Суд: Краснокутський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №627/697/26
Суддя: Бугаєнко І. В.
Справа № 627/697/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2026 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бугаєнко І.В.,
за участі секретаря В`юнник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором–
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд: 1) стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Кредитним договором № 010/1262/82/772199 від 24 грудня 2019р. в розмірі 46 156,52 грн., з яких:- 46 156,52 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;- 0,00 грн. – сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №010/1262/82/772199 від 24 грудня 2019р., підписанням якого Позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.
22.10.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-81 , у відповідності до умов якого, АТ "Райффайзен Банк" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні АТ "Райффайзен Банк" Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі(ах) Боржників (Портфель Заборгованості). (копія Договору відступлення права вимоги додається). Згідно п.п.2.2. Договору відступлення права вимоги, відступлення Новому кредитору Прав Вимоги вiдбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. Договору, та з моменту підписання Сторонами Реєстру Боржників. Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах і Договорах забезпечення, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників та Поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами та Договорами забезпечення (п.п.2.3. Договору відступлення права вимоги).
Відповідно до Реєстру Боржників від до Договору відступлення права вимоги № 114/2-81 від 22.10.2025 (витяг з Реєстру Боржників у редакції Додатку 1 до Додаткової угоди №2 від 11.05.2026 додається), ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 46 156,52 грн., з яких:- 46 156,52 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;- 0,00 грн. – сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 24.10.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитним договором № 010/1262/82/772199 від 24 грудня 2019р. в сумі 46 156,52 грн., з яких:- 46 156,52 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;- 0,00 грн. – сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позові просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи судом повідомлявся шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання, та шляхом розміщення оголошень про виклик в судове засідання на офіційному веб-сайті «Судова влада», відзив не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, жодного разу не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву на позов не надав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 24.12.2019 ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/1262/82/772199, паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» за умовами якого Банк відкриває Клієнту Картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривні, випускає та надає Клієнту ПК, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням ПК або її (їх) реквізитів (п. 1.1 Заяви).
Згідно з п. 1.3 Заяви максимальний ліміт складає 500000 грн, в межах якого встановлюється поточний ліміт Кредиту.
Розмірі Поточного ліміту на дату підписання Заяви - 0,00 грн та може бути змінений в порядку та на умовах, передбачених п. 2.1 Заяви. Розмір Поточного ліміту на Дату початку кредитування 10000,00 грн (п. 1.4, 1.4.1 Заяви).
Згідно з п. 1.5 Заяви строк кредиту становить 48 міс., що починається з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту.
Процентна ставка фіксована 48 % річних (п. 1.6 Договору).
Аналогічні умови кредитування містять у Паспорті споживчого кредиту.
24.12.2019 ОСОБА_1 отримав від АТ «Райффайзен Банк Аваль» платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується Розпискою про отримання картки.
Випискою по рахунку за період 08.01.2020 по 24.10.2025 підтверджується надання ОСОБА_1 у розпорядження кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування на рахунок № НОМЕР_3 , їх використанням позичальником, часткове погашення заборгованості.
Згідно з Розрахунком заборгованості, складеним АТ «Райффайзен Банк» станом 24.10.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №010/1262/82/772199 від 24.12.2019 складає 31000,00 грн.
22.10.2025 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір відступлення прав вимоги № 114/2-81, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшли права вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 , що також підтверджується Витягом з Реєстру боржників № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 114/2-81.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників №1 до Договору відступлення прав вимоги № 114/2-81 від 22.10.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 46156 грн. 52 грн., з яких: 31000 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
З змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.
За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/1262/82/772199 від 24.12.2019 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Суд наголошує, що обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Отже норми ст. 81 ЦПК України покладає обов`язок доказування на ту сторону, яка посилається на відповідні обставини. Таким чином, заявляючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором саме на позивача покладається обов`язок довести належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами факт виконання позивачем умов договору з перерахування коштів, перерахування коштів саме відповідачу.
Так, Верховний Суд у справі 334/3056/15 (постанова від 30.11.2022) виснував, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження перерахування кредитних коштів саме відповідачу, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №10001132665 від 26.10.2019.
Про те, що саме такі обставини входять до предмету доказування у справах, в яких розглядаються правові наслідки договорів кредиту, укладених у електронній формі також зазначено у правових висновках, які були висловлені у постановах КЦС ВС від 16 грудня 2020 у справі № 561/77/19 (провадження № 61-20799св 19), від 29 травня 2024 року у справі № 545/1750/21 (провадження № 61-1177св24).
Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 462/2056/20 засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Згідно з цивільним процесуальним законом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків. Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з мотивів наведених судом вище.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача слід стягнути судовий збір у сумі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 141, 258, 259, 265, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за кредитним договором № 010/1262/82/772199 від 24 грудня 2019р. в розмірі 46 156,52 грн. (сорок шість тисяч сто п`ятдесят шість гривень 52 копійки), з яких:- 46 156,52 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;- 0,00 грн. – сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. – сума заборгованості за пенею та витрати по зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", розташоване за адресою: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Бугаєнко І. В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua