Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №320/22730/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: грошового обігу та розрахунків, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №320/22730/25

Суддя: Сорочко Євген Олександрович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/22730/25 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Вісьтак М.Я.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

за участю секретаря с/з Кущенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області податкове повідомлення-рішення № 0005150708 від 09.01.2025 винесене на підставі акту перевірки № 57583/10/36/07/3003919299 від 05.12.2024.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Працівниками ГУ ДПС У Київській області на підставі п.п. 80.22 та 80.23 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, наказу Головного управління ДПС у Київській області «Про проведення фактичних перевірок» № 3072-П від 31.10.2024 та направлень на проведення перевірки № 11644/10-36-07-08, лі 1645/10-36-07-08 віл 26.11.2024, проведена фактична перевірка магазину-закусочної з кафетерним відділом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснював діяльність ФОП ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ).

За результатами перевірки складено акт № 57583/10/36/07/3003919299 від 05.12.2024, яким встановлено порушення пункту 1, 2 статті 3 Закону № 265; пункт 63.3 статті 63 ПК; частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Зокрема, перевіркою встановлено факт неподання повідомлення за формою № 20-ОПП про зареєстровані об`єкти оподаткування, а саме: згідно бази даних АС «Податковий блок», на початок проведення перевірки 27.11.2024р. 15год.00хв., ФОП ОСОБА_1 не надано до органу ДПС повідомлення № 20-ОПП про об?єкт оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушено п.63.3 ст. 63 ПКУ. На момент проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не мав зареєстрованих РО/ПРРО, книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок. Перевіркою встановлено факт проведення розрахункової операції без застосування РРО/ПРРО, а саме: ОСОБА_2 , яка проводила розрахункову операцію, реалізовано пляшку води «Боржомі» за ціною 75,00грн. без застосування РРО/ПРРО та без видачі відповідного розрахункового документу, чим порушено п.1, 2 ст. 3 Закону України Nє 265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами і доповненнями) «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того, перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ПРО на суму 1 341 210,82 грн. Також, перевіркою встановлено факт допуску до роботи продавця, яка проводила розрахункові операції - ОСОБА_2 без укладання трудового договору.

Через електронний кабінет платника податків позивачем 02.01.2025 подано заперечення до акту фактичної перевірки № 57583/10/36/07/3003919299 від 05.12.2024, які 17.01.2025 розглянуті відповідачем - висновки акту залишені без змін, про що було скеровано лист позивачу 20.01.2025 засобами АТ «Укрпошта».

На підставі висновків акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкове повідомлення рішення № 0005150708 від 09.01.2025 яким застосовано штрафні санкції на суму 670 589,37 грн. за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись з ППР №0005150708 від 09.01.2025 яким застосовано штрафні санкції на суму 670 589,37 грн., ФОП ОСОБА_1 звернувся до ДПС України зі скаргою в якій просив визнати, ППР №0005150708 від 09.01.2025 протиправним та скасувати. За результатом розгляду скарги, 05.04.2025 на адресу платника надійшло рішення ДПС України 8029/Б/99-00-06-03-02-06 від 21.03.2025 відповідно до якого у задоволенні скарги було відмовлено, а рішення контролюючого органу залишено без змін.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято контролюючим органом без проведення розгляду у встановлений законом строк та у встановленому порядку заперечень платника податків на акт перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням норм пункту 86.7 статті 86 ПК. Такі порушення мають характер істотних порушень прав платника, а тому не можуть не впливати на оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК) податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Згідно пункту 86.7.5 статті 86 ПК податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

У постанові від 20.11.2018 у справі №826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковий орган повинен враховувати не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід`ємну частину.

Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із відмовою від отримання акта перевірки 05.12.2024, останній був надісланий позивачу та отриманий ним 21.12.2026. Вказані обставини не заперечуються сторонами.

У подальшому, 02.01.2025, тобто протягом встановлених десяти робочих днів, через електронний кабінет платника податків позивачем подано заперечення до акту фактичної перевірки.

Вказані заперечення були розглянуті відповідачем 17.01.2025: висновки акту залишені без змін, про що позивачу 20.01.2025 скеровано лист засобами АТ «Укрпошта».

Відповідно до підпункту 1.6.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 4 вересня 2020 року №470:

- у разі незгоди платника податків (керівника платника податків або уповноваженої ним особи) з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати до органу ДПС, який здійснював (очолював) перевірку, свої заперечення до акта (довідки) в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 Кодексу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

- оскільки норми пункту 86.7 статті 86 Кодексу не містять будь-яких додаткових норм щодо порядку подання заперечень, при визначенні передбаченого абзацом першим цього підпункту терміну враховується день їх фактичного подання (надходження) до відповідного органу ДПС.

- відповідно до пункту 86.8 статті 86 Кодексу за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення, вимоги та рішення щодо єдиного внеску приймаються з урахуванням висновку про результати їх розгляду. Враховуючи зазначене, у разі наявності на час прийняття податкового повідомлення-рішення обґрунтованих заперечень платника податків, які надійшли після визначеного в абзаці першому цього підпункту терміну до його прийняття (але були надані платником податків до підприємства поштового зв`язку протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) перевірки), доцільно приймати такі податкові повідомлення-рішення з урахуванням результатів їх розгляду.

В порушення наведених приписів, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0005150708 винесене 09.01.2025, тобто після подання заперечень та до їх розгляду. Таким чином, при прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідачем не були враховані заперечення та висновки про результати їх розгляду.

Не вирішуючи наперед результат розгляду контролюючим органом наданих позивачем документів та пояснень, та їх позитивний чи негативний вплив на встановлені перевіркою обставини, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, не відповідає вимовам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки прийнятне без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення (пункт 3), та без урахування права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9).

Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі №140/3098/23 дійшов висновку, що прийняття податкових повідомлень-рішень без розгляду у встановлений законом строк заперечень платника податків на акт перевірки та з порушенням права платника брати участь у розгляді заперечень, тобто з порушенням норм пункту 86.7 статті 86 ПК, є порушенням, яке має характер істотних порушень прав платника, а тому не може не впливати на оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд послідовно висловлював, зокрема, у постановах від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 17.01.2022 у справі №640/4983/19, від 24.02.2022 у справі №560/8920/20, від 12.07.2023 у справі №200/4704/21, від 03.06.2026 у справі № 160/5487/25

У постанові від 11.05.2026 у справі № 560/15865/24 Верховний Суд наголосив, що неврахування контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення своєчасно поданих заперечень на акт перевірки є підставою для його скасування.

Заважаючи на викладене, оскільки при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не були враховані заперечення позивача на акт перевірки та висновки про результати їх розгляду, то відповідачем допущено істотне порушення вимог податкового законодавства, що є свідченням неправомірності такого податкового повідомлення-рішення та необхідності його скасування.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення, яким позов задоволено.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку

Повний текст постанови складений 02.11.2026.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua