Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №688/3168/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 688/3168/26

Головуючий у 1-й інстанції: Цідик А.Ю.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

03 листопада 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року позов задоволено.

Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення ПС № 002589 від 17 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 гривень, винесену начальником Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Гречаником О.В.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП - закрити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.05.2026 посадовою особою Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області під час здійснення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автодорозі Н-25 273 км проведено перевірку транспортного засобу SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , та виявлено перевищення вагових норм, а саме: при здійсненні перевезення вантажу щебінь повна маса транспортного засобу становить 42,49 т, що на 6,2 % перевищує встановлені норми, про що складено відповідний акт № 005650. Ним також встановлено, що під час перевірки водій транспортного засобу ОСОБА_2 здійснював вантажні перевезення згідно видаткової накладної № 6095 від 20.05.2026.

Постановою начальника Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Гречаника О.В. № 002589 від 17.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 132-2 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 8500 грн.

Згідно з постановою суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що 20.05.2026 о 13-50 під час здійснення габаритно-вагового контролю на 273 км а/д Н-25, Хмельницька область, транспортного засобу SCANIA, номерний знак НОМЕР_1 , вантажовідправником ТОВ «ТД «Гранітінвест» відповідно до видаткової накладної внесено недостовірні відомості про масу вантажу, що перевищує нормативно встановлену законодавством.

Згідно з видатковою накладною № 6095 від 20.05.2026 маса вантажу щебінь зазначена 26 т. У графі відповідальна особа вантажовідправника ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест» є підпис, проте прізвище та посада особи не вказана.

Позивач ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест» з 04.03.2025 на підставі наказу №04/03/2025.

Згідно з наказом № 26-К від 12.12.2025 ОСОБА_3 прийнято на посаду менеджера зі збуту за сумісництвом, призначено її відповідальним та накладено обов`язки за відвантаження продукції, правильне та своєчасне внесення відомостей до товарно-транспортних накладних та інших документів щодо результатів зважування.

26.05.2026 керівнику ТОВ «ТД «Гранітінвест» Деревягіну В.В. було направлено запрошення на розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 132-2 КУпАП.

Згідно умов договору суборенди за №Ф/22.01.26-01 від 22.01.2026 ТОВ «ТД «Гранітінвест» прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 16,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 1, оф. 4 на строк до 21.01.2027. Дробильно-сортувальний комплекс (завод), що розташований в с. Рудня-Новенька Шепетівського району Хмельницької області перебуває в оренді ТОВ «ТД «Гранітінвест» на підставі договору оренди №ПР-26/2 від 01.01.2026, укладеного з ТОВ «Шепетівський гранкар`єр».

Не погодившись із постановою про притягнення до адміністративної відповідальності керівник ТОВ «ТД «Гранітінвест» ОСОБА_1 оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ст. 1 КУпАП визначено, що основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. №1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 №1174 (в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. №623).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (Порядок №1174).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 ( ПДР).

Пунктом 1.1. ПДР передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.9. ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Частиною 1 статті 132-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (зокрема, передбачене статтею 132-2 КУпАП, але не виключно). Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (в тому числі і щодо статті 132-2 КУпАП).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

На підставі викладеного, судом встановлено внесення у товарно-транспортну накладну №6095 від 20.05.2026 недостовірних відомостей про масу вантажу, що перевищують нормативно встановлені законодавством.

З аналізу диспозиції та санкції частини 1 статті 132-2 КУпАП слідує, що за дії, передбачені цією нормою, відповідальність несе уповноважена посадова особа вантажовідправника, тобто особа, яка безпосередньо оформлює відповідні документи, вносить відомості до товарно-транспортної накладної, інших товаросупровідних документів тощо.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ «Торговий дім «ГРАНІТІНВЕСТ» є ОСОБА_1 .

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає, що особа, яка зазначена у товарно- транспортній накладній як така, що здійснює її оформлення або внесення окремих відомостей, автоматично є суб`єктом адміністративної відповідальності за статтею 132- 2 КУпАП.

Для встановлення такої обставини необхідно мати можливість ідентифікувати відповідну особу, встановити її посадовий статус та підтвердити наявність у неї відповідних повноважень. Зазначені відомості не випливали безпосередньо зі спірної товарно-транспортної накладної.

Водночас суд першої інстанції не врахував, що саме позивач, як керівник підприємства — вантажовідправника, мав можливість повідомити відповідачу про наявність на підприємстві іншої уповноваженої особи та надати документи на підтвердження відповідних повноважень.

Як встановлено матеріалами справи, 26.05.2026 ОСОБА_1 було направлено запрошення на розгляд справи про адміністративне правопорушення. Відповідне поштове відправлення було отримано 02.06.2026.

Отже, позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав реальну можливість надати свої пояснення, заперечення та документи, які, на його думку, підтверджували відсутність у нього статусу суб`єкта адміністративного правопорушення.

Зокрема, позивач мав можливість надати відповідачу наказ директора ТОВ «Торговий дім «Гранітінвест» від 12.12.2025 № 26-К, на який він посилається вже під час судового розгляду, а також надати документи, що підтверджують повноваження Чернушич С.В. щодо оформлення товарно-транспортних накладних.

Однак до моменту винесення оскаржуваної постанови зазначений наказ відповідачу наданий не був. Як наслідок, відповідач здійснював розгляд справи виходячи з тих документів та відомостей, які були фактично наявні у його розпорядженні на відповідний момент.

За таких обставин покладення судом першої інстанції на відповідача негативних наслідків у вигляді визнання постанови протиправною виключно через те, що відповідач не встановив внутрішню відповідальну особу підприємства, є необґрунтованим.

Фактично суд поставив відповідача у становище, за якого для притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи вантажовідправника контролюючий орган повинен не лише встановити факт порушення та особу вантажовідправника, а й самостійно дослідити внутрішню систему розподілу обов`язків на підприємстві та встановити працівника, якому керівником делеговано конкретні функції.

При цьому підприємство та його керівник володіють відповідною внутрішньою документацією, яка не є відкритою для контролюючого органу та не може бути відома йому до моменту її надання самим суб`єктом господарювання.

Більше того, прийняття такого підходу фактично створює можливість для уникнення адміністративної відповідальності шляхом подальшого надання до суду внутрішнього документа про покладення відповідних функцій на іншу особу, який не був поданий контролюючому органу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Саме така ситуація має місце у цій справі: наказ № 26-К від 12.12.2025, на який суд першої інстанції поклав в основу свого рішення, не був наданий відповідачу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, хоча позивач був належним чином повідомлений про її розгляд та мав можливість подати відповідні документи.

При цьому суд першої інстанції, посилаючись на зазначений наказ, фактично визнав його достатнім доказом відсутності у ОСОБА_1 статусу суб`єкта адміністративного правопорушення, однак не встановив, чи дійсно цей наказ повністю усував керівника підприємства від виконання організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням дотримання вимог законодавства при здійсненні відвантаження вантажу.

Таким чином, судом не було враховано, що визначення на підприємстві окремого працівника відповідальним за оформлення товарно-транспортних накладних саме по собі не є доказом того, що керівник юридичної особи втрачає статус посадової особи вантажовідправника або позбавляється будь-яких організаційно-розпорядчих повноважень щодо відповідної діяльності.

Відтак суд першої інстанції фактично вийшов за межі змісту статті 279-5 КУпАП, поклавши на відповідача обов`язок щодо встановлення внутрішнього розподілу функцій між працівниками підприємства, та безпідставно визнав невиконанням такого обов`язку відсутність у матеріалах справи документів, які сам позивач мав можливість надати під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не здійснив дій щодо встановлення уповноваженої особи вантажовідправника, є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті задовольнити повністю.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2026 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийКурко О. П.

СуддіВатаманюк Р.В. Боровицький О. А.