Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №461/7721/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7721/26

Провадження №3/461/2662/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Кремінець К.Я., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В., розглянувши матеріали, що надійшли від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

в с т а н о в и в:

згідно протоколу №4 про адміністративне правопорушення від 14.09.2026, ОСОБА_1 будучи належним чином ознайомленим із вимогами виконавчого документа, не вживав жодних заходів щодо виконання вимог рішення суду та ухиляється від його виконання, а саме: не надав пояснень щодо факту невиконання судових рішень, не проводить відрахування із заробітної плати та відповідно не подає звітності, не виконав зобов`язань покладених на нього вимогами приватного виконавця, чим перешкоджає виконанню рішення суду, шляхом звернення стягнення на належне йому майно. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.п. 3, 5, 6 частини 5 статті 19, ч.1 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження», за що передбачена відповідальність за ст. 188-13 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав, заперечив факти щодо не виконання зобов`язань, покладених на нього вимогами приватного виконавця.

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. вважав вину ОСОБА_1 доведеною повністю, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, відповідно до яких ним вживалися всі можливі заходи щодо примусового виконання боржником рішення суду, однак останній ухиляється від виконання такого. Таким чином в його діях наявні порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», відповідальність за які передбачена ст.188-13 КУпАП, просив визнати його винним та визначити міру стягнення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також пояснення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями статті 188-13 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця.

Статтею 76 зазначеного Закону передбачено, що винні особи несуть відповідальність відповідно до закону, зокрема, за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів).

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

Згідно з п. 3, 5, 6 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом №4 про адміністративне правопорушення від 14.09.2026; матеріалами виконавчого провадження ВП №81032610, які наявні в матеріалах справи.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-13 КУпАП, доведеною повністю.

Невизнання своєї вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд розцінює як намагання ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Крім того, доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

При обранні виду адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.

Застосоване судом до ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 188-13, 275-280, 283-287 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Зубачик Н.Б.