Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №615/2332/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2332/26

Провадження № 2/615/947/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/2332/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

25 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року у розмірі 12 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 23663, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 2 000,00 грн строком на 20 днів, до 02 квітня 2021 року, зі сплатою процентів у розмірі 912,5 % річних, що становить 2,5 % на добу.

Позивач зазначає, що зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконані, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 12 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн – заборгованість за сумою кредиту; 10 000,00 грн – заборгованість за процентами.

17 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, предметом якого є відступлення права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу розмір переданої заборгованості становив 12 000,00 грн, з яких 2 000,00 грн – борг за тілом кредиту, 10 000,00 грн – борг за процентами.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» наступну інформацію: щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ; відомості про зарахування 14 березня 2021 року грошових коштів у розмірі 2 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ; банківську виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , за 14 березня 2021 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

14 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 23663 (надалі – кредитний договір) (а.с. 16-17).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності (далі – кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 20 днів, тобто до 02-04-2021. Строк дії договору 20 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено, що кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

Пунктом 1.6 кредитного договору передбачено, що датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

Кредитний договір № 23663 та Додаток № 1 до нього підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором AV5798.

Згідно з листом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 16 жовтня 2026 року № 20.1.0.0/7-261007/48814-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Також повідомлено, що 14 березня 2021 року на зазначений рахунок було зараховано грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн (а.с. 63).

Відповідно до банківської виписки за рахунком № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) 14 березня 2021 року зараховано грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн (а.с. 64).

З виписки з особового рахунка за кредитним договором № 23663 вбачається, що станом на 01 червня 2026 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 12 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10 000,00 грн – прострочена заборгованість за процентами; 0,00 грн – прострочена заборгованість за комісією; 0,00 грн – заборгованість за штрафами та пенею. У виписці зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» нарахування відсотків, пені та штрафів не здійснювало (а.с. 7 зворот).

Процентна ставка за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року становить 2,5 % на добу, або 912,5 % річних. При сумі кредиту 2 000,00 грн розмір процентів за один день користування кредитом становить 50,00 грн.

Заявлена заборгованість за процентами у розмірі 10 000,00 грн арифметично відповідає нарахуванню процентів за 200 календарних днів за ставкою 2,5 % на добу: 2 000,00 грн ? 2,5 % = 50,00 грн за один день; 50,00 грн ? 200 календарних днів = 10 000,00 грн.

Згідно з п. 2.3 кредитного договору передбачено нарахування процентів за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, зокрема і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Водночас у наданій виписці з особового рахунка не наведено окремих періодів нарахування процентів, дат здійснення відповідних нарахувань та деталізованого розрахунку суми 10 000,00 грн.

Відомості про здійснення ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення суми кредиту, процентів або комісії у наданій виписці відсутні.

17 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022 (а.с. 18-19).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу предметом даного Договору є право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Пунктом 1.2 договору факторингу передбачено, що на умовах даного Договору та керуючись ст. 1077 ЦК України Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників (додатку № 1 до цього Договору).

Предметом договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року є відступлення Клієнтом Фактору права грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників, із переданням Фактором грошових коштів у розпорядження Клієнта за плату.

Відповідно до п. 6.2.3 договору факторингу права вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами цього Договору.

12 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіра Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено додаткову угоду до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (новація) (а.с. 20).

Відповідно до п. 1 зазначеної додаткової угоди сторони домовились про заміну предмету договору з послуг факторингу на відступлення права вимоги за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі боржників, та заміну зобов`язань сторін щодо відступлення права грошової вимоги й передання грошових коштів у розпорядження Клієнта.

Пунктом 3.1 додаткової угоди передбачено заміну первісного зобов`язання щодо відступлення права вимоги за кредитними договорами новим зобов`язанням здійснити відступлення права вимоги за кредитними договорами, перелік яких наведено в Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 3.2 додаткової угоди новим зобов`язанням сторін визначено здійснення оплати за відступлення на підставі ст. 512 ЦК України права вимоги за кредитними договорами, перелік яких наведено в Реєстрі боржників, у сумі 507 721,66 грн без ПДВ.

Згідно з п. 4 додаткової угоди відступлення прав вимоги за кредитними договорами, перелік яких наведено в Реєстрі боржників, здійснюється після проведення оплати відповідно до п. 3.2.2 цієї угоди.

Відповідно до платіжного доручення № 3 669 0410001 від 21 лютого 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» грошові кошти в розмірі 253 860,83 грн з призначенням платежу за відступлення права грошової вимоги за договором факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року (а.с. 23 зворот).

Згідно з платіжною інструкцією № 3 877 від 12 жовтня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» грошові кошти в розмірі 253 860,83 грн з призначенням платежу як остаточний розрахунок за відступлення права грошової вимоги згідно з додатковою угодою від 12 жовтня 2022 року до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року (а.с. 23).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17 лютого 2022 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року на суму 12 000,00 грн, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу – 2 000,00 грн, сума заборгованості за процентами – 10 000,00 грн (а.с. 10).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 23663 від 14 березня 2021 року та Додаток № 1 до нього містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зокрема визначено розмір кредиту, строк кредитування та дату його повернення, розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом, розмір комісії, порядок повернення кредиту та інші умови кредитування.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором AV5798.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 кредитного договору № 23663 від 14 березня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 2 000,00 грн підтверджується листом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 16 жовтня 2026 року № 20.1.0.0/7-261007/48814-БТ та банківською випискою, відповідно до якої 14 березня 2021 року на банківський рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн.

Доказів повернення ОСОБА_1 суми кредиту у розмірі 2 000,00 грн матеріали справи не містять.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом, тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Як вбачається з кредитного договору № 23663 від 14 березня 2021 року, згідно п. 1.1 кредитного договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредит надається строком на 20 днів, тобто до 02-04-2021. Строк дії договору 20 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

Згідно п. 1.3 кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Відповідно до п. 2.3 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Таким чином, умовами кредитного договору передбачено надання кредиту у розмірі 2 000,00 грн строком на 20 днів, до 02 квітня 2021 року, зі сплатою процентів у розмірі 2,5 % на добу, що становить 912,5 % річних.

Водночас п. 2.3 кредитного договору передбачає можливість подальшого нарахування процентів у випадку прострочення погашення кредиту протягом не більше 180 календарних днів поспіль.

Додатком № 1 до кредитного договору № 23663 від 14 березня 2021 року визначено графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відповідно до якого за 20 днів користування кредитом передбачено нарахування процентів у розмірі 1 000,00 грн за фіксованою процентною ставкою 2,5 % на добу.

Відповідно, за погоджений сторонами строк кредитування тривалістю 20 календарних днів розмір процентів становить 1 000,00 грн (50,00 грн ? 20 календарних днів).

Зазначений розмір процентів відповідає сумі, визначеній сторонами у Додатку № 1 до кредитного договору.

Разом з тим, згідно з долученою позивачем випискою з особового рахунка за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року, станом на 01 червня 2026 року розмір заборгованості за простроченими процентами становить 10 000,00 грн.

При встановленій кредитним договором процентній ставці 2,5 % на добу заявлена заборгованість за процентами у розмірі 10 000,00 грн арифметично відповідає нарахуванню процентів за 200 календарних днів користування кредитними коштами, а саме: 2 000,00 грн ? 2,5 % = 50,00 грн за один день; 10 000,00 грн ? 50,00 грн = 200 календарних днів.

Отже, із загальної заявленої заборгованості за процентами у розмірі 10 000,00 грн сума 1 000,00 грн відповідає нарахуванню процентів за погоджений сторонами строк кредитування тривалістю 20 днів, тоді як решта 9 000,00 грн арифметично відповідає нарахуванню процентів за наступні 180 календарних днів.

При цьому 180 календарних днів є максимальним періодом нарахування процентів у випадку прострочення, прямо передбаченим п. 2.3 кредитного договору.

Разом з тим долучена позивачем виписка з особового рахунка не містить деталізації нарахувань процентів із зазначенням конкретних дат, періодів нарахування та здійснених платежів, а тому наведений розподіл заявленої суми процентів ґрунтується на арифметичному співставленні умов кредитного договору та розміру заявленої заборгованості.

Надаючи оцінку умовам кредитного договору щодо нарахування процентів після закінчення строку кредитування, суд виходить із такого.

Пунктом 1.2 кредитного договору визначено конкретний строк надання кредиту – 20 днів, до 02 квітня 2021 року.

Застереження вказаного пункту про те, що договір діє до повного його виконання сторонами, не змінює погодженого сторонами строку кредитування та саме по собі не свідчить про продовження строку правомірного користування кредитом.

У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на встановлені вище обставини, враховуючи, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом, відповідно після 02 квітня 2021 року (закінчення строку кредитування) кредитор не мав права нараховувати відповідачу проценти за користування кредитними коштами.

Таким чином, оскільки право кредитора нараховувати проценти за користування кредитом припинилося 02 квітня 2021 року, тому нарахування процентів за користування кредитом починаючи з 03 квітня 2021 року у загальному розмірі 9 000,00 грн є безпідставним та не породжує у відповідача обов`язку сплачувати ці кошти.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», уклавши 17 лютого 2022 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» договір факторингу № 02-17/02/2022, з урахуванням додаткової угоди від 12 жовтня 2022 року, набуло прав кредитора за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованості за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року у загальному розмірі 3 000,00 грн, з яких: 2 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1 000,00 грн – заборгованість за процентами.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему «Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією від 24 серпня 2026 року (а.с. 1).

Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 665,60 грн (3 000,00 / 12 000,00 ? 2 662,40 = 665,60 грн).

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів:

договору про надання правової допомоги від 01 червня 2026 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем (а.с. 15); акта про отримання правової допомоги від 07 вересня 2026 року, відповідно до якого адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем надано правничу допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року, загальна вартість якої становить 15 500,00 грн (а.с. 43); рахунку № 07.09.2026-146 від 07 вересня 2026 року на суму 15 500,00 грн (а.с. 47); платіжної інструкції № 3 12364 від 07 вересня 2026 року, відповідно до якої Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» сплачено адвокату Пархомчуку Сергію Валерійовичу 15 500,00 грн за надання правничої допомоги (а.с. 45).

Відповідно до акта про отримання правової допомоги від 07 вересня 2026 року адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року, а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості тривалістю 0,5 години вартістю 1 500,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви, підготовка доказів та додатків до позовної заяви, моніторинг та аналіз судової практики тривалістю 3 години вартістю 9 000,00 грн; підготовка інших клопотань, заяв до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи тривалістю 1,5 години вартістю 4 500,00 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів та відправку поштової кореспонденції у розмірі 500,00 грн. Загальна вартість наданої правової допомоги та понесених витрат відповідно до акта становить 15 500,00 грн.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що справа не є складною, спір виник з типових кредитних правовідносин, ціна позову становить 12 000,00 грн, а підготовка позовної заяви не вимагала дослідження значного обсягу доказів чи вирішення складних правових питань.

Суд також враховує характер фактично виконаної адвокатом роботи, її обсяг, тривалість, зазначену в акті про отримання правової допомоги від 07 вересня 2026 року, та те, що такі послуги як моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу справи не потребують значних професійних та часових затрат.

Зважаючи на складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений адвокатом час, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також положення частини третьої статті 141 ЦПК України, суд доходить висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 500,00 грн не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову, складності справи та обсягу фактично наданих адвокатом послуг.

За таких обставин, оцінюючи обґрунтованість та пропорційність заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розумним та обґрунтованим розміром таких витрат, який підлягає подальшому розподілу між сторонами, є 3 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 750,00 грн (3 000,00 / 12 000,00 ? 3 000,00 = 750,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 23663 від 14 березня 2021 року у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп, з яких: 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп – заборгованість за тілом кредиту; 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп – заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ: 42228158, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, оф. 7.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 03 листопада 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов