Постанова від 01 листопада 2026 р. у справі №445/1829/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/1829/26 Головуючий у 1 інстанції: Бакаїм М.В.

Провадження № 33/811/1749/26 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., з участю ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Золочівського районного суду м. Львова від 17.09.2026 року,

встановив:

постановою Золочівського районного суду м. Львова від 17.09.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 28.06.2026 о 07 год. 40 в м. Золочів, на дорозі М-09 Тернопіль – Львів – Рава-Руська, 55 км, керував автомобілем Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу під час руху, внаслідок чого здійснив бокове зіткнення із транспортним засобом марки Volvo V60, р.н. НОМЕР_2 . Внаслідок даного ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України.

Окрім цього, ОСОБА_1 28.06.2026 о 07 год. 40 в м. Золочів, на дорозі М-09 Тернопіль – Львів – Рава-Руська, 55 км, керував автомобілем Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_1 , та залишив місце ДТП, до якої був причетний, та поїхав у невідомому напрямку, чим порушив п. 2.10а ПДР України.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у настанні ДТП винен інший водій ОСОБА_2 . Зазначає, що рухався у правій смузі руху, хотів здійснити випередження транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у лівій смузі руху у попутному напрямку. В той час автомобіль ОСОБА_2 різко змінив напрям руху в його сторону, внаслідок чого відбулось зіткнення. Зазначив, що не покидав місце ДТП, оскільки спішив додому. Роз`їхались з ОСОБА_2 по взаємній згоді.

Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, потерпілої ОСОБА_2 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.

Статтями 122-4, 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. п. 2.10а, 13.1 Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме:

-даними протоколів про адміністративні правопорушення від 19.06.2026 року, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП,

-схеми місця ДТП;

-поясненнями, даними в суді першої інстанції ОСОБА_1 , який підтвердив, що здійснював обгін автомобіля під керування ОСОБА_2 справа. Вказав, що він є військовим а водієм із стажем близько тридцяти років, а тому не міг вчинити ДТП. Залишив місцем ДТП, бо вимушений був їхати додому за сімейними обставинам;

- ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції в режимі відеоконференції, будучи попередженою про кримінальну відповідальність вказала, що 28.06.2026 дійсно відбулась ДТП, водій із правої смуги хотів здійснити обгін та підрізав її, внаслідок чого і відбулась ДТП. В подальшому він не залишився на місці ДТП, а продовжив рух, вона догнавши його зафіксувала на телефон транспортний засіб Hyundai Tucson, р.н. НОМЕР_1 . Зупинившись ОСОБА_1 відповів, що він не винен та сказав, що зустрінемось в суді і продовжив рух, в подальшому вона за фактом ДТП викликала працівників поліції.

Покликання ОСОБА_1 на те, що потерпілий допустив порушення Правил дорожнього руху України не виключає можливості порушення правил дорожнього руху з його боку, крім того, в суді першої інстанції він пояснив, що здійснював обгін транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 справа.

Разом з цим, розгляд справи здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а тому можливе порушення Правил дорожнього руху України іншим учасником ДТП значення для встановлення наявності чи відсутності його вини немає.

Відтак, вважаю, що покликаючись на безпосередньо досліджені докази, суд першої інстанції всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини справи, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупності зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП ,-

постановив:

постанову Золочівського районного суду м. Львова від 17.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В. Я.