Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №695/4015/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03 листопада 2026 рокуСправа №: 695/4015/26

Номер провадження 3-зв/695/9/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., розглянувши заяву судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко Катерини Іванівни про самовідвід від розгляду справи №695/4015/26 провадження №3/695/1590/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко Катерини Іванівни про самовідвід від розгляду справи №695/4015/26 провадження №3/695/1590/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП.

Заява про самовідвід обгрунтована тим, що обставини, викладені в протоколі № 007285 від 07.05.2026. відбувалися 07 травня 2026 року і є подіями, за обставинами яких суддя Апанасенко К.І. розглянула кримінальне провадження №12026255320000221 від 07.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, відносно ОСОБА_1 . Тому ця обставина може викликати сумнів у неупередженому розгляді справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суддя вважає її участь у розгляді даної справи виключається, тому заявила самовідвід.

У судове засідання заявник суддя Апанасенко К.І.. не з`явилась, про день та час розгляду заяви про самовідвід була повідомлена належними чином.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, скерувавши заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні питання відводу покладався на розсуду суду.

Суд, дослідивши заяву про самовідвід, матеріали судової справи №695/4015/26 провадження №3/695/1590/26, приходить до наступного висновку.

Зі змісту заяви вбачається, що відвід заявлено на підставі п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України (слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний, зокрема: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Так, Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено поняття «відвід судді», «самовідвід» та порядку розгляду таких заяв. Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.

Перелік обставин та підстав, що виключають участь слідчого судді, судді, або присяжного у кримінальному провадженні вказаний у ст. 75, ст. 76 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Згідно з Висновком № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У чинному кримінально-процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом.

Законним є склад суду, який сформований згідно з вимогами кримінального процесуального закону щодо кількості суддів, з додержанням процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження, з урахуванням відповідності суддів їх статусу і спеціальним указівкам закону щодо якостей судді, а також за відсутності обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні чи порушують правила недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні й незмінності складу суду.

Розглядаючи дану заяву про відвід, суддя бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з Висновком № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У чинному кримінально-процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Законним є склад суду, який сформований згідно з вимогами кримінального процесуального закону щодо кількості суддів, з додержанням процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження, з урахуванням відповідності суддів їх статусу і спеціальним указівкам закону щодо якостей судді, а також за відсутності обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні чи порушують правила недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні й незмінності складу суду.

Вимоги КПК України щодо законності складу суду спрямовані на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Такі порушення, зокрема, констатовані в рішеннях «Лавенс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, «Пероте Пеллон проти Іспанії» від 25 липня 2002 року, «Моїсєєв проти Росії» від 9 жовтня 2008 року, тощо.

В рішеннях у справах «Ветштайн проти Швейцарії» та «Кастілло Альгар проти Іспанії» Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною сумнівів в об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у справі та поставити під сумнів забезпечення реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Доказів, які б свідчили про необ`єктивність та упередженість судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко К.І. судом не встановлено. Разом з тим, зважаючи, що в стороннього спостерігача може виникнути недовіра до судді, з метою усунення сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді, та, як наслідок, забезпечення впевненості в справедливому розгляді справи незалежним і безстороннім судом, суд вважає за можливе задовольнити заяву судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко Катерини Іванівни про самовідвід від розгляду справи №695/4015/26 провадження №3/695/1590/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП

Керуючись ст.ст. 8, 21, 75, 76, 80 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко Катерини Іванівни про самовідвід від розгляду справи №695/4015/26 провадження №3/695/1590/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП – задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бойко Н.В.