Рішення від 01 листопада 2026 р. у справі №750/9324/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9324/26

Провадження № 2/750/4455/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді – Кузнєцової О.О.,

секретар судових засідань – Тарасовець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Костюка Олега Петровича, до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

у серпні 2026 року ОСОБА_1 (далі – Позивач) в особі представника – адвоката Костюка Олега Петровича, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – Відповідач) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 вересня 2025 року об 11 год. 29 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобем марки «Chery», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по проспекту Левка Лук`яненка зі сторони проспекту М.Грушевського в бік вул. Шевченка в м. Чернігові, був неуважним та відволікся від керування транспортним засобом, в результаті чого скоїв зіткнення з попереду зупинившимся транспортним засобом автомобілем марки Tesla Model X, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .7, який належить на праві власності ОСОБА_1

В результаті ДТП транспортний засіб автомобіль марки Tesla Model X, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .7, отримав механічні пошкодження, а його власнику завдано матеріальних збитків.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.10.2025 року (справа №750/13681/25) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинене правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності заст.124 КУпАП і та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Розмір страхового відшкодування, сплаченого Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА ГРУПА «ТАС» Позивачу становить 160 000 грн.

Фактичний розмір не відшкодованого Відповідачем Позивачу матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження належного їй транспортного засобу, автомобіля марки Tesla Model X, VIN: НОМЕР_3 .7, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підлягає стягненню з Відповідача становить 224 921,00 грн, які Позивач просить стягнути з відповідача разом з моральною шкодою у розмірі 20 000,00 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача понесені по справі судові витрати.

08 вересня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.10.2026 закрито підготовче мкдоае засідання, справу призначено до розгляду по суті.

До початку судового засідання представник Позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, відзиву на позов, жодних заяв від нього не надходило.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Tesla Model X, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 .7 (а.с. 9).

Як вбачається з постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.10.2025, ОСОБА_2 , 26.09.2025, об 11.29 в м.Чернігові, керуючи транспортним засобом «Chery», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по проспекту Левка Лук`яненка зі сторони проспекту М.Грушевського в бік вул.Шевченка був неуважним та відволікся від керування транспортним засобом, в результаті чого скоїв зіткнення з попереду зупинившимся транспортним засобом «Tesla», д.н.з. НОМЕР_5 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3б ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

За фактом вищевказаної ДТП постановою Деснянського районного суду м.Чернігова ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до довідки з АТ КБ «ПриватБанк» страхова виплата в розмірі 160 000 грн надійшла на рахунок Позивача 08.10.2025 (а.с.37).

Згідно із звітом про оцінку №177/25 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 10.11.2025, матеріальний збиток завданий власнику КТЗ легкового автомобіля Tesla Model X, VIN: НОМЕР_3 .7, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає: 265 441,99 грн. Ринкова вартість легкового автомобіля Tesla Model X, VIN: НОМЕР_3 .7, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки, складає: 1 395 986,18 грн. Вартість ремонту легкового автомобіля Tesla Model X, VIN: НОМЕР_3 .7, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає: 476 922, 43 грн (а.с.26-39).

Згідно з актом здачі – прийому роботи, по проведенню автотоварознавчого дослідження та рахунку на оплату послуг, їх вартість склала 5000,00 грн (а.с. 17,18).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

При цьому, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з частиною четвертою статі 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі, і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Питання наявності вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП вирішено постановою суду, яка набрала законної сили.

Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок.

Аналогічні висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі №754/1114/15-ц, від 21.02.2020 у справі №755/5374/18, від 22.04.2020 у справі №756/2632/17, від 22.04.2021 у справі №759/7787/18, від 11.08.2021 у справі №554/8473/19.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди завданої ДТП в сумі 224 921 грн, як різницю між фактичними понесеними витратами Позивача на ремонт та сумою випалченого страхового відшкодувння, а також про стягнення з Відповідача витрат на послуги щодо визначення матеріального збитку (рахунок-фактура №177/25 від 03.11.2025, акт №177/25 здачі-прийняття робіт від 10.11.2025) в сумі 5000 грн.

Щодо вимоги Позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювана шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В той же час, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може мати) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).

Розмір моральної шкоди Позивач обґрунтовує тим, що зазначені вище обставини призвели до додаткових витрат та труднощів, викликали певні незручності у повсякденному житті та необхідності вжиття заходів для ремонту транспортного засобу. У зв`язку з труднощами щодо використання автомобіля за його прямим призначенням та необхідністю проведення ремонтних робіт транспортного засобу Позивач пережила негативні емоції та душевні хвилювання. Звичайний спосіб її життя та життя її сім`ї був порушений. У зв`язку з пошкодженням свого майна, вимушеними змінами в організації свого життя, спрямованими на подолання наслідків дорожньо-траспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача у неї виникли душевні страждання, моральне напруження, крім того, все це потребувало додаткового часу для захисту своїх інтересів, оскільки Відповідач в добровільному порядку відмовився відшкодувнаня шкоду, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного життя, зокрема спілкування із друзями та колегами.

Суд вважає, що факт заподіяння Позивачу як матеріальної так моральної шкоди, підставою якої є пошкодження майна, спричиненне діями Відповідача, встановлений.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Таким чином, з урахуванням викладеного, виходячи з приписів статей 23, 1167 Цивільного кодексу України, враховуючи всі обставини справи, характер та глибину завданої позивачу моральної шкоди, ступінь та обсяг його моральних переживань та їх значна тривалість, яка на разі в повній мірі не припинена, наявність причинного зв`язку між вчиненим Відповідачем адміністративним правопорушенням та отриманою Позивачем моральною шкодою, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2249,21 грн за вимогу про відшкодування матеріальної шкоди та 1331,20 грн за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Оскільки вимога про відшкодування матеріальної шкоди задоволена повністю з відповідача на корить позивача необхідно стягнути судовий збір за вказану вимогу у повному обсязі, а саме: 2249,21 грн.

Разом з тим, вимогу про відшкодування моральної шкоди задоволено частко, а саме 10000 грн (50 %), а тому за цю вимогу з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути судовий у розмірі 665,60 грн.

Загальний розмір судового збору, який належить до стягнення становить 2914,81 грн.

Також з Відповідача на користь Позивача належить стягнути 148 грн витрат на поштові відправлення при досудовову врегулюванні спору, які підтверджуються двома фіскальними чеками АТ "Укрпошта" від 29.07.2026 (а.с.42 зворот).

Крім того, відповідно до ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Як вбачається в матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги від 26.06.2026, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Крстюком О.П, платіжна інструкція від 29.06.2026 про отримання АБ “Бюро адвоката Костюка О.П.” 10000 грн за надання правової допомоги (а.с.38-41).

Зазначені витрати також підлягають стягненню з Відповідача на корсить Позивача.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 22, ст. 23, ч. 2 ст. 530, 599, 610, ч. 611, 1166, ч. 2 ст.1187, ст. 1194 Цивільного кодексу України, ст. 22, 36, 37, ст. 10, ст. 28, ст. 82, 175, 209, 258, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 224 921 (двісті двадцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень на відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2914 (дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять) гривень 81 копійку у відшкодування сплаченого судового збору та 148 (сто сорок вісім) гривень витрат на поштові відправлення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач : ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач : ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя Ольга КУЗНЄЦОВА