Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №703/6688/26
Суддя: Ігнатенко Т. В.
Справа № 703/6688/26
3/703/2164/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , начальника медичного пункту в/ч НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Старший лейтенант ОСОБА_2 14 жовтня 2026 року близько 16 години 00 хвилин був виявлений командиром запасної батареї старшим лейтенантом ОСОБА_3 на території військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в районі АДРЕСА_2 , під час виконання обов`язків військової служби з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови. 14 жовтня 2026 року о 16 годині 48 хвилин ОСОБА_2 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де був перевірений приладом Алконт-М №00243 на стан алкогольного сп`яніння. За результатами перевірки встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом №2584 від 14 жовтня 2026 року приладу Алконт-М №00243 з результатом 2,37%.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, вчинене в умовах особливого періоду.
Він же, будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді начальника медичного пункту дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.11, 16, 49, 58, 59, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-ХІV від 24 березня 1999 року, та ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551- ХІV від 24 березня 1999 року, ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допусками самому і стримувати інших від негідних вчинків, у період часу з 12 години 00 хвилин 14 жовтня 2026 року по 16 годину 00 хвилин 14 жовтня 2026 року, недбало поставився до виконання покладених на нього завдань, свої службові обов`язки за посадою та вимоги командирів (начальників) на території військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в районі АДРЕСА_2 , вживав алкогольні напої та виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані на території військової частини НОМЕР_1 .
З огляду на викладене старший лейтенант ОСОБА_1 не виконував обов`язки, передбачені ст.13, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-ХІV від 24 березня 1999 року, які зобов`язують військовослужбовця додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок, не планував роботу і не здійснював заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності, не вдосконалював особисту підготовку, не проводив роботу щодо зміцнення військової дисципліни, а проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, чим заподіяв шкоду охоронюваним законом інтересам військової служби, яка виразилась у підриві бойової готовності підрозділу, невиконанні обов`язків військової служби, поданням негативного прикладу наслідування для інших військовослужбовців та порушенні військової дисципліни.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, вину у скоєнні правопорушень визнає у повному обсязі, щиро розкаюється та просить суворо його не карати.
Суддя, врахувавши позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка викладена у заяві, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні ведений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошена та проводиться загальна мобілізація. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Згідно Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Закон негайно оголошується через засоби масової інформації та набирає чинності з дня його опублікування.
У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України № 64/202 від 24 лютого 2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов`язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов`язків військової служби (відпустка, тощо).
Згідно ст.11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов`язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.
Відповідно до ст.11, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Згідно ст.1, 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Суддею встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_1 зазначені вимоги закону проігнорував та 14 жовтня 2026 року близько 16 години 00 хвилин виконував обов`язки військової служби на території військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в районі АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп`яніння.
Окрім визнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧНК №311 від 15 жовтня 2026 року; даними чеку тестування №2584 від 14 жовтня 2026 року приладу Алконт-М №00243; даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 14 жовтня 2026 року; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 14 жовтня 2026 року; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 14 жовтня 2026 року; даними копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 липня 2026 року за №183; даними копії посвідчення офіцера НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 .
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 доведена повністю.
Крім того, відповідно до ст.16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно ст.49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Відповідно до ст.58 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Згідно ст.216 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовці строкової військової служби у вільний від занять та робіт час мають право вільно переміщатися по території військової частини, а під час звільнення - і в межах гарнізону. Військовослужбовці офіцерського, сержантського (старшинського) складу, які проходять службу за контрактом, що виїжджають за межі гарнізону, письмово повідомляють про це командира військової частини. Виїзд військовослужбовців строкової військової служби за межі гарнізону (за винятком випадків відбуття у відпустку або відрядження) забороняється.
Відповідно до ст.3 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, виховання культури ґендерної рівності та нетерпимості до будь-яких проявів дискримінації, в тому числі за ознакою статі, запобігання та протидії насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням та правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Згідно ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; додержуватися норм законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також запобігання і протидії дискримінації; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини; не допускати самому і стримувати інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), у тому числі пов`язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, а також запобігати вчиненню насильства за ознакою статі, сексуальним домаганням, правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
Окрім визнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧНК №312 від 15 жовтня 2026 року; даними чеку тестування №2584 від 14 жовтня 2026 року приладу Алконт-М №00243; даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 14 жовтня 2026 року; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 від 14 жовтня 2026 року; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 14 жовтня 2026 року; даними копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 липня 2026 року за №183; даними копії посвідчення офіцера НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 .
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 доведена повністю.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 належить призначити адміністративне одне стягнення, передбачене санкціями ч.2 ст.172-5 та ч.3 ст.172-20 КУпАП, які є аналогічними одна одній, у виді штрафу.
Згідно п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, як військовослужбовець під час виконання службових обов`язків.
Керуючись ч.2 ст.172-15, ч.3 ст.172-20, ст.283, 284 КУпАП України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-15 та ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, з урахуванням положень ст.36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Сміла 21081100, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA728999980313020106000023753, код класифікації: 21081100).
У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Ігнатенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua