Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №679/1101/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Суд: Нетішинський міський суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №679/1101/26

Суддя: Грибанова Л. О.

Провадження № 3/679/233/2026

Справа № 679/1101/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року місто Нетішин

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Грибанова Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, наданий ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Оженин Острозького району Рівненської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з повною загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, –

встановив:

18 липня 2026 року, приблизно о 19 годині 08 хвилин, правопорушник ОСОБА_1 , керуючи, на підставі реєстраційних документів, транспортним засобом – автомобілем марки «ВАЗ-2107», державний номерний знак « НОМЕР_2 », що належить ОСОБА_2 , по вулиці Солов`євська міста Нетішин, в районі будинку №111-б, був причетним до дорожньо-транспортної пригоди, і, відповідно, являючись особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю, в порушення вимог п.2.10 є) ПДР України, відповідно до яких – у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: … є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також, лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки), – вжив, згідно результату тесту огляду на стан сп`яніння №5862 від 18 липня 2026 року із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810 ARСD 0505», алкоголь (2,97 ‰).

У судове засіданні правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, – не з`явився, причини неявки – суду не повідомив, клопотання щодо відкладення розгляду справи – до суду не скерував, хоча, як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи судових викликів, – про необхідність явки до Нетішинського міського суду, з метою розгляду справи про інкримінований адміністративний проступок, передбачений ст.130 ч.4 КУпАП, правопорушник ОСОБА_1 був сповіщений достеменно, в тому числі, щодо унеможливлення порушення процесуальних прав правопорушника, і неодноразово, – у зв`язку з чим, суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, – рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року, у яких наголошено, що особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їй судового рішення, – вважає поведінку учасника процесу такою, що направлена на безпідставне умисне затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, та – уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення на транспорті, що посягає на забезпечення безпеки дорожнього руху, а неявку до суду особи, що притягується до адміністративної відповідальності, правопорушника ОСОБА_1 , котрий повинен добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, розцінює – як нівелювання завдання КУпАП, яким, зокрема, є – охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і Законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП),

і, відповідно, з урахуванням принципу судочинства, зазначеного у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, водночас, приймаючи до уваги поінформованість та обізнаність правопорушника ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, що, на думку суду, надає правопорушникові ОСОБА_1 можливість скористатись правом прийняття участі у судовому засіданні в будь-який спосіб, в тому числі, і в режимі відеоконференції, правом користуватися юридичною допомогою адвоката, правом скерувати письмові пояснення по суті інкримінованого адміністративного проступку, тощо, і, що, за вказаних обставин, на переконання суду, відповідає критеріям розумності, пропорційності, обґрунтованості, так як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутністю можливості/необхідності прийняти участь у судовому засіданні безпосередньо, – не позбавлена права реалізувати свої процесуальні повноваження, визначені у ст.268 КУпАП, та забезпечити належним чином свій судовий захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення,

– вважає за можливе, рахуючи поведінку правопорушника ОСОБА_1 та інші недобросовісні дії, які спрямовані на ухилення від участі в судовому засіданні у будь-якому форматі (шляхом надання письмових пояснень, застосування відеоконференції, тощо), – як нівелювання основних конституційних засад судочинства, – однією з яких є розумність строків розгляду справи судом (ст.129 Конституції України), що повністю узгоджується з приписами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, де гарантовано розгляд справи протягом розумного строку (ст.6), – провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, крім того, справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відноситься до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, оскільки, саме практика ЄСПЛ (рішення від 07 липня 1989 року «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії») виходить з того, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, і суд має реагувати на випадки, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, – законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство.

Так, із досліджених у судовому засіданні письмових пояснень правопорушника ОСОБА_1 від 18 липня 2026 року, наявних в матеріалах справи (а.с.5), вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, – визнав в повному обсязі, факту ДТП та залишення її місця за визначених у протоколі обставин, тобто, – 18 липня 2026 року, приблизно о 19 годині, під час керування транспортним засобом – автомобілем марки «ВАЗ-2107», державний номерний знак « НОМЕР_2 », по вулиці Солов`євська міста Нетішин, що призвело до виїзду керованого ним автомобіля за межі проїзної частини та зіткненню ТЗ з парканом домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , – не заперечував, зазначивши, що саме після ДТП він, приїхавши додому, вжив алкогольні напої, а саме, горілку.

Тож, крім повного визнання своєї провини правопорушником ОСОБА_1 у наданих письмових пояснення, провина останнього у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, у судовому засіданні доведена зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами, наявними в матеріалах, скерованих до суду.

Так, із дослідженого у судовому засіданні – рапорту старшого інспектора чергового ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Дроздова О.І. від 18 липня 2026 року (а.с.4) вбачається, що 18 липня 2026 року, приблизно о 19:45 годин, до ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області зі служби «102» надійшло повідомлення щодо ДТП по вулиці Солов`євській міста Нетішин, за участі автомобіля марки «ВАЗ», водій якого, не впоравшись з керуванням, допустив зіткнення з перешкодою – металевим парканом домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , внаслідок чого ТЗ та огорожа отримали механічні пошкодження.

Із досліджених у судовому засіданні – письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 18 липня 2026 року (а.с.6) вбачається, що 18 липня 2026 року, приблизно о 19:08 годин, невідома особа, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107», державний номерний знак « НОМЕР_2 », по вулиці Солов`євська міста Нетішин, не впоравшись з керуванням, здійснила виїзд за межі проїзної частини дороги, пошкодивши металевий паркан домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , залишивши місце ДТП, про що вона, в подальшому, будучи очевидцем події, повідомила правоохоронців.

Із дослідженого у судовому засіданні – висновку тесту огляду на стан сп`яніння №5862 від 18 липня 2026 року із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810 ARСD 0505» (а.с.3) вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 пройшов відповідний огляд на стан сп`яніння, результатом якого встановлено, що – 18 липня 2026 року, о 22 годині 12 хвилин, правопорушник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – перебував у стані алкогольного сп`яніння, що саме і підтверджує позитивний результат вказаного огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням зазначеного приладу (2,97 ‰).

Із дослідженого у судовому засіданні – акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (Додаток 2 до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (розділ ІІ п.10 (а.с.7) вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – пройшов відповідний огляд за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», висновок якого підтвердив перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, з показником зазначеного приладу – у 2,97 ‰.

Із дослідженого у судовому засіданні – направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 18 липня 2026 року (Додаток 1 до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (розділ ІІ п.8 (а.с.8) вбачається, що 18 липня 2026 року, о 23 годині 30 хвилин, водій ТЗ – правопорушник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з виявленими, в результаті огляду, проведеного поліцейським, наявними ознаками сп`яніння, а саме: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, нестійкої ходи, тощо, – направлявся до закладу охорони здоров`я – КНП НМР «СМСЧ міста Нетішин» для проходження відповідного медичного огляду.

Із дослідженої у судовому засіданні – інформації комп`ютерної системи «ІПНП» (а.с.10) вбачається, що 04 жовтня 2016 року ТСЦ 6845 на ім`я правопорушника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Оженин Острозького району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1 , видано посвідчення водія серії НОМЕР_3 (категорії «А1» (з 04 квітня 2000 року), категорії «А» (з 04 квітня 2000 року), категорії «В1» (з 04 квітня 2000 року), категорії «В» (з 04 квітня 2000 року), категорії «С1» (з 26 травня 1984 року), категорії «С» (з 26 травня 1984 року), категорії «D1» (з 16 листопада 2002 року), категорії «D» (з 16 листопада 2002 року), категорії «ВЕ» (з 12 липня 2002 року), категорії «С1Е» (з 12 липня 2002 року), категорії «СЕ» (з 12 липня 2002 року), категорії «D1Е» (з 16 листопада 2002 року), «DЕ» (з 16 листопада 2002 року), з терміном дії – до 04 жовтня 2046 року.

Із дослідженої у судовому засіданні – копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ДП «Київоблстандартметрологія» № П 51 QМ 0330 103 26 (а.с.9) вбачається, що 28 квітня 2026 року ДП «Київоблстандартметрологія» повірено газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810» (зав. № ARСD-0505»), виробник «Drager Safety Ag & Co KgaA», Німеччина, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки (ЗВТ) відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 (Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки) та є чинним до 28 квітня 2027 року.

Із досліджених у судовому засіданні файлів, що містяться на диску з аудіо/відео-записом події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, від 18 липня 2026 року, долученого до матеріалу про адміністративне правопорушення відносно правопорушника ОСОБА_1 (до протоколу серії ЕПР1 №723049 від 18 липня 2026 року (а.с.12), вбачається, що 18 липня 2026 року, у нічний час, водій ТЗ – правопорушник ОСОБА_1 пройшов, відповідно до встановленого порядку, огляд на стан алкогольного сп`яніння, із застосуванням спеціальних технічних засобів – приладу «Drager Alcotest 6810 ARСD 0505», результатом проведення якого було встановлено факт перебування правопорушника ОСОБА_1 – у стані алкогольного сп`яніння з показником тестування у 2,97 ‰, при цьому, правопорушник ОСОБА_1 висновку проведеного огляду та достовірність результатів, безпосередньо після зазначеної процедури, – не спростовував, до того ж, – не наполягав щодо проведення відповідного огляду у закладі охорони здоров`я, крім того, правопорушник ОСОБА_1 не заперечував і причетність до ДТП, зазначивши щодо вживання алкогольних напоїв саме після ДТП, до якої був причетний, наполягаючи на даній обставині, що саме і убачається з дослідженого судом аудіо/відео-запису, де також зафіксовано безпосередньо і стан правопорушника ОСОБА_1 з поведінкою, що не відповіла обстановці.

За таких обставин, суд, дослідивши письмові пояснення правопорушника правопорушник ОСОБА_1 та інші письмові матеріали справи, а також, відтворивши у судовому засіданні диск з аудіо/відео-записом події інкримінованого правопорушнику ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, і, відповідно, оцінюючи наявні докази, які, на думку суду, узгоджуються проміж собою та не викликають будь-яких сумнівів у своїй належності та допустимості, – за своїм внутрішнім переконанням, що базується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що – винність правопорушника ОСОБА_1 – у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, – знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена змістом досліджених у судовому засіданні доказів, у достовірності та істинності яких – підстав сумніватися у суду – не має, та котрі, крім того, з боку безпосередньо правопорушника ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи, – не оспорювалися, та які, на переконання суду, є належними, допустимими і достовірними, оскільки, отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, доповнюючи один одного, і, відповідно, у своїй сукупності, підтверджують провину правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, та винність останнього у його скоєнні.

Тож, на думку суду, співробітниками ВнП №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області зібрано достатньо доказів для ухвалення остаточного рішення у справі, котрі, на переконання суду, – є ґрунтовними, допустимими, не викликають будь-яких сумнівів, узгоджуються проміж собою, а також, зі змістом протоколу та наданими до суду матеріалами справи, надаючи суду підстави – розцінювати відсутність будь-яких пояснень та неявку з боку правопорушника ОСОБА_1 у судове засідання під час судового розгляду, – виключно, як спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.4 КУпАП.

До того ж, під час судового розгляду жодного переконливого доказу, який би міг піддати сумніву вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, з боку правопорушника ОСОБА_1 та винуватість останнього, а також, який би свідчив, про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, – судом не встановлено.

Фіксація адміністративного правопорушення, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, стосовно правопорушника ОСОБА_1 , – також відповідає вимогам Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кіно- зйомки, відеозапису, засобів фото- і кіно- зйомки, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року, і, відповідно, будь-які правові підстави вважати долучений до матеріалів провадження аудіо/відео-запис неналежним чи недопустимим доказом – відсутні.

Тож, на переконання суду, дії працівників поліції при виконанні своїх обов`язків не були свавільними, оскільки, поліція, відповідно до покладених завдань, наділена повноваженнями регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням ПДР України його учасниками.

Окрім того, згідно із ст.9 Конституції України, – Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, підлягає застосуванню в Україні, як частина національного законодавства, що повністю узгоджується з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року, за якими – суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тож, ЄСПЛ рішенні від 29 червня 2007 року (справа «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства») зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки, володіння та використання автомобілів – є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди, і, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до практики ЄСПЛ, – вина особи повинна бути обґрунтована доказами, і така доведеність провини може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто, таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки, наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року (справа «Ireland v. the United Kingdom»), критерій доведення якого – «поза розумним сумнівом» застосовує ЄСПЛ що при оцінці доказів (рішення від 21 липня 2011 року (справа «Коробов проти України»).

При цьому, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в контексті усталеної практики ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зазначає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, і, хоча ст.6 п.1 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення, і питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», №4909/04, §58, рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «RuizTorija v. Spain», №303-А, §29).

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що дії правопорушника ОСОБА_1 за ознаками ст.130 ч.4 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки, правопорушник ОСОБА_1 , являючись особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю, вжив алкоголь.

При визначенні стягнення, суд, у відповідності до положень ст.33 КУпАП, враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: правопорушник ОСОБА_1 , відповідно до матеріалів справи, – не працює, не є особою з інвалідністю, має постійне місце мешкання, утриманців – не має, посвідчення водія – отримував (а.с.10).

В якості обставини, що, згідно зі ст.34 КУпАП, пом`якшує відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги – повне визнання своєї провини.

Обставин, що, згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст.35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення у стані сп`яніння, оскільки, дана обставина – є кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП.

Приймаючи до уваги вищевказане, з урахуванням обставин та характеру вчиненого правопорушення, а також, особи, ступеню вини та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , який – не працює, не є особою з інвалідністю, однак, має постійне місце мешкання, у наданих письмових поясненнях – свою провину у скоєному визнав у повному обсязі, однак – до суду, будучи своєчасно та належним чином сповіщеним щодо часу та місця проведення розгляду справи, – не з`явився, причини неявки – суду не повідомив, будь-яких пояснень, маючи об`єктивну можливість для надання свідчень, – не надав та не скерував, відповідно, належних висновків для себе – не зробив, провини – не усвідомив, тощо, і, одночасно, враховуючи наявність обставини, що пом`якшує відповідальність порушника, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, і, разом з тим, беручи до уваги – суспільну небезпеку вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, що є найбільш небезпечним у сфері безпеки дорожнього руху та становить реальну небезпеку, як для учасників дорожнього руху, так і для суспільства в цілому, загрожує здоров`ю та життю пересічних громадян, суд, – надаючи оцінку вказаним обставинам у їх сукупності, – вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 слід призначити стягнення – у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачені санкцією ст.130 ч.4 КУпАП, що, на думку суду, буде достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також, запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Підстав для призначення правопорушнику ОСОБА_1 будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст.130 ч.4 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.

На підставі вимог ст.40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне, у відповідності до ст.4 ч.2 п.5) Закону України «Про судовий збір», стягнути з правопорушника ОСОБА_1 – судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, оскільки, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Речовий доказ у справі: носій інформації – диск DVD-R ТМ «FREESTYLE» (4,7Gb 16х), з аудіо/відео-записом події, долучений до матеріалу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , за ознаками ст.130 ч.4 КУпАП (а.с.12), – підлягає зберіганню в матеріалі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , за ознаками ст.130 ч.4 КУпАП.

Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст.33, ст.40-1, ст.130 ч.4, ст.221, ст.284, ст.289, ст.294 КУпАП, суд, –

постановив:

ОСОБА_1 – визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.4 КУпАП, адміністративному стягненню – у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави – судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Речовий доказ у справі: носій інформації – диск DVD-R ТМ «FREESTYLE» (4,7Gb 16х), з аудіо/відео-записом події, долучений до матеріалу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , за ознаками ст.130 ч.4 КУпАП, – зберігати в матеріалі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , за ознаками ст.130 ч.4 КУпАП.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua