Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №621/4275/26 — Зміївський районний суд Харківської області

Суд: Зміївський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №621/4275/26

Суддя: Вельможна І. В.

Справа № 621/4275/26

Пр. № 1-кп/621/325/26

ВИРОК

Іменем України

03 листопада 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026221260000476 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Комсомольське Зміївського району Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, не працює, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше судимий:

1) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 01.03.2013 за частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

2) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27.05.2016 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки; 07.02.2018 звільнений умовно-достроково на невідбутний термін 10 місяців 27 днів;

3) вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27.10.2026 за сукупністю злочинів, передбачених частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 5 (пять) років;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 393 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в :

04.08.2026 суддею Зміївського районного суду Харківської області в об`єднаних кримінальних провадженнях №12023221260000015 та №12023221260000043 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 02.10.2026, постановлено взяти під варту із зали суду.

06.08.2026 ухвалою Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_4 оглошено у розшук та надано дозвіл на затримання.

26.08.2026 об 10:14 годині, на виконання ухвали суду, ОСОБА_4 , було затримано поблизу дачного домоволодіння № 40 садової доріжки № 13 Садового товариства «Аматор», поблизу м. Слобожанське Чугуївського району Харківської області.

Затриманому ОСОБА_4 роз`яснені підстави його затримання та процесуальні права, передбачені Кртмінально процесуальним кодексом України. Про затримання ОСОБА_4 о 10:23 годині 26.08.2026 року було повідомлено центр безоплатної правової допомоги, близького родича - цивільну дружину ОСОБА_6 .

26.08.2026 об 12:00 годині ОСОБА_4 , доставлено до кімнати затриманих ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Донецька, 26, де складено протокол затримання в порядку статті 191 КПК України та викликано для конвоювання наряду БКС ГУНП в Харківській області.

26.08.2026 поряд з затриманим ОСОБА_4 перебували працівники СКП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, а саме: оперуповноважений СКП ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , оперуповноважений СКП ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 . Цього ж дня, о 19:30 годині ОСОБА_4 , попрохався до вбиральні, що розташована на задньому подвір`ї ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, Чугуївський район, м. Зміїв, вул. Донецька, 26. Під час виходу з вбиральні ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи уникнути подальшого тримання під вартою, побіг в сторону паркану, проліз під ним, здійснив втечу з-під варти у невідомому напрямку.

26.08.2026 на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що 26.08.2026, близько 19 год. 34 хв., під час конвоювання ОСОБА_4 , затриманого ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області в порядку статті 191 КПК України останній з подвір`ї ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, здійснив втечу з-під варти, у зв`язку з чим ГУНП в Харківській області організовано першочергові дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження останнього.

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_4 , прибув за адресою провулок Осипенко, 13 в м. Зміїв Чугуївсього району Харківської області, де 27.08.2026, о 06:37 годині, під час безперервного переслідування працівниками поліції його виявлено та затримано у порядку статті 208 КПК України, чим припинено протиправну діяльність.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив втечу з-під варти особи, яка перебувала в попередньому ув`язненні.

Обвинувачений ОСОБА_4 у цілому визнав себе винуватим у втечі з-під варти та показав суду, що після затримання 26.08.2026, з території відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківської області він здійснив втечу та переховувся від працівників поліції до часу його вивлення в районі кладовища м. Зміїв та затримання в порядку статті 208 КПК України.

У вчинененому щиро розкаявся та вказав, що не має змоги пояснити причини своїх протиправних дій.

Враховуючи, що викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 393 Кримінального кодексу України не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.

З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися в частині обвинувачення ОСОБА_4 за частиною 1 статті 393 Кримінального кодексу України.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_4 є винуватим у втечі з-під варти особи, яка перебувала в попередньому ув`язненні.

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є злочином середньої тяжкості;

- обставину, що пом`якшує покарання відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття;

- обставину, що обтяжує покарання, якою відповідно до пункту 1 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України визнається рецидив злочинів;

- відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий за умисні, корисливі злочини, та відбував покарання у виді позбавлення волі; під наглядом в психіатричному і наркологічному кабінетах не перебував; за місцем проживання скарг у відношенні нього не надходило; має на утриманні малолітніх дітей: сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшує покарання, обставину, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції частини 1 статті 393 Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27.10.2026 ОСОБА_4 визнано виним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, та на підставі положень статті 70 Кримінального кодексу України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Частина 4 статті 70 Кримінального кодексу України застосовується тоді, коли після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Враховуючи вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 1 статті 393 Кримінального кодексу України (26.08.2026) до постановленя вироку суду від 27 жовтня 2026 року, остаточне покарання ОСОБА_4 належить призначити за правилами, передбаченими частиною 4 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом попоглинення менш суворого покарання, більш суворим.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить залишити у відношенні ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченого частиною 1 статті 393 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

В силу частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, більш суворим, призначеним вироком Зміївського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2026 року у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

До набрання вироком законної сили залишити у відношенні ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня затримання - 26 серпня 2026 року, зарахувавши попереднє ув`язнення у строк покарання у виді позбавлення волі із розрахунку день за день.

Речові докази DVD-R диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua