Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №686/27638/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/27638/25

Провадження № 22-ц/820/1599/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Янчук Т.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 14 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі – ТОВ «Мілоан») і ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 102053808 (далі – кредитний договір), за умовами якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 6 500 грн, а той, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти. На підставі договору відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т від 28 жовтня 2024 року (далі – договір відступлення прав вимоги) ТОВ «Мілоан» відступило позивачеві за плату право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідач не виконав зобов`язання за цим договором, у зв`язку з чим станом на дату закінчення строку кредитування (16 червня 2025 року) виникла заборгованість у розмірі 41 634 грн 24 коп., яка складається з 6 500 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 29 726 грн 46 коп. простроченої заборгованості за сумою відсотків, 5 407 грн 78 коп. суми по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання.

За таких обставин ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 41 634 грн 24 коп. заборгованості за кредитним договором, 2 422 грн 40 коп. витрат на сплату судового зору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 36 226 грн 46 коп. заборгованості за кредитним договором, із яких 6 500 грн – заборгованість за тілом кредиту, 29 726 грн 46 коп. – прострочена заборгованість за відсотками, а також 2 108 грн 10 коп. витрат на сплату судового збору та 4 000 грн витрат на правничу допомогу.

В решті позову відмовлено.

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за укладеним із ТОВ «Мілоан» в електронній формі кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як нового кредитора слід стягнути вказану заборгованість за кредитом і відсотками. У період дії воєнного стану в Україні, тобто з 24 лютого 2022 року, відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь товариства неустойки, внаслідок чого в цій частині позов не підлягає задоволенню. Понесені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на сплату судового збору слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з розглядом справи ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесло 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які слід покласти на відповідача з урахуванням принципів співмірності та розумності розміру таких витрат у сумі 4 000 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення процентів за користування кредитом, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу й ухвалити у цій частині нове рішення, яким: стягнути з нього на користь товариства 6 500 грн заборгованості за тілом кредиту, 825 грн 37 коп. процентів за користування кредитом, а також відмовити у решті позовних вимог і зменшити розмір судових витрат пропорційно до задоволених вимог. При цьому ОСОБА_1 послався на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що визначена у кредитному договорі денна процентна ставка перевищує граничний розмір, встановлений Законом України від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ «Про споживче кредитування» (далі – Закон № 1734-VІІІ). Крім того, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» безпідставно нарахувало проценти поза межами строку кредитування, що призвело до неправильного визначення загального розміру заборгованості. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Також суд поклав на ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких є завищеним та не відповідає критерію співмірності і розумності.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не подало відзив на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення тіла кредиту та відмови у позові про стягнення неустойки, а тому згідно зі статтею 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

14 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти у сумі 6 500 грн, а той, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти відповідно до графіку платежів (пункти 1.1, 1.2 кредитного договору).

Кредитний договір укладений сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 180841).

Пунктами 1.3, 1.4 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 337 днів (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту та сплати процентів – 16 червня 2025 року.

Загальні витрати позичальника за кредитом – 23 728 грн 25 коп. Денна процентна ставка – 1,08%. Орієнтована реальна вартість кредиту для позичальника – 30 228 грн 25 коп. (пункт 1.5 кредитного договору).

Згідно з пунктами 1.5.2, 1.6 кредитного договору: проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (7 днів; з 14 до 21 липня 2024 року), нараховуються за ставкою 3,65% річних на фактичну заборгованість за кредитом; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування (330 днів; з 22 липня 2024 року до 16 червня 2025 року) нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів; тип процентної ставки – фіксована.

Того ж дня, тобто 14 липня 2024 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ) 6 500 грн кредитних коштів.

28 жовтня 2024 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Мілоан» за плату відступило позивачеві своє право грошової вимоги до боржників за цілим рядом договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором.

ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на дату закінчення строку кредитування (16 червня 2025 року) виникла заборгованість у розмірі 36 226 грн 46 коп., із яких: 6 500 грн – заборгованість за кредитом, 29 726 грн 46 коп. – заборгованість за процентами.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

а) щодо вирішення спору по суті заявлених вимог

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Як передбачено частиною першою статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 14 липня 2024 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Мілоан» в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 6 500 грн, а той зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти в порядку, визначеному договором.

Надалі ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернув кредит і не сплатив проценти.

Факт укладення ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, а також набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитним договором сторонами не оспорюються.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як нового кредитора слід стягнути заборгованість.

При цьому суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості за кредитним договором.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 24-27) вбачається, що проценти за користування коштами нараховані згідно з умовами цього договору та у межах строку кредитування (до 16 червня 2025 року). Також враховано тривалість користування ОСОБА_1 отриманим кредитом і відсутність здійснення ним платежів на виконання своїх зобов`язань.

Посилання ОСОБА_1 на необґрунтованість і завищеність розміру присуджених з нього процентів не відповідає фактичним обставинам справи.

Також апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції розміру денної процентної ставки, визначеної Законом № 1734-VІІІ.

Статтею 1 Закону № 1734-VІІІ унормовано, що денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до статті 8 Закону № 1734-VІІІ для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо) (частина друга). Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (частина третя). Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% (частина п`ята).

В силу пункту 17 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VІІІ тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 24 грудня 2023 року), установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5% (по 21 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів – 1,5% (по 19 серпня 2024 року).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 12 Закону № 1734-VІІІ у договорі про споживче кредитування, зокрема, зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

За змістом указаних правових норм денна процентна ставка – це загальний показник щоденних витрат позичальника за споживчим кредитом у процентах від розміру виданого кредиту.

За договорами, які укладені зі споживачами після набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 24 грудня 2023 року), денна процентна ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладення такого договору.

Денна процентна ставка розраховується у договорі про споживчий кредит за спеціальною формулою та залишається незмінною протягом усього строку кредитування за умови, що до договору не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).

Згідно з пунктом 1.5 кредитного договору сторони визначили денну процентну ставку у розмірі 1,08%, яка на день укладення цього договору (14 липня 2024 року) не перевищує законодавчих обмежень, встановлених пунктом 17 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734-VІІІ (1,5%).

Твердження ОСОБА_1 про те, що розмір денної процентної ставки за кредитом не повинен був перевищувати 1%, не відповідає закону. При цьому, відповідач помилково ототожнює поняття «денна процентна ставка» та «процентна ставка за кредитом», у зв`язку з чим наведений ним в апеляційній скарзі контррозрахунок процентів є неправильним.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

б) щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою . Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя – п`ята).

Як передбачено частиною другою статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача, у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу. Якщо позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» майнового характеру заявлено з ціною 41 634 грн 24 коп. та задоволено на суму 36 226 грн 46 коп., тобто на 87% (36226,46?100:41634,24).

Отже, суд першої інстанції правомірно поклав на ОСОБА_1 витрати товариства на сплату судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Також у зв`язку з розглядом справи ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесло витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року (а.с. 42) Адвокатське об`єднання «Апологет» (далі – Адвокатське об`єднання) надавало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правничу допомогу в суді першої інстанції. За умовами цього договору сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі 8 000 грн (пункт 2.3).

Із акта наданих послуг (правової (правничої) допомоги) №Д/2969 від 19 вересня 2025 року (а.с. 43) вбачається, що Адвокатське об`єднання надало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» юридичні послуги у виді надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції у справі, складання та подання позовної заяви на суму 8 000 грн.

З огляду на те, що позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено на 87%, ОСОБА_1 мав відшкодувати позивачу 6 960 грн витрат на професійну правничу допомогу (8000?87%). Водночас суд зменшив розмір цих витрат з урахуванням критеріїв співмірності та розумності правових послуг до 4 000 грн.

Доводи апеляційної скарги про неправильність визначеного судом розміру витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.М. Костенко

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Хараджа Н.В.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 27