Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №463/3696/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/3696/26

Провадження № 2-о/463/159/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Жовніра Г.Б.

присяжних Чубатька П.В., Костюк О.Р.

при секретарі судового засідання Патуляк Х.В.

з участю заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

заінтересованої особи ОСОБА_3

розглянувши у в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою, -

в с т а н о в и в:

заявник звернулася до суду із зазначеною вище заявою, просила оголосити громадянина України – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим.

Заяву мотивує тим, що вона - ОСОБА_1 є матір`ю військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №294 від 15.10.2024 р. старший солдат ОСОБА_5 старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення першого механізованого взводу першої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що зник безвісти. 13 жовтня 2024 року під час переміщення лісосмугою Яблуня з СП «Діамант» до СП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в районі населеного пункту Максимільянівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, в результаті мінометного обстрілу був втрачений зв`язок та візуальний контакт з ним, тому старший стрілець-оператор ОСОБА_5 вважається зниклим безвісти більше 6-ти місяців, а саме з 13.10.2024, за обставин, які загрожували його життю. Станом на момент подання цієї заяви, ОСОБА_5 залишається надалі зниклим безвісти. З 13.10.2024 по теперішній час відсутній будь-який зв`язок між ОСОБА_5 та його родиною, а також відсутні дані про перебування його в полоні, відтак, останній зник безвісти за обставин, які загрожували йому смертю. Зазначила, що рішення суду їй необхідне для реалізації права на спадкування та соціальний захист членів сімей загиблих військовослужбовців.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

19.05.2026 на адресу суду від представника Військової частини НОМЕР_1 Гуменюка Л.В. надійшли пояснення по справі. Зазначає, що зі змісту акту службового розслідування вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання, під час переміщення лісосмугою «Яблуня» з СП «Діамант» до СП «Ворон», потрапив під мінометний обстріл, після чого було втрачено зв`язок, тобто факт загибелі військовослужбовця не підтверджено, а встановлено саме факт зникнення безвісти за особливих обставин. На рівні офіційних документів Військової частини НОМЕР_1 встановлено виключно юридичний факт зникнення безвісти, а не загибелі. У зв`язку з наведеним просит відмовити в задоволенні заяви.

Ухвалою суду із занесенням в протокол судового засідання залучено як заінтересовану особу рідну сестру ОСОБА_5 - ОСОБА_4 .

23 вересня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області Вознякевича В.В., в якій останній повідомив, що 22.10.2024 року до ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області звернувся із письмовою заявою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який присить встановити місце знаходження його сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється військовослужбовцем ЗСУ та зник безвісти під час виконання бойового завдання 13.10.2024 поблизу населеного пункту Максимільянівка, Мар`їнської міської громади Покровського району Донецької області. За даним фактом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024141380001532 від 22.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. На даний час, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у розшуку як безвісти зникла особа.

У судовому засіданні заявниця та її представник заяву підтримали у повному обсязі, просили її задоволити. ОСОБА_1 додатково повідомила, що останній раз спілкувалась із сином 25.09.2024 р. на цей момент він перебував в зоні бойових дій. 14.10.2024 р. командир сина ОСОБА_6 повідомив їй, що під час ворожого наступу та мінометного обстрілу ОСОБА_7 отримав поранення і втратив можливість самостійно пересуватись. В зв`язку з активними бойовими діями евакуювати його не вдалось. Також повідомила, що з моменту зникнення сина не припиняла його пошуки, як серед загиблих так і полонених, однак жодної інформації встановити не вдалось.

Заінтересовані особи ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_4 (рідна сестра) в судовому засіданні підтримали вказану заяву, погодились з поясненнями ОСОБА_1 , підтвердили, що з 13.10.2024 по теперішній час у них відсутній будь-який зв`язок з ОСОБА_5 , а також відсутні дані про перебування його в полоні.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету ЄСІТС. Причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення не подав.

Від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Від представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 у судове засідання надійшла заява про розгляд справи без його участі

Представник заінтересованої особи Личаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету ЄСІТС. Причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення не подав.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) є матір`ю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 04.01.1996 Відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського міськвиконкому, актовий запис №54.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

ОСОБА_5 був призваний до лав Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_7 30.01.2023. Зарахований та призначений на посаду водія -заряджаючого 2-го реактивно-артилерійського взводу реактивно-артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 згідно наказу начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 №25 від 30.01.2023. У подальшому, зарахований та призначений на посаду старшого стрільця-оператора механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №271 від 23.09.2024.

Як вбачається зі сповіщення сім`ї №722, виданого Військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , її син – старший стрілець-оператор 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , близько 14 години 40 хвилин 13 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання, зник безвісти внаслідок ворожого мінометного обстрілу в районі населеного пункту Максимільянівка Донецької області, під час переміщення лісосмугою «Яблуня» з СП «Діамант» до СП «Ворон».

15.10.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №6979 було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти старшого стрільця-оператора 1 механізованого відділення першого механізованого взводу першої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 .

Як вбачається з витягу з акту службового розслідування від 25.10.2024, 13 жовтня 2024 року близько 14 години 40 хвилин, внаслідок ворожих бойових дій зі сторони противника, а саме ворожого мінометного обстрілу по позиціях 1 механізованої НОМЕР_4 механізованого батальйону, в районі населеного пункту МАКСИМІЛЬЯНІВКА Покровського району Донецької області, було втрачено зв?язок та візуальний контакт із старшим стрільцем -оператором 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_8 , що є підставою вважати його безвісти зниклим за особливих обставин. Факт зникнення безвісти за особливих обставин пов?язаний з проходженням військової служби та виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №7240 від 25.10.2024 було завершено службове розслідування та визнано, що старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_9 зник безвісти 13.10.2024 під час виконанням ним обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини в н.п. Максимільянівка Покровського району Донецької області.

18.11.2024 Міністерством внутрішніх справ України було сформовано витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241118-1889. Станом на момент звернення заявника до суду, ОСОБА_5 залишається надалі зниклим безвісти.

В ході судового розгляду допитано свідка ОСОБА_6 , який повідомив, що в період із серпня 2024 року по серпень 2025 року проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 . У цій же військовій частині проходив службу ОСОБА_5 , з яким знайомий із січня 2024 року. Зі слів свідка, йому від підлеглого ОСОБА_10 стало відомо, що востаннє ОСОБА_5 бачили у бліндажі поблизу населеного пункту Максимільянівка Покровського району Донецької області, де той отримав кульові поранення обох ніг та не міг самостійно пересуватися. У цей час здійснювався наступ ворожих військ, у зв`язку з чим евакуація була неможливою. ОСОБА_5 залишився у бліндажі, який згодом обвалився внаслідок ворожих ударів. Зазначені події мали місце 13 жовтня 2024 року. Із цього часу вказана територія перебуває в зоні окупації. Свідок також повідомив, що надалі жодних відомостей про ОСОБА_5 не отримував. На особисту думку свідка, з огляду на отримані ОСОБА_5 поранення та обвал бліндажа, у якому він перебував, підстав вважати його живим немає. Найбільш ймовірно, що він загинув під час виконання бойового завдання. Крім того, свідок уточнив, що надана заявницею копія карти місць перебування зниклих безвісти військовослужбовців підтверджує місце останнього перебування ОСОБА_5 поблизу населеного пункту Максимільянівка. Така карта складається з метою подальшого відшукування тіл загиблих військовослужбовців.

22.10.2024 ОСОБА_3 (батько) звернувся до ВП №1 Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області, щодо розшуку свого сина ОСОБА_5 . На підставі вищезазначеного звернення було відкрито кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12024141380001532.

Згідно матеріалів кримінального провадження №12024141380001532, які оглянуті судом, та наданої суду відповіді слідчого, жодних додаткових даних, крім встановлених за наслідками службового розслідування, з приводу обставин зникнення ОСОБА_5 не встановлено. Також під час досудового розслідування з`ясовано, що згідно реєстру оборонців України, які перебувають в полоні держави-агресора інформація про ОСОБА_5 відсутня.

Згідно з вимогами ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Як вбачається з п.п. 79-88 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24:

«79. Касаційний цивільний суд нагадує, що у справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того (див. пункт 45 постанови), що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

80. Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (див. пункти 58-61 постанови ВП ВС).

81. У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

82. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

85. Оскільки за встановленими у цій справі обставинами територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_8 , на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником; у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_8 загинув, то відлік строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України може бути здійснений у цій справі з 07 травня 2022 року.

88. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд вважає, що у справі, про перегляд якої подано касаційну скаргу, є підстави припускати з високим ступенем вірогідності, що військовослужбовець ОСОБА_8 , ймовірно, загинув за особливих обставин у результаті гранатометного та стрілецького вогню противника, в результаті чого підірвано автомобіль «Volkswagen Touareg», у якому на момент вибуху знаходився військовослужбовець ОСОБА_8 із побратимами під час захисту Батьківщини та виконання бойового завдання й забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про оголошення ОСОБА_8 померлим.»

Як вбачається з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, с. Максимільянівка Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області є тимчасово окуповане з 17.01.2025. у період з 24.02.2022 по 16.01.2025 с. Максимільянівка було територією активних бойових дій.

Отже від дня закінчення воєнних дій (16.01.2025 р.) в районі зникнення безвісті ОСОБА_5 минуло більше 20 місяців, що з врахуванням вимог ч. 2 ст. 46 ЦК України та встановлених в судовому засіданні обставин, надає суду можливість оголосити його померлим. Також беручи до уваги, що ОСОБА_5 пропав безвісти за обставин, що дають підстави припустити його загибель у зв`язку з воєнними діями, такого може бути оголошено померлим від дня її вірогідної смерті тобто з 13.10.2024 р.

При зверненні із заявою про оголошення ОСОБА_5 померлим заявниця зазначала, що з 13.10.2024 по теперішній час відсутній будь-який зв`язок між ОСОБА_5 та його родиною, а також відсутні дані про перебування його в полоні, відтак, останній пропав безвісти за обставин, які загрожували йому смертю. Заявниця бажає оформити належні спадкові права, а також має намір реалізувати право на отримання частини одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Суд наголошує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Водночас частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час вирішення цієї справи судом встановлено обставини, які в сукупності дають достатні підстави для вірогідного припущення про загибель ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_8 внаслідок ворожого мінометного обстрілу в районі населеного пункту Максимільянівка Покровського району Донецької області. Зокрема, на підставі показів свідка та матеріалів службового розслідування беззаперечно встановлено, що на момент мінометного обстрілу ОСОБА_5 , з важкими пораненнями, знаходився в бліндажі, який було знищено ворожим ударом. Факт зникнення військовослужбовця за особливих обставин підтверджується сповіщенням сім`ї, актом службового розслідування та наказом командира військової частини, а також відомостями про перебування ОСОБА_5 у розшуку як безвісти зниклої особи. При цьому з моменту зникнення минуло понад двадцять місяців, а відомості про його місцеперебування, перебування в полоні чи можливість виходу на зв`язок відсутні.

За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у задоволенні заяви про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.05.2024 у справі №127/28463/23.

Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23).

Водночас, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (частина перша статті 48 ЦК України).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява є підставною та підлягає до задоволення. Заперечення заінтересованих осіб не спростовують зазначених висновків суду.

Враховуючи розгляд даної справи в порядку окремого провадження, що передбачає розширення меж судового розгляду та певне обмеження вимог диспозитивності цивільного процесу, суд вважає за необхідне змінити формулювання задоволеної вимоги викладене в заяві ОСОБА_1 , з метою досягнення наведеної вище мети даного розгляду.

Керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 274, 294, 305-309 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

заяву - задоволити.

Оголосити громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП – НОМЕР_6 - померлим з ІНФОРМАЦІЯ_8 в ході виконання ним обов`язків військової служби під час безпосередньої участі у бойових діях з метою захисту Батьківщини, визначивши місце смерті - район населеного пункту Максимільянівка Покровського району Донецької області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354,355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 03.11.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ;

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, Код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6;

Заінтересована особа: Личаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 33286481; місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 77.

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Суддя Жовнір Г.Б.

Присяжні: Чубатько П.В.

Костюк О.Р.