Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №240/25711/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 01 листопада 2026 р.

Справа: №240/25711/24

Суддя: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25711/24

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

02 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного багатопрофільного підприємства "Пасат" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне багатопрофільне підприємство "Пасат" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0257410405 від 04.11.2024.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ПБП "Пасат" в додатку 2 до декларації з ПДВ за серпень 2024 року відображено суму залишку від`ємного значення за грудень 2022 року в розмірі 132422 грн. Залишок від`ємного значення за грудень 2022 року на момент подачі декларації за серпень 2024 року становив 21583 грн (4574 грн - р.10.1 декларації за грудень 2022 року + 17009 грн -р.10.2 декларації за грудень 2024 = 21583 грн). Тобто в додатку 2 до декларації за серпень 2024 позивачем було завищено залишок від`ємного значення за грудень 2022 року на 110839 грн. (132422-21583=110839). Проте, встановлено, що сума 110839 грн є ПДВ сплаченим на митниці під час ввезення на митну територію України напівпричепа трьохосного згідно МД-2 № UA 101020041029U7 від 08.11.2022, (платіжне доручення № 108 від 08.11.2022) зазначена в уточнюючій декларації за листопад 2022 року, а не за грудень 2022 року. Тому, сума залишку від`ємного значення за грудень 2022 року не може включати суму 110839 грн, адже ця сума була вказана в уточнюючій декларації за листопад 2022 року, а не за грудень 2022 року.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області проведена камеральна перевірка Приватного багатопрофільного підприємства "Пасат" (далі – ПБП "Пасат") з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, заявленої за серпень 2024 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.10.2024 №20770/06-30-04-05/13566430, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог, зокрема:

- п.200.1 пп. "б" п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України платником завищено суму заявлену до бюджетного відшкодування серпня 2024 року на 941 грн;

- п.200.1 пп."б" п. 200.4, п.200-1.3, ст.200-1, п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України та вимог пп.4 п.5 розділу V Порядку, ПБП "Пасат" відмовлено в наданні бюджетного відшкодування, заявленого в декларації за серпень 2024 року, в розмірі 98818 грн;

- п.200.4"в" ст.200 Податкового кодексу України ПБП "Пасат" завищено від`ємне значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2024 року в сумі 110839 грн (додаток 2 період виникнення від`ємного значення - грудень 2022 року.)

На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Житомирській області 04.11.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №0257410405, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість ПБП "Пасат" на суму 110839,00грн.

За результатами оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку, рішенням Державної податкової служби України від 09.12.2024 № 36775/6/99-00-01-04-06, скаргу ПБП "Пасат" залишено без розгляду.

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 04.11.2024 №0257410405, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку має місце як завищення позивачем залишку від`ємного значення за грудень 2022 року в сумі 110839 грн так і заниження залишку від`ємного значення за листопад 2022 року в тій же сумі - 110839 грн. Однак, відповідач протиправно обмежився лише висновком про завищення позивачем залишку від`ємного значення за грудень 2022 року в сумі 110839 грн.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно із п. 187.8 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України 200.4. при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Відповідно до пп. 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7 статті 200 ПК України повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно із п. 200.8 ст. 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до п. 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Згідно із п. 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Встановлено, ПБП «Пасат» в додатку 2 до декларації з ПДВ за серпень 2024 року відображено суму залишку від`ємного значення за грудень 2022 року в розмірі 132422 грн.

При цьому, залишок від`ємного значення за грудень 2022 року на момент подачі декларації за серпень 2024 року становив 21583 грн (4574 грн (р.10.1 декларації за грудень 2022 року) + 17009 грн (р.10.2 декларації за грудень 2024 року) = 21583 грн).

Тобто, в додатку 2 до декларації за серпень 2024 Позивачем було завищено залишок від`ємного значення за грудень 2022 на 110 839 грн (132422 – 21583 = 110 839).

Зазначена сума 110 839 грн є ПДВ сплаченим під час ввезення на митну територію України напівпричепа трьохосного згідно МД-2 №UA101020041029U7 від 08.11.2022 та зазначена в уточнюючій декларації за листопад 2022 року (колонка Б рядок 11.1 уточнюючої декларації за листопад 2022 року), а не за грудень 2022 року.

Відтак, сума залишку від`ємного значення за грудень 2022 року не може включати суму 110 839,00 грн, адже ця сума була вказана в уточнюючій декларації за листопад 2022, а не за грудень 2022 року.

Згідно із пунктом 86.10 статті 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Посилаючись на зазначену норму Податкового кодексу України, суд першої інстанції зазначає, що, визнаючи сплату ПДВ в листопаді 2022 року в розмірі 110839 грн, відповідач мав дійти висновку про завищення позивачем залишку від`ємного значення за грудень 2022 року в сумі 110839 грн та заниження залишку від`ємного значення за листопад 2022 року в тій же сумі - 110839 грн.

Однак, такий висновок є помилковим, адже заниження залишку від`ємного значення за листопад 2022 року на суму 110839 грн могло мати місце лише у разі не відображення вказаної суми у складі від`ємного значення за листопад 2022 року. Водночас, позивач відобразив вказану суму в уточнюючій декларації за листопад 2022 року.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийЗалімський І. Г.

СуддіМацький Є.М. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua