Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №727/11643/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11643/26

Провадження № 2/727/3751/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року ОСОБА_3 через свого представника – адвоката Загарію О.Д. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , у якому просить визнати за ним право власності на 19/72 ідеальних часток двокімнатної квартири загальною площею 44,2 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 липня 2003 року між сторонами зареєстровано шлюб, який рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 червня 2026 року розірвано. Під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М.О., сторони придбали 19/36 ідеальних часток зазначеної квартири, право власності на які зареєстровано за відповідачкою. Між колишнім подружжям виник спір щодо порядку користування квартирою, а добровільно вирішити питання поділу спільного майна не вдалося. Посилаючись на презумпцію спільності майна, набутого подружжям за час шлюбу, та рівність часток подружжя у такому майні (статті 60, 61, 70, 71 СК України, статті 368, 372 ЦК України), позивач вважає, що йому належить половина зазначеної частки, тобто 19/72 частки квартири.

15 вересня 2026 року представник відповідачки – адвокат Бартусевич В.М. подала відзив на позовну заяву, у якому не заперечувала, що 19/36 часток квартири є спільною сумісною власністю подружжя. Разом з тим зазначила, що у разі поділу такого майна право спільної сумісної власності на нього припиняється, а тому суд має визначити частки обох співвласників – і позивача, і відповідачки, оскільки зазначення в рішенні лише частки позивача поставить під сумнів можливість державної реєстрації права власності на частку, яка залишається за відповідачкою.

15 вересня 2026 року ОСОБА_4 через свого представника – адвоката Бартусевич В.М. звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , у якому просить у порядку поділу спільного майна подружжя припинити право спільної сумісної власності та визнати за нею та ОСОБА_3 право особистої приватної власності за кожним на 1/2 частину домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 50,9 кв.м, житловою площею 28,5 кв.м, веранди літ. а2-1, сараю літ. а1, сараю літ. Б, сараю літ. Г, погребу літ. а3, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7422782000:05:001:0346 площею 0,25 га за тією ж адресою.

В обґрунтування зустрічного позову зазначила, що в період шлюбу, 09 жовтня 2007 року, сторони за договором купівлі-продажу придбали житловий будинок з надвірними будівлями в с. Виблі, право власності на який оформлено на ім`я ОСОБА_3 . У подальшому подружжя провело перепланування будинку, перебудувало веранду та сарай, знесло частину надвірних будівель; закінчений будівництвом об`єкт прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої 03 грудня 2018 року. Державну реєстрацію права власності на домоволодіння у реконструйованому вигляді не проведено, оскільки відповідач за зустрічним позовом проживає за межами України та не вчиняє дій щодо такої реєстрації. Земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння, набута ОСОБА_3 у власність у порядку приватизації і є його особистою приватною власністю, однак з огляду на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі (стаття 120 ЗК України, стаття 377 ЦК України) у разі поділу житлового будинку до неї має перейти право власності на частку земельної ділянки відповідно до її частки у будинку. Спільний розгляд первісного та зустрічного позовів дозволить вирішити питання поділу всього спільного майна подружжя в одному провадженні.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та вимоги за нею об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Відзиву на зустрічну позовну заяву, відповіді на відзив чи заперечень учасники справи не подавали.

У підготовчому засіданні представник позивача за первісним позовом – адвокат Загарія О.Д. первісні позовні вимоги підтримав, позовні вимоги за зустрічним позовом визнав у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом – адвокат Бартусевич В.М. вимоги зустрічного позову підтримала, первісні позовні вимоги визнала у повному обсязі та просила визначити в рішенні частки обох співвласників у праві власності на квартиру.

Представники сторін просили ухвалити рішення у зв`язку з визнанням позовів.

Сторони в судове засідання не з`явилися, їх інтереси представляли адвокати. Фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів.

Суд встановив, що 19 липня 2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб Чернігівським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Чернігівського обласного управління юстиції, актовий запис № 864, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 червня 2026 року у справі № 727/6388/26 шлюб між сторонами розірвано.

За час шлюбу, 09 жовтня 2007 року, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Куликівської державної нотаріальної контори Чернігівської області за реєстровим № 2355, придбав житловий будинок з надвірними будівлями, розташований у АДРЕСА_2 . Згідно з технічним паспортом станом на 2007 рік домоволодіння на момент придбання складалося з житлового будинку літ. А загальною площею 46,2 кв.м, житловою площею 14,8 кв.м, веранди, сараїв літ. а-1, Б, б, В. Право власності на домоволодіння зареєстровано Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 22 жовтня 2007 року.

Згідно з листом Державного нотаріального архіву Чернігівської області при посвідченні зазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_4 надала нотаріально засвідчену згоду на укладення її чоловіком ОСОБА_3 договору купівлі житлового будинку АДРЕСА_2 .

У період шлюбу сторони здійснили реконструкцію домоволодіння (перебудову веранди літ. а2-1 та сараю літ. Г), а також перепланування житлового будинку. Закінчений будівництвом об`єкт прийнято в експлуатацію на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЧГ 181183371761, зареєстрованої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області 03 грудня 2018 року, що підтверджується відомостями з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та листом Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 03 вересня 2026 року № 07-05/3863.

Відповідно до інформаційної довідки КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 26 червня 2019 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на домоволодіння в АДРЕСА_2 в цілому на підставі договору купівлі-продажу від 09 жовтня 2007 року № 2355; загальна площа житлового будинку літ. А-1 становить 50,9 кв.м, житлова – 28,5 кв.м; збільшення житлової площі виникло внаслідок внутрішнього переобладнання та контрольного обміру і не є самочинним; самовільного будівництва немає. Склад домоволодіння – житловий будинок літ. А-1, веранда літ. а2-1, сараї літ. а1, Б, Г, погріб літ. а3 – підтверджується технічним паспортом та інформаційною довідкою ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації» від 11 вересня 2026 року.

Домоволодіння розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7422782000:05:001:0346 площею 0,25 га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 січня 2014 року, індексний номер 17126171, виданого реєстраційною службою Куликівського районного управління юстиції Чернігівської області (номер запису про право власності 4506537). Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 11 грудня 2013 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 24 жовтня 2013 року та набута ОСОБА_3 у власність у порядку приватизації, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 03 липня 2019 року № НВ-7413413422019 та інформацією з Державного земельного кадастру від 27 серпня 2026 року.

Крім того, за час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 січня 2025 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М.О. за реєстровим № 96, на ім`я ОСОБА_4 придбано 19/36 часток квартири АДРЕСА_3 . Право власності ОСОБА_4 на 19/36 часток квартири зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 січня 2025 року (номер відомостей про речове право 58117464, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 447310873101).

Решта часток зазначеної квартири – 1/3 та 5/36 – належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 17 вересня 2018 року та від 01 жовтня 2015 року і в силу пункту 2 частини першої статті 57 СК України є його особистою приватною власністю, предметом поділу у цій справі не є.

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 05 серпня 2026 року № 201-20260805-0012188696 оціночна вартість квартири становить 3 220 119,10 грн, відтак вартість 19/72 її часток – 849 753,65 грн. Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 01 вересня 2026 року № 201-20260901-0012333140 оціночна вартість домоволодіння разом із земельною ділянкою становить 279 808,36 грн, відтак вартість 1/2 частки – 139 904,18 грн.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Аналогічне положення містить частина третя статті 368 ЦК України.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте ним у період шлюбу, може бути спростована одним із подружжя, а тягар доказування обставин, необхідних для її спростування, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17).

Згідно з частиною першою статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (частина перша статті 71 СК України).

За змістом частин другої, третьої статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Судом встановлено, що 19/36 часток квартири АДРЕСА_4 придбано 22 січня 2025 року за оплатним договором купівлі-продажу, тобто за час шлюбу сторін. Реєстрація права власності на це майно за ОСОБА_4 не спростовує презумпції його належності подружжю на праві спільної сумісної власності. Доказів набуття зазначеної частки за особисті кошти одного з подружжя чи з інших підстав, передбачених статтею 57 СК України, матеріали справи не містять, відповідачка за первісним позовом таких обставин не стверджує. Підстав для відступу від засади рівності часток подружжя суд не встановив. Отже, частка кожного з колишнього подружжя у спільному майні становить 1/2 від 19/36, тобто 19/72 частки квартири.

Оскільки спільне майно належить лише двом співвласникам, визначення частки одного з них у результаті поділу водночас визначає частку другого, а право спільної сумісної власності на поділене майно відповідно до частини третьої статті 372 ЦК України припиняється. З метою забезпечення виконуваності рішення та можливості державної реєстрації права власності кожного з колишнього подружжя на належну йому частку суд вважає за необхідне в резолютивній частині рішення припинити право спільної сумісної власності сторін на 19/36 часток квартири та визнати за кожним із них право власності на 19/72 частки квартири, про що просила й відповідачка за первісним позовом.

Житловий будинок з надвірними будівлями в с. Виблі придбано ОСОБА_3 09 жовтня 2007 року за оплатним договором купівлі-продажу, тобто за час шлюбу, за письмовою згодою дружини, що відповідає вимогам статті 65 СК України, а реконструкцію домоволодіння проведено подружжям також у період шлюбу. Тому домоволодіння є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, і частки сторін у ньому є рівними.

Закінчене реконструкцією домоволодіння прийнято в експлуатацію у встановленому законом порядку шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації, а зареєстрована декларація є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього. Первинне право власності на домоволодіння зареєстровано за відповідачем за зустрічним позовом у 2007 році, самочинного будівництва на ньому немає. Відсутність державної реєстрації права власності на домоволодіння у реконструйованому вигляді в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не перешкоджає його поділу між подружжям, оскільки державна реєстрація права власності є лише одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, і самостійного значення для виникнення права власності не має (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13).

Щодо земельної ділянки суд виходить з того, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 57 СК України земельна ділянка, набута одним із подружжя за час шлюбу внаслідок приватизації, є його особистою приватною власністю. Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 7422782000:05:001:0346 є особистою приватною власністю ОСОБА_3 і як спільне майно подружжя поділу не підлягає.

Разом з тим згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта. Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на жилий будинок, іншу будівлю або споруду право власності на земельну ділянку, на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить до набувача у розмірі належної попередньому власнику частки у праві спільної власності на такий об`єкт.

Наведені норми втілюють принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд (superficies solo cedit), на важливості якого неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (постанови від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18).

Оскільки в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_4 визнається право власності на 1/2 частку домоволодіння, розташованого на земельній ділянці, що є особистою приватною власністю ОСОБА_3 , то відповідно до статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України до неї переходить право власності на 1/2 частку цієї земельної ділянки, що відповідає розміру її частки у праві власності на домоволодіння. За ОСОБА_3 зберігається право власності на 1/2 частку земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. Згідно з частиною третьою статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. За правилами частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову і продовжує судовий розгляд.

Перед ухваленням рішення суд роз`яснив представникам сторін наслідки визнання позову та перевірив, що їх повноваження на вчинення цієї процесуальної дії не обмежені. Визнання позовів представниками сторін не суперечить закону, узгоджується з встановленими судом обставинами та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, зокрема дітей сторін, оскільки поділ майна між колишнім подружжям не змінює їхнього права користування житлом. З огляду на це суд приймає визнання первісного та зустрічного позовів і дійшов висновку про їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному судовому рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічне положення міститься в частині третій статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 при поданні позову сплатив судовий збір у розмірі 8 497,54 грн згідно з платіжною інструкцією від 14 серпня 2026 року. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 сплатила судовий збір у розмірі 1 119,23 грн згідно з квитанцією від 15 вересня 2026 року № 312885963.

Оскільки позови визнано в підготовчому засіданні, тобто до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_3 підлягає поверненню з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 4 248,77 грн, а ОСОБА_4 – 559,62 грн.

Позивач за первісним позовом заявив, що не бажає стягувати з відповідачки сплачений ним судовий збір, позивач за зустрічним позовом вимог про відшкодування судових витрат не заявляла, тому решта судових витрат залишається за сторонами, які їх понесли.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263–265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 57, 60, 69–71 СК України, статтями 368, 372, 377 ЦК України, статтею 120 ЗК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя задовольнити.

У порядку поділу спільного майна подружжя припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 19/36 часток квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 447310873101).

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 19/72 частки квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 447310873101).

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 19/72 частки квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 447310873101).

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити.

У порядку поділу спільного майна подружжя припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 50,9 кв.м, житловою площею 28,5 кв.м, веранди літ. а2-1, сараю літ. а1, сараю літ. Б, сараю літ. Г, погребу літ. а3, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частку домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 50,9 кв.м, житловою площею 28,5 кв.м, веранди літ. а2-1, сараю літ. а1, сараю літ. Б, сараю літ. Г, погребу літ. а3, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку домоволодіння, що складається з житлового будинку літ. А-1 загальною площею 50,9 кв.м, житловою площею 28,5 кв.м, веранди літ. а2-1, сараю літ. а1, сараю літ. Б, сараю літ. Г, погребу літ. а3, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 7422782000:05:001:0346 площею 0,25 га, цільове призначення – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 282286674227), що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31 січня 2014 року, індексний номер 17126171.

Право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку зберігається в розмірі 1/2 частки.

Повернути ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , з Державного бюджету України 4 248 (чотири тисячі двісті сорок вісім) грн 77 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 14 серпня 2026 року.

Повернути ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , з Державного бюджету України 559 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 62 коп. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 15 вересня 2026 року № 312885963.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Танасійчук