Вирок від 02 листопада 2026 р. у справі №638/19663/23 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/19663/23

Провадження № 1-кп/638/676/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

підсудної: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження №22023220000000798 від 16.06.2023 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізюм Харківської області, громадянки України, із неповною вищою освітою, не заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, ФОП, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який продовжений у встановлений законом порядку.

У період не пізніше 21.03.2023 року, за невстановлених обставин, у громадянки України ОСОБА_6 , яка перебувала на території Ізюмського району Харківської області, виник кримінально-протиправний умисел, направлений на поширення в умовах воєнного стану інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

Так, ОСОБА_6 , реалізуючи вказаний злочинний умисел, у невстановлений період часу, але не пізніше 21 березня 2023 року, за невстановлених обставин здійснила на території Ізюмського району Харківської області, збір інформації про розташування озброєння ЗС України, із можливістю їх ідентифікації на місцевості.

Так, 21 березня 2023 року, о 06 год. 43 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, перебуваючи у невстановленому місці на території Ізюмського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 », з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку (месенджері) «Telegram», використовуючи особистий обліковий запис, поширила громадянці України ОСОБА_7 текст наступного змісту: «В том районе (з контексту мається на увазі ділянка місцевості, поряд із Ізюмською загальноосвітньою школою №6, вул. 24 Серпня, б. 52), через дом живут (мається на увазі особовий склад ЗСУ) и на гончаровке через дом на заборе написано зсу».

31 травня 2023 року, о 23 год. 12 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, перебуваючи у невстановленому місці на території Ізюмського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 », з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку (месенджері) «Telegram», використовуючи особистий обліковий запис, поширила громадянці України ОСОБА_7 текст наступного змісту: «Там на закамельской, где у Висхана какая-то база, круглые сутки разгружают вагоны».

В подальшому, 07.06.2023 року, о 17 год. 03 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, перебуваючи у невстановленому місці на території Ізюмського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 », з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку(месенджері) «Telegram», використовуючи особистий обліковий запис, поширила громадянці України ОСОБА_7 текст наступного змісту: «Всю ночь тарахтело что-то на ж/д вокзале, а позавчера т. Таня насчитала 60 платформ по 2 танка на каждом, поехали в сторону Харькова».

24.06.2023 року, у проміжок часу 22 год. 50 хв. - 22 год. 58 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, перебуваючи у невстановленому місці на території Ізюмського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 », з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку(месенджері) «Telegram», використовуючи особистий обліковий запис, поширила громадянці України ОСОБА_8 текст наступного змісту: «Техника «пи…т» куда не знаю, но в районе барак гудит «пи…ц». «По звуку, как буд-то спускались вниз от хлебзика по Киевской, потом торохтит мост через жд».

03.07.2023 року, о 20 год. 56 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці на території Ізюмського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 » з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку(месенджері) «Telegram», використовуючи особистий обліковий запис, поширила громадянці України ОСОБА_8 текст наступного змісту: «Тут в Сеничино сегодня вояк много заехало, без опознавательных знаков, зашли пешком из леса, а потом только танки и бтр заехали. И в капитоловку тоже позаселялись кругом».

19.07.2023 року, у проміжок часу 09 год. 42 хв. - 09 год. 43 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці на території Ізюмського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 » з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку(месенджері) «Telegram», використовуючи особистий обліковий запис, поширила громадянці України ОСОБА_8 текст наступного змісту: «В комарове много, Клуб, сельсовет и по домам живут. Много техники».

25.07.2023 року, у проміжок часу 21 год. 24 хв. - 21 год. 26 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці на території Ізюмського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 » з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку(месенджері) «Telegram», використовуючи особистий обліковий запис, поширила громадянці України ОСОБА_8 текст наступного змісту: «В студенке их пипец. Поля разминируют и пахают у Денисова. Єто сегодня Света остуда прижала. Говорит что в детском саду живут и по домам много».

26.08.2023 року, о 19 год. 59 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці на території Ізюмського району Харківської області, використовуючи особистий стільниковий телефон із закріпленим стільниковим номером « НОМЕР_1 » з доступом до мережі Інтернет, під час спілкування у додатку(месенджері) «Telegram», використовуючи особистий обліковий запис, поширила громадянці України ОСОБА_8 зображення місцевості із позначеними координатами «49.198334, 37.348066» нижче якого наявне текстове пояснення: «Без названия, рядом с этим местом: Капитоловка, Харьковская».

При цьому, інформація щодо розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

Згідно відповіді на запит від 30.09.2023 року з військової частини НОМЕР_2 , на вищезазначених ділянках місцевості:

- районі Ізюмської загальноосвітньої школи № 6 ( АДРЕСА_3 ) у період з 20.03.2023 року по 23.03.2023 року;

-в районі залізничної станції «Закамельська» Ізюмського району Харківської області у період часу з 29.05.2023 року по 31.05.2023 року;

-в районі (на території) залізничного вокзалу м. Ізюм Ізюмського району Харківської області у період з 05.06.2023 року по 07.06.2023 року;

-в районі «хлібзаводу», розташованому по вул. Київській у м. Ізюм Харківської області,

з метою виконання завдань, в районах визначених адрес та безпосередній близькості до них дійсно виконувались завдання за призначенням підрозділами Сил оборони України, в тому числі з переміщення матеріально-технічних засобів.

Згідно відповіді на запит від 30.09.2023 року з військової частини НОМЕР_3 ІІ:

- у період з 01.07.2023 року по 05.07.2023 року в районі населених пунктів «Сеничино» та «Капитоловка» Ізюмського району дійсно перебували військова техніка та особовий склад підрозділів Сил оборони України (в/ч НОМЕР_4 , в/ч НОМЕР_5 ), що залучались та залучаються до надання відсічі збройній агресії РФ;

- у період з 24.07.2023 року по 26.07.2023 року в районі населеного пункту «Студенок» Ізюмського району Харківської області дійсно перебували військова техніка та особовий склад підрозділів Сил оборони України (в/ч НОМЕР_4 ), що залучались та залучаються до надання відсічі збройній агресії РФ, та тимчасово дислокувались у приміщенні місцевого дошкільного навчального закладу;

- у районі АДРЕСА_4 за географічними координатами «49.198334-37.348066» дійсно перебували військова техніка та особовий склад підрозділів Сил оборони України (в/ч НОМЕР_5 ), що залучались та залучаються до надання відсічі збройній агресії рф.

Вказана інформація щодо розміщення, переміщення особового складу, озброєння та військової техніки Сил оборони України, використання об`єктів для потреб Сил оборони України, у відкритому доступі не розміщувались та не надавалось згоди на розміщення такої інформації.

Своїми діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч. 2 ст. 114-2 КК України, тобто у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами в умовах воєнного стану.

Цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченої не заявлений.

На стадії судового розгляду між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 та підсудною ОСОБА_6 у присутності захисника ОСОБА_5 02 листопада 2026 року укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою, підсудна повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, зобов`язалася беззаперечно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_6 буде призначено покарання за ч. 2 ст. 114-2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, вислухавши думки учасників угоди, які наполягали на її затвердженні, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнала себе винуватою, віднесений до тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

ОСОБА_6 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підсудною.

Зважаючи на викладене, суд з метою виправлення підсудної, попередження з її боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, враховуючи обставини, які пом`якшують її покарання, відношення підсудної до скоєного, думку прокурора, який вважав за можливе призначити покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, вважає, що виправлення підсудної можливо при призначенні їй покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Як зазначено в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання`призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості і вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний в мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній частині послатись на ч. 1ст. 69 КК України. При цьому, необхідно врахувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Отже, суд при застосуванні ч. 1 ст. 69 КК України, враховує: щире каяття підсудної, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Встановлення провини підсудної та призначення покарання є дискреційними повноваженнями суду, тому суд приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_6 нижче від найнижчої межі, встановленої ч.2 ст.114-2 КК України.

Призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого і при цьому встановлено, що ОСОБА_10 раніше не судимий, не перебуває на обліку в Харківському обласному наркологічному диспансеру та Харківському міському ПНД, офіційно працює, пенсіонер, утриманців не має, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом`якшують покарання підсудної ОСОБА_6 на підставі ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання останньої відповідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

По кримінальному провадженню судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід підсудній ОСОБА_6 до відбуття строку призначеного покарання суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор №27».

Долю арештованого майна суд вирішує відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 182, 373, 374, 475 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Затвердити угоду від 02 листопада 2026 року по кримінальному провадженню №22023220000000798 від 16.06.2023 року про визнання винуватості, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 та підсудною ОСОБА_6 у присутності захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_6 винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний заход відносно ОСОБА_6 до відбуття строку призначеного покарання залишити без змін - утримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор №27», після чого - скасувати, звільнивши останню з-під варти.

Строк покарання засудженій ОСОБА_6 відраховувати з моменту фактичного затримання - з 18 жовтня 2023 року.

Скасувати арешт майна, вилученого під час обшуку 17.10.2023 року в рамках кримінальне провадження №22023220000000798 від 16.06.2023 року, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.10.2023 року (справа №953/9622/23, провадження 1-кс/953/8177/23).

Речовий доказ - мобільний телефон «Samsung Galaxy S8» SM-J950 FD, мобільний телефон «Meizu M621H» - повернути засудженій ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.

Головуючий: суддя ОСОБА_1