Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №938/59/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 938/59/25

Провадження № 22-ц/4808/2169/26

Головуючий у 1 інстанції Чекан Н. М.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Мальцевої Є.Є., Томин О.О.,

секретаря Панасюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на ухвалу Верховинського районного суду від 16 вересня 2026 року під головуванням судді Чекан Н.М. в с. Верховина,

в с т а н о в и в:

В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, в якому просить усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,2166 га, серії ЯД №881373 від 20.05.2010, виданого ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки №2620882501:01:001:0285 та скасувати його реєстрацію.

Ухвалою суду від 15.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи зі стадії підготовчого засідання.

Згодом, 08.05.2026 від представника позивача до суду першої інстанції поступило клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у «Технічній документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 на території с. Гринява, урочище Центр, 2009 р», а саме на виписці з протоколу рішення 7 сесії 5 демократичного скликання від 02 квітня 2008 року №2 «Про передачу громадянам земельних ділянок в приватну власність» (аркуш №5), на довідці Гринявської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області без дати та номеру (аркуш №6), на акті встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки (аркуш №11), безпосередньо самим ОСОБА_1 , чи іншою особою?

Клопотання обгрунтовано тим, що із оригіналу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку громадянина ОСОБА_2 на території с. Гринява, урочище Центр, яка виготовлена смт Верховина 2009 рік (надалі Документація) вбачається, що в документах біля прізвища ОСОБА_1 наявний підпис, який не належить позивачу, а саме п`ята сторінка Документації містить виписку з протоколу рішення 7 сесії 5 демократичного скликання від 02.04.2008 року №2 «Про передачу громадянам земельних ділянок в приватну власність», шоста сторінка Документації містить довідку Гринявської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області без дати та номеру, сторінка одинадцята Документації містить акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки.

ОСОБА_1 впевнений, що не підписував документи, що знаходяться на 5, 6, 11 сторінках технічної документації, наявні на цих сторінках підписи містять ознаки явного підроблення. Проте для точного підтвердження цього факту необхідно залучити експерта, який володіє спеціальними знаннями у сфері ідентифікації виконання рукописного тексту.

Встановлення такого факту є важливою обставиною для розгляду справи, оскільки підроблення підписів підтвердить твердження позивача про незаконність набуття у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2166 га.

Надалі від представника відповідача 15.05.2026 року поступило клопотання про необхідність поставити на вирішення експерта також інших питань, а саме:

1) чи текст письмової розписки та підписи на ній, а також підписи на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД №881373 від 20.05.2010 року та кадастровому плані (аркуш 12 технічної документації) від імені ОСОБА_1 виконано самим ОСОБА_1 чи іншою особою?

2) якщо підписи у «Технічній документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 на території с.Гринява, урочище Центр, 2009 р.», а саме на 5,6,11 та 12 аркушах даної документації, текст та підписи на письмовій розписці, а також підпис на державному акті на право власності на землю серії ЯД №881373 від 20.05.2010 року від імені ОСОБА_1 виконано не ним, то чи виконано ці підписи ОСОБА_2 , чи іншою особою?

Клопотання обґрунтовано тим, що так як позивач стверджує, що документи технічної документації підписано не ним і вони містять ознаки підроблення, важливим і необхідним є з`ясування питання чи не підписані ці документи та інші наявні у справі документи від імені ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 , на ім`я якого ця техдокументація виготовлена і якому належить земельна ділянка.

Ухвалою Верховинського районного суду від 16 вересня 2026 року клопотання представника позивача задоволено, а клопотання представника відповідача задоволено частково.

Призначено судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено такі питання:

1) чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у «Технічній документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_2 на території с. Гринява, урочище Центр, 2009 р», а саме на:

*виписці з протоколу рішення 7 сесії 5 демократичного скликання від 02 квітня 2008 року №2 «Про передачу громадянам земельних ділянок в приватну власність» (аркуш №5);

*довідці Гринявської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області без дати та номеру (аркуш №6);

*акті встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки (аркуш №11), безпосередньо самим ОСОБА_1 , чи іншою особою?

2) якщо підписи у «Технічній документації з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 на території с.Гринява, урочище Центр, 2009 р.», від імені ОСОБА_1 виконано не ним, то чи виконано ці підписи ОСОБА_2 , чи іншою особою, а саме на:

* виписці з протоколу рішення 7 сесії 5 демократичного скликання від 02 квітня 2008 року №2 «Про передачу громадянам земельних ділянок в приватну власність» (аркуш №5);

* довідці Гринявської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області без дати та номеру (аркуш №6);

* акті встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки (аркуш №11), безпосередньо самим ОСОБА_1 , чи іншою особою?

* кадастровому плані гр. ОСОБА_2 с. Гринява, урочище Центр (аршуш№12)?

Оплату експертизи за поставлені питання 1 провести за рахунок позивача ОСОБА_1 .

Оплату експертизи за поставленне питання 2 провести за рахунок відповідача ОСОБА_2 .

Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено експертам Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду.

Зазначає, що з`ясування авторства підпису на державному акті в сукупності з дослідженням підписів на документах технічної документації можуть мати значення для повного встановлення обставин оформлення документів щодо спірної земельної ділянки. Твердження суду про те, що позивач не оспорює підпис, не замінює належного мотивування відмови у задоволенні заявленого клопотання.

Вказує, що відповідач, реалізуючи своє право на захист, запропонував питання, спрямовані на встановлення виконавців підписів і тексту на документах, які перебувають у матеріалах справи та пов`язані з оформленням права власності на спірну земельну ділянку. Зазначені питання потребують застосування спеціальних знань експерта.

Відповідач погодився нести витрати на проведення експертизи за запропонованими ним питаннями. Вважає, що збільшення обсягу експертного дослідження саме по собі не може бути достатньою підставою для відмови у призначенні експертизи, якщо запропоновані питання стосуються обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Просить скасувати ухвалу суду від 16 вересня 2026 року у частині відмови у включені до переліку питань, поставлених на вирішення судової почеркознавчої експертизи, питання щодо встановлення виконавця тексту та підписів на письмовій розписці, підпису на державному акті право власності на землю серії ЯД №881373 від 20.05.2010 року та підпису ОСОБА_1 на кадастровому плані (аркуш 12 технічної документації) і постановити в цій частині нову ухвалу, якою поставити на вирішення судової почеркознавчої експертизи такі питання:

Чи виконані текст письмової розписки, яка міститься в матеріалах цивільної справи № 938/59/25, та підпис від імені ОСОБА_1 на цій розписці безпосередньо ОСОБА_1 чи іншою особою?

Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 881373 від 20.05.2010 року безпосередньо ОСОБА_1 чи іншою особою?

Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 на кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_2 , с. Гринява, урочище Центр (аркуш № 12 технічної документації), безпосередньо ОСОБА_1 чи іншою особою?

Якщо буде встановлено, що текст письмової розписки або підписи на зазначеній розписці, державному акті та кадастровому плані виконані не ОСОБА_1 , чи виконані вони ОСОБА_2 або іншою особою?

В іншій частині оскаржувану ухвалу просить залишити без змін.

Представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу у якому заперечує доводи скарги і вважає ухвалу суду першої інстанції правильною та обґрунтованою.

ОСОБА_2 та його представник в засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі.

ОСОБА_1 та його представник, а також представник Білоберізької сільської ради в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи таке.

Відповідно до частин першої і третьої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 цього Кодексу про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Таким чином, призначення експертизи є частиною дослідження обставин по справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з`ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, почеркознавча експертиза є підвидом криміналістичної експертизи, яка згідно з положеннями частини третьої статті 7 Закону України «Про судову експертизу» здійснюється тільки державними спеціалізованими установами.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз (частина друга статті 7 цього Закону).

В апеляційній скарзі представник відповідача адвокат Бельмега М.В. посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не включив до переліку питань, що ставляться на вирішення експерту питання про встановлення особи, яка виконала текст і підпис на розписці, яка долучена до матеріалів справи і може мати значення для перевірки доводів сторін та оцінки відповідних доказів у їх сукупності. На думку апелянта такими діями суд фактично наперед визначив відсутність доказового значення розписки.

Проте суд апеляційної інстанції відхиляє такі доводи та погоджується з висновками місцевого суду щодо невідповідності зазначеного питання предмету судового розгляду у цій справі, оскільки письмові розписки не стосуються обставин, що мають значення для справи, а підписання ОСОБА_1 державного акту на земельну ділянку від 20.05.2010 не заперечується.

Відтак, необхідність у висновку експерта щодо належності підпису особи, зазначеної у розписках, які містяться у матеріалах справи, не входить до предмету доказування та не підлягає з`ясуванню у цій справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд наперед дав правову оцінку розписці, не заслуговують на увагу, оскільки при постановленні рішення по суті спору суд, у випадку необхідності, надасть цим документам необхідну оцінку в сукупності з іншими доказами.

В іншій частині ухвала суду першої інстанції сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалася, тому апеляційним судом не переглядається.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому її слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною першою зазначеної статті встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом ухвали у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Верховинського районного суду від 16 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову складено 03 листопада 2026 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: Є.Є. Мальцева О.О. Томин