Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №490/9889/13-ц — Миколаївський апеляційний суд

03.11.26

22-ц/812/2296/26

Провадження № 22-ц/812/2296/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 листопада 2026 року м. Миколаїв

справа № 490/9889/13-ц

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Муругова В.В.,

із секретарем - Середюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва, постановлену 31 березня 2026 року суддею Гуденко О.А., у приміщенні цього ж суду, (дата складання повного тексту не зазначена), за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У березні 2026 року ТОВ «Капіталресурс» звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити стягувача з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі № 490/9889/13-ц від 24.02.2014 року, яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто кредитну заборгованість, та видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат зазначеного виконавчого листа.

Заявник зазначав, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким останньому відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі щодо боржниці ОСОБА_1 .

Отже, кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс».

21.05.2021 року державним виконавцем Заводського ВДВС у м. Миколаєві Південного МУ МЮ (м. Одеса) виконавче провадження за виконавчим листом № 490/9889/13-ц від 24.02.2014 року було завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу.

Однак, ТОВ «Капіталресурс» не було передано оригіналу виконавчого листа. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу за виконавчим листом, боржником у якому є ОСОБА_1 , немає. У зв`язку з цим ТОВ «Капіталресурс» позбавлений можливості реалізувати свої права стягувача за виконавчим листом.

Також заявник посилався на те, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено три роки. Проте, Перехідними положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження», строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

З огляду на викладене строк пред`явлення виконавчого листа № 490/9889/13-ц від 24.02.2014 року до виконання не сплинув.

Узагальнені доводи інших учасників

ОСОБА_1 участі у розгляді справи не приймала, своєї думки щодо заяви не висловила.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2026 року заяву задоволено, замінено стягувача у виконавчому листі Центрального районного суду м. Миколаєва у цивільній справі № 490/9889/13-ц з АТ КБ «Приват Банк» на його правонаступника - ТОВ «Капіталресурс» та видано ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа №490/9889/13-ц від 24.02.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» кредитної заборгованості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність, необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та ухвалите нове судове рішення, яким виданий судом першої інстанції дублікат виконавчого листа визнати таким, що не підлягає виконанню.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновку суду про належне повідомлення ОСОБА_1 про слухання справи, оскільки за вказаною у виконавчому листі адресою вона жодної кореспонденції від суду не отримувала, а розгляд справи без її участі за відсутності відомостей про вручення їй судової повістки, є порушенням її прав на доступ до суду та принципу змагальності сторін.

Також суперечливими є висновки суду першої інстанції щодо перебування виконавчого листа на примусовому виконанні, оскільки судом не було досліджено матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Крім того апелянт посилалася на недоведеність втрати виконавчого листа, оскільки судом не перевірено факту його направлення стягувачу шляхом отримання інформації з відділу зв`язку за яким стягувач обслуговується.

Також ОСОБА_1 вказувала на порушення її прав видачею дублікату виконавчого листа на повну суму заборгованості, що була стягнута судовим рішенням, тоді як протягом перебування виконавчого листа на примусовому виконанні нею була частково погашена заборгованість. Однак дублікат виконавчого листа відмітки про його часткове виконання не містить. Також зазначене призвело до винесення приватним виконавцем постанови про стягнення винагороди приватного виконавця на всю суму боргу, без урахування суми виконавчого збору, що була стягнута при попередньому перебуванні виконавчого листа на виконанні.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Капіталресурс» просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Вказувала на неправдивість тверджень апелянтки про те, що вона вперше дізналася про оскаржувану ухвалу тільки 08.09.2026 року. Зазначала, що цей довід спростовується історією контактів товариства, з якої вбачається, що 12.05.2026 від апелянтки надійшов вхідний дзвінок з номера НОМЕР_1 , який вона сама вказала в скарзі як засіб зв`язку, розмову записано програмним забезпеченням товариства. Під час розмови апелянтці було повідомлено, що товариство є новим кредитором і що за її справою вже був судовий розгляд. Отже, щонайпізніше 12.05.2026 апелянтка знала про зміну кредитора та про те, що уже відбувся судовий розгляд справи і мала можливість з`ясувати його результат, у тому числі ознайомитися з ухвалою, яка є у відкритому доступі.

Також зазначала, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що сторони повідомлялися про розгляд заяви належним чином, при цьому апелянтка не надала жодного доказу, який би спростовував цей висновок: ні документів про зміну місця проживання, ні відомостей про те, що вона повідомляла суд про зміну адреси.

Щодо строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, після повернення виконавчого листа 21.05.2021 року перебіг строку починається заново (ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону на період воєнного стану визначені ним строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Отже, заяву про видачу дубліката подано в межах строку його пред`явлення до виконаня.

Апелянтка стверджує, що у 2018 році з неї було стягнуто 5 913,47 грн та вважає, що дублікат виконавчого листа безпідставно виданий на повну суму боргу. Проте дублікат є документом, що замінює втрачений оригінал, має силу первісного документа й відтворює його зміст. За приписами статті 442 ЦПК України та підпункту 17.4 розділу XIII Перехідних положень суд перевіряє правонаступництво, втрату документа та строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, але при цьому не визначає залишок боргу. Сплачені раніше суми враховуються під час примусового виконання за даними попереднього виконавчого провадження.

Вимога апелянтки про визнання дубліката виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не була предметом розгляду в суді першої інстанції і не може бути вирішена апеляційним судом при перегляді оскарженої ухвали.

Доводи ОСОБА_1 про безпідставне нарахування приватним виконавцем винагороди та виконавчого збору, у тому числі щодо можливого подвійного стягнення, стосуються виконавчого провадження № НОМЕР_2 у АСВП, а не законності оскарженої ухвали, та можуть бути предметом окремої скарги на дії виконавця.

2.Мотивувальна частина

У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, боржниця ОСОБА_1 клопотала про розгляд справи без її участі.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.10.2013 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 стягнуто 27 284, 43 грн кредитної заборгованості, з яких: за кредитом - 9 991, 33 грн, за процентами - 15 517, 65 грн, штраф (фіксована частина) -500 грн, (процентна складова) - 1 275, 45 грн. також стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного 272, 84 грн судових витрат позивача.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі щодо боржниці ОСОБА_1 .

За виконавчим листом № 490/9889/13, виданим Центральним районним судом м. Миколаєва 24.02.2014 року було відкрито виконавче провадження №43275715, та частково була погашена заборгованість.

Постановою Державного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві Південного МУ МЮ (м. Одеса) 21.05.2021 року виконавче провадження за виконавчим листом № 490/9889/13-ц від 24.02.2014 року було завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу.

Станом на час приймання-передачі боргових зобов`язань за договором факторингу оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 боргу за вказаним виконавчим документом немає.

Позиція апеляційного суду

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із зміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктивний склад у частині кредитора.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу […]

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 2-870/11 (провадження № 61-4429св22) зазначено, що "стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу […]

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється".

У поданій до суду заяві ТОВ «Капіталресурс» просить замінити стягувача за виконавчим листом № 490/9889/13, виданим Центральним районним судом м. Миколаєва 24.02.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості на ТОВ «Капіталресурс» як правонаступника, який набув всі права та обов`язки стягувача на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що: "підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) зазначено, що: "на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.

Заявником надано належні та допустимі докази, які підтверджують перехід прав та обов`язків від первісного кредитора до нового кредитора, а саме - договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року.

Крім цього, згідно з відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 боргу за вказаним виконавчим документом немає.

Таким чином суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни ТОВ як стягувача у виконавчому провадженні.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа колегія суддів виходить з наступного.

Так, зазначеними положеннями ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз зазначеної норми процесуального права вказує на те, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа правове значення має сукупність умов: як втрата виконавчого документа, так і факт звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Виходячи з аналізу зазначених норм права, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, заявник повинен подати докази, а суд має обов`язок перевірити: чи не було виконано судове рішення, чи не втратило воно законної сили, чи звернувся заявник в межах строків пред`явлення його до виконання та докази, якими підтверджується втрата виконавчого листа.

У справі, що переглядається, встановлено, що за виконавчим листом № 490/9889/13, виданим Центральним районним судом м. Миколаєва 24.02.2014 року, 14.05.2014 року було відкрито виконавче провадження №43275715.

Постановою Державного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві Південного МУ МЮ (м. Одеса) від 21.05.2021 року виконавче провадження №43275715 за виконавчим листом № 490/9889/13-ц від 24.02.2014 року було завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу (а.с. 47).

Отже, виконавчий лист перебував на виконанні з 14.05.2014 року по 21.05.2021 року.

Рішення суду про стягнення кредитної заборгованості не виконано.

Таким чином, матеріальне правовідношення, що існує за кредитним договором не припинено, а отже, не припинені і процесуальні відносини, в межах яких вирішується питання щодо видачі виконавчого документу.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Законом України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 2129-IX від 15 березня 2022 року було доповнено розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" пунктом 10-2, в якому, зокрема, містилась норма про те, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Закон № 2129-IX набрав чинності 26 березня 2022 року.

У постанові від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив таке:

"Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження" як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання".

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що строк на пред`явлення виконавчого документу після повернення його стягувачу 21.05.2021 року не пропущено.

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з повним з`ясуванням обставин справи, є правильним та обґрунтованим.

За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.

Довід апеляційної скарги про безпідставну видачу виконавчого листа на повну суму заборгованості за судовим рішенням, тоді як воно було частково виконане, є неспроможним, оскільки дублікат виконавчого листа має відповідати його оригіналу, тому суд першої інстанції був позбавлений можливості видати дублікат з зазначенням інших сум боргу. Часткове виконання судового рішення має враховуватись виконавцем при виконанні дубліката, що пред`явлений до виконання.

Також неспроможними є посилання апелянта на визначення приватним виконавцем виконавчого збору з загальної суми боргу, без врахування часткового виконання судового рішення. Ці обставини не є предметом розгляду в межах поданої ТОВ «Капіталресурс» заяви про видачу дубліката виконавчого листа та заміну стягувача за ним, та можуть бути вирішені в межах оскарження дій приватного виконавця.

Також безпідставним є клопотання ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки це питання вирішується за правилами статті 432 ЦПК України та не є предметом розгляду заяви ТОВ «Капіталресурс».

Посилання апелянта на необхідність дослідження матеріалів виконавчого провадження є безпідставним оскільки обставини, що підлягають встановленню при розгляді заяви про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, у повному обсязі підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема наданим ОСОБА_2 витягом з Виконавчого провадження № 43275715 та поданою апелянтом постановою Державного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві Південного МУ МЮ (м. Одеса) від 21.05.2021 року про завершення виконавчого провадження №43275715 та повернення виконавчого листа стягувачу.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін відповідно до положень статті 375 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, витрати апелянтки зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на її рахунок.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.В.Крамаренко

В.В.Муругов

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 03 листопада 2026 року