Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №592/1275/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №592/1275/26

Суддя: Янголь Є. В.

Справа №592/1275/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Бичков І. Г.

Номер провадження 33/816/1546/26Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Фомінова Романа Миколайовича на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 вересня 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн за те, що він 13.01.2026 року о 21 годині 41 хвилині в м. Суми на вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 55 керував автомобілем Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обставинам. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці та в закладі охорони здоров`я КНП СОР ОКМЦСНЗ категорично відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник Фомінов Р.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 вересня 2026 року та закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що суд не встановив належними та достатніми доказами ані факту однозначної відмови ОСОБА_1 від огляду, а ні того, що огляду було запропоновано та організовано відповідно до встановленого законом порядку. Також, суд першої інстанції не встановив, який саме огляд і яким саме технічним засобом запропонували ОСОБА_1 на місці зупинки тз, чи було роз`яснено порядок його застосування та чи є повний запис цієї пропозиції та відповіді. Вказує, що оскаржувана постанова не містить опису жодного конкретного прояву порушення координації чи мови. Суд першої інстанції не пояснив, яку конкретну інформацію містить кожен документ і чому вона є достовірною. Зазначив, що суд першої інстанції фактично підмінив доказування інкримінованої дії загальними припущеннями про можливий стан водія.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Фомінов Р.М., будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, заяв про відкладення апеляційного розгляду від них не надходило.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від огляду, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від його проходження та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку й обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не встановив факту однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду та того, що остатньому не було запропоновано та організовано такий огляд відповідно до встановленого законом порядку є безпідставним.

Як вбачається з відеозапису, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови і також було переглянуто апеляційним судом у ході підготовки до апеляційного розгляду, ОСОБА_1 , який керував автомобілем Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції. Під час їхнього спілкування, останніми було виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці, про що безпосередньо було повідомлено ОСОБА_1 (диск 2, файл clip-1, час на відео 21:43:27). Зважаючи на це, водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager», від чого останній відмовився (диск 2, файл clip-1, час на відео 21:43:40). Потім водію було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я, порядок проходження якого був детально роз`яснений працівницею поліції (диск 2, файл clip-1, час на відео 21:43:50), однак ОСОБА_1 від зазначеної пропозиції також відмовився (диск 2, файл clip-1, час на відео 21:46:40).

Тобто відеозапис з місця події містить вимогу працівниці поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, зважаючи на виявлені ознаки такого стану у водія, детальні роз`яснення поліцейської щодо процедури проходження огляду та відмову ОСОБА_1 від його проходження як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я.

Щодо доводу апелянта про те, що оскаржувана постанова не містить жодного конкретного опису прояву порушення координації чи мови, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з відеозапису, поліцейські повідомили ОСОБА_1 виявлені в нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці.

Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Тобто, встановлення наявності чи відсутності ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння належить до дискреційних повноважень саме працівника поліції. Якщо у нього є підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, останній повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Під час розгляду справи до повноважень судді першої чи апеляційної інстанції не входить виявлення таких ознак у особи з долученого до протоколу відеозапису.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисником не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин не встановлено.

Апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП, тобто за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Фомінова Р.М. на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуЄ. В. Янголь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua