 40б Розкладу хвороб. Як наслідок, доводи скаржника про те, що ВЛК не дослідила виписку про стаціонарне лікування у грудні 2024 року та наведені в ній кардіологічні діагнози, спростовуються змістом самої постанови.

Застосовані ВЛК пункти «б» статей 38, 39, 40 Розкладу хвороб відповідають встановленому самою комісією діагнозу (гіпертонічна хвороба II стадії; ураження клапанів серця та ІХС із серцевою недостатністю IIА стадії), а відтак невідповідності між діагнозом, статтями Розкладу хвороб та резолютивною частиною постанови («придатний до служби у військових частинах забезпечення...») колегія суддів не встановила. Питання ж про те, чи правильно ВЛК визначила стадію серцевої недостатності (IIА чи IIБ) і чи не потребував стан позивача визнання його непридатним до військової служби, є питанням медичного характеру, оцінка якого виходить за межі судового контролю.

Колегія суддів також враховує, що консультативні висновки ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» від 2015-2016 років та ДУ «Інститут серця МОЗ України» від 17.11.2016 щодо показаності хірургічного лікування складені більш ніж за вісім років до спірного огляду, тоді як за результатами актуального обстеження у грудні 2024 року кардіохірургом рекомендовано динамічне спостереження та консервативне лікування в ревматолога/кардіолога.

За таких обставин підстав вважати, що дані попередньої медичної документації не співпадали з результатами актуального обстеження настільки, що вимагали проведення консиліуму в порядку абзацу першого пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 або направлення позивача на додаткове обстеження відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу II Положення №402, колегія суддів не вбачає. Доказів того, що позивач під час огляду подавав інші медичні документи, які комісія залишила поза увагою, матеріали справи не містять.

Щодо доводів скаржника про неправильний розподіл обов`язку доказування, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів погоджується зі скаржником, що процесуальна поведінка відповідача, який лише після третього витребування надав суду копію оскаржуваної довідки, відзиву на позов не подав і не надав оригіналу картки обстеження та медичного огляду, не відповідає вимогам частини другої статті 77 та частини шостої статті 80 КАС України.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, тобто таке неподання не має наслідком автоматичного задоволення позову, а оцінюється судом разом з іншими доказами.

Відповідно до статей 72, 90 КАС України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, і суд оцінює докази, які є у справі, незалежно від того, яким учасником справи їх подано.

У цій справі довідка ВЛК, подана відповідачем, а також картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів і медичні документи, подані самим позивачем, є достатніми для встановлення обставин проведення медичного огляду, а встановлені на їх підставі обставини свідчать про дотримання відповідачем визначеної Положенням №402 процедури.

Стосовно ж доводів, які стосуються неправильного застосування судом першої інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, то суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції послався на цю постанову виключно в частині меж судового контролю за постановами ВЛК, а такий висновок є усталеним у практиці Верховного Суду і підтверджений, зокрема, у наведених вище постановах від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а та від 11.04.2025 у справі №480/278/23. Відмінність фактичних обставин справи №810/5009/18 не впливає на застосовність цього загального правового висновку.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги позивача, які стосуються визнання судом першої інстанції адміністративного оскарження обов`язковою передумовою звернення до суду, колегія суддів зазначає таке.

Зі змісту оскаржуваного рішення убачається, що суд першої інстанції розглянув позов по суті, а посилання на не звернення позивача до штатної ВЛК (ВЛК вищого рівня) навів як додатковий аргумент поряд із висновком про відсутність порушень процедури медичного огляду. Тобто позивача не було позбавлено доступу до суду, а його позовні вимоги були вирішені по суті.

Верховний Суд у пункті 73 постанови від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а, щодо постанови позаштатної (госпітальної) ВЛК, дійшов висновку, що «перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову».

Водночас у постанові від 15.10.2026 у справі №440/2634/25 Верховний Суд, розмежувавши порядок оскарження постанов ВЛК різного рівня, у пункті 34.1 зазначив, що у справах №600/3273/22-а та №240/13173/22 «предметом оскарження були рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК, щодо яких Положення №402 встановлює інший порядок їх оскарження: перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет дотримання умов і критеріїв проведення медичного огляду належить до повноважень відповідної штатної ВЛК, а тому безпосереднє звернення до суду до проходження передбаченої Положенням процедури не є належним способом оскарження такого рішення», а у пункті 36 висновував, що «рішення ВЛК обласного [ТЦК та СП] може бути оскаржене особою безпосередньо в судовому порядку без попереднього звернення зі скаргою до штатної ВЛК, оскільки абзац четвертий пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №402 передбачає такі способи оскарження як альтернативні та не встановлює обов`язкового досудового порядку».

У цій справі оскаржується постанова позаштатної ВЛК районного ТЦК та СП, щодо якої абзацом третім пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402 передбачено подання скарги за підпорядкованістю до ВЛК обласного ТЦК та СП з направленням громадянина за його заявою для проходження ВЛК при обласному ТЦК та СП, тобто встановлено спеціальний механізм повторної експертної (медичної) перевірки, під час якого може бути проведено новий медичний огляд.

Саме такий механізм, а не судовий контроль, здатен забезпечити перевірку правильності визначення ступеня придатності позивача з огляду на стан його серцево-судинної системи, тобто перевірку тих обставин, з якими по суті позивач пов`язує порушення своїх прав. Позивач цим механізмом не скористався.

Разом з цим, колегія суддів погоджується зі скаржником у тому, що наведене не позбавляє особу права на звернення до суду, гарантованого статтею 55 Конституції України та частиною першою статті 5 КАС України, і суд зобов`язаний розглянути по суті вимоги щодо дотримання суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваної постанови, що у цій справі і було зроблено.

Тому посилання суду першої інстанції на не звернення позивача до ВЛК вищого рівня колегія суддів оцінює як обставину, яка свідчить про обрання позивачем неефективного з точки зору предмета його вимог способу захисту в частині оцінки медичних підстав постанови, а не як самостійну підставу для відмови в позові, що, однак, не змінює правильного по суті результату вирішення справи.

Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що відповідно до абзацу четвертого пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанова ВЛК районного ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду, тобто строк дії оскаржуваної постанови від 05.06.2025 на час апеляційного перегляду закінчився.

Разом з тим, відповідно до абзацу п`ятого пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402, у разі зміни стану здоров`я за зверненням військовозобов`язаного або висновками лікарів закладу охорони здоров`я за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд, а позивач не позбавлений права скористатися порядком, передбаченим пунктами 3.3, 3.4 глави 3 розділу I Положення №402, з поданням усієї наявної у нього медичної документації, зокрема результатів рекомендованого повторного ДЕхо-КС.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильного по суті висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови ВЛК, оформленої довідкою №2025-0605-1604-2152-0 від 05.06.2025, а відтак і похідної вимоги про зобов`язання відповідача повторно провести медичний огляд позивача.

Неповнота мотивування оскаржуваного рішення в частині дослідження доказів щодо процедури медичного огляду усунута судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги та, з урахуванням абзацу другого частини другої статті 317 КАС України, не є підставою для скасування рішення, оскільки не призвела до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції ухвалено правильне по суті судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі № 460/14014/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяС. М. Шевчук

суддіТ. І. Боршовський

С. П. Нос

Оригінал: reyestr.court.gov.ua