Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №741/492/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/780/26

Єдиний унікальний номер 741/492/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.06.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 187301, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 9460 грн зі сплатою процентів за користування ним відповідно до умов договору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти. У свою чергу, відповідач не виконував умови кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 17370,48 грн, з яких: 9460 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5909,48 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 601 грн - заборгованість по комісії, 1400 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Однак позивач не завляє в межах цього позову вимоги щодо стягнення штрафних санкцій. На даний час право вимоги до відповідача за кредитним договором № 187301 від 11.06.2025 на підставі договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», у зв`язку позивач просить стягнути з відповідача 15970,48 грн заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 13 квітня 2026 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 07 липня 2026 року. Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано з АТ «ТАСКОМБАНК»:

1. інформацію, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , платіжну картку маска карти НОМЕР_2;

2. інформацію про факт зарахування коштів на платіжну карту маска карти НОМЕР_2 за період з 11 червня 2025 року до 16 червня 2025 року у сумі 7000,40 грн;

3. інформацію, чи емітувалася будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

4. інформацію, чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною картою маска карти НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

5. у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на платіжну карту маска карти НОМЕР_2 за період з 11 червня 2025 року до 16 червня 2025 року у сумі 7000,40 грн надати інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати такі первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок), а також інформацію про повний номер рахунку маска картки НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

6. у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за платіжною карткою маска картки НОМЕР_2, надати інформацію про номери телефонів, що знаходяться/знаходилися в анкетних даних ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за платіжною карткою маска картки НОМЕР_2.

01 травня 2026 року до суду із АТ «ТАСКОМБАНК» надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року відкладено розгляд справи до 03 листопада 2026 року у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 , який був належним чином повідомленим судом про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 187301 на суму 9460 грн (а. с. 26-29).

Договір, що укладається позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник укладає договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено розділом V цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, договір про споживчий кредит набуває чинності (п. 1.1. договору).

У п. 2.1. договору вказано, що кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 2.2. договору кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 9460 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 7000 грн 40 коп. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_4 , у національній валюті; у розмірі 2459,60 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини (пункт 2.2.1 договору).

Згідно з п. 2.3. договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

Як вбачається з п. 2.4. та п. 2.5. договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 2459 грн 60 коп., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 26,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п. 2.6. договору загальний строк кредитування за договором складає 98 днів з 11.06.2025 (дата надання кредиту) по 17.09.2025.

Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні (п. 2.6.1. договору).

У п. 2.7. договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії складає (не перевищує) 8376 грн 08 коп. Денна процентна ставка складає 0,9035 %/день.

Згідно з п. 2.8. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 31335,34 % річних.

Як вбачається з п. 2.9.1. договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом) складає 17836 грн 08 коп.

Крім того, разом з підписанням договору № 187301 від 11.06.2025 о 09:13:37 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «996167а8» підписано графік платежів, який є додатком № 1 до вказаного договору та в якому сторонами погоджено строки кредитування та розмір платежів за кредитом (а. с. 29 на звороті).

Також 11.06.2025 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «b6fa297f» підписано паспорт споживчого кредиту, підписанням якого він підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а. с. 37-38).

Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується інформацією, наданою АТ «ТАСКОМБАНК» на запит суду, з якої вбачається, що в АТ «ТАСКОМБАНК» відкрито поточний рахунок в гривнях, операції по якому можуть здійснюватися за допомогою платіжної картки, повний номер якої НОМЕР_5 . Також з виписки по особовому рахунку за період з 11.06.2025 по 16.06.2025, наданої АТ «ТАСКОМБАНК», убачається, що 11.06.2025 о 09:13:46 відповідачу на вказаний рахунок було перераховано кошти в сумі 7000 грн 40 коп., зміст операції: кредитова частина Card2C перерахування (а. с. 89).

Як вбачається з довідки від № 206/16-01 від 16.01.2026 ТОВ «ФК «Кредіплюс» повідомляє про успішність фінансової операції згідно з договором № 187301 від 11.06.2025, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», а саме: переказ грошових коштів у сумі 7000 грн 40 коп. на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_6 , призначення платежу: «Видача кредиту № 187301 від 11.06.2025» (а. с. 50-51).

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами в кредитному договорі.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 187301 від 11.06.2025 (а. с. 57-59).

Відповідно до п. 2.1. договору ТОВ «ФК «Кредіплюс» зобов`язується відступити ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «Кредіплюс» за плату на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 4.1. договору право вимоги переходить від ТОВ «ФК «Кредіплюс» до ТОВ «Юніт Капітал» з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог та акту приймання-передачі реєстру.

Актом прийому-передачі реєстру прав вимоги № 2 від 05.11.2025 за договором факторингу № 10102025 від 10.10.2025 підтверджено, що ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло реєстр прав вимог від 05.11.2025, складений за формою згідно із додатком № 1 до договору. Кількість боржників: 1030. Загальна сума заборгованості: 19521147 грн 08 коп. Сума фінансування, що підлягає сплаті: 1901231 грн 80 коп (а. с. 10).

Повна оплата за відступлення права вимоги за договором факторингу № 10102025 від 10.10.2025 підтверджується копією платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» № 688 від 11 листопада 2025 року (а. с. 11).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 2 від 05.11.2025 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 17370 грн 48 коп., яка складається з: 9460 грн заборгованості по тілу кредиту; 5909 грн 48 коп. заборгованості по відсотках; 601 грн заборгованості по комісії; 1400 грн заборгованості по штрафах/пенях (а. с. 9).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено позивачем, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 187301 від 11.06.2025 належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 17370 грн 48 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9460 грн, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 5909 грн 48 коп., заборгованість за комісією - 601 грн, заборгованість за пенею 1400 грн (а. с. 12).

При цьому суму заборгованості за пенею у розмірі 1400 грн позивач не просить стягнути, а тому загальна сума заборгованості становить 15970 грн 48 коп.

Відповідачем вказаний розрахунок заборгованості не спростовано, доказів належного виконання зобов`язань перед первісним кредитором або ж позивачем не подано.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінка, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, - це, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц, від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23, а також у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 470/1471/13-ц, провадження № 61-6153св24).

Надані позивачем докази підтверджують обставини видачі кредиту та суму коштів, виданих ОСОБА_1 на підставі кредитного договору, а також заборгованість за кредитом, розмір якої відображено у детальних розрахунках, які не спростовано контррозрахунком відповідача.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 9460 грн та за відсотками в сумі 5909,48 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 2.4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У договорі № 187301 від 11.06.2025, що укладений між відповідачем та первісним кредитодавцем встановлено, що знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 гривень (п. 2.4. договору).

При цьому в укладеному сторонами кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, а також відсутні докази надання таких послуг відповідачу.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за управління кредитом заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Ураховуючи викладене, суд уважає, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в сумі 601 грн задоволенню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 187301 від 11.06.2025, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «Юніт Капітал» становить 15369 грн 48 коп., з яких: 9460 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5909 грн 48 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Також відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно здійснити розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавало адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року та на підставі додаткової угоди № 25771398115 від 21 січня 2026 року до договору про надання правової допомоги від 20 січня 2026 року (а. с. 15-16, 17). Актом прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026 підтверджується те, що адвокатським бюро було надано послуги на суму 7000 грн (а. с. 18).

Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Оскільки сторонами документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, не подано заяв про неспівмірність таких витрат розумним витратам для даної справи, а тому суд вважає за необхідне стягнути їх пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 6736 грн 80 коп.

Також відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2562 грн 29 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов повариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за договором про споживчий кредит № 187301 від 11.06.2025 у розмірі 15369 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 48 коп., з яких: 9460 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5909 грн 48 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, ЄДРПОУ 43541163) судовий збір у розмірі 2562 (дві тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн 29 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6736 (шість тисяч сімсот тридцять шість) грн 80 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення.

Учасники справи:

позивач: ТОВ «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 333, ЄДРПОУ 43541163163;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 03 листопада 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА