Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №644/151/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

02 листопада 2026 року

м. Харків

справа № 644/151/25

провадження № 22-ц/818/779/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Пилипчук Н.П.,

суддів: Тичкової О.Ю., Шабельнікова С.К.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компаніч «ПЗУ Україна», треті особи - ОСОБА_2 , Головне управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова Компаніч «ПЗУ Україна», в особі представника Павлюка Владислава Степановича на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 04 серпня 2025 року, ухвалене суддею Черняк В.Г., -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Волкова І.М. звернувся до суду із позовом до ПАТ «Страхова Компанія «ПЗУ Україна», в якому просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою в сумі 70 803 грн. 57 коп., витрати, понесені на проведення оцінки вартості збитку в сумі 6 600 грн., судові витрати, понесені на правничу допомогу в сумі 40 000 грн. та судовий збір в сумі 968 грн. 96 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у його власності перебуває транспортний засіб SsangYong Korando AX1003OP. 31.07.2024 р. о 11 годині на перехресті пр-т. Героїв Харкова та прт. Архітектора Альошина в м. Харкові сталась Дорожньо-транспортна пригода в м. Харкові між SsangYong Korando AX1003OP та Toyota Prius днз 211867. В результаті ДТП автомобіль SsangYong Korando AX1003OP отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою суду у справі № 644/7044/24 від водія Toyota Prius днз НОМЕР_1 ОСОБА_2 у вказаній вище дорожньо-транспортній пригоді визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто до адміністративної відповідальності. Автомобіль Toyota Prius днз 211867 було застраховано ПрАТ «ПЗУ Україна» страховий поліс ЕР 218181885. Страхова компанія не надала позивачу жодної обґрунтованої інформації про оцінку фактично завданого збитку його транспортному засобу внаслідок порушення водієм Toyota Prius днз 211867 правил дорожнього руху, що змусило позивача звернутись до незалежного оцінювача з метою отримання висновку про щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу. 06 жовтня 2024 року було складено звіт №ЕР-110/10-24 щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу SsangYong Korando AX1003OP. Згідно висновку вартість відновлювального ремонту складає 313 221, 60 грн, Вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту зносу - 153 091 грн 28 коп. На огляд, який відбувся 03.10.2024 року представники ПрАТ «ПЗУ Україна» не прибули, хоча були заздалегідь повідомлені. Копію вказаного звіту було направлено відповідачу. Полісом страхування ПрАТ «ПЗУ Україна», страховий поліс ЕР 218181885, встановлено ліміт відповідальності страховика при пошкодженні майна в розмірі 160 000,00 грн., однак ПрАТ «ПЗУ Україна» було сплачено йому суму страхового відшкодування у розмірі лише 82 287 грн 71 коп. Позивач мав розумні очікування, що відповідач виплатить добровільно залишок суми, про що письмово попрохав відповідача. Відповідач у свою чергу, відмовив позивачу у виплаті без жодного належного обґрунтування, що змусило його звернутись до суду з вимогою виплатити частину не відшкодованої шкоди у сумі 70 803 грн 57 коп.

Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 04 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна», треті особи - ОСОБА_2 , Головне управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою – задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 38 547 грн. 11 коп.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на проведення оцінки вартості збитку у сумі 6 600 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 527,50 грн.

У іншій частині позовних вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «СК «ПЗУ Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що судом порушено вимоги Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон №1961-IV) щодо порядку розрахунку та визначення розміру страхового відшкодування, яке страховик має сплатити на користь потерпілого. З метою оцінки завданої внаслідок ДТП шкоди Відповідачем було замовлено проведення оцінки розміру збитку, завданого автомобілю Ssang Yong KORANDO, д.н.з. НОМЕР_2 . За результатами проведеної оцінки було складено Звіт №920- 24_SOS_-240903-291813 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу (надалі по тексту – Звіт №920-24_SOS_-240903- 291813). Згідно з даними, що містяться у Звіті №920-24_SOS_-240903-291813, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Ssang Yong KORANDO, д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу складає 133 113,00 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування). Не погоджуючись з результатами Звіту №920-24_SOS_-240903-291813, складеного на замовлення Відповідача, Позивач замовив власну оцінку за результатами якої складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку №ЕР-110/10-24 від 06.10.2024 р. (далі – Звіт №ЕР-110/10-24). Відповідач у відзиві на позовну заяву звертав увагу суду на те, що Звіт №ЕР-110/10-24, складено з порушенням вимог Закону №1961-IV та «Методики товарознавчої експертизи, та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майни України від 24.11.2003 р. №142/2092 (далі – Методика оцінки). Як визначено Методикою оцінки, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту зносу та вартість матеріального збитку це зовсім різні показники і не можуть бути ототожнені. Судом не прийнято до уваги заява Відповідача на те, що Звіт № ЕР-110/10-24 складено з порушенням абзацу 2 ст. 32 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі – Національний стандарт №1), яким визначено, що для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків. Відповідно Звіту №ЕР-110/10-24, розмір завданого збитку розраховано станом на 03.10.2024 р. (тобто станом на дату огляду оцінювачем пошкодженого автомобіля Ssang Yong KORANDO, д.н.з. НОМЕР_2 ), що є грубим порушенням абзацу 2 ст. 32 Національного стандарту №1, згідно якої розрахунок збитків має бути складений на дату настання дорожньо-транспортної пригоди, тобто станом на 31.07.2024 р. Позивачем не надано жодних доказів щодо оплати проведеного ремонту автомобіля, Ssang Yong KORANDO, д.н.з. НОМЕР_2 , чим грубо порушено вимоги абзацу 2 п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV, а також вимоги ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Судом в судовому рішенні по справі №644/151/25 не наведено жодних доводів, згідно з якими Звіт №920-24_SOS_-240903-291813 є неналежним доказом розміру відновлювального ремонту транспортного засобу Ssang Yong KORANDO, д.н.з. НОМЕР_2 , з врахуванням фізичного зносу. Також судом не наведено в судовому рішенні по справі №644/151/25, не наведено жодних доводів, за якими суд надав перевагу результатам Звіту №ЕР-110/10-24, наданого Позивачем, над результатами Звіту №920-24_SOS_-240903-291813, наданого Відповідачем.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума страхового відшкодування позивачу відповідачем сплачена не в повному обсязі, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню з урахуванням доплаченої 24.01.2025 р. відповідачем суми у розмірі 32 256,46 грн., що становить 38 547,11 грн.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 31.07.2024 р. о 11 годині на перехресті пр-т. Героїв Харкова та прт. Архітектора Альошина в м. Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода в м. Харкові між SsangYong Korando AX1003OP та Toyota Prius днз 211867.

У результаті ДТП автомобіль SsangYong Korando AX1003OP отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.09.2024 року водія Toyota Prius днз НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмір 850,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09.10.2024 р. постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.09.2024 р. залишено без змін. Апеляційну скаргу захисника правопорушника – задоволено частково. Матеріали справи повернуто в суд першої інстанції для перенаправлення Начальнику ВАП Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області для додаткової перевірки обставин ДТП з питання щодо наявності порушень п.10.1 ПДР в діях водія ОСОБА_1 та необхідності складання щодо останнього протоколу за ст. 124 КУпАП. У задоволенні клопотань про виклик свідків та призначення автотехнічної експертизи – відмовлено.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.12.2024 р. провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже підставою цивільно-правової відповідальності, як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової (матеріальної) шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормою ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Згідно вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України "Про страхування". До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).

Згідно зі ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 3 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля Toyota Prius днз НОМЕР_1 , застрахована ПрАТ «ПЗУ Україна», що підтверджується полісом НОМЕР_3 .

28.08.2024 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» отримало повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, за участю транспортних засобів: «SsangYong Korando», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» було прийнято рішення про здійснення на розрахунковий рахунок позивача виплати страхового відшкодування в сумі 82 287,71 грн. на підставі Страхового акта № 46609/1 та розпорядження № 46609/1/1 на виплату страхового відшкодування від 13.09.2024 р.

Факт оплати підтверджується платіжною інструкцією від "16" вересня 2024 р. № 00126153. Про перерахування вказаної виплати Позивача було повідомлено листом № 46609/ПВ-31 від 13.09.2024 р.

Позивач, не погоджуючись із сумою виплати страхового відшкодування, звернувся до незалежного оцінювача з метою отримання висновку про щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу.

06 жовтня 2024 року було складено звіт №ЕР-110/10-24 щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу SsangYong Korando AX1003OP.

Згідно висновку вартість відновлювального ремонту складає 313 221, 60 грн, Вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту зносу - 153 091 грн 28 коп.

Копію вказаного звіту було направлено відповідачу.

Полісом страхування ПрАТ «ПЗУ Україна», страховий поліс ЕР 218181885, встановлено ліміт відповідальності страховика при пошкодженні майна в розмірі 160 000,00 грн.

У зв`язку з незгодою з розміром страхового відшкодування, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» замовило оцінку завданої шкоди у зв`язку зі пошкодженням «SsangYong Korando», д.н.з. НОМЕР_2 .

За результатами проведеного оцінювачем дослідження було складено Звіт №920- 24_SOS_-240903-291813 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу.

Згідно з даними, що містяться у Звіті №920-24_SOS_-240903-291813 від 14.11.2024 р., вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу та ПДВ та вартість матеріального збитку власника пошкодженого КТЗ складає 133 113,00 грн, а ринкова вартість КТЗ – 407 443,87 грн.

На підставі проведеної оцінки та керуючись положеннями Закону, Страховик прийняв рішення про доплату страхового відшкодування за шкоду, завдану власнику автомобіля «SsangYong Korando», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, яка мала місце 31.07.2024 року, у розмірі 32 256,46 грн., на підставі Страхового акта № 46609/2 та розпорядження № 46609/2/1 на виплату страхового відшкодування від 23.01.2025 р.

Факт оплати підтверджується платіжною інструкцією від "24" січня 2025 р. № 00134913. Про перерахування вказаної виплати Позивача було повідомлено листом № 46609/ПВ-31 від 23.01.2025 р.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або працездатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.

Відповідно до ст. 1194 ЦК Україна особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі N 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні висновки, викладеного Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 у справі №754/1114/15-ц, від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18, від 22 квітня 2020 року, у справі №756/2632/17, від 22 квітня 2021 року у справі №759/7787/18, від 11 серпня 2021 року у справі №554/8473/19.

Згідно п.22.1. ст.22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Закону розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акту чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

За обставинами справи встановлено, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у вересні 2024 року було виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 82 287,71 грн. У подальшому у січні 2025 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на підставі даних звіту №920- 24_SOS_-240903-291813 від 14.11.2024 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, згідно якого вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу та ПДВ та вартість матеріального збитку власника пошкодженого КТЗ складає 133 113,00 грн, доплатило позивачу страхове відшкодування ще у розмірі 32 256,46 грн. Тобто загалом страховою компанією виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 114 544,17 грн, що відповідає розміру збитку згідно звіту від 14.11.2024 року за вирахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали.

Страхова компанія на виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів забезпечила проведення у встановлений строк та у передбаченому законом та погодженому з позивачем порядку, за його участі, огляд пошкодженого транспортного засобу і оцінку шкоди, здійснила розрахунок страхового відшкодування і за заявою позивача виплатила йому особисто страхове відшкодування.

Зміст та форма висновку експертного товарознавчого дослідження, на підставі якого відповідач визначив розмір страхового відшкодування, відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 1074/8395 в редакції Наказу від 24.07.2009 № 1335/5/1159.

Цей висновок складений з урахуванням даних про обсяг і характер пошкоджень, встановлених під час огляду належного позивачу автомобіля, з якими він погодився, про що свідчать його підпис у протоколі огляду транспортного засобу.

Протокол огляду транспортного засобу від 06.09.2024 не містить жодних зауважень потерпілої особи щодо правильності та повноти проведеного огляду й належної фіксації його результатів, що підтверджується власноручним підписом потерпілої особи.

У свою чергу позивач, ще до складання звіту на замовлення страховика, не погоджуючись із сумою первісної виплати страхового відшкодування, звернувся до незалежного оцінювача ФОП ОСОБА_3 , яким 06.10.2024 року було складено звіт №ЕР-110/10-24 щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу SsangYong Korando AX1003OP, згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 313 221, 60 грн, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту зносу - 153 091,28 грн.

Саме на підставі даних вказаного звіту суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 38 547,11 грн (153 091,28 грн – виплачені 114 544,17 грн).

Однак з такими висновками суду колегія суддів не погоджується та не бере до уваги складений на замовлення ОСОБА_1 звіт № ЕР-110/10-24 від 06.10.2024 р., виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. за №1440 затверджений Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», яким визначено, що він є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до п. 32. Національного стандарту №1 у разі виникнення необхідності у визначенні розміру ймовірного страхового відшкодування оцінка застрахованого майна проводиться з урахуванням умов страхування та дотриманням принципів корисності і заміщення. Для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Як вбачається з наданого позивачем звіту від 06.10.2024 року, датою оцінки збитків є 03.10.2024 року, і ціни на запасні частини визначені шляхом перерахунку по курсу євро станом на 03.10.2024 року (45,7150 за грн), що перевищує курс станом на дату ДТП (44,4181) і курс, застосований у звіті від 14.11.2024 року, складеному на замовлення страхової компанії (45,5497), і не відображає реальну ринкову ситуацію на момент завдання шкоди.

З порівняльного аналізу наданого позивачем звіту № ЕР-110/10-24 від 06.10.2024 року та наданого відповідачем звіту №920-24_SOS_-240903-291813 від 14.11.2024 року вбачається, що перелік пошкоджень автомобіля у них не має суттєвих відмінностей, та виявлені пошкодження в цілому відповідають механізму ДТП 31.07.2024 року. Вартість запасних частин та загалом вартість відновлювального ремонту у звітах також відрізняється не суттєво – на суму лише близько 10 000,00 грн (у звіті ЕР-110/10-24 від 06.10.2024 року вартість запасних частин 259 258,60 грн, ремонту - 313 221,60 грн, у звіті №920-24_SOS_-240903-291813 від 14.11.2024 року вартість запасних частин 250 427,84 грн, ремонту – 302 569,17 грн).

Разом з тим, у звіті ЕР-110/10-24 від 06.10.2024 року, наданому позивачем, вартість відновлювального ремонту є вищою через суттєву різницю у ринковій вартості транспортного засобу (488 904,40 грн, тоді як у звіті на замовлення відповідача – 407 443,87 грн) та розмірі коефіцієнту зносу транспортного засобу (0,63 та 0,6902 відповідно).

Зазначена різниця зумовлена, по-перше, застосуванням оцінювачами різних довідкових даних. Так, оцінювачем у звіті від 06.10.2024 року застосовані довідкові дані «Бюлетеня автотоварознавця» з випуску № 137, тоді як станом на дату ДТП підлягали застосуванню дані з «Бюлетеня автотоварознавця» з випуску № 136, який за часом видання відповідав місяцю та року, коли сталася ДТП, і застосований оцінювачем у звіті на замовлення відповідача від 14.11.2024 року.

По-друге, у звіті від 06.10.2024 року оцінювачем застосований коефіцієнт Гк (відсоток коригування середньоринкової вартості по пробігу) у розмірі 9%, що підвищило ринкову вартість автомобіля. При застосуванні цього коефіцієнту оцінювач виходив з того, що середньорічний пробіг автомобіля становить 21 000 км, фактичний пробіг 24 000 км. Термін експлуатації автомобіля 11,92 років, отже пробіг фактичний середньорічний 24/11,92 = 2,01 тис км, різниця пробігів становить 21,0 – 2,01 = 18,99 тис км, що відповідає коефіцієнту 9,0% (таблиця № 5 БА).

Разом з тим, згідно п. 7.10 Методики якщо в досліджуваного КТЗ пробіг за даними довідкової літератури чи таблиць додатка 3 більше ніж на 50 тисяч км відрізняється від показань технічно справного п`ятизначного одометра, то для подальшого коригування використовується розрахунковий пробіг. Розрахунковий пробіг визначається як добуток середньорічного нормативного пробігу та строку експлуатації з подальшим коригуванням згідно з показаннями одометра шляхом додавання належної кількості сотень тисяч кілометрів виходячи з того, що різниця між розрахунковим пробігом та добутком між середньорічним нормативним пробігом і строком експлуатації не повинна перевищувати 50 тис.км.

У звіті відсутнє обґрунтування незастосування положень п. 7.10 Методики щодо визначення розрахункового пробігу, зважаючи на те, що показання одометра КТЗ становили 24 056 (а.с. 28 протокол огляду), а довідковий пробіг аналогічного КТЗ відповідного року випуску становить 262,5 тис км, тобто різниця між цими показниками перевищує 50 тис км.

При цьому, у звіті від 14.11.2024 вказано, що той самий коефіцієнт Гк = 0%.

По-третє, у звіті від 06.10.2024 року оцінювачем застосований фактор зниження вартості автомобіля (ДЗ) – 2,00%, виходячи з того, що дефекти має лише оббивка сидінь (таблиця 4.2 Методики) (а.с. 25). Натомість у звіті від 14.11.2024 року застосований вдвічі більший фактор зниження вартості автомобіля (ДЗ) – 4,00%, з урахуванням, що наявні сліди відновлення менш 3 деталей кузова (таблиця 4.1 Методики), про що також вказано у протоколі огляду КТЗ від 06.09.2024 року до вказаного звіту, який підписаний самим ОСОБА_1 .

Вказані розбіжності у звітах призвели до того, що у звіті на замовлення позивача завищено ринкову вартість автомобіля, що відповідно призвело до зменшення коефіцієнту фізичного зносу і потягло за собою розрахунок вартості відновлювального ремонту у більшому розмірі.

З урахуванням того, що оцінювачем у звіті від 06.10.2024 року не обґрунтовано належним чином визначення саме таких коефіцієнтів, що збільшують та зменшують вартість автомобіля, а також застосування відповідних довідкових даних, колегія суддів критично оцінює звіт, наданий позивачем, та не вбачає підстав для його прийняття, адже він не відображає реального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу.

Крім того, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу у розмірі 153 091,28 грн у звіті від 06.10.2024 року визначена з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали.

Пунктом 36.2 Закону передбачено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Однак стягуючи з відповідача на користь позивача у рахунок недоплаченого страхового відшкодування 38 547,11 грн суд першої інстанції не врахував, що позивачем не надано документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту, тож сума відшкодування мала б зменшуватися на розмір ПДВ (20%).

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач мав би право на стягнення коштів у межах страхового ліміту (160 000,00 грн) у разі фактичного здійснення ремонтних робіт на заявлену ним суму і надання доказів щодо цього, однак будь-яких доказів проведених ремонтних робіт, а також того, що їх вартість перевищувала отриману позивачем суму, суду не надано.

З огляду на те, що розмір страхового відшкодування був встановлений страховиком належним чином і в установлені строки, відповідно до вимог Закону та Методики, відсутні підстави для неприйняття як доказу замовленого страховою компанією звіту №920-24_SOS_-240903-291813 від 14.11.2024 року. Розмір завданого ОСОБА_1 матеріального збитку, визначений згідно вищезазначеного звіту, повністю відшкодований ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», тому підстав для стягнення заявлених позивачем коштів зі страхової компанії колегія суддів не вбачає.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1 ст. 376 ЦПК України наявні, а саме: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають наданим сторонами доказам, судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1453, 50 грн. Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено, то вказані витрати підлягають стягненню з позивача. Понесені у суді першої інстанції судові витрати залишаються за позивачем у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна», в особі представника Павлюка Владислава Степановича - задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 04 серпня 2025 року – скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна», треті особи - ОСОБА_2 , Головне управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою – відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» судовий збір у розмірі 1453,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.Ю. Тичкова

С.К. Шабельніков