Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №496/4406/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1817/26

Номер справи місцевого суду: 496/4406/26

Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,

за участю:

секретаря Узун Н.Д.,

захисника ОСОБА_1 – адвоката Чернієнка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чернієнко Олександр Володимирович, на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 21 серпня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255 грн. Також стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до адміністративних матеріалів, 29 травня 2026 року ОСОБА_1 знаходячись в районі 8 км лівого берегу річки Дністер в межах господарської зони Нижньодністровського національного парка за координатами 46.3716118, 30.2879914, в порушення вимог режиму території природно-заповідного фонду, без укладеного із адміністрацією Парку договору здійснював неконтрольовану та протиправну рекреаційну діяльність, шляхом надання платних рекреаційних послуг з організації короткострокового відпочинку та любительського рибальства громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , без будь-яких підтверджуючих документів, назвавшись єгерем (представником) ГО «Мисливців та рибалок «Придністровське», договір з яким призупинено наказом № 84 від 05.12.2025 року, чим порушив п.8.3.4; 8.4; 12.5 Положення «Про Нижньодністровський національний природний парк», Правил любительського рибальства, затвердженого наказом Мінагрополітики від 19.09.2022 року № 700, ст. 12, ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». ст. 7, 21 Закону України «Про Природно-заповідний фонд України», за що відповідальність передбачена за ст.91 КУпАП.

Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Біляївським районним судом Одеської області від 21 серпня 2026 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП (а.с.36-39).

Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 31 серпня 2026 року, за допомогою підсистеми (модуля) «Електронний суд», ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чернієнко О.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП (а.с. 42-48).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності також має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, оскаржувати постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив висновки про те, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

Відповідно до ч.1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.

Згідно постанови Біляївського районного суду Одеської області від 21 серпня 2026 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП, розгляд вказаної справи відбувся без його присутності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Чернієнком О.В. був укладений договір про надання правничої допомоги (а.с.26).

21 серпня 2026 року від захисника ОСОБА_1 – адвоката Чернієнка О.В. до Біляївського районного суду Одеської області було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, внесення відомостей про адвоката та надання доступу до електронної справи. Одночасно захисником було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд якої призначений на 21 серпня 2026 року о 09 год. 15 хв., через участь адвоката Чернієнка О.В. у Форумі з підвищення кваліфікації адвокатів (а.с.32-33).

Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість розгляду справи за відсутності як ОСОБА_4 , так і його захисника, чим фактично позбавив ОСОБА_5 можливості реалізувати право на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, розглянув справу без участі ОСОБА_4 та його захисника – адвоката Чернієнка О.В., а тому його доводи в апеляційній скарзі про порушення права на захист в суді, є обґрунтованими.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що зобов`язує суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції і прийняти нову, як того вимагає п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП.

Однак, скасовуючи постанову Біляївського районного суду Одеської області від 21 серпня 2026 року, через порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , Одеський апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання про встановлення вини, або невинуватості ОСОБА_1 .

Враховуючи вимоги п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а також аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження у справі.

Разом з тим, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень щодо обов`язку суду встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та наявність вини особи у його вчиненні у разі спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тлумачення вказаної норми права дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Крім того, згідно узагальненого науково-консультативного висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України від 07.11.2017 року, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 38 КУпАП вина особи не встановлюється. Вказаний висновок обґрунтовано тим, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття їх в одній постанові свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції. За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Апеляційним судом також враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року (справа №308/8763/15-а), згідно з якою п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.

Крім того, слід зазначити, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року вказано, що у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Апеляційний суд також зазначає, що дана справа надійшла до суду апеляційної інстанції вже з пропуском строку для вирішення питання про винність або невинність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, а саме 04.09.2026 (а.с.53).

Часткове задоволення апеляційної скарги полягає у тому, що не всі її доводи є обґрунтованими і взяті Одеським апеляційним судом до уваги, у тому числі щодо встановлення невинності ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.

Керуючись ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247, ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чернієнко Олександр Володимирович, задовольнити частково.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 21 серпня 2026 року скасувати.

Прийняти постанову, якою апеляційне провадження у справі відносно ОСОБА_1 , закрити, у зв`язку з пропуском строку для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда