Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №749/1108/26 — Сновський районний суд Чернігівської області

Суд: Сновський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №749/1108/26

Суддя: Кравчук М. В.

Справа № 749/1108/26

Номер провадження 2/749/692/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року місто Сновськ

Сновський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді: Кравчук М. В.

за участю секретаря: Павленко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Сновськ справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

15.08.2026 р. ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 52250, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 03.05.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 151927001 на суму 20000, 00 грн. Згідно з умовами кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 20000, 00 грн.

В подальшому право вимоги за цим договором послідовно відступлено від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р. та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ «ФК «Ейс» за договором факторингу № 25/09/23-02 від 25.09.2023 р. на загальну суму 57115, 00 грн, що підтверджується доданими до позову витягами з реєстрів.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить – 57115, 00 грн, яка складається з: 20000, 00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 32250, 00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 4865, 00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 25.09.2023 р. – 15.06.2026 р. Позивач звертає увагу, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 52250, 00 грн.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, ігнорує вимоги позивача та добровільно не погашає прострочену заборгованість позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Справу передано головуючому судді 17.08.2026 р.

19.08.2026 р. надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 20.08.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.09.2026 р. Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити частково. Витребувано від АТ «Ощадбанк» інформацію щодо: належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , картки банку (рахунку) № 5167-49XX-XXXX-7692; виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_2 за період з 03.05.2020 р. до 08.05.2020 р .

07.09.2026 р. від відповідача надійшов відзив, зареєстрований за вх. № 4782, у якому ОСОБА_1 заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу від 28.11.2018 р. передував виникненню кредитного зобов`язання за договором від 03.05.2020 р., а передача невизначених вимог на майбутнє без їх належної індивідуалізації свідчить про відсутність у первісного кредитора права вимоги, яке могло б передаватися далі за ланцюгом цесії на користь позивача - ТОВ «ФК «Ейс».

07.09.2026 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення, зареєстровані за вх. № 4798, у яких відповідач просить розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

09.09.2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, зареєстрована за вх. № 4846, у якій позивач заперечує проти доводів відповідача, зазначаючи, що договори факторингу та додаткові угоди до них продовжували строк їх дії до кінця 2024 року, а перехід права вимоги відбувався не в момент укладення рамкових договорів, а згідно з підписаними сторонами реєстрами прав вимоги (зокрема щодо кредитного договору від 03.05.2020 р. — на підставі витягу з реєстру від 11.08.2020 р.), що повністю узгоджується з положеннями цивільного законодавства та чинною судовою практикою Верховного Суду.

15.09.2026 р. від АТ «Ощадбанк» надійшла запитувана інформація, зареєстрована за вх. № 4978.

17.09.2026 р. справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 15.10.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2026 р.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися. Повідомлялися про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.

Судом встановлено, що 03.05.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 151927001 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір про надання кредиту підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю ідентифікатора 95WNX3G5 (а. с. 44-45).

Відповідно до п. 1.1. вказаного укладеного договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 20000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього договору.

Відповідно до п. 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 1.6. договору кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником; на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,85 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом; у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення); базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п. 1.2. договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього договору. Позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього договору.

Розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього договору, зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.7 договору). Сума нарахованих відсотків згідно з графіком розрахунків (додаток 1 до договору) становить 5100, 00 грн (а. с. 45 зворот).

28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а. с. 67-70).

Згідно із п. 4.1. договору, право вимоги переходить від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 93 від 11.08.2020 р., ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача у розмірі 53715, 00 грн (а. с. 8).

05.08.2023 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача (а.с. 11-13, 16).

25.09.2023 р. між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «»ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 25/09/23-02, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 (а. с. 19-22, 25).

Як вбачається з виписки з особового рахунку за договором № 151927001 від 03.05.2020 р., наданої позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 57115, 00 грн, з яких: 20000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 32250, 00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 4865, 00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивачем вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 52250, 00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Позивачем зазначено, що кредитодавцем зобов`язання за договором виконано у повному обсязі та надано відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договорами, однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідач суду не надав, відтак розрахунку заборгованості, наданого позивачем, не спростовано.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 р. (далі - Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

В абзаці другому ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Щодо відступлення права вимоги слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Верховний Суд у постанові від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 (подібні правовідносини щодо договору факторингу № 28/1118-01 та наступних відступлень) роз`яснив, що факторинг допускає відступлення як наявних, так і майбутніх вимог, при цьому для розмежування таких вимог застосовуються різні критерії (для наявної - строк платежу, для майбутньої - момент виникнення), а також наголосив на необхідності індивідуалізації права грошової вимоги та можливості його визначення не пізніше моменту виникнення відповідної майбутньої вимоги.

Відповідно до п. 1.4 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року «Борг» — означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Враховуючи, що строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. неодноразово продовжувався додатковими угодами, аж до 31.12.2024 р., тому станом на 11 серпня 2020 року (день підписання реєстру прав вимоги № 93) первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вправі був відступити ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 151927001 від 03.05.2020 р.

Окрім того, судом встановлено, що згідно з п. 4.1 договорів факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт), та від 05 серпня 2020 року № 05/0820-01, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт), право вимоги від клієнта до фактора переходить в день підписання сторонами реєстру прав вимог, за формою, встановленою у відповідному додатку.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу № 25/09/23-02 від 25 вересня 2023 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (Фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт), перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2.

У відповідності до вимог вказаних вище договорів факторингу, наявні в матеріалах справи реєстри прав вимог, а також акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 25/09/23-02 від 25.09.2023 р. підписані сторонами та скріплені печатками відповідних товариств.

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 151927001 від 03.05.2020 р. на підставі договорів факторингу було послідовно відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс», що підтверджується змістом договорів, реєстрами прав вимоги, актом прийому-передачі та випискою з особового рахунку, які досліджені судом.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору.

Що стосується судових витрат, то слід звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 4. ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатських робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 р. суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суддя дійшов висновку про обґрунтованість розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13) заборгованість за договором № 151927001 від 03 травня 2020 року у розмірі 52250, 00 гривень (п`ятдесят дві тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000, 00 гривень (сім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662, 40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя М. В. Кравчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua