Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №560/1180/26
Суддя: Біла Л.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/1180/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
02 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», як Непридатного до військової служби за ст. 86а наказу МО 207-99 з 17.03.2006 року (дата проходження ВЛК).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача та розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.06.2006 позивача 17.03.2006 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за графою 1 статті 86а Наказу Міністра оборони України №207-99.
09.06.2006 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача знято з військового обліку.
Згідно з відомостями, що містяться у військово-обліковому документі, сформованому 12.12.2025 через мобільний застосунок «Резерв+», позивач обліковується як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На звернення позивача щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку, відповідач листом від 06.01.2026 №149 повідомив, що Наказ МО 207 від 1999 втратив чинність, на заміну йому прийшов наказ МОУ №402 від 14.08.2008. Висновки зроблені за часів дії наказу №207 (зняття з обліку) на сьогодні вважаються застарілими. Згідно чинного законодавства (зокрема зі змінами до Закону "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", всі чоловіки у віці 18-60 років, які раніше мали статус обмежено придатний або непридатний зі зняттям, зобов`язані пройти повторний медичний огляд. Для підтвердження статусу непридатності у 2026 році необхідно пройти ВЛК за нормами Наказу МОУ №402. Тільки новий висновок ВЛК, внесений до реестру «Оберіг», є підставою для виключення з військовою обліку.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції за результатом розгляду матеріалів справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частиною п`ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»).
До видів військової служби, згідно з частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», відноситься, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно - правові акти.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Частиною п`ятою статті 22 Закону № 3543-ХІІ передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до вимог Закону №2232-ХІІ на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд.
Згідно із частиною восьмою статті 1 Закону №2232-ХІІ положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (пункт 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі - Положення №154).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Згідно із пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Питання щодо медичного огляду військовозобов`язаних під час мобілізації врегульовано нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 (далі - Наказ МОУ № 402).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Наказу МОУ № 402 передбачено, що це Положення визначає процедуру проведення військово - лікарської експертизи військово - лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 розділу І, та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пункт 1.2 глави 1 розділу І Наказу МОУ № 402 визначає що військово - лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико - соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Наказу МОУ № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, у мирний та під час дії особливого періоду.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, в тому числі, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Главою 3 розділу ІІ Наказу МОУ № 402 врегульовано порядок здійснення медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з пунктом 3.1 глави 3 розділу ІІ - медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.
Відповідно до пункту 3.2 глави 3 розділу ІІ 3.2. повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Також передбачено, що кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Відповідно до пункту 3.8. глави 3 розділу ІІ Наказу МОУ № 402, постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцію та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно - правовими актами, цим Положенням.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.06.2006 позивача 17.03.2006 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 його визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за графою 1 статті 86а Наказу Міністра оборони України №207-99.
Крім того, у зазначеному військово-обліковому документі міститься відмітка про те, що 09.06.2006 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача знято з військового обліку, з у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби.
Наказом Міністерства оборони України № 207 від 12.07.1999 було внесено зміни та доповнення до наказу Міністерства оборони України № 2 від 04.01.1994 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» (який був чинним на момент прийняття рішення про непридатність позивача до військової служби) .
Відповідно до пункту 74 розділу ІІ Медичний огляд у Збройних Силах України проводиться з метою виявлення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних та показників для правильного розподілу їх за видами Збройних Сил України, родами військ і за військовою спеціальністю згідно із станом здоров`я та фізичним розвитком.
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який без шкоди для здоров`я дозволяє їм виконувати передбачені статутами ЗС України, інструкціями, керівництвом службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у певному виді Збройних Сил України, роді військ у мирний та воєнний час.
Пунктом 75 розділу ІІ передбачено що Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб і фізичних вад (додаток № 1 даного Положення), що визначають ступінь придатності до військової служби (надалі - Розклад хвороб).
Відповідно до Графи І статті 86-а Розкладу хвороб (природжені вади розвитку органів та систем: а) зі значним порушенням функцій: громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу є непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку СО-7.
Тобто Графа І статті 86-а Розкладу хвороб не передбачала виключення з військового обліку, а лише зняття з військового обліку громадян при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу.
Наказ Міністерства оборони України від 12.07.1999 № 207 втратив чинність на підставі наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України».
Судом першої інстанції доцільно відзначено, що зняття з обліку це тимчасова міра, яка існує на час дії певних обставин. Тобто з моменту втрати чинності наказом Міністерства оборони України від 12.07.1999 № 207, припинили своє існування і підстави для зняття з обліку.
В даному випадку, поняття «зняття із військового обліку» не є тотожним поняттю «виключення із військового обліку».
Відповідно до правового висновку Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24: «Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. 38.Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. 39. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.».
Наразі, у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного №162 від 13.06.2006 міститься запис про зняття позивача з військового обліку.
Статтею 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VІІІ (далі - Закон 1951-VІІІ) визначено, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться, обробляються та зберігаються персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 17-1 Закону 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.
Частиною другою статті 9 Закону 1951-VІІІ передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до реєстру.
Згідно з частиною шостою статті 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІ Наказу МОУ № 402, визначено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Відповідно до запису у військовому документі позивача знято з військового обліку, а не виключено.
Відповідно до розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби Наказу МОУ № 402, стаття 86 а Наказу МОУ 207, рахується статтею стаття 74-а Розкладу хвороб Наказу № 402) та відповідно до якої громадяни є непридатними до військової служби.
Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про помилковість ототожнення позивачем вищевказаних понять, тверджуючи, що його було виключено з військового обліку.
Оскільки позивача було саме знято з військового обліку, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу сьомого пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII підлягав повторному взяттю на військовий облік.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виправлень про виключення позивача з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби.
В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
ГоловуючийБіла Л.М.
СуддіМоніч Б.С. Гонтарук В. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua