Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №731/365/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/365/26

Провадження №2/731/358/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

03 листопада 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Виниченко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», поданим представником Усенком Михайлом Ігоровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2026 року до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 05 червня 2020 року ОСОБА_1 уклала із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» електронний Договір про надання споживчого кредиту № 1547193, відповідно до якого отримав кредит у сумі 6 000 грн, зобов`язавшись повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кошти шляхом переказу на її картковий рахунок. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала.

29 грудня 2020 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Мілоан» уклало договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, яким передало право вимоги за кредитним договором № 1547193 ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

У зв`язку з неможливістю вирішення спору у добровільному порядку позивач був вимушений звернутися до суду із вказаним позовом та із вимогою щодо стягнення із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 1547193 від 05 червня 2020 року у розмірі 26 004 грн, яка складається з 6 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 19 584 грн заборгованості за відсотками, 420 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту, а також сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 24 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 вересня 2026 року, яке у подальшому, з підстав першої неявки відповідача, було відкладене на 03 листопада 2026 року. Додатково за клопотанням представника позивача, витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію, яка містить банківську таємницю.

08 вересня 2026 року на виконання ухвали суду АТ КБ «Приватбанк», надав витребувану інформацію.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 35). Заявив клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує. (а.с. 42).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, засобами поштового зв`язку (а.с. 37), а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 38). Відзиву на позовну заяву чи заяв з процесуальних питань від відповідача не надійшло.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про місце, дату і час судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подавав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 05 червня 2020 року між ТОВ «МІЛОАН» та Зінов`євою укладено Договір про споживчий кредит № 1547193 в електронній формі, відповідно до якого товариство надало позичальнику грошові кошти у сумі 6 000 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію та проценти (а.с. 7, 8).

Умови договору детально викладені в пунктах 1.2-1.5.2. договору. Зокрема, строк договору - 30 днів, з 25 червня 2020 року до 05 липня 2020 року; комісія за надання кредиту – 420 грн, тобто 7% від суми кредиту, яка нараховується одноразово; фіксована процентна ставка – 0,88% в день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування; стандартна процентна ставка - 5% в день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування;

Довідка про ідентифікацію підтверджує, що відповідач по справі ОСОБА_1 ідентифікована товариством, а на її номер телефону було надіслано одноразовий ідентифікатор N16598, яким було підписано Договір про надання споживчого кредиту № 1547193 (а.с. 8 зворот).

Платіжним дорученням № 20901472 підтверджується, що 05 червня 2020 року ТОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 кошти у сумі 6 000 грн згідно з договором № 1547193 (а.с. 9 зворот).

З інформації, наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , крім того, на вказаний рахунок здійснено успішний переказ коштів у сумі 6 000 грн, що підтверджує факт зарахування кредитних коштів (а.с. 39, 40).

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 1547193 виконало у повному обсязі надавши відповідачу у розпорядження обумовлені Договором кредитні кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір підписаний одноразовим ідентифікатором прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_2 ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі та погодився із запропонованими умовами. Правочин є правомірним, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» (Кредитор) та ТОВ «ФК «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (Новий кредитор), Кредитор відступив Новому кредитору права вимоги, визначені в Реєстрі Боржників (а.с. 10 зворот-12 зворот).

Акт прийому передачі Реєстру боржників від 29 грудня 2020 року підтверджує факт передання реєстру боржників у повному обсязі (а.с. 14).

Факт виконання зазначених умов та здійснення оплати доводиться відповідною копією платіжної інструкції в національній валюті № 20806 від 29 грудня 2020 року (а.с. 14 зворот).

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 29 грудня 2020 року до Договору відступлення прав вимоги № 58-МЛ від 29 грудня 2020 року підтверджує передання права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 1547193, у загальній сумі заборгованості – 26 004 грн, яка складається з 6 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 19 584 грн заборгованості за відсотками та 420 грн заборгованість за комісією (а.с. 14 зворот).

Розрахунок заборгованості виконаний первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» відображає нарахування заборгованості за тілом кредиту, нарахування відсотків за ставкою 0,88% протягом 30 днів користування кредитом та 5% процентною ставкою протягом наступних днів за користування кредитом, нарахування заборгованості за комісією та не містить жодних сплат на погашення заборгованості (а.с. 9 зворот, 10).

Первісний кредитор здійснив нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що становить 5% від фактичного залишу кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.5.2).

Згідно вказаного розрахунку нарахування процентів здійснювалось понад строк кредитування, та загалом становить 91 день з 05 червня 2020 року до 03 вересня 2020 року.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем взагалі не викладено обставин щодо наявності додаткових угод про пролонгацію строку дії договору, а належних та беззаперечних доказів підписання таких угод стороною позивача суду надано не було.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, оскільки у подальшому охорона прав кредитора забезпечується нормою ст. 625 ЦК України.

З тексту кредитного договору № 1547193, а саме п. 1.3 вбачається, що кредит надається строком на 30 днів. Оскільки належних доказів про пролонгацію стороною позивача не надано, подальше нарахування процентів за правомірне коритування кредитними коштами та комісій після закінчення 30 днів (після 05.07.2020 року) є безпідставним та неправомірним. У разі прострочення зобов`язання після цієї дати права позивача могли бути захищені шляхом застосування механізму ст. 625 ЦК України, вимог за якою не заявлялося.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне стягнути суму відсотків за користування кредитом впродовж 30 днів дії договору, в обумовленому розмірі.

До нарахованої заборгованості за період з 05 червня 2020 року до дня повернення кредиту 05 липня 2020 року входять 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, комісія за надання кредиту – 420 грн та 1584 грн (6 000 грн * 0,88 % * 30 днів) заборгованості по відсоткам за користування кредитом, а всього 8 004 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн (а.с. 1, 2), який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 819,49 грн (30,78%).

Крім того, позивач у позовній заяві просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розподілу підлягають витрати на правничу допомогу адвоката, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Враховуючи викладене, зважаючи на характер виконаної адвокатом роботи, співмірність судових витрат із ціною позову та складністю справи, урахувавши, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2 462,40 грн (30,78%).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», подану представником Усенком Михайлом Ігоровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79029, заборгованість за кредитним договором № 1547193 від 05 червня 2020 року, укладеним із ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ 40484607) в сумі 8 004 (вісім тисяч чотири) гривні.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі – у сумі 819 (вісімсот дев`ятнадцять) гривень 49 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі – 2 462 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) гривні 40 копійок, а всього стягнути 11 285 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 89 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко