Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №670/773/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Суд: Віньковецький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №670/773/26

Суддя: Голуб О. Є.

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/773/26

Провадження № 2-о/670/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

заявника – ОСОБА_1

представник заінтересованої особи Деражнянський відділ ДРАЦС – не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, а саме просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України – смт Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим.

Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим, Красногвардійський район, смт Красногвардійське померла її рідна тітка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її родинний зв`язок із померлою тіткою підтверджується тим, що померла є рідною сестрою батька заявниці – ОСОБА_3 . Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 99100018 Красногвардійським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим від 21.08.2019.

Оскільки смерть особи настала на тимчасово окупованій території України, державна реєстрація даного факту органами державної реєстрації актів цивільного стану України в загальному порядку є неможливою, оскільки документи, видані на вказаній території, не створюють жодних правових наслідків в Україні.

Встановлення даного факту необхідно заявниці для реалізації її спадкових прав, а саме для подальшої державної реєстрації смерті у відділі ДРАЦС, отримання українського свідоцтва про смерть та відкриття спадкової справи після смерті тітки в нотаріальній конторі України. Інших близьких родичів (чоловіка, дітей, батьків), які могли б звернутися з цією заявою у померлої немає. У зв`язку з наведеним, просить заяву задоволити.

Рух справи в суді та позиція учасників справи.

Ухвалою суду від 19.10.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. З урахуванням скорочених строків розгляду справу призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження з повідомленням (викликом) осіб на 19.10.2026

В судовому засіданні за клопотанням заявника ухвалою суду від 19.10.2026 постановлено витребувати актові записи про народження ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також інформацію щодо видачі на ім`я ОСОБА_2 паспорта громадянина України. В судовому засіданні оголошено перерву до 20.10.2026.

20.10.2026 судове засідання відкладено на 26.10.2026 у зв`язку із ненадходженням витребуваних судом документів та інформації.

26.10.2026 судове засідання відкладено на 02.11.2026 у зв`язку із ненадходженням витребуваних судом інформації та документів.

Відповіді на виконання ухвали суду про витребування надійшли до суду 23.10.2026 та 27.10.2026.

Згідно із наказом № 70/02-05 від 22.10.2026 та № 22/02-06 від 26.10.2026 суддя перебував у щорічній відпустці з 27.10.2026 по 29.10.2026 та брав участь у семінарі для суддів місцевих судів 30.10.2026

Заявник у судове засідання 02.11.2026 не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, оскільки прибути особисто в судове засідання не може за станом здоров`я, просить заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, 22.10.2026 подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи, в задоволенні заявлених вимог покладається на думку суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням приписів статті 317 Цивільного процесуального кодексу України про невідкладність розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе проводити її розгляд за відсутності учасників справи.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в с. Говори Віньковецького району Хмельницької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

З копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 19 квітня 1971 року ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Говори, її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 04 червня 1998 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 62 роки.

З копії витягу з по господарської книги № 35 від 01.10.2026 згідно записів у книзі по господарського обліку «Погосподарська книга основних виробничих показників господарств колгоспників за 1948-1950 роки» вбачається, що ОСОБА_5 , 1908 р.н., та ОСОБА_6 , 1911 р.н., є батьками дітей: ОСОБА_2 , 1933 р.н., та ОСОБА_3 , 1935 р.н.

Відповідно до довідки Говорівського старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області № 69 від 03.06.2026 ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 до 03.10.2006.

Відповідно до довідки Говорівського старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області № 70 від 03.06.2026 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 до 03.10.2006 одна.

Померлій ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 2,17 га, яка розташована на території Говорівської сільської ради Віньковецького (тепер Хмельницького) району Хмельницької області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №017779 від 08.08.2008.

З листа Деражнянського відділу ДРАЦС № 338/24.6-20 від 21.10.2026, наданого на виконання ухвали суду від 19.10.2026, вбачається, що в архіві Деражнянського відділу ДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області ХМУМЮ відсутні актові записи про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Додатково зазначено, що книги державної реєстрації актових записів про народження за 1930-1936 роки, 1932-1938 роки по населених пунктах збереглися частково та передані на зберігання в Державний архів Хмельницької області.

Із листа Державного архіву Хмельницької області вбачається, що книги актових записів про народження Говорівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області за 1933, 1935 роки на державне зберігання не надходили, тому підтвердити народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не має можливості.

Із відповіді Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за даними ЄІАС УМП документована 04.11.1973 року Віньковецьким РВВС паспортом громадянина СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_5 , паспортом громадянина України зазначена особа не документувалася.

Аналіз вказаних вище документів, зокрема реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 до 2006 року, тобто станом на 1991 рік, дає підстави суду вважати, що ОСОБА_2 є громадянкою України.

За інформацією, наявною у документі під назвою «Свидетельство о смерти» від 21.08.2019 серія НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – Хмельницька область, Віньковецький район, с. Говори, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті – смт Красногвардійське, Красногвардійський район, Республіка Крим.

До матеріалів заяви додано фото, на якому зображено могилу та встановлену пам`ятну плиту ОСОБА_2 .

Однак, з врахуванням того, що смерть особи, зазначеної в свідоцтві про смерть, мала місце на території, яка відповідно до законодавства України, вважається тимчасово окупованою і будь-які документи, видані органами окупаційної влади не вважаються законними та не породжують жодних юридичних наслідків на території України, тому виникла необхідність у встановленні в судовому порядку за законодавством України факту смерті особи в певний час та місці.

Водночас листом Деражнянського відділу ДРАЦС № 274/24.6-85 від 26.08.2026 заявниці ОСОБА_1 у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі поданих документів відмовлено.

Разом з тим, оскільки свідоцтво про смерть видане установою, що не є уповноваженою на видачу таких документів на території України, то на його підставі не може бути видано свідоцтво про смерть українського зразка, однак такі документи та обставини надають суду фактичні підстави для встановлення факту смерті особи.

Застосоване судом законодавство.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Як визначено ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Також, окреме провадження – це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Абзацом 2 частини 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Статтею 49 ЦК України встановлено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1, 4, 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до п. 1-3 ч. 1, ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

Датою початку тимчасової окупації російською федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» від 7 травня 2022 № 562, абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 № 457 викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою КМ України від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі – затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій».

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (в редакції чинній на час розгляду справи, наказ від 26.05.2026 № 987), територія Красногвардійської селищної територіальної громади окупована починаючи з 20.02.2014.

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема, щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України, жодним чином не легітимізує таку владу. Разом з тим, держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, суд знаходить за можливе та необхідне врахувати практику Європейського суду з прав людини, зокрема висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив на тому, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Сформовані вище висновки Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними усі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Частинами ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду.

Суд враховує, що зареєструвати факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , в органах державної реєстрації актів цивільного стану громадян Міністерства юстиції України заявниця ОСОБА_1 не в змозі, оскільки отримані документи, які видані незаконними органами, не є документами, на підставі яких можливо провести державну реєстрацію смерті особи, а отже, не створює жодних юридичних наслідків.

Беручи до уваги вищенаведені доводи та мотиви, зазначену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Враховуючи наведене вище, оцінюючи в цілому надані докази у справі, а також наявність у заявника ОСОБА_1 об`єктивних перешкод у державній реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , з метою отримання свідоцтва про смерть та можливості в подальшому реалізації її спадкових прав, суд дійшов висновку, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в смт Красногвардійське Красногвардійського району Автономної Республіки Крим, є доведеним та підлягає встановленню, а подана заява – задоволенню.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, яке підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Частиною 4 статті 317 ЦПК України визначено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 2, 4, 76-81, 89, 247, 263-265, 293-294, 315, 317, 319, 354-355, 430 ЦПК України, Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (в редакції наказу від 26.05.2026 № 987), ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України – задовольнити.

Встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України – смт Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Копію рішення невідкладно направити у Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа – Деражнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ЄДРПОУ 21323842, адреса місцезнаходження: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Деражня, вул. Грушевського, буд. 6.

Суддя О.Є. Голуб

Оригінал: reyestr.court.gov.ua