Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №571/2156/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/2156/26

2-о/571/75/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючої судді: Качмар М.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Качановської О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Рокитне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Представник заявника звернувся до суду з заявою у якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем — його батьком ОСОБА_2 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявника – ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить 1/2 частка у праві власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що належала батьку спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину після якого він ( ОСОБА_2 ) прийняв, але не оформив.

Щодо іншої 1/2 частки у праві власності на вищезазначений житловий будинок, то її після смерті ОСОБА_3 успадкувала ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_3 і мама ОСОБА_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Жодних проблем при спадкуванні вказаної частки не виникло і в нотаріуса, в межах заведеної після її смерті спадкової справи, відсутні перешкоди для видачі свідоцтва на право власності на таку частку.

На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав у вищевказаному будинку по АДРЕСА_1 . Разом з ним проживав заявник, однак зареєстрований він був за іншою адресою (по АДРЕСА_2 ). За життя ОСОБА_2 заповіт не склав.

Після смерті спадкодавця заявник, як спадкоємець за законом першої черги, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини для оформлення прав на спадкове майно.

Однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на момент звернення сплив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Оформлення спадщини можливе лише за доведеності факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У зв`язку із зазначеним, заявник вимушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2026 року було відкрито провадження у справі.

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися. Заявник ОСОБА_1 подав заяву, відповідно до поданої заяви просить розгляд справи проводити без його участі та представника, заяву про встановлення факту, яке має юридичне значення просять задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Заяв, клопотань із процесуальних питань, зокрема про відкладення судового засідання з поважних причин, а також пояснень по суті заяви, не подано.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.11)

Довідкою Рокитнівської селищної ради від 13.08.2026 встановлено, що померлий ОСОБА_2 був зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_1 . На день смерті проживав один. (а.с.12)

Заявник ОСОБА_1 був сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . (а.с.10)

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить 1/2 частка у праві власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що належала батьку спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину після якого він ( ОСОБА_2 ) прийняв, але не оформив.

Щодо іншої 1/2 частки у праві власності на вищезазначений житловий будинок, то її після смерті ОСОБА_3 успадкувала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на момент звернення сплив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як зазначено у п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем: копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

У своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем, на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч.3 ст.1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів».

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св 15 від 21 жовтня 2015 року.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини».

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України заявник повинен зазначити у заяві з якою метою він просить суд встановити зазначений факт.

Заявник на даний час має намір реалізувати права щодо прийняття спадщини за законом, що доводить мету заявника стосовно звернення до суду.

Враховуючи встановлені обставини справи, у сукупності з іншими доказами, з урахуванням захисту інтересів вважаю, що заява підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 4, 19, 95, 263, 264, 265, 293-294, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем — його батьком ОСОБА_2 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа - Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області - код ЄДРПОУ 04387421, місце знаходження вул. Незалежності, 15, с-ще Рокитне, Сарненського району Рівненської області.

Суддя М.Я.Качмар