Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №584/1087/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокум.Суми

Справа №584/1087/24

Номер провадження 22-ц/816/531/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Нестеренка М. В. , Воронкова Д. В.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області

на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 03 червня 2025 року у складі судді Токарєва С.М., постановлену в м. Путивль Сумської області,

за заявою Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області, третя особа – ОСОБА_2 , про визнання права власності на 2/3 частки квартири в порядку спадкування за законом,

у с т а н о в и в:

У березні 2025 року Державна судова адміністрація України звернулася до суду із заявою, в якій просила змінити спосіб виконання рішення Путивльського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2024 року у справі №584/1087/24, а саме стягнути судовий збір з Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області, шляхом безспірного списання коштів з рахунків Виконавчого комітету Путивльської міської ради, передбачених для фінансування Путивльської міської ради.

Заява мотивована тим, що рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2024 року стягнуто з Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області на користь держави судовий збір у розмірі 1280 грн 00 коп., однак при зверненні до Управління Державної казначейської служби України у Путивльському районі Сумської області виявилося, що такий боржник як Путивльська міська рада Конотопського району Сумської області в управлінні не обслуговується та не має відкритих рахунків. Вищевказані обставини ускладнюють виконання рішення суду у спосіб, визначений в рішенні, тому просить змінити спосіб його виконання.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 03 червня 2025 року заяву Державної судової адміністрації України задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Путивльського районного суду Сумської області від 22.10.2024 у цивільній справі № 584/1087/24, а саме: стягнути судовий збір у розмірі 1280 грн 00 коп. в дохід держави з Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області шляхом безспірного списання коштів з рахунків Виконавчого комітету Путивльської міської ради, передбачених для фінансування Путивльської міської ради.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Путивльська міська рада Конотопського району Сумської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що Путивльська міська рада та Виконавчий комітет Путивльської міської ради є різними самостійним юридичними особами і виконавчий комітет не несе відповідальності за зобов`язаннями міської ради. На переконання заявника апеляційної скарги, включення виконавчого комітету, як окрему юридичну особу, до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, не може бути підставою для зміни відповідачів у справі.

Відзиву на апеляційну скаргу у визначений апеляційним судом строку сторонами подано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з доведеності існування підстав для зміни способу виконання судового рішення.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 22 жовтня 2024 року стягнуто з Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області в дохід держави судовий збір у сумі 1280 грн 00 коп. (а.с. 57-58).

На виконання вказаного рішення 22 листопада 2024 року Путивльським районним судом Сумської області видано виконавчий лист про стягнення з Путивльської міської ради 1280 грн 00 коп. судового збору в дохід держави, який направлено для подальшого виконання до ТУ ДСА в Сумській області (а.с. 63, 64, 68).

Згідно листа Управління державної казначейської служби України у Путивльському районі Сумської області № 01-55-06/100 від 06 лютого 2025 року, Путивльська міська рада Конотопського району Сумської області в управлінні не обслуговується та не має відкритих рахунків. Відповідно до п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетний коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання (а.с. 69).

За змістом ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом (схожі за змістом усталені висновки викладено в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 17.07.2019 у справі № 748/2827/16-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15, від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та в постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 179/1341/15-ц, від 01.08.2019 у справі № 759/10301/15-ц, від 09.12.2020 у справі № 464/6966/16-ц).

Переглядаючи справу № 6-1829цс15, Верховний Суд України в постанові від 25.11.2015 зазначив, що спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 1 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

У свою чергу, в постанові від 25.11.2014 у справі № 21-506а14 Верховний Суд України виснував про те, що під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

За змістом положень ч. 1, 8 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з частиною 2 статті 64 та частиною 1 статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Отже, виходячи із системного аналізу змісту положень вказаних норм Путивльська міська рада та виконавчий комітет Путивльської міської ради є різними юридичними особами, які мають різні повноваження та функції, а також самостійно відповідають за своїми зобов`язаннями, на що не звернув уваги суд першої інстанції задовольняючи заяву державної судової адміністрації України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що положення ЦПК України не передбачають встановлення чи зміни способу або порядку виконання рішення суду шляхом заміни однієї юридичної особи - сторони справи на іншу юридичну особу, яка не була стороною при розгляді справи, тобто суд не має повноважень автоматично змінювати відповідача після ухвалення рішення.

Відповідачем і боржником у цій справі є саме Путивльська міськрада, а Виконком Путивльської міської ради не був і не є стороною в справі № 584/1087/24, щодо Виконкому позивачем не заявлялись жодні позовні вимоги, а отже, ця юридична особа за відсутності передбачених законом підстав не може виконувати обов`язки за боржника – міську раду.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02 липня 2025 року у справі №916/3541/23, від 16 липня 200 року у справі 130/2176/17, від 17 липня 2019 року у справі № 748/2827/16-а.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем і боржником є виключно Путивльська міськрада, а Виконком Путивльської міськради не був і не є стороною в цій справі, оскільки щодо Виконкому позивачем не заявлялися жодні позовні вимоги та в якості співвідповідача ця юридична особа у встановленому порядку не залучалася, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Державної судової адміністрації України.

З врахуванням наведеного, ухвала суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Путивльської міської ради Конотопського району Сумської області задовольнити.

Ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 03 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання рішення суду відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: М. В. Нестеренко

Д. В. Воронков