Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №336/2803/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 03.11.2026 Справа № 336/2803/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/2803/25 Головуючий у 1-й інстанції: Дацюк О. І. Провадження № 22-ц/807/2092/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача суддів:Подліянової Г.С., Гончар М.С., Кухаря С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»).

В обґрунтування позовних вимог АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що банк і ОСОБА_1 , в рамках нового проекту банку monobank, уклали договір кредиту шляхом підписання 16 лютого 2021 року Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, де спеціальним платіжним засобом є платіжна картка monobank НОМЕР_1 . Своїм підписом відповідач прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті https://www.monobank.ua/terms, складають договір про надання банківських послуг.

На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом в розмірі 100 000, 00 грн з пільговим періодом за карткою до 62 днів безпроцентного повернення кредитного ліміту, зі сплатою пільгової відсоткової ставки 0,00001 % річних, базовою відсотковою ставкою 3,1 % на місяць, що нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, зі збільшеною відсотковою ставкою 6,2 % на місяць за карткою на суму загальної заборгованості, що нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості, на умовах платності і зворотності з встановленим кредитним лімітом під проценти за користування. Повернення кредиту повинно було здійснюватися шляхом сплати щомісячного обов`язкового платежу у розмірі 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості). Банк свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку.

Станом на 29 липня 2024 року у відповідача прострочене зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 29 липня 2024 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18,5.19 кредит 28 серпня 2024 року став у формі «на вимогу».

Відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, кредитні кошти не повертає, у зв`язку з чим станом на 03 грудня 2024 року утворилася заборгованість у сумі 59 717,32 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).

На підставі викладеного АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16 лютого 2021 року у розмірі 59 717,32 грн, судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Акціонерного товариства «Універсал банк» про зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що дійсно між сторонами існували договірні відносини, ОСОБА_1 мала банківську картку АТ «Універсал банк», станом на 07.12.2023 року баланс по картці складав +7859,79 гривень (власні кошти).

В період часу з 14.18 по 14.24 годину 07.12.2023 року без участі та волевиявлення ОСОБА_1 , яка перебувала у Німеччині, було здійснено чотири платіжні операції на загальну суму 59489 гривень, з яких 7859,79 гривень це власні кошти ОСОБА_1 , а 51629,21 гривень кредитні кошти в межах кредитного ліміту. Також позивачем за первісним позовом нараховано та списано відсотки в загальній сумі 8088,11 гривень.

Оскільки ОСОБА_1 не здійснювалось вказаних платежів, вона не верифікувала та не підтверджувала платежів, представник вважав, що ці операції були здійснені без її волевиявлення та згоди.

Після виявлення факту проведення вказаних платежів ОСОБА_1 зателефонувала до АТ «Універсал банк» та заблокувала картку, а також знизила кредитний ліміт до рівня, який перешкоджав можливості проведення наступних операцій. Також ОСОБА_1 неодноразово в період часу з 07.12.2023 року по 11.12.2023 року телефонувала на гарячу лінію АТ «Універсал банк» та повідомляла про зазначені події, а також просила надати більш детальну інформацію по кожній транзакції, натомість звернення відповідача були залишені без відповіді.

18.12.2023 року ОСОБА_1 звернулась до відділення поліції з заявою про скоєння кримінального правопорушення за ст. 185 ч. 4 КК України, відомості були внесені до ЄРДР 19.12.2023 року, досудове розслідування триває.

Вказуючи, що ОСОБА_1 не надавала доступу до банківської картки, не передавала паролі доступу, тощо, а транзакції відбулись всупереч її волі, ОСОБА_1 просила об`єднати первісний та зустрічний позов в одне провадження.

Зобов`язати АТ «Універсал банк» відновити залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 до стану, в якому цей рахунок перебував до платіжних операцій на загальну суму 59 489,00 гривень, проведених 07.12.2023 року на користь одержувача - «DAMEI GARMENTS TRADIN (DUBAI)»:

повернути на рахунок ОСОБА_1 за рахунок власних коштів АТ «Універсал банк» суму платіжних операцій, проведених 07.12.2023 року з такого рахунку на користь одержувача - «DAMEI GARMENTS TRADIN (DUBAI)», у розмірі 59 489,00 грн, з яких: 7 859,79 грн - власні кошти ОСОБА_1 , та 51 629,21 грн - кошти встановленого АТ «Універсал банк» кредитного ліміту (овердрафту);

повернути на рахунок ОСОБА_1 за рахунок власних коштів АТ «Універсал банк» суму процентів, списаних з такого рахунку: 01.02.2024 року у розмірі 2 942,38 грн; 01.03.2024 року у розмірі 1 608,63 грн; 01.04.2024 року у розмірі 1 770,10 грн, 01.05.2024 року у розмірі 1 767,00 грн, у загальному розмірі 8088,11 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства «Універсал банк».

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2026 року первісний позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг залишено без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку задоволено.

Зобов`язано АТ «Універсал банк» відновити залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 до стану, в якому цей рахунок перебував до платіжних операцій на загальну суму 59489 гривень, проведених 07.12.2023 року, повернувши на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 за рахунок власних коштів АТ «Універсал банк» 59489 гривень та суму процентів у загальному розмірі 8088,11 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Акціонерне товариство «Універсал банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким первісний позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг задовольнити повністю, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал банк" заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 16.02.2021 року у розмірі 59 717.32 грн станом на 03.12.2024 та судові витрати у розмірі 3028,00 грн (судовий збір). Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал банк» про зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку залишити без задоволення.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 звернулася до позивача з анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг, тобто, приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі. Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору. Враховуючи, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, та такі правила є загальнодоступними на сайті Банку. Розмір боргу відповідача підтверджується розрахунком заборгованості.

Щодо коштів, які на думку ОСОБА_1 , були незаконно зняті з її рахунку 07.12.2023 невстановленими особами без її відома, то банк обґрунтував апеляційну скаргу таким. ОСОБА_1 мала реальну можливість своєчасно виявити несанкціоноване додавання належної їй картки 05.12.2023 року до електронного гаманця Apple Pay та негайно повідомити про це Банк, однак таких дій не вчинила до 07.12.2023 року. З виписки про рух коштів та наданого Банком скриншота вбачається, що 07.12.2023 року о 10:53:58, тобто в день проведення спірних операцій, відповідач здійснювала вхід до мобільного додатку для поповнення мобільного телефону, а перша спірна транзакція відбулася 07.12.2023 року о 14:18, тобто через три години 24 хвилини. Отже, push- повідомлення Банку від 05.12.2023 про додавання картки до електронного гаманця не лише надійшло у додатку за майже три дні до спірних транзакцій, але й безпосередньо сама відповідач за 3 години 24 хвилини до спірних транзакцій заходила до мобільного додатку Банку, що свідчить про наявність у неї реальної можливості побачити відповідне пуш- повідомлення та своєчасно відреагувати на нього. Відповідно до п. 3.3.4, у разі неповідомлення та/або несвоєчасного повідомлення клієнтом Банку про втрату Аутентифікаційних даних та/або компрометації реквізитів цифрової картки Банк не несе відповідальності за можливі збитки клієнта. Суд визнав подані Банком докази скріншоти із внутрішньої банківської системи, які містять інформацію про дату та час додавання платіжної картки до електронного гаманця АррIe Paу, а також відомості про подальші дії відповідача в мобільному застосунку Банку неналежними та недопустимими доказами, не зазначивши жодного мотиву такого рішення, що суперечить вимогам щодо повного та всебічного дослідження доказів. Висновки суду першої інстанції про те, що позивач не довів факту вчинення відповідачем дій, спрясованих на передачу третім особам конфіденційної інформації, розголошення ПІН - коду або інших даних, необхідних для ініціювання платіжних операцій, не відповідають предмету спору та фактичним обставинам справи. Зазначаючи, про відсутність доказів передачі відповідачем третім особам конфіденційної інформації, суд фактично надав оцінку обставинам, на які позивач взагалі не посилався як на підставу своїх вимог. Твердження відповідача про вчинення щодо неї шахрайських дій саме по собі не є беззаперечним доказом існування таких обставин, оскільки станом на момент розгляду справи вирок суду, який набрав законної сили, відсутній. Більше того, навіть у разі встановлення в майбутньому факту шахрайських дій відповідач не буде позбавлена права звернутися з вимогою про відшкодування завданої шкоди до винних осіб. Проте сама лише наявність такого припущення не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань перед Банком.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн (3 328, 00 грн Х 30 = 99 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.п.1,2 ч. 1, ч.2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 59 717,32 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає .

Відмовляючи в задоволенні первісного позову банку та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що АТ «Універсал Банк» не надав суду усіх складових частин договору про банківське обслуговування, адже надані Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» були затверджені 24.11.2021 року та набрали чинності 27.11.2021 року, тоді як договір з відповідачем був укладений 16.02.2021 року. У зв`язку із чим суд дійшов висновку, що АТ «Універсал банк» не надав доказів укладення договору на тих умовах, про які заявлено банком у первісному позові. Банком не надано доказів того, що відповідач вчинила дії чи допустила бездіяльність, спрямовані на списання грошових коштів, підтвердження оспорюваних транзакцій, передачу інформації, яка б дозволяла ініціювати або підтверджувати платіжні операції. Твердження Банку щодо надсилання відповідачу 05.12.2023 push-повідомлення про додавання платіжної картки до електронного гаманця Apple Pay не підтверджені належними та допустимими доказами. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН - коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів, а за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який є слабшою стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Таким чином суд прийшов до висновку, що первісний позов Банку задоволенню не підлягає. Оскільки банком не надано доказів на підтвердження того, що транзакції відбулися з вини ОСОБА_1 , а не через недотримання самим банком правил безпеки здійснення платіжних операцій, суд вважав, що права позивача за зустрічним позовом можуть бути поновлені у спосіб, про який заявлено в зустрічному позові.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, банківської ліцензії № 92 від 10.10.2011 та Статуту АТ «Універсал Банк», АТ «Універсал Банк» є юридичною особою, має право на здійснення банківських операцій (а.с.57-59).

16 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідно до якої виявила бажання на відкриття поточного рахунку в АТ «Універсал Банк» в гривні на її ім`я та встановити ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору.

У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK/Universal Bank), Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, Тарифами, розміщенні за посиланням зазначеним в анкеті-заяві складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).

Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку monobank, вона: підтверджує отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank; підтверджує своє ознайомлення та згоду з умовами Договору; підтверджує укладення нею Договору; зобов`язується виконати умови Договору; підтверджує, що ця інформація передбачена ч. 3 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» їй надана шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку (п.1).

Підписавши цю Анкету-заяву, відповідач просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі та Тарифах. Відповідач беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (п.3 анкети-заяви).

Підписанням Анкети - заяви відповідач просить вважати її власноручний підпис або його аналоги (у тому числі удосконалений електронний підпис - далі УЕП) обов`язковим під час здійснення операцій за всіма рахунками, що відкриті або будуть відкриті їй в Банку. Із цією метою, вона засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем

024Е383А0В020Е7926АDCC8856D7B98FC0EA90E51756865038373275C6C54D7877

Він буде використовуватися УЕП у мобільному додатку для засвідчення її дій. Визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею з використанням простого електронного підпису або УЕП (п. 6).

Підтверджує ознайомлення з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому підписання зазначеної довідки буде здійснено нею шляхом накладення удосконаленого електронного підпису в мобільному додатку під час активації Платіжної картки (п.7). Усе листування щодо цього рахунку та Договору просить здійснювати через Мобільний додаток або через інші дистанційні канали зв`язку, відповідно до умов Договору (п.9). Надає право та доручає Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у Банку, без додаткових її розпоряджень до погашення будь-яких інших її грошових зобов`язань перед Банком, що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та

Банком (п.10).

Підтверджує і засвідчує, що вся інформація та/або документи, надані йому Банку в тому числі через мобільний додаток є повною і достовірною у всіх відношеннях, і він зобов`язується повідомляти Банк про будь-які зміни в цій інформації, що можуть статися, не пізніше, ніж через 3 банківські дні від настання таких змін (п.4 анкети-заяви) (т.1 а.с. 29).

Підписавши цю Анкету-заяву, підтвердив те, що ця Анкета-заява є, також, заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису (п.2 анкети-заяви).

Дана Анкета-заява в графі підпис клієнта ОСОБА_1 містить власноручний її підпис та дату складання 16 лютого 2021 року.

До позовної заяви, окрім Анкети-заяви, банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи Чорної картки monobank, Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), Паспорт споживчого кредиту (т.1 а.с.30-44).

З п. 3 Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank вбачається, що сума/ліміт кредиту встановлюється в розмірі від 0 до 500000 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку) (т. 1 а.с.45-47).

Відповідно до витягу з тарифів чорна карта mоnobank та Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank, пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць (т.1 а.с.43-44,45-47).

Як вбачається з позовної заяви відповідачу було надано кредит у розмірі 100 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 (т.1 а.с.3), що також підтверджується випискою про рух коштів по картці (т.1 а.с.17), довідкою АТ «Універсал банк» про наявність рахунку від 03.12.2024 року, тип картки «Картка Чорна», статус картки активна до 06/28 (т.1 а.с.27), довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту (т.1 а.с.28).

Згідно із довідкою про розмір встановленого ліміту ОСОБА_1 16.02.2021 року був встановлений кредитний ліміт, який згодом підвищувався та станом на 19.11.2023 року становив 100000 гривень.

Станом на 29 липня 2024 року у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 29 липня 2024 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18,5.19 кредит 28 серпня 2024 року стан у формі «на вимогу» (а.с. 3).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором станом на 03 грудня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором б/н від 16.02.2021 року становить 59717, 32 , яка складається з тіла кредиту (т.1 а.с.8-15).

З виписки про рух коштів по картці вбачається, що 07.12.2023 року по банківській картці ОСОБА_1 відбулось кілька операцій: 10.54 години поповнення мобільного рахунку Київстар (операція здійснена відповідачем), в період часу з 14.18 години до 14.24 години здійснено чотири операції зі сплатою у валюті AED (дирхам ОАЕ) з призначенням («Одяг та взуття») на загальну суму 59489 гривень (т.1 а.с.17-26).

З наданих квитанцій вбачається, що 07.12.2023 року о 14.18.18 годині здійснено платіжну операцію на суму 298 AED, о 14.18.47 годині платіжну операцію на суму 598 AED, о 14.19.36 годині платіжну операцію на суму 1980 AED, о 14.24.51 годині платіжну операцію на суму 2980 AED. По усім операціям адреса терміналу зазначено Dubai, одержувачем Damei garments tradіn (т.1 а.с.93-96).

Згідно довідки про стан рахунку на 08.12.2023 року кредитний ліміт за карткою становив 52000 гривень (т.1 а.с.28,97).

З наданої відповідачем довідки про стан рахунку вбачається, що АТ «Універсалбанк» у період з січня по квітень 2024 року здійснено списання з картки ОСОБА_1 відсотків в загальній сумі 8088,11 гривень (т.1 а.с.102).

В подальшому з картки ОСОБА_1 у грудні 2023 року та січні 2024 року продовжувались намагання здійснити оплату у різних валютах, зокрема AED (дирхам ОАЕ), IDR (індонезійська рупія), MXN (мексиканський песо), GHS (ганський седі), CLR (чилійський песо), THB (тайський бат) (т.2 а.с.108-116).

18.12.2023 року ОСОБА_1 звернулась до ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України за фактом крадіжки грошових коштів з картки АТ «Універсал банк».

19.12.2023 року за заявою ОСОБА_1 були внесені відомості до ЄРДР за ст. 185 ч. 4 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т.1 а.с.120).

29.12.2023 року ОСОБА_1 направила на адресу АТ «Універсал банк» повідомлення про вчинення крадіжки грошових коштів та просила надати інформацію щодо обставин ініціації та проведення чотирьох транзакцій 07.12.2023 року (т.1 а.с.122-123).

З відповіді АТ «Універсал банк» від 26.01.2024 року вбачається, що 05.12.2023 року рахунок ОСОБА_1 був доданий для оплати через Apple Pay, а оспорювані транзакції були проведені за допомогою технології Apple Pay. Запропоновано погасити заборгованість або оформити договір реструктуризації боргу (т.1 а.с.125).

18.04.2024 року ОСОБА_1 направила вимогу АТ «Універсал банк» про відновлення залишку коштів на рахунку (т.1 а.с.126-129).

Листом АТ «Універсал банк» від 30.04.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено (т.1 а.с.196).

З відповіді ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 10.04.2025 року вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, будь-яким особам про підозру у скоєнні злочину повідомлено не було (т.1 а.с.132-133).

31.07.2025 року ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області направило запит до АТ «Універсал банк» щодо надання інформації про обставини та спосіб верифікації платника та платіжного інструменту при здійсненні транзакцій 07.12.2023 року (т.2 а.с.41-43).

Листом АТ «Універсал банк» від 07.08.2025 року у наданні запитуваної інформації відмовлено (т.2 а.с.44-45).

Згідно відповіді на адвокатський запит ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 06.01.1026 року АТ «Універсал банк» не було надано відповіді на запит слідчого в межах кримінального провадження. Згідно отриманої від АТ «Київстар» інформації в період з 01.01.2023 року по 01.01.2025 року сім-картка оператора мобільного зв`язку з номером телефону НОМЕР_3 працювала (перебувала у мережі) лише у Німеччині з мобільним пристроєм Samsung Galaxy S21.

Згідно із дозволом на тимчасове перебування, виданого 05.03.2022 року, ОСОБА_1 надано дозвіл на тимчасове перебування у Німеччині строком до 04.03.2024 року (т.2 а.с.26-34).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Встановлено, що відповідач 16 лютого 2021 року з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ «Універсал Банк», заповнила і підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 16 лютого 2021 року, та встановивши мобільний додаток mоnоbank, отримала розрахункову карту. Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату її народження, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу.

Анкета-заява підписана також представником АТ «Універсал Банк», який виконав ідентифікацію та верифікацію підпису ОСОБА_1 ..

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У даній справі відповідач уклала договір шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг та з використанням мобільного додатку, підписуючи анкету-заяву позичальник, підтвердив, що попередньо ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Електронний Договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», які були чинні на час підписання відповідачем Анкети - заяви до договору про надання банківських послуг від 16.02.2021 року, опубліковані на офіційеному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https:/www. monobank.ua/terms.

Судова колегія враховує, що без завантаження мобільного додатку, попереднього ознайомлення з актуальними Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, введенням згенерованого ОПТ-паролю в додатку, верифікацією на підставі завантажених документів кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

В обгрунтування позовних вимог Банк надав заяву позичальника, витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, затвердженні рішенням правління ПАТ «Універсал Банк» протокол № 6 від 24.11.2021 року, які набирають чинності з 27.11.2021 року, паспорт споживчого коедиту «Картка monobank», наявний витяг з Тарифів за карткою monobank.

У анкеті заяві від 16.02.2021 позичальника зазначено, що проставленням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою підтвердив, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомився, погодився та отримав у мобільному додатку, складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив та зобов`язався виконувати його умови.

Технічна помилка під час долучення до позовної заяви редакції Умов і правил, яка не діяла на момент укладення договору, сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань.

Крім того, редакція Умов і правил, розміщені на офіційному сайті Банку, доступні в хронологічному порядку та перебувають у відкритому доступі.

Порівняння редакції Умов і правил, чинних на дату укладення анкети - заяви, із редакціями, долученими Банком до матеріалів справи, свідчить про те, що істотні умови кредитування, зокрема розмір процентної ставки, порядок нарахування відсотків, права та обов`язки сторін, не змінювалися.

При цьому відповідач протягом тривалого часу користувалася банківськими послугами, а тому правовідносини між сторонами не обмежуються датою підписання анкети - заяви. Посилання суду першої інстанції виключно на дату укладення договору без урахування подальшого перебігу договірних відносин є недостатнім для правильного вирішення спору.

Отже, сам по собі факт долучення до матеріалів справи редакції Умов і правил, затверджені 24.11.2021 року та які набрали чинності 27.11.2021 року, тобто після укладення анкети - заяви, не спростовує факту укладення договору, не свідчить про недоведеність позовних вимог та не впливає на правильність визначення розміру заборгованості.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що АТ «Універсал Банк» не надало належних доказів укладення договору саме на тих умовах на які Банк посилався у позовній заяві є помилковими.

Отже, вирішуючи питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід виходити з того, що позивачем надано належний розрахунок заборгованості на підтвердження розміру заборгованості позичальника, анкету-заяву підписану відповідачем власноруч, Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту погоджено сторонами, шляхом проставлення електронного підпису ОСОБА_1 ..

Надані банком документи підтверджують укладання між сторонами кредитного договору, використання відповідачем кредитних коштів та існування у позичальника заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі, який розрахований відповідно до узгоджених між сторонами умов.

Щодо нарахування відсотків, слід зазначити, що в Анкеті-заяви від 16 лютого 2021 року міститься узгоджена відсоткова ставка за користування кредитними коштами 3,1 % на місяць. Крім того розмір відсотків узгоджений Умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк", а також в паспорті споживчого кредиту та Чорній картці.

Згідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.

З наданого банком розрахунку заборгованості, та виписки про рух коштів вбачається, що ОСОБА_1 , користувалася кредитними коштами та має заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank від 16 лютого 2021 року станом на 03 грудня 2024 року у сумі 59 717,32 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) (т.1 а.с.8-15).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено та вбачається із розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за кредитом, що підтверджує факт укладення кредитного договору.

Надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 не спростувала, шо є її процесуальним обов`язком відповідно до положень частини першої ст. 81 ЦПК України

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг Monobank від 16 лютого 2021 року, що утворилася станом на 03 грудня 2024 року, у розмірі 59 717,32 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) є доведеними та обгрунтованими.

Натомість, суд першої на зазначене уваги не звернув, не дослідив наданий позивачем розрахунок заборгованості та виписку по картковому рахунку, тому прийшов до помилкового висновку відмовивши у задоволенні позову АТ « Універсал Банк».

Стосовно посилання ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві на заволодіння коштами з картки третіми особами (шахрайським шляхом), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено визначення електронного платіжного засобу (п.1.14) - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

П. 1.27 дається визначення платіжній картці - електронне платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.

Згідно із пунктом 14.16 статті 14 Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів; під час реєстрації банком повідомлення користувача щодо втрати електронного платіжного засобу банк зобов`язаний відобразити дату та час повідомлення.

Аналогічні норми містить Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення) у редакції, чинній на момент списання грошових коштів. Крім того, указаним Положенням передбачено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів; під час реєстрації банком повідомлення користувача щодо втрати електронного платіжного засобу банк зобов`язаний відобразити дату та час повідомлення.

Відповідно до пунктів 6.3-6.8 Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач зобов`язаний негайно повідомити емітента або визначену ним юридичну особу про втрату спеціального платіжного засобу в порядку та формі, установлених договором. В іншому разі емітент не несе відповідальності за платіжні операції, ініційовані за допомогою цього спеціального платіжного засобу, до отримання такого повідомлення, якщо інше не встановлено договором.

Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату спеціального платіжного засобу зобов`язаний ідентифікувати держателя і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату спеціального платіжного засобу зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього спеціального платіжного засобу.

Порядок подання повідомлення та/або заяви про втрату спеціального платіжного засобу та внесення спеціального платіжного засобу до стоп-списку і його вилучення з нього визначаються у внутрішньобанківських правилах банку, розроблених з урахуванням вимог цього Положення, правил платіжної системи, та обумовлюються в договорі.

Емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18) та інших.

П.3.3.3. п.9 розділу 2 Умов і правил, у разі компрометації Аутентифікаційних даних та/або даних Цифрової картки негайно повідомити про це Банк каналами дистанційного обслуговування, зазначеними в Договорі.

П.3.3.4. п.9 розділу 2 Умов і правил, у разі неповідомлення та/або несвоєчасного повідомлення Клієнтом Банку про втрату Аутентифікаційних даних та/або компрометації реквізитів Цифрової картки Банк не несе відповідальності за можливі збитки Клієнта п.6.2.4. п.6 розділу 2 Умов і правил, у разі компрометації та / або використання Платіжної картки або її реквізитів або Мобільного застосунку, Абонентського номера або Абонентського пристрою без згоди Клієнта Клієнт зобов`язаний негайно після виявлення зазначених фактів повідомити про них Банк.

Відповідно до п.8.10. п.8 розділу 1 Умов і правил, клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послу.

З матеріалів справи вбачається, що 07 грудня 2023 року з рахунку ОСОБА_1 № картки НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_2 у АТ «Універсал Банк» у період часу з 14:18 по 14:24 (здійснено списання коштів на загальну суму 59 489 грн, а саме: 14:18:18 - 298 AED (3027,23 грн), 14:18:57 - 598 AED (6074,97 грн), 14:19:36 - 20 114.14 AED (20 114.14 грн), 14:24:51 - 2980 AED (30 272.66 грн)) (т.1 а.с.97,100).

По усім операціям адреса терміналу зазначено Dubai, одержувачем Damei garments tradin.

З яких 7 859,79 грн особисті кошти, а 51 629,21 були кредитними коштами, кошти кредитного ліміту (овердрафт).

При цьому, проведення вказаних транзакцій було здійснено за допомогою платіжного цифрового гаманця Apple Pay, спосіб оплати безконтактний (Pay_Pass), токен якого було створено 05 грудня 2023 року о 11 год. 18 хв. (токен 4627611598261617).

Так, згідно із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 не заперечує той факт, що спірні транзакції були ініційовані із використанням платіжної системи (системи мобільних платежів) Apple Pay.

Отже, метод проведення оплати (Apple Pay) не доказується у даній справі, оскільки визнається як позивачем так і відповідачем.

05 грудня 2023 о 11:18 платіжну картку відповідача було додано до електронного гаманця, про що відповідач отримала push-повідомлення у мобільному додатку Банку. Зокрема, картку № НОМЕР_5 (яка на той момент була активною та забезпечувала доступ до рахунку № НОМЕР_2 ) було додано до застосунку Apple Pay 05.12.2023 о 11:18 за токеном SHINGO?

iPhone (IOS) 0424519B395580019216017261301982E526220D65AEE8EF (т.2 а.с.173-зворот-174).

Надалі, 07.12.2023 відбулися спірні транзакції у кількості 4 (чотирьох) операцій за категорією «одяг та взуття».

Сервіс Apple Рау є безконтактним сервісом, що дозволяє здійснювати оплати чи зняття грошових коштів на пристроях, які підтримують дану функцію. Для користування послугою необхідно встановити на телефон додаток, зазначити банківські картки із введенням даних картки. Після успішної авторизації карток у додатку можливо користування картками без їх фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки в банкоматі.

Відповідно до п.1.1. п.1 ч.9.1. «Умови використання Платіжних карток Банку в системах мобільних платежів» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил ці умови використання Платіжних карток Банку в системах мобільних платежів (далі - Умови) встановлюють порядок використання Платіжних карток АТ «Універсал банк» (далі - Банк) в Системі.

Відповідно до п.1.3. п.1 ч.9.1. «Умови використання Платіжних карток Банку в системах мобільних платежів» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил ці Умови встановлюють правила доступу і використання Цифрових карток Клієнта тільки у відносинах між Банком та Клієнтом. Оператор стільникового (мобільного) зв`язку, Сервіс-Провайдер та інші незалежні постачальники послуг або сайти можуть встановлювати власні умови і положення (включаючи Умови Сервіс-провайдера) та політику конфіденційності (Договори з третіми особами). Банк не несе відповідальності за безпеку, точність, законність, придатність й інші аспекти змісту або функціонування продуктів, або послуг Сервіс провайдера, або третьої особи.

Відповідно до п.1.4. п.1 ч.9.1. «Умови використання Платіжних карток Банку в системах мобільних платежів» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил Банк не несе відповідальності, а також не надає підтримки або сприяння щодо будь-якого апаратного або програмного забезпечення третьої особи, а також її інших продуктів або послуг (включаючи Систему або Електронний гаманець). У разі виникнення будь-яких питань або проблем в зв`язку із використанням продуктів або послуг третьої сторони Клієнт повинен звертатися безпосередньо до третьої особи для отримання клієнтської підтримки та допомоги.

Відповідно до п.3.1.2 ч.3.1. «Здійснення платежів» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил Клієнт реєструє Платіжну карту «Monobank» в Системі шляхом введення даних картки в Електронному гаманці, а саме її номеру, строку її дії та CVV2/CVC2 коду, або шляхом обрання картки для використання в Системі через мобільний застосунок «Monobank» (без введення реквізитів такої картки). Після успішної верифікації Клієнта створюється Цифрова картка.

Відповідно до п.3.1.3 ч.3.1. «Здійснення платежів» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил, Після цього Клієнт може використовувати створену Цифрову картку в Системі шляхом введення Аутентифікаційних даних через свій Пристрій для здійснення Безконтактної оплати. Кошти будуть списуватись із Платіжної картки «Monobank», яка зареєстрована в Системі, а інформація за такими операціями відображатиметься в Мобільному застосунку, як і за будь-якими іншими операціями.

Відповідно до п. 3.3.2 ч. 3.3. «Права і обов`язки Клієнта» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил Клієнт зобов`язаний Забезпечити зберігання своїх Аутентифікаційних даних в недоступному для третіх осіб місці.

Відповідно до п. 3.3.3 ч. 3.3. «Права і обов`язки Клієнта» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил Клієнт зобов`язаний У разі компрометації Аутентифікаційних даних та/або даних Цифрової картки негайно повідомити про це Банк каналами дистанційного обслуговування, зазначеними в Договорі.

Відповідно до п.3.3.4 ч.3.3. «Права і обов`язки Клієнта» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил У разі не повідомлення та/або не своєчасного повідомлення Клієнтом Банку про втрату Аутентифікаційних даних та/або компрометації реквізитів Цифрової картки Банк не несе відповідальності за можливі збитки Клієнта.

Відповідно до п. 3.3.5 ч. 3.3. «Права і обов`язки Клієнта» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил, Операції, вчинені за допомогою Цифрової картки і Аутентифікаційних даних Клієнта, вважаються операціями Клієнта. Відповідно до п. 3.3.6 ч. 3.3. «Права і обов`язки Клієнта» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил Клієнт зобов`язаний ознайомитися з умовами Договорів із третіми особами до створення, активації або використання Цифрової картки в Системі.

Відповідно до п. 5.3.ч. 5. «Конфіденційність і безпека» Глави 9. «Додатки» Розділу ІІ Умов і правил, Банк не несе відповідальності за послуги Системи, Сервіс-провайдера або іншої третьої особи. Таким чином будь-яка інформація, яку збирає Сервіс-провайдер при використанні Клієнтом Цифрової картки або Системи, регулюється Умовами Сервіс-провайдера і Договорами з третіми особами і не є предметом цих Умов.

п.6.2.4. п.6 розділу 2 Умов і правил, у разі компрометації та / або використання Платіжної картки або її реквізитів або Мобільного застосунку, Абонентського номера або Абонентського пристрою без згоди Клієнта Клієнт зобов`язаний негайно після виявлення зазначених фактів повідомити про них Банк.

Відповідно до п.8.10. п.8 розділу 1 Умов і правил, клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послу.

Отже, отримавши push-повідомлення від 05.12.2023 про додавання картки до електронного гаманця, відповідач ОСОБА_1 до 07.12.2023 мала достатньо часу для того, щоб у разі непричетності до зазначеної дії виявити таку та негайно повідомити Банк з метою блокування рахунку та запобігання подальшим списанням коштів.

Крім того, як убачається з виписки про рух коштів та наданого Банком скріншота, 07.12.2023 відповідач заходила до мобільного додатку для поповнення мобільного телефону. 07 грудня 2023 року о 10:53:58 відповідач увійшла до мобільного додатку Банку, а вже о 10:54 здійснила операцію з поповнення мобільного телефону (т.т.1 а.с.100-101). Перша спірна транзакція відбулася о 14:18, тобто через 3 години 24 хвилини. Отже, push-повідомлення Банку від 05.12.2023 про додавання картки до електронного гаманця не лише надійшло у додатку за майже три дні до спірних транзакцій, але й безпосередньо сама відповідач за 3 години 24 хвилини до спірних транзакцій заходила до мобільного додатку Банку, що свідчить про наявність у неї реальної можливості побачити відповідне пуш-повідомлення та своєчасно відреагувати на нього.

З огляду на викладене, у відповідача був достатній проміжок часу (майже три дні) для своєчасного виявлення несанкціонованих дій, та негайного звернення до Банку з метою блокування картки і рахунку, якщо вона вважала що дії з додавання карти в «гаманець» були зробленими не нею.

Проте відповідач не скористалася такою можливістю та не повідомила Банк до моменту здійснення спірних операцій, що свідчить про покладення ризику збитків саме на неї.

На підтвердження вищевказаних обставин, представник АТ «Універсал Банк» у тексті письмових поясненнях надала відповідні скріншоти з внутрішньої системи банку, які містять інформацію про дату та час додавання платіжної картки до електронного гаманця Apple Рау, факт надсилання відповідного push-повідомлення, а також відомості про подальші дії відповідача в мобільному застосунку Банку, наявність у відповідача реальної можливості своєчасно виявити відповідні дії та повідомити банк, дотримання банком установленого порядку інформування клієнта про проведення відповідних операцій.

Таким чином, ці докази відповідають критеріям належності, визначеним статтею 77 ЦПК України.

Водночас, визнаючи ці надані банком докази неналежними та недопустимими, суд не зазначив жодного мотиву такого рішення, що суперечить вимогам щодо повного та всебічного дослідження доказів.

При цьому висновки суду першої інстанції про те, що банк не довів факту вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на передачу третім особам конфіденційної інформації, розголошення ПІН-коду або інших даних, необхідних для ініціювання платіжних операцій, не відповідають предмету спору та фактичним обставинам справи.

Так, банк не стверджував, що відповідач добровільно повідомила третім особам ПІН-код, одноразові паролі, CVV-код, логін, пароль чи іншу конфіденційну інформацію, яка дала змогу здійснити спірні операції. Натомість позиція Банку полягала в іншому, а саме в тому, що відповідач мала реальну можливість своєчасно виявити несанкціоноване додавання картки до електронного гаманця Apple Pay та негайно повідомити про це Банк, однак не вчинила таких дій.

Зокрема, 05.12.2023 року відповідач отримала push-повідомлення про додавання її картки до електронного гаманця Apple Pay. Крім того, 07.12.2023 року, тобто в день проведення спірних операцій, відповідач здійснювала вхід до мобільного застосунку Банку, а тому мала об`єктивну можливість ознайомитися із зазначеним повідомленням та вжити необхідних заходів для блокування картки.

При цьому перша спірна операція була проведена лише через три години двадцять чотири хвилини після входу відповідача до мобільного застосунку.

Отже, спір у цій справі стосується не передачі відповідачем конфіденційної інформації третім особам, а належного виконання нею обов`язку щодо негайного повідомлення Банку про обставини, які могли свідчити про неправомірне використання платіжного інструменту.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 виявивши своєчасно надіслане їй у мобільному додатку смс-повідомлення щодо додавання картки до електронного гаманця 05.12.2023, свідчить про наявність вини споживача банківських послуг в розголошенні конфіденційної інформації, а саме індивідуальної облікової інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції.

ОСОБА_1 до проведення спірних платежів не повідомляла Банк про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу - платіжної картки та/або втрату індивідуальної облікової інформації та/або про необхідність додаткового блокування створених нею особисто всіх цифрових карток у системі мобільних платежів (Електронного гаманця) Apple Pay.

Таким чином, у відповідності до укладеного між позивачем та відповідачем Договору про надання банківських послуг, операції, вчинені за допомогою Цифрової картки і Аутентифікаційних даних Клієнта, вважаються операціями Клієнта, оскільки останнім не було повідомлено службу підтримки Банку про компрометацію Аутентифікаційних даних та/або даних Цифрової картки по токену, який було додано особисто позивачем, або про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу - платіжної картки та/або втрату індивідуальної облікової інформації.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №522/22780/15; від 17 червня 2020 року у справі №201/15185/16.

Пунктом 143 цього Положення передбачено, що надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/ сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21 вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк

.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 07.12.2023 року в період часу з 13 год. 39 хв (о 14 год.39 хв за часом в Україні) по 13 год. 49 хв. (о 14 год. 49 хв. за часом в Україні) надсилала повідомлення оператору служби підтримки клієнтів АТ «Універсал Банк» та поінформувала про те, що вказані вище платіжні операції на користь одержувача - «DAMEI GARMENTS TRADIN (DUBAI)», були проведені поза її волею та без волевиявлення - за відсутності будь-яких дій (ініціювання, згоди, підтвердження тощо) з її сторони, а також зверталась на гарячу лінію monobank (АТ «Універсал Банк»), а оскаржувані операції були здійснені 07 грудня 2023 року у проміжок часу з 14 год. 18 хв. по 14 год. 24 хв.

На спростування доводів банку про надсилання позивачу в смс повідомленні коду, без введення якого неможливо додати платіжну картку до Apple Рау, ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу, в тому числі і доказу, що на її фінансовий номер телефону таких повідомлень не надходило.

В рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зроблено висновок, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

У ч. 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладено на суд обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

У даних правовідносинах встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про виявлення несанкціонованих операцій по своїм рахункам, як то списання грошових коштів третіми особами, або при підозрі доступу третіх осіб рахунку та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення визначення часу звернення клієнта до банку з відповідною заявою, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність за них несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що держатель платіжної картки зобов`язаний зберігати платіжну картку та інформацію, яка дає змогу користуватися нею (у тому числі ПІН), контролювати рух коштів за своїм картрахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися держателем. Клієнт чи її держатель має негайно повідомити банк про втрату платіжної картки в порядку, передбаченому договором, в іншому разі емітент не несе відповідальності за переказ коштів, ініційований за допомогою цієї платіжної картки, до отримання такого повідомлення. Отже, відповідальність за операції, ініційовані за допомогою платіжної картки, несе її держатель, який своїми діями сприяв можливості заволодіння конфіденційною інформацією третіми особами. Клієнт, в даному випадку має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених у кримінальному порядку, якщо такі особи будуть виявлені.

Крім того, твердження ОСОБА_1 про вчинення щодо неї шахрайських дій саме по собі не є беззаперечним доказом існування таких обставин. Факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або відкриття кримінального провадження лише свідчить про початок перевірки відповідних обставин, але не підтверджує самого факту шахрайства. Станом на момент розгляду справи вирок суду, який набрав законної сили, відсутній, а тому твердження про те, що спірні кошти були списані саме внаслідок шахрайських дій третіх осіб, ґрунтується виключно на припущеннях. Водночас відповідно до положень цивільного процесуального законодавства доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Більше того, навіть у разі встановлення в майбутньому факту шахрайських дій відповідач не буде позбавлена права звернутися з вимогою про відшкодування завданої шкоди до винних осіб. Проте сама лише наявність такого припущення не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань перед Банком.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні первісного позову АТ «Універсал Банк» та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог позивача.

З огляду на викладене вище, апеляційна скарга АТ «Універсал Банк» підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів - припинення порушення прав споживача фінансових послуг, шляхом зобов`язання відновити залишок коштів на банківському рахунку - відмовити у повному обсязі.

Аргументи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню,рішення суду скасуванню, тому підлягають перерозподілу судові витрати, понесені сторонами по справі.

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовною заявою АТ «Універсал Банк» сплатило судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 18 березня 2025 року (т.1 а.с.60).

При зверненні до суду з апеляційною скаргою АТ «Універсал Банк» сплатило судовий збір у розмірі 5087,04 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19 серпня 2026 року на суму 4542 грн, та платіжною інструкцією від 03 вересня 2026 року на суму 545,04 грн (т.3 а.с.25,55).

Оскільки у справі, що розглядається, позов АТ «Універсал Банк» задоволено в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовлено, тому з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 5087,04 грн, а всього у розмірі 8115,04 грн (3028+5087,04).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2026 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 16 лютого 2021 року у сумі 59 717 (п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот сімнадцять) гривень 32 копійки.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів - відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати, у вигляді сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 8115,04 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 03 листопада 2026 року.

Головуючий, суддяСуддяСуддя

Подліянова Г.С.Гончар М.С.Кухар С.В.