Постанова від 02 листопада 2026 р. у справі №580/2221/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/2221/26 Суддя першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Файдюка В.В.,

суддів - Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та бездіяльності і зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач, ГУ ПФ в Черкаській області), в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФ в Черкаській області щодо обмеження індексації пенсії позивача сумою 2 595 грн при проведенні перерахунку з 01.03.2026;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ в Черкаській області щодо невиплати індексації пенсії позивачу з 01.03.2026;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 без обмеження індексації, із застосуванням повного коефіцієнта 1,121;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу недоотримані суми пенсії з 01.03.2026 з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується підвищення позивачу з 01.03.2026 пенсії на коефіцієнт збільшення 1,121, однак розмір такого підвищення з 01.03.2026 правомірно не перевищував 2 595 грн, оскільки запровадження такого обмеження передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі – Постанова №236) та воно не створило дискримінаційних умов щодо позивача, адже стосується всіх пенсійних виплат відповідної категорії. Окремо суд звернув увагу на помилковості ототожнення позивачем максимального розміру пенсії із граничним розміром доплати до неї.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не враховано, що, по-перше, за чинного правового регулювання Кабінет Міністрів України не вправі визначати розмір індексації пенсії, оскільки встановлює лише порядок її здійснення, по-друге, в силу неодноразово висловленої Конституційним Судом України позиції обмеження пенсії військовослужбовців, до якої входить індексація пенсії, максимальним розміром є неконституційним, по-третє, запроваджені Постановою №236 норми є дискримінаційними, по-четверте, судом залишено поза увагою, що розмір пенсії позивача зменшився й внаслідок застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФ в Черкаській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Свою позицію обґрунтовує тим, що судом правильно застосовано норми Постанови №236, за якою розмір індексації не може перевищувати 2 595 грн, що відповідає вимогам чинного законодавства з урахуванням воєнного стану. Крім того, наголошує, що застосування згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує максимальний, узгоджується з фінансовими можливостями держави в умовах воєнного стану.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, перебуває на обліку у ГУ ПФ в Черкаській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену 28.03.2011 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

З 01.03.2026 ОСОБА_1 на виконання Постанови №236 ГУ ПФ в Черкаській області проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням абз. 3 п. 3 Постанови №236 в сумі 2 595 грн.

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ в Черкаській області із заявою, в якій просив надати, зокрема, розрахунок суми пенсії, призначеної до виплати у березні 2026 року, із зазначенням підстав та розміру застосованих обмежень (понижуючих коефіцієнтів) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 та Постановою №236.

Згідно з розрахунком пенсії по інвалідності позивача станом на 05.03.2026 останньому на виконання Постанови №236 ГУ ПФ в Черкаській області проведено індексацію пенсії в сумі 2 595 грн, а також визначено розмір пенсії в сумі 43 870,68 грн, який з урахуванням понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 склав 32 364,20 грн.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон), ст. ст. 1, 2, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також Постанови №236, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що нарахування та виплата індексації пенсії здійснювалася у відповідності до вимог чинного законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду надано Кабінету Міністрів України на виконання вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із чим з 2019 року Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124), з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески впроваджено, зокрема, формулу обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

При цьому, згідно із абз. 2 п. 5 Порядку № 124 кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Тобто запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).

Так, пунктом 1 Постанови №236 установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підпунктом 1 пункту 2 згаданої Постанови приписано, що з 1 березня 2026 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475), підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови №236 розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень.

Отже, з 01.03.2026 поводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 (але не більше 2 595 грн).

Системний аналіз вищевказаних законодавчих положень свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

При цьому, як нормами ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV), так і положеннями ст. 64 Закону Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Отже, приписами Постанови № 236 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 2 959,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі її здійснення на виконання п. 2 цієї Постанови.

Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 2 595 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми – в розмірі 2 595 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що загальновідомим є факт введення Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України воєнного стану.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я.

Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави часто є єдиним джерелом доходів - вкрай важливою для Уряду.

Саме з цією метою Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01.03.2026 з обмеженням верхньої межі індексації для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян.

Викладеним спростовується посилання апелянта на дискримінаційний характер запроваджених Постановою №236 обмежень граничного розміру індексації.

Матеріали справи свідчать, що з 01.03.2026 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії на підставі Постанови №236 та обчислено розмір підвищення в сумі 2 595 грн, що відповідає визначеному згаданою Постановою коефіцієнту підвищення з урахуванням її абзацу третього пункту 3 в частині обмеження розміру такого підвищення – 1,121, , у зв`язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії ОСОБА_1 з березня 2026 року проведена ГУ ПФ в Черкаській області із дотриманням вимог чинного законодавства.

Тобто, підвищення розміру пенсії ОСОБА_1 у 2026 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,121 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 2 595 грн, із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до попередніх індексацій, відповідає ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV.

Водночас, всупереч доводів апелянта, встановлення граничної суми індексації пенсії не можна ототожнювати з обмеженням максимального розміру такої пенсії.

Так, закріплене абз. 3 п. 3 Постанови №236 обмеження максимальної суми індексації пенсії у розмірі 2 595 грн у період спірних правовідносин, які виникли у 2026 році, відповідає приписам чинного правового регулювання, зокрема, з урахуванням норм ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та з огляду на введену ним зміну базового місяця обчислення індексації на січень 2026 року (ст. 41).

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлював правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат. ЄСПЛ не заперечує право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат. Така практика свідчить про достатньо широке "поле" для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.

ЄСПЛ визнає можливість, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи й з`ясовує, чи було законним таке втручання, чи мало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.

За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа «Valkov and Others v. Bulgaria» (заява N 2033/04); справа «Khoniakina v. Georgia» (заява N 17767/08)).

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у ГУ ПФ в Черкаській області правових підстав для перерахунку індексації пенсії ОСОБА_1 без застосування абз. 3 п. 3 Постанови №236.

Аналогічна позиція щодо подібних правовідносин висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23 та від 12.09.2024 у справі № 380/25970/23, а також у постанові від 23.02.2026 у справі № 380/9952/24.

Посилання апелянта на необхідність врахування судом позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 12.05.2026 у справі № 600/1447/25-а, колегія суддів оцінює критично з огляду на нерелевантність цієї позиції суду касаційної інстанції до справи №580/2221/26, в якій, на відміну від справи №600/1447/25-а, де пенсія особі була призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З приводу аргументів позивача в апеляційній скарзі про неврахування судом першої інстанції того, що відповідач протиправно при виплаті пенсії ОСОБА_1 застосував понижуючі коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, колегія суддів зазначає, що надання оцінки вказаним обставинам перебуває поза межами предмету цього спору з огляду на заявлені у цій справі позовні вимоги, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, за якими суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 у справі №580/2068/22, оскільки у межах справи 580/2221/26 не надається оцінка правомірності (протиправності) дій відповідача щодо виплати позивачу пенсії у меншому ніж нарахована розмірі.

Судова колегія підкреслює, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді Н.П. Бужак

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення складено 03 листопада 2026 року.