Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №461/6978/26
Суддя: Зубачик Н. Б.
Справа №461/6978/26
Провадження № 2/461/4174/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року м. Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Кремінець К.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів –
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), у тому числі з пенсії, щомісячно, починаючи з дня подання цієї позовної заяви до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначила, що дитина проживає з нею, перебуває під її безпосереднім щоденним доглядом та вона несе всі витрати на забезпечення потреб дитини. Відповідач матеріальної допомоги не надає, а фактично користується коштами та матеріальним забезпеченням за її рахунок. Однак, останній отримує регулярний дохід – військову пенсію у зв`язку з інвалідністю ІІІ групи, орієнтовний розмір якої становить 10000 грн. щомісячно, отже має постійне джерело доходу. Відтак, з огляду на малолітній вік дитини, необхідність постійного догляду за нею, відсутність належної матеріальної допомоги з боку відповідача та наявність у нього регулярного доходу, просить позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.09.2026 у справі відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання Кремінець К.Я. від 22.10.2026 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 08 травня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який зареєстровано Мирноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис №47 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 /а.с.5/.
За час шлюбу у подружжя народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 05.05.2026 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України /а.с.6/.
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 06.07.2026 розірвано шлюб, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Мирноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 08 травня 2024 року, актовий запис №47 /а.с.9-11/.
Як вбачається із витягів інтернет замовлень здійснювались замовлення дитячого одягу, суміші та інші необхідні побутові речі для догляду за дитиною /а.с.12-41/.
Відповідно до ст.75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч.2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Відповідно до частини другої статті 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання у разі проживання з нею, їхньої дитини, відповідно до частини другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Право дружини на утримання до досягнення дитиною трьох років передбачено ч. 4 ст. 84 СК України та існує незалежно від факту перебування у зареєстрованому шлюбі з батьком дитини. Розірвання шлюбу не припиняє цього права, оскільки воно виникає з факту спільного проживання з дитиною та догляду за нею, а не з реєстрації шлюбу.
Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Аналіз даних положень сімейного законодавства дає підстави суду вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.
Судом встановлено, що спільна дитина сторін не досягла 3-х річного віку та проживає з позивачем.
Разом з тим, суд бере до уваги, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість надання ним матеріальної підтримки матері його дитини, зокрема у розмірі меншому, ніж заявлений.
При цьому, у Сімейному кодексі України не встановлено ні мінімального, ні максимального розмірів аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Відтак суд, при визначенні розміру коштів, що належить стягнути як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню.
А тому, суд вважає за можливе стягувати аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 , як батько дитини, яка не досягнула трьох років кошти на утримання позивача не надає, а також те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості виконання своїх обов`язків, щодо утримання дружини, відтак суд, з урахуванням вимог, передбачених ст. 84 СК України, вважає за можливе задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно - починаючи з дня звернення до суду і до досягнення спільною дитиною трирічного віку.
Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст.141 ЦПК України.
Позивач в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з цим позовом звільнена від сплати судового збору.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що є підставою для звільнення його від сплати судового збору згідно вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 84, 91 СК України, ст. 10, 13, 77-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04.09.2026 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 , в межах суми виплати за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Зубачик Н.Б.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua