Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №240/2359/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/2359/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

03 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯЛИНІВКА НОВА+» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯЛИНІВКА НОВА+» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, апелянт наголошує на порушенні відповідачем вимог пункту 2 розділу V Порядку № 727, оскільки акт документальної перевірки від 03.07.2024 підписаний лише однією з чотирьох посадових осіб, які брали участь у її проведенні. На думку позивача, відсутність підписів інших перевіряючих свідчить про неналежне оформлення результатів перевірки та недопустимість акта як доказу правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно наказу відповідача від 17.06.2025 року №1472-п була призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ЯЛИНІВКА НОВА+" у зв`язку із поданням декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року з від`ємним значенням, що перевищує 100 тис. грн.

Представник позивача визнає, що позивачем за квітень 2024 року в установленому порядку була подана податкова звітність (декларація) з податку на додану вартість, в якій відображено суму від`ємного значення з податку на додану вартість (різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) в розмірі 5 534 251,00 грн.

Безспірно, в розумінні вимог підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, є самостійною підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

На підставі вказаного наказу 17.06.2024 року були видані направлення для проведення з 18.06.2024 року протягом 5 робочих днів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЯЛИНІВКА НОВА+"

Згідно наказу відповідача №1501-п від 21.06.2024 року термін проведення вказаної перевірки було продовжено на 2 робочі дні.

Згідно направлень від 21.06.2025 року до проведення перевірки були долучені уповноважені особи ГУ ДПС в Рівненській області Боярчук Т.Й. та Місюк Т.О.

Проведення такої інвентаризації відображено в акті перевірки та підтверджується наказом позивача від 24.06.2024 року №4 про проведення такої інвентаризації та інвентаризаційним описом від 24.06.2024 року, копії яких ГУ ДПС в Рівненській області супровідним листом від 25.06.2024 року були направлені відповідачу та долучені до справи.

В період з 18.06.2024 року по 26.06.2024 року уповноваженими посадовими особами Головнго управління ДПС у Житомирській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка про що 03.07.2024 року складено акт перевірки №15284/06-30-07-02/43406563 .

Акт перевірки складено та підписано головним державним інспектором ГУ ДПС в Житомирській області Заритовською О.А., відносно підпису головного державного інспектора ГУ ДПС в Житомирській області Козловського В.Й. зроблена відмітка "відпустка".

За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 02.08.2024 року:- № 000189530702 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯЛИНІВКА НОВА+" штрафу в розмірі 1020,00 грн.;- № 000189540702, а не № 000189530702, як помилково зазначено в позові, про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯЛИНІВКА НОВА+" про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2024 року в розмірі 5 534 251,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2. пункту 41.1. статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Нормами підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.8. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Пунктами 78.4.-78.8. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно пункту 200.11. ст.200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Статтею 82 цього Кодексу встановлені строки проведення документальної позапланової перевірки.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Разом з тим, керуючись закріпленим у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства принципом офіційного з`ясування обставин у справі, суд вважає також за доцільне надати правову оцінку викладеним в актах перевірки висновкам контролюючого органу щодо дотримання позивачем норм податкового законодавства.

Нормами пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3. статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3. статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі-Порядок №21), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289.

Згідно з пунктами 1-2 розділу III Порядку № 21 декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 6 розділу І цього Порядку, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати податку.

Згідно пункту 9 розділу III Порядку № 21 декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Пунктами 10 та 11 розділу III Порядку № 21 визначено, що додатками до декларації є:1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6) (додаток 6); 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку № 21 розділ III "Розрахунки за звітний період":

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1. та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Тому, як зазначено в акті перевірки та відповідно до доводів представника Відповідача і свідка ОСОБА_1 показник рядка 19 Декларації Позивача за квітень 2024 року був сформований з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у березні 2024 року в сумі 6333644,00 грн. (рядок 21 Декларації з ПДВ за березень 2024 року. Таке від`ємне значення з ПДВ згідно з Довідкою про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) платника за березень 2024 року, виникло у період з жовтня 2023 року по березень 2024 року.

Зазначене дає підстави суду погодитися із доводами відповідача, що спірна документальна позапланова перевірка щодо законності декларування позивачем за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість повинна була охоплюватися саме періодом жовтень 2023 року - березень 2024 року.

Тобто, уповноважені особи відповідача були наділені повноваженнями на перевірку достовірності декларування платником своїх податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ саме за період жовтень 2023 року - квітень 2024 року, а не виключно за квітень 2024 року, як безпідставно вважає представник позивача.

Щодо доводів позивача про недійсність акта перевірки у зв`язку з відсутністю підписів окремих посадових осіб контролюючого органу, колегія суддів зазначає таке.

Вимоги частини другої статті 2 КАС України щодо критеріїв правомірності рішень суб`єкта владних повноважень поширюються на акти індивідуальної дії, які породжують юридичні наслідки для відповідних осіб. Водночас акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не встановлює відповідальності платника податків та сам по собі не створює обов`язків, не змінює і не припиняє його прав.

Отже, недотримання вимог щодо підписання акта перевірки саме по собі не зумовлює виникнення правових наслідків для платника податків, окрім передбаченого законом права подати заперечення та зауваження до його змісту, а тому не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами перевірки.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 140/388/19.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯЛИНІВКА НОВА+» залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСушко О.О.

СуддіЗалімський І. Г. Мацький Є.М.