Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №930/741/26
Суддя: Копаничук С. Г.
Справа № 930/741/26
Провадження № 33/801/1074/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.
Доповідач: Копаничук С. Г.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 15.09.2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що проживає по АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КупАП ,-
в с т а н о в и л а :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення,серії ЕПР1 № 620668 від 21.03.2026, 20.03.2026 близько 17:55 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в с. Криківці по вул. Шкільній керував автомобілем «Дачія Дастер», д.н.з. НОМЕР_1 , без пристебнутого ременя пасивної безпеки та був зупинений працівниками поліції. При подальшій перевірці документів в ОСОБА_1 було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння : запах алкоголю з ротової порожнини , почервоніння шкіри обличчя та поведінка, що не відпадає обстановці і запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на спецпристрої «Драгер Ескона 610», однак останній від огляду відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України ,за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 15.09.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,6 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказав, що протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 620668, складений із порушенням законодавства, оскільки скоєння вказаної події відбулося 20.03.2026 року о 17 год 55 хв, а протокол склали 21.03.2026 року о 18 год 17 хв, тобто більше ніж через 24 години. Крім того, суд не врахував ,що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду саме на місці події, проте мав бажання пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я, а не погоджувався їхати до м. Вінниці для проходження такого огляду через відсутність можливості самостійно повернутися додому.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши постанову суду в межах наведених в апеляційній скарзі доводів , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи постанову,суд виходив із того, що вина ОСОБА_1 у вчинені адмінправопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджена належними доказами :
- протоколом про адміністративне правопорушення ,серії ЕПР1 № 620668 від 21.03.2026, в якому наведені обставини порушення водієм ОСОБА_1 приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що він притягається до адміністративної відповідальності;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «Центральна терапія залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради м. Вінниця» згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, дослідженим в судовому засіданні, з якого вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на спеціальному технічному засобі «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, так і в подальшому від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я. Також із нього вбачається, що ОСОБА_1 особисто повідомив працівникам поліції про вживання ним алкогольних напоїв, зазначивши, що випив «сто грам». При цьому судом встановлено, що працівниками поліції під час оформлення матеріалів адміністративного провадження, роз`яснення прав та пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння дотримано вимог чинного законодавства України, порушень з їх боку не виявлено.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та його вину, правильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, вірно застосував норми права і дійшов обгрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 ПДР України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України, встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 2.5 ПДР України, зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Згідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.
Відповідно до п.3-6 розділу ІІ поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п.10 розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.
Згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 620668, складений із порушенням законодавства, оскільки скоєння вказаної події відбулося 20.03.2026 року о 17 год 55 хв, а протокол склали 21.03.2026 року о 18 год 17 хв, тобто більше ніж через 24 години, хоча і частково заслуговують на увагу, проте не є підставою вважати вказаний доказ неналежним а посвідчувані ним обставини такими, що не мали місце.
Вказання в описовій частині протоколу дати 20.03.2026 року є очевидною технічною помилкою (опискою) патрульного при заповненні протоколу від 21.03.2026 року і не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки з відеозапису з нагрудних відеокамер патрульних поліцейських вбачається, що вказані події з ОСОБА_1 , зокрема, й пропонування йому проходження огляду на стан сп`яніння мала місце саме 21.03.2026 року. При цьому з відеозапису від 21.03.2026 року чітко вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складався працівником поліції 21.03.2026 у присутності ОСОБА_1 , який ознайомився з його змістом та власноруч його підписав, тобто ,у день вчинення правопорушення. У протоколі також міститься підпис ОСОБА_1 , що підтверджує його присутність під час оформлення адміністративного матеріалу 21.03.2026 року та ознайомлення з його змістом. Таким чином, мала місце механічна помилка зазначення у описовій частині протоколу дати вчинення адміністративного правопорушення, не свідчить про складення протоколу поза межами встановленого законом строку.
Верховний суд неодноразово зазначав, що технічні помилки, механічні описки в процесуальних документах не можуть бути самостійною чи безумовною підставою для скасування рішення, якщо сам факт правопорушення,особа винного та процедура фіксації повністю підтверджується іншими наяв6ними у справі беззаперечними доказами ( у даному випадку – відеозаписом).
Допущена під час складання протоколу помилка особи, що складала протокол у зазначенні дати вчинення адміністративного правопорушення не є такою, що перешкоджає встановленню обставин події ,не свідчить про порушення строку складення протоколу, не нівелює факт вчиненої відмови від огляду ,а тому не може бути підставою для висновку про недопустимість протоколу як доказу чи закриття провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці події, проте мав бажання пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я, також не заслуговують на увагу.
Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції сам зазначає про вживання ним алкогольних напоїв. На 4 хвилині 32 секунді відеозапису працівник поліції запитує ОСОБА_1 , чи погоджується він поїхати до м. Вінниці для проходження огляду у закладі охорони здоров`я. У відповідь останній повідомляє, що їхати не буде, а також відмовляється від проходження огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер». У подальшому, на 6 хвилині 29 секунді відеозапису, ОСОБА_1 остаточно підтверджує свою відмову від проходження огляду, зазначаючи, що їхати для його проведення не буде. Таким чином, зміст відеозапису спростовує твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 мав намір пройти огляд у закладі охорони здоров`я, але відмовився від поїздки з інших причин.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що причиною відмови його у проходженні огляду є побоювання неможливості повернення додому після проходження огляду в медзакладі Вінниці ,оскільки причини відмови від проходження огляду не спростовують факту вчиненої відмови і не зазначені у законодавстві ,як такі, що виключають наявність складу адмінправопорушення за відмову та нівелюють відповідальність за неї.
Як убачається з відеозапису, працівник поліції повідомляв ОСОБА_1 , що його буде доставлено до закладу охорони здоров`я для проходження огляду та після цього доставлено назад, що спростовує посилання ОСОБА_1 причина не підтверджується матеріалами справи та не пояснює його однозначної відмови від проходження огляду. За таких обставин твердження ОСОБА_1 про його бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я не узгоджується з фактичною поведінкою та його власними висловлюваннями, зафіксованими на відеозаписі, а тому не приймається судом до уваги.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із сукупності наявних у справі доказів, а наведені в апеляційній скарзі доводи не містять обставин, які б спростовували встановлений факт відмови від проходження огляду на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 та вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 15.09.2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду С. Г. Копаничук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua