Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №685/968/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/968/26

Провадження № 2/685/793/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

02 листопада 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області у складі: головуючої судді Турчин-Кукаріної І.В., за участю секретаря судового засідання Медун В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 43170298; місцезнаходження: вулиця Алмазова Генерала, будинок № 13, офіс № 601, місто Київ, 01133) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Теофіпольського районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ціною позову 62 390,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальницею укладено договір № 2253529 про надання споживчого кредиту, який підписано відповідачкою з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого товариство надало позичальниці грошові кошти в розмірі 17 000,00 грн, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.

Позивач зазначив, що грошові кошти відповідачка отримала шляхом безготівкового перерахування коштів на банківську картку, вказану відповідачкою при укладенні договору. Відтак, позивач вважає, що ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту виконало в повному обсязі.

Отримавши грошові кошти у позику від ТОВ «Селфі Кредит», відповідачка не виконала належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого на підставі договору факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 ТОВ «Селфі Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Новий Колектор», а ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги до відповідачки, на підставі чого ТОВ «Новий Колектор» просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025 у розмірі 62 390,00 грн, з яких: 17 000,00 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 36 890,00 грн становить заборгованість за нарахованими процентами, 8500,00 грн становить штраф, а також судові витрати.

Ухвалою судді Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 27.08.2026 провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до розгляду по суті, встановлено учасникам строк для подання заяв по суті справи.

У судові засідання, призначені на 29.09.2026, 22.10.2026, 02.11.2026 сторони не прибули, заяв чи клопотань не подали. Надіслані відповідачці копія ухвали суду про відкриття провадження та призначення справи до розгляду та судові повістки про виклик до суду повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній». На підставі 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідачка вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи судом.

Із урахуванням поданого у позовній заяві клопотання позивача про розгляд справи у відсутності представника позивача, а також заяви про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи, на підставі положень ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі поданих сторонами доказів та постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, позицій сторін та їх представників, викладених у заявах по суті справи, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з відносин договору кредиту та договору факторингу.

При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, зазначених у позові, суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши правову позицію сторін, висловлену у наявних у справі заявах по суті справи (у позові), виходячи із змісту спірних правовідносин, встановив такі фактичні обставини справи.

1. Факт укладення договору кредиту.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері регламентує Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, який набрав чинності 10.06.2017.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, договір про споживчий кредит – вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За змістом ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Суд встановив, що 23.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та позичальницею ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір № 2253529 про надання споживчого кредиту, який було підписано позичальником ОСОБА_1 з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора Е470.

Згідно з умовами п. 1.1 зазначеного кредитного договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України – гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

У п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4, п. 1.5, п. 1.6 договору сторони узгодили, що сума кредиту складає: 17 000,00 грн, тип кредиту – кредит, строк кредиту – 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, тип процентної ставки – фіксована, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору, знижена процентна ставка становить 0,55% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності товариства, в дату першого платежу – 23.05.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в графіку платежів, мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 23.04.2025 або 24.04.2025 (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 7.1, п. 7.2, п. 7.3 кредитного договору, цей договір укладається за допомогою ІКС товариства з використанням особистого кабінету, доступ до якого забезпечується споживачу через веб-сайт/мобільний застосунок «Selfie Credit». Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду та/або паролю до мобільного застосунку «Selfie Credit» та/або з використанням інших електронних даних та каналів комунікації, що будуть забезпечувати перевірку товариством автентичності споживача. Код доступу/інші електронні дані можуть надсилатися у вигляді смс-повідомлень або з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо), в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів) або через здійснення телефонного дзвінка, IVR, повідомлення на електронну пошту, тощо. Перед укладенням цього договору товариством була здійснена віддалена ідентифікація та верифікація споживача з метою надання фінансових послуг. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3. договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про належне укладення договору № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та позичальницею ОСОБА_1 .

2. Факт отримання грошових коштів у позику.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг») до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

У матеріалах справи відсутні відомості про відмову споживача від договору про споживчий кредит.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення § 1 Глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено § 2 Глави 71 ЦК України (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На вимогу ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у позику від ТОВ «Селфі Кредит» за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025 підтверджено копією листа ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20260318-749 від 18.03.2026, з якого вбачається, що на виконання умов договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «Селфі Кредит», було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит», а саме: 23.04.2025 о 00:06:09 год на суму 17 000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» – 945f603a-7321-40ba-9a91-a11c9e7b4c9d, номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит» – 639d8a79890a4294332b3f91364d1e45 , Session ID – 031319815548, призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2253529 від 2025-04-23.

У цивільному процесі кожна сторона спору доводить ті обставини, про які стверджує. Правом подати відзив відповідачка не скористалася. У матеріалах справи відсутні належні, достовірні, допустимі, достатні докази, які б спростовували отримання відповідачкою грошових коштів за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язання перед ОСОБА_1 , взяті на себе за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025 виконав у повному обсязі, грошові кошти у сумі 17 000,00 грн, було передано відповідачці у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки.

З огляду на вказане, суд вважає факт виконання кредитодавцем умов договору з передачі грошових коштів доведеним, та на цій підставі, виниклим обов`язок відповідачки повернути позичені грошові кошти в порядку та на умовах, визначених договором кредитування.

3. Факт невиконання позичальником обов`язку з повернення кредиту.

Порядок та строки повернення кредиту, процентів та комісії визначено у договорі (розділ 5) та надано у вигляді графіка платежів, який є невід`ємною частиною договору № 2253529 від 23.04.2025, підписаного відповідачкою з використанням електронного цифрового підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відповідачка підписанням кредитного договору підтвердила отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних нею умов кредитування, разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що отримавши грошові кошти у позику в сумі 17 000,00 грн, відповідачка повернула їх ТОВ «Селфі Кредит» повністю або частково.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За змістом ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд зауважує, що обрана відповідачкою процесуальна поведінка, у тому числі неявки в судові засідання, неподання заяв по суті справи, неподання у встановлені процесуальні строки доказів унеможливлюють формування у справі висновків про повну або часткову безпідставність позовних вимог.

Належні і допустимі докази виконання позичальницею ОСОБА_1 взятих на себе за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025 обов`язків з повернення позичених грошових коштів та процентів, у матеріалах справи відсутні.

4. Факт переходу права вимоги від клієнта до фактора.

У ході дослідження факту права на позов у контексті переходу права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Новий Колектор» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , суд встановив таке.

Суд установив, що ТОВ «Новий Колектор», діючи як фактор, з однієї сторони, та ТОВ «Селфі Кредит», як клієнт, з іншої сторони, уклали договір факторингу № 261125/1 від 26.11.2025. Відтак, правовідносини, що виникли на підставі зазначеного договору, регулюються положеннями Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України).

Виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (ст. 1082 ЦК України). За змістом ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Матеріалами справи підтверджено наявність у позивача статусу фінансової установи.

Відповідно до договору факторингу № 261125/1 від 26.11.2025, ТОВ «Селфі Кредит», діючи як клієнт, з однієї сторони, та ТОВ «Новий Колектор», як фактор, з іншої сторони, уклали договір факторингу, відповідно до пункту 2.1 якого, Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Згідно з п. 2.2 договору факторингу, загальний розмір Заборгованостей складає 44 404 781,78 грн, згідно з Реєстром боржників, який складається Сторонами у формі електронного документа.

У п. 4.1, п. 4.2 договору факторингу сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 3 211 419,54 грн, без ПДВ. Фактор сплачує Клієнту Фінансування, шляхом перерахування Клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього Договору, на рахунок Клієнта, вказаного в Розділі 14 цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Відповідно до п. 12.1 договору факторингу, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін (у формі електронного документу) і діє протягом 1-го (одного) року після його укладення, але не менше, ніж до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Зазначений договір підписаний представниками ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» у сервісі Вчасно 26.11.2025.

Згідно з копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 37204767222222512, ТОВ «Новий Колектор» перерахувало на рахунок ТОВ «Селфі Кредит» 3 211 419,54 грн в якості сплати ціни продажу за відступлення права вимоги за договором факторингу № 261125/1 від 26.11.2025.

У матеріалах справи наявний витяг з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 із зазначенням персональних даних ОСОБА_1 як позичальниці за кредитним договором, датою укладення договору кредиту, суми заборгованості.

Відтак, суд вважає доведеною обставиною перехід на підставі договору факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Новий Колектор» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Отже, суд встановив факти укладення договору № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та позичальницею ОСОБА_1 ; виконання ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язань перед ОСОБА_1 , взятих на себе за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025 у повному обсязі; передання грошових коштів у сумі 17 000,00 грн відповідачці у власність шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки; невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025; переходу на підставі договору факторингу № 261125/1 від 26.11.2025 прав вимоги щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Новий Колектор» у кредитних правовідносинах, що виникли на підставі договору № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Згідно з долученою позивачем ТОВ «Новий Колектор» копією детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025, сума загальної заборгованості позичальниці перед кредитодавцем становить 62 390,00 грн, з них 17 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 36 890,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 8500,00 грн – штраф.

Стосовно суми заявленого до стягнення основного зобов`язання (тіла кредиту) в розмірі 17 000,00 грн суд виходить із відсутності у справі доказів виконання позичальницею її обов`язків щодо повернення позичених коштів, відтак, зазначені грошові кошти підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у заявленому розмірі.

На підставі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На підставі положень ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Перевіряючи правильність розрахунку заявленої до стягнення суми у розмірі 24 950,95 грн заборгованості за нарахованими процентами, враховуючи положення договору № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025, а саме: застосувавши до договору процентну ставку у розмірі 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом протягом 217 днів з 23.04.2025 по 25.11.2025, суд здійснив відповідні перерахунки за формулою: сума процентів за користування кредитом = 17 000/100х1х217 = 36 890,00 грн та встановив, що розмір нарахованих процентів за користування кредитом в межах строку дії договору № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025 становить 36 890,00 грн.

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача штрафу в розмірі 8500,00 грн суд зазначає таке.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє і дотепер.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

У конкуренції норм цивільного (кредитного) законодавства та правил, які унормовують суспільні відносини в умовах воєнного стану, зазначена норма має перевагу як спеціальна в умовах воєнного стану, що спростовує аргумент позивача про можливість стягнення неустойки.

Оскільки прострочення відповідачкою ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання зі сплати кредиту виникло у період дії в Україні воєнного стану, то з відповідачки не підлягає стягненню штраф, відтак, в цій частині позов не підлягає задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми позичених коштів в будь-який час.

На підставі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні, оціненими кожен по окремості, а також у сукупності та взаємозв`язку, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального права, з дотриманням вимог процесуального права, суд дійшов висновку про те, що майнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, позов підлягає частковому задоволенню, а порушене право відновленню шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 у розмірі 53 890,00 грн, з яких: 17 000,00 грн становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 36 890,00 грн становить заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо питання про розподіл судових витрат, яке підлягає вирішенню відповідно ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення, то на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір та витрати на надсилання відповідачці копії позовної заяви з додатками у розмірі 2501,95 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (53 890,00 / 62 390,00 х 2896,58 = 2501,95 грн).

На підставі наведеного та керуючись статтями 41, 55 Конституції України, статтями 15, 16, 205, 207, 525-530, 610, 626, 628, 629, 638, 639, 1054-1056-1, 1077-1086 Цивільного кодексу України, статтями 1, 13-15, 19 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за договором № 2253529 про надання споживчого кредиту від 23.04.2025 у розмірі 53 890 (п`ятдесят три тисячі вісімсот дев`яносто) гривень 00 копійок, з яких: 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок становить заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту), 36 890 (тридцять шість тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 00 копійок становить заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» сплачений при поданні позову судовий збір та витрати на надсилання відповідачці копії позовної заяви з додатками у розмірі 2501 (дві тисячі п`ятсот одна) гривня 95 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Теофіпольським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ІКЮО в ЄДРПОУ: 43170298; місцезнаходження: вулиця Алмазова Генерала, будинок № 13, офіс № 601, місто Київ, 01133).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення суду складено і підписано 02.11.2026.

Головуюча суддя Турчин-Кукаріна І.В.